Постанова

від 13.12.2007 по справі 10/58/07-8/360/07

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/58/07-8/360/07

У к р а ї н а

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

  ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

13.12.07                                                                                       Справа №10/58/07-8/360/07

Колегія суддів Запорізького апеляційного господарського суду у складі:

Головуючий суддя Коробка Н.Д. судді  Коробка Н.Д.    , Кагітіна Л.П.  , Хуторной В.М.

при секретарі: Акімовій Т.М.

За участю представників сторін:

від позивача  –  не з'явився

від відповідача  –  Морозов В.С. (довіреність № 185  від 17.09.2007 р.)

розглянув у відкритому судовому засіданні матеріали справи та апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» (м. Запоріжжя)

на      рішення    господарського   суду    Запорізької     області    від      12.10.2007   р.                                             у  справі  № 10/58/07-8/360/07

за позовом Комунального підприємства «Водоканал» (м. Запоріжжя)

до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»                           (м. Запоріжжя)

про стягнення суми,

                                                             ВСТАНОВИВ:

        28.12.2006 р. Комунальне підприємство «Водоканал» звернулось до господарського суду Запорізької області з позовною заявою про стягнення з Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» заборгованості за Договором № 204 А від 01.01.2005р. на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію                    у сумі 21056,42 грн. основного боргу, 2422,29 грн. втрат від інфляції, 808,05 грн.                         3 % річних.

         Рішенням господарського суду Запорізької області  від 12.02.2007 р., залишеним без змін постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.05.2007 р., позовні вимоги були задоволені (том 2 а.с. 53, 91). Постановою Вищого господарського суду  України від  25.07.2007 р. вказані рішення судів попередніх інстанцій скасовано,  справу передано на новий розгляд  до господарського суду Запорізької області. ВГСУ в постанові вказав, що судами попередніх інстанцій не було  з'ясовано правову природу укладеного між сторонами у справі договору та які норми матеріального права регулюють ці відносини; не було з'ясовано обставин щодо умов договору, які регулюють строки виконання  відповідачем зобов'язання  з оплати за надані послуги; не перевірено доводів відповідача щодо  розміру спірної заборгованості, відсутність у справі розрахунку 3% річних ( том 2 а.с.108-110).

        03.10.2007 р. під час нового розгляду справи позивачем заявлено клопотання про зміну суми заявлених вимог, а саме:   20972,05 грн. основного боргу за договором              № 204-А від 01.01.2005 р., 1386, 81 грн. 3 % річних, 7576,11 грн. втрат від інфляції.            

        Рішенням господарського суду Запорізької області від 12.10.2007р. у справі                  №10/58/07-8/360/07 (суддя Попова І.А.) позовні вимоги задоволено. Стягнуто з відповідача на користь позивача 20972,05 грн. основного боргу, 7576,11 грн. втрат від інфляційних процесів, 1386,00 грн. річних  відсотків, судові витрати у сумі  417,35 грн. покладено на відповідача.  Рішення мотивовано приписами ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст.193 ГК України, умовами Договору.                            

           Не погоджуючись з  прийнятим  судовим  актом, Відкрите акціонерне товариство «Запоріжжяобленерго» (відповідач у справі) звернулось до Запорізького апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить рішення господарського суду Запорізької області від 12.10.2007 р. у справі № 10/58/07-8/360/07 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог Комунальному підприємству «Водоканал».

З підстав, викладених в апеляційній скарзі, заявник вважає, що при винесенні рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права. Зазначає, що сторонами при укладені Договору не було визначено, в який саме строк мають виписуватися акти за спожиті послуги і які дії має вчинити позивач для настання у відповідача зобов'язання по оплаті відповідних актів за спожиті послуги. Вважає, що на момент подання позову до суду у відповідача не виникло зобов'язання по оплаті актів, між сторонами був відсутній предмет спору.        

Ухвалою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.11.2007 р. апеляційна скарга Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»  прийнята до провадження та призначена до розгляду на 13.12.2007 р.

