Ухвала

від 06.02.2008 по справі 20-4/348-12/370-5/426

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20-4/348-12/370-5/426

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

Ухвала

Іменем України

   Справа №

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  ,

суддів                                                                      ,

                                                                                          ,

секретар судового засідання                                        

за участю представників сторін:

представник позивача - Іванова Анжеліка Вікторівна, довіреність №  б/н   від 12.12.07 - Товариство з обмеженою відповідальністю "СГС плюс";

представник відповідача - Гінтер Крістіна Федорівна, довіреність №  10-004/262   від 05.05.07 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя  ;

представник відповідача - Медведева Ірина Григорівна, довіреність №  10-004/264   від 25.05.07 - Державна податкова інспекція у Ленінському районі міста Севастополя  ;

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" на ухвалу господарського суду міста Севастополя (суддя  Євдокімов І.В.) від 05 листопада 2007 року у справі № 20-4/348-12/370-5/426

за позовом  товариства з обмеженою відповідальністю "СГС плюс" (вул. Ангарська, 10, с.Інкерман, м.Севастополь, 99704)

до Державної податкової інспекції у Ленінському районі міста Севастополя (вул. Кулакова, 37, м.Севастополь, 99011)     

                    про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень № 0000242340/0 та № 0000272340/0 від 13.08.2004.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Державної податкової інспекції в Ленінському районі М.Севастополя про визнання податкових повідомлень-рішень про визначення суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість недійсними.

Ухвалою від 5 листопада 2007 року господарський суд міста Севастополя залишив позовну заяву без розгляду. Ухвалу було мотивовано тим, що позивач повторно не з'явився у судове засідання без поважних причин та не повідомив про причини неприбуття.

Не погодившись з ухвалою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить зазначену ухвалу скасувати, постановити нову ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідно до Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом. При цьому, з дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута. Тобто, враховуючи, що на адресу позивача - ліквідатора, який виконував обов'язки керівника юридичної особи -  банкрута з 24 травня 2007 року, повісток про виклик до судового засідання по справі 20-4/348-12/370-5/426 не надходило, в рамках процедури банкрутства Державна податкова інспекція в Ленінському районі міста Севастополя не заявляла себе, як поточного кредитора, у матеріалах справи відсутні докази отримання позивачем виклику до суду, то він не вважається повідомленим належним чином про дату розгляду справи.

У судовому засіданні позивач підтримав свої вимоги.

Відповідач надав заперечення на апеляційну скаргу, які мотивовані тим, що оскільки повістка вважається врученою юридичній особі, якщо вона доставлена за адресою, внесеною до відповідного державного реєстру, або за адресою, яка зазначена її представником, позивачем не повідомлено про зміну юридичної адреси (до статутних документів не внесені зміни), до повноважень господарського суду не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб та позивач повторно не з'явився до суду без поважних причин, то суд правомірно прийняв ухвалу про залишення позовну заяву без розгляду.

У судовому засіданні представник відповідача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції без змін.

Розглянувши матеріали справи повторно в порядку передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, суд встановив наступне.

13.08.2004, відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення №0000242340/0, №0000272340/0 про визначення Товариству з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» суми податкового зобов'язання з податку на додану вартість у загальному розмірі 2224996,42грн. і суми завищення бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у загальному розмірі 1236657,57грн. Не погодившись з визначеною сумою податкового зобов'язання позивач звернувся до господарського суду міста Севастополя з позовною заявою.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 05.01.2006 у справі №20-4/348-12/370 в задоволені позовних вимог відмовлено. За результатами розгляду апеляційної скарги, постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.04.2006, апеляційну скаргу Товариства задоволено, рішення господарського суду міста Севастополя скасовано, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС»задоволено. Ухвалою Вищого господарського суду України від 15.08.2007 касаційну скаргу Державної податкової інспекції в Ленінському районі міста Севастополя задоволено частково, справу направлено до господарського суду міста Севастополя для розгляду у порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.

Ухвалою від 17.09.2007, вказану справу прийнято до провадження господарським судом міста Севастополя.

Ухвалою від 06 листопада 2006 року господарський суд міста Севастополя порушив провадження у справі №20-5/325 за заявою Відкритого акціонерного товариства «Енергетична компанія Севастопольенерго»про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС».

Ухвалою від 05 квітня 2007 року судом затверджений реєстр вимог кредиторів. Ухвалою  від  24  травня  2007  року  Товариство  з  обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС» визнано банкрутом, відкрита ліквідаційна процедура та призначений ліквідатор.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»суддя, прийнявши заяву про порушення справи про банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження виносить і направляє сторонам та державному органу з питань банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду, про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду, введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.

Згідно статтям 23-25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше. У постанові про визнання боржника банкрутом господарський суд відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, передбаченому для призначення керуючого санацією. З дня призначення ліквідатора до нього переходять права керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Вся кореспонденція, в тому числі, що стосується кредиторських вимог (копії заяв та доданих до них документів) надсилається боржнику та розпоряднику майном (ліквідатору).

Стаття 93 Цивільного кодексу України визначає, що місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.

Так, матеріали справи свідчать, що на адресу позивача були направлені ухвали   про   призначення   справи   до   розгляду.   Однак,   зазначені   ухвали

повернулись в зв'язку з тим, що за вказаною адресою Товариство з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС»не знаходиться. На адресу ліквідатора повістки про виклик до суду не направлялися.

Зазначені обставини свідчать про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, оскільки відсутній факт належного повідомлення позивача та ліквідатора, як особу, що представляє боржника відповідно до закону, про дату розгляду справи.          

При таких обставинах, залишення позову без розгляду є неправомірним, а тому справа підлягає направленню до господарського суду міста Севастополя для продовження розгляду справи.

                    Враховуючи викладене, керуючись статтями  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

                                                            УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «СГС ПЛЮС»задовольнити.

Ухвалу  господарського  суду міста Севастополя  від  05.11.2007 у справі №20-4/348-12/370-5/436 скасувати.

Справу  №20-4/348-12/370-5/436 направити до   суду  першої  інстанції  для   продовження розгляду справи.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий суддя                                        

Судді