Рішення

від 12.01.2011 по справі 13/206-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/206-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

12 січня 2011 р.           

Справа 13/206-10

за позовом: Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону (21007, м. Вінниця, вул. Червоноармійська, 105) в інтересах держави в особі Міністерства оборони України   (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6) та Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону  (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6)   

до: Федерації волейболу Вінницької області  (21020, м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3/214)

про стягнення 12 946,41 грн.

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача 1: не з"явився  

           позивача 2: Гореш В.М., довіреність

          відповідача : Дємітрєєв В.І, виконавчий директор

           прокурор : Музика В.В., посвідчення

ВСТАНОВИВ :

 Ухвалою суду від 09.12.2010 р. порушено провадження у справі за позовом  Заступника військового прокурора Вінницького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону до Федерації волейболу Вінницької області про стягнення 12 946,41 грн., що включає в себе 11850,00 грн. - основної суми боргу, 939,61 грн. - пені, 156,80 грн. - 3% річних та призначено до слухання на 22.12.2010 р., проте в зв'язку з неявкою представників позивача 1 та відповідача судове засідання було відкладено на 12.01.2011 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явився представник прокурора та позивача 2.

Позивач 1 правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався.  Про дату, місце та час слухання справи позивач 1 повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 23.12.2010 р. №8330р-8333р.

Відсутність представника позивача 1 в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача 1, які підтримали позовні вимоги, представника відповідача, який позов визнав, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

Згідно укладеного між сторонами договору про надання послуг №4/28  від 22.01.2010 р. позивач 1 (виконавець) зобов'язався надавати відповідачу (користувачу) послуги щодо забезпечення проведення учбових зборів, тренувань, змагань та інших масово-спортивних заходів шляхом виділення у певні часи ігрової зали (п.1), на період з 22.01.2010 р. по 31.12.2010 р. (п.8.1.), з графіком тренувань відповідно до п.2.1. з понеділка по суботу.

Порядок та розмір оплати за кожен місяць встановлений п.2.2. договору що в сумі складає 59400,00 грн.     

Відповідно п.4.1. договору відповідач (користувач) зобов'язався здійснювати оплату за послуги шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача (виконавця) до 20 числа поточного місяця в сумі згідно рахунку передбаченого п.2.2 договору.

Позивачем, на виконання умов договору, в період з січня по квітень 2010 року (включно) було надано відповідачу послуги на загальну суму 21350 грн., що підтверджується обопільно підписаними Актами здачі-приймання наданих послуг №4 від 22.01.2010 р. на суму 3600 грн., №5 від 22.01.2010 на суму 500 грн., №7 від 19.02.2010 р. на суму 4800 грн., №8 від 19.02.2010 р. на суму 500 грн., №12 від 22.02.2010 р. на суму 500 грн., №13 від 22.03.2010 р. на суму 5200 грн., №18 від 02.04.2010 р. 1050 грн. та №20 від 21.04.2010 р. на суму 5200 грн.  

Відповідачем оплата по вищевказаним актам було здійснено лише часткову оплату, а саме в розмірі 9500 грн., що підтверджується наданою довідкою про заборгованість відповідача перед позивачем 2 за надані послуги за період з січня 2010 року по квітень 2010 року на суму 11850,00 грн. від 01.10.2010 р.

Таким чином основний борг відповідача за отримані послуги на день розгляду справи складає 11850,00 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по наданню послуг та дії  відповідача по їх прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними актами здачі-приймання наданих послуг та частковий розрахунок відповідача, свідчить  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому  підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 11850,00 грн. основної суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

Також судом розглянуто вимоги позивача про стягнення 939,61 грн. - пені за результатами чого суд дійшов наступних висновків.

Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України, боржник  вважається  таким,  що  прострочив,  якщо  він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його  у  строк, встановлений договором або законом.

Порушенням зобов'язання, згідно ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених  змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

Слід зазначити, що у відповідності до п.3 ст.611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають  правові  наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.1 ст.546 ЦК України та ст. 230 Господарського кодексу України  виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов'язання забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ч.ч.1,2 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Згідно ч.1 ст.550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Статтею 230 Господарського кодексу України, встановлено, що  штрафними санкціями у  цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка,  штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 4 статті 231 Господарського кодексу України передбачено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконання частини зобов'язання, або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п.2 ст.551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного судочинства.

Таким чином, вимога позивача про стягнення 939,61 грн. - пені, згідно розрахунку позивача,  підлягає задоволенню, з покладанням на відповідача судових витрат,  так як вказана вимога передбачена умовам п.5.2 договору укладеного між сторонами, де вказано, що у випадку затримки платежу відповідач (користувач) сплачує позивачу (виконавцю) пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми простроченого платежу за кожен день затримки.

Одночасно позивач просить стягнути з відповідача 156,80 грн. - 3% річних, згідно наданого ним розрахунку.

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання і що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 156,80 грн. - 3% річних, відповідають умовам чинного законодавства і підлягають задоволенню, з покладенням на відповідача відшкодування судових витрат.  

          Керуючись ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -  

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Федерації волейболу Вінницької області (21020, м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3/214, код ЄДРПОУ 255123340) на користь Військово-медичного клінічного центру Центрального регіону (03168, м. Київ, просп. Повітрофлотський, 6, код ЄДРПОУ 07816153)  11850,00 грн. - основної суми боргу, 939,61 грн. - пені, 156,80 грн. - 3% річних.

3.Стягнути з Федерації волейболу Вінницької області (21020, м. Вінниця, вул. Генерала Арабея, 3/214, код ЄДРПОУ 255123340) в доход Державного бюджету 129,47 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  14 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - позивачу  1