Розпорядженням Першого заступника Голови Запорізького апеляційного господарського суду № 3260 від 12.12.2007 р. справу № 10/58/07-8/360/07 передано на            розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Коробка Н.Д. (доповідач), судді  Кагітіна Л.П., Хуторной В.М.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі. Надав пояснення  до апеляційної скарги,  в яких зазначив, що зміст правочину може бути витлумачений лише стороною або сторонами у справі, або судом на вимогу однієї із сторін, шляхом постановлення рішення про тлумачення змісту правочину. Вважає, що сторонами при укладені Договору не було визначено, в який саме строк мають  виписуватися Акти за спожиті послуги, тобто  умовами Договору не було визначено, які дії мав вчинити позивач для настання у відповідача зобов'язання по оплаті відповідних актів за спожиті послуги. Зазначає, що суд не мав права тлумачити самостійно строк оплати Актів за водопостачання та водовідведення.

           Позивач свого повноважного представника у судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином. Направив письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому  зазначив, що думка відповідача стосовно не визначення та ненастання строку виконання зобов'язання за отримані послуги за Договором є хибною. Вважає, що сторонами узгоджено строк виконання  зобов'язань по оплаті послуг, а пунктом 4.1 Договору встановлено, що абонент зобов'язаний впродовж трьох банківських днів, з дня виписки Акта, перерахувати кошти  на розрахунковий рахунок КП «Водоканалу» в сумі, вказаній в Акті; усі Акти, що є підставою для здійснення розрахунків за отримані послуги, підписані представником абонента і на кожному є дата виписки та дата вручення абоненту. Зазначає, що строк оплати встановлений Договором, але відповідач свої зобов'язання за Договором не виконує. Просить залишити рішення господарського суду Запорізької області по справі № 10/58/07-8/360/07 без змін, а апеляційну скаргу  без задоволення.

За клопотанням присутнього в судовому засіданні представника відповідача апеляційний розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

           За згодою присутнього представника відповідача в судовому засіданні оголошено лише вступну та резолютивну частини постанови.

     Згідно зі ст.99 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

     Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого суду в повному обсязі.

  Колегія суддів, дослідивши матеріали справи та апеляційної скарги, вислухавши пояснення представника відповідача,  проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального і процесуального права при винесенні оскаржуваного рішення, знаходить апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

           01.01.2005 р. між Комунальним підприємством «Водоканал» (позивачем) та Відкритим акціонерним товариством «Запоріжжяобленерго» (відповідачем, абонентом) був укладений договір № 204-А на відпуск води та прийом стоків в комунальну каналізацію (далі Договір).

  Відповідач (заявник апеляційної скарги) стверджує, що Договором не визначено,   в який саме строк мають виписуватися акти за спожиті послуги і які дії має вчинити позивач для настання у відповідача зобов'язання по оплаті відповідних актів за спожиті послуги.

          Разом з тим, аналіз  умов Договору  та положень законодавчих актів України, що регулюють даний вид правовідносин,  спростовують доводи відповідача.

          Так, з матеріалів справи вбачається, що господарською діяльністю  комунального підприємства «Водоканал»  є  комунальне та побутове водопостачання, тобто забезпечення  абонента питною водою, водою на побутові  та технологічні нужди, а також збір та очищення стічних вод. Виходячи зі змісту Правил користування системами комунального водопостачання та водовідведення в містах і селищах України, затверджених наказом Державного Комітету України по житлово-комунальному господарству від 1 липня 1994 року №65 ( з наступними змінами) ,  вони запроваджують порядок користування питною водою з комунальних водопроводів  і приймання стічних вод  до комунальної каналізації та визначають взаємовідносини між виробничними управліннями водопровідно-каналізаційного господарства (  Водоканалом)  та абонентами міських, районних, селищних водопроводів та каналізації  та території України. Дотримання цих Правил є обов'язковим для всіх осіб, які користуються комунальними водопроводами, каналізаціями незалежно від їх відомчої належності і форм власності та Водоканалу.   Виходячи  зі змісту правовідносин, що склалися  між сторонами у справі та приписів законодавчих актів України, які регулюють ці відносини, спірний договір  за своєю правовою природою містить елементи договору з надання послуг та договору поставки..

