Постанова

від 08.05.2008 по справі 10/499/07

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

10/499/07

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 08 травня 2008 р.                                                                                    № 10/499/07  

Вищий господарський суд України у складі колегії  суддів:

Головуючогосуддів:Кочерової Н.О.Мележик Н.І.Черкащенка М.М.

розглянув касаційну скаргуДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

на постановувід 17.01.2008 Запорізького апеляційного господарського суду

у справі№ 10/499/07 господарського суду Запорізької області

за позовомНауково-виробничого матеріалознавчого центру "ДІАМЕТ" в формі товариства з обмеженою відповідальністю

до                           Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС"

про стягнення 6 633,50 грн.

за участю представників сторін:

від позивача      не з'явилися

від відповідача Татаренко А.М. дов. від 29.02.08

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2007 року науково-виробничий матеріалознавчий центр "Діамет" в формі товариства з обмеженою відповідальністю пред'явив в суді позов до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька  атомна електрична станція" про стягнення 6633,50 грн. за виконані роботи.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що між сторонами 01.08.2000 було укладено  договір № 13 кмс про виконання робіт на тему "Контроль механічних властивостей і структури металу трубопроводів енергоблоку № 3 ЗАЕС після 100 тисяч годин експлуатації.

Згідно акту № 5 від липня 2003 відповідач повинен був сплатити 6633,50 грн., але гроші не перерахував.

Актом звірки розрахунків від 31.10.2006 підтверджена заборгованість у сумі 6633,50 грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 11.10.2007 (суддя Алейнікова Т.Г.) позов задоволено.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду   від 17.01.2008 (судді: Антонік С.Г. –головуючий, Кагітіна Л.П., Кричмаржевський В.А.) рішення господарського суду залишено без змін.

Задовольняючи позов та залишаючи рішення  без змін, як суд першої інстанції, так і апеляційний господарський суд виходили з обгрунтованості вимог позивача. Підписання відповідачем акту звірки у листопаді 2003 року свідчить про перебіг позовної давності, тобто після переривання перебігу позовної давності він починається рахуватися заново.

В касаційній скарзі Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" просить постанову апеляційного господарського суду скасувати і прийняти нове рішення, яким позов задовольнити посилаючись на порушення норм матеріального права.

Заслухавши пояснення представника відповідача, перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та їх юридичну оцінку, Вищий господарський суд України вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Як встановлено судовими інстанціями та вбачається з матеріалів справи позивач відповідно до договору № 13 кмс-01 від 01.08.2000 виконав для відповідача роботи на тему "Контроль механічних властивостей та структури металу трубопроводів енергоблоку № 3 ЗАЕС після 100 тисяч годин експлуатації.

Відповідно до п.2.3 договору оплата виконаних робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок позивача протягом 30 днів з моменту підписання акту виконаних робіт.

Судом встановлено, що акт № 5 на суму виконаних робіт 6633,50 грн. підписано у листопаді 2003 року.

Відповідно до ст.257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Строк позовної давності за актом № 5 сплинув 31 грудня 2003 року.

Згідно ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Відповідачем була надана заява про застосування ч.4 ст.267 Цивільного кодексу України.

Враховуючи викладене, як у господарських судів першої інстанції, так і апеляційної інстанції були відсутні підстави для задоволення позову.

Дійсно, відповідно до ч.1 ст.264 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності переривається  вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку.

Відповідно до наведеної норми до зазначених дій належать  фактичні дії, що свідчать про визнання зобов'язаною особою боргу.

Задовольняючи позов, господарський суд, з яким погодилась і апеляційна інстанція, послались на акт звірки взаємних розрахунків заборгованості від 31.10.2006, проте вказаний акт свідчить саме про наявність такого боргу у відповідача, а не визнання його зобов'язаною особою.

Враховуючи, що судовими інстанціями повно встановлено обставини справи, але дана їм помилкова оцінка, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права, постановлені судові рішення підлягають скасуванню, а позов задоволенню.

Керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька АЕС" задовольнити.

Постанову від 17.012008 Запорізького апеляційного господарського суду  та рішення від 11.10.2007 господарського суду Запорізької області у справі № 10/499/07 скасувати і прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

Головуючий                                                                           Н. Кочерова

Судді:                                                                                       Н.Мележик

                                                                                                 М.Черкащенко