        Аналізуючи приписи  цивільного, господарського законодавства України, що регулюють правовідносини між  суб'єктами господарювання, слід зазначити, що одним із таких правовідносин є господарський договір, змістом якого є договірні зобов*язання двох або більше сторін діяти певним чином. Господарський договір  - це регулятор конкретних господарських відносин між суб`єктами господарської діяльності, умови дії якого встановлюють самі суб'єкти.

            За умовами  пунктів 1.1, 2.1.1, 2.2  Договору КП «Водоканал» забезпечує абоненту подачу води на господарсько – питні, побутові та технічні потреби, а також  приймання стічних вод в період з 01.01.2005 р. по 31.12.2005 р. по площадкам                    ВАТ «Запоріжжяобленерго» (Абонент), а абонент (відповідач) зобов'язується своєчасно оплачувати за надані послуги щодо водопостачання та водовідведення у встановленому порядку  згідно  з цим Договором та  приписами нормативних актів України, що регулюють даний вид правовідносин.

            Відповідно до п. 4.1 Договору,  основним документом для розрахунків за водопостачання та водовідведення  є Акт.  Акти виписуються кожного місяця. Абонент зобов'язаний на протязі трьох банківських днів з дня виписки акта перерахувати грошові кошти на розрахунковий рахунок  КП «Водоканал» у сумі, вказаній в Акті.

                Крім того, виходячи зі змісту наведеного пункту Договору, цей Акт підписується також  і Абонентом (відповідачем у справі), а у разі відмови абонента підписати Акт, він підписується представником Водоканалу (позивача) та в Акті робиться відповідна відмітка про таку відмову. Акт надсилається поштою. Оформлений таким чином  Акт є обов'язковим для виконання в зазначені  у ньому терміни, а також є підставою для розрахунків за водопостачання та водовідведення.

         Отже, у Договорі сторони узгодили розрахунковий період оплати отриманих відповідачем  та наданих позивачем послуг, визначили, що є підставою для здійснення розрахунків (складений водоканалом Акт), узгодили, які дії має вчинити позивач (виписати Акт) для настання у відповідача зобов'язання по оплаті отриманих послуг за договором, а також обумовили інші дії , які стосуються виконання умов Договору (надіслання відповідачу Акта у разі його відмови підписати Акт). Наведеним спростовуються доводи заявника апеляційної скарги про  невизначеність в Договорі умов щодо підстав та термінів  проведення оплати отриманих послуг з водопостачання та водовідведення.

          Відповідно до приписів ст. 509 Цивільного Кодексу України зобов'язанням є правовідношення,  в  якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити  на користь   другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу,  сплатити  гроші  тощо) або утриматися від певної дії,  а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 530 Цивільного Кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні  встановлений  строк (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

         Згідно ст. 526 Цивільного Кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться. Аналогічна норма міститься і у ст.193 Господарського кодексу України.

         На виконання умов Договору позивач надав послуги водопостачання, передбачені Договором у червні, жовтні, грудні 2005 р. та березні 2006 р. на загальну суму 46602, 76 грн., що підтверджується Актами, долученими до матеріалів справи (а.с.10-150 т.1, а.с. 1-11 т.2).

         Колегія суддів зазначає, що Акти наданих послуг оформлені належним чином, підписані представниками обох сторін, кожен з актів має дату складання та вручення відповідачу.

         Відповідно до Акту Звірки взаємних розрахунків від 16.01.2007 р., підписаного головними бухгалтерами Комунального підприємства «Водоканал» та Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго», сума заборгованості склала                21056,42 грн., а  часткова оплата відповідача склала 25546,34 грн. (арк. справи                17-21 том 2).

       Колегією суддів встановлено, що відповідачем здійснено оплату по наданим послугам КП «Водоканал» платіжними дорученнями: від  23.01.2006 р. – 10364, 62 грн. (арк. справи 28 т. 2), 25.11.2005 р. - 10563,83 грн. (арк. справи 29 т. 2),  19.04.2006 р. – 13014,37 грн. (арк. справи 31 т. 2), 21.07.2005 р. - 12935,14 грн. (арк. справи 37 т. 2).

Але, в платіжних дорученнях від 21.07.2005 р. та 19.04.2006 р. відповідачем у реквізиті «призначення платежу» не зазначено за який саме період здійснений платіж                             (а.с. 31, 37 т.2) по Договору № 204 А. В платіжних дорученнях від 23.01.2006 р. та                від 25.11.2005 р., відповідачем зазначено, що оплата здійснюється за воду та каналізацію за грудень (платіжне доручення від 23.01.2006 р.) та жовтень 2005 р. (платіжне доручення від 25.11.2005 р.).

Постановою Національного банку України від 21.01.2004 р. за № 22 «Про затвердження інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті», затверджена вказана інструкція, відповідно до положень якої (пункт 3.8) реквізит  «Призначення  платежу»  платіжного  доручення заповнюється платником так,  щоб  надавати  повну  інформацію  про платіж  та документи,  на підставі яких здійснюється перерахування коштів  отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає  за  дані,  що зазначені в реквізиті платіжного доручення «Призначення платежу».                   Платник зобов'язаний самостійно вказувати призначення платежу, а у разі неточного визначення цього реквізиту одержувач платежу має право за наявності заборгованості за більш пізні періоди зараховувати суми оплати в рахунок погашення цієї заборгованості.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції відносно того, що перераховуючи грошові кошти платіжними дорученнями від 21.07.2005 р. та від 19.04.2006 р., відповідачем лише зазначено, що оплата здійснюється за послуги за Договором № 204 А, а тому позивачем ці оплати були правомірно зараховані в рахунок погашення заборгованості, яка мала місце за інші минулі місяці, в яких надавались послуги за Договором.

На підставі викладеного, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про те, що заборгованість за червень 2005 р. та березень 2006 р. відповідачем не оплачена, а позивачем обґрунтовано здійснено зарахування грошових коштів, отриманих від відповідача з зазначеним ним призначенням платежу.

Приймаючи до уваги Акт звірки взаємних розрахунків від 16.01.2007 р. та заяву позивача від 03.10.2007 р. про зменшення  суми позову в частині заборгованості на 84,37 грн. судова колегія приходить до висновку, що сума основного боргу за позовом становить 20972,05 грн. та правомірно задоволена судом першої інстанції.

          Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від  простроченої  суми,  якщо  інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Отже, поряд з основною заборгованістю, до стягнення підлягають: 3% річних  у сумі 1386,81 грн. за період з 13.06.2005 року по 29.09.2007 року та  7576,11 грн. витрат  від інфляційних процесів, нарахованих за період з травня 2005 року по серпень                2007 року. Розрахунок проведено у відповідності до приписів чинного законодавства.

          За наведених обставин господарський суд прийняв правильне рішення щодо задоволення позову.

Доводи заявника апеляційної скарги щодо порушення та неправильного застосування господарським судом норм матеріального права є необґрунтованими,              не спростовують висновків суду першої інстанції та не приймаються судом до уваги з зазначених в мотивувальній частині постанови  підстав.

  Отже, враховуюче вищевикладене,  колегія суддів вважає, що господарський суд Запорізької  області вірно застосував норми матеріального  і процесуального права  і  прийняв законне  рішення про задоволення позову.  

 Правові підстави для скасування або зміни оскаржуваного рішення відсутні.

       Відповідно до ст. 49 ГПК України судові  витрати слід віднести на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Запорізький апеляційний  господарський  суд

ПОСТАНОВИВ :

       1. Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго»,        

м. Запоріжжя, на     рішення    господарського   суду    Запорізької     області    від      12.10.2007   року  у  справі  № 10/58/07-8/360/07  залишити без  задоволення.

      2.    Рішення    господарського   суду    Запорізької     області    від      12.10.2007   р.                                             у  справі  № 10/58/07-8/360/07   - без змін.

Постанову оформлено  відповідно до ст. 84 ГПК України 19.12.2007 року.

Головуючий суддя Коробка Н.Д.

 судді  Коробка Н.Д.  

 Кагітіна Л.П.  Хуторной В.М.