Рішення

від 19.01.2011 по справі 13/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

13/5-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця,  Хмельницьке шосе, 7  тел. 66-03-00, 66-11-31       http://vn.arbitr.gov.ua

І м е н е м     У к р а ї н и

РІШЕННЯ

19 січня 2011 р.           

Справа 13/5-11

за позовом: Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед"  (07442, Київська область, Броварський р-н 51 км Санкт-Перебурзького шосе,  смт. В. Димерка)   

до:Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-П"       (22216, Вінницька область, Погребищенський район, с. Гопчиця)  

про стягнення 10 214,76 грн.

Головуючий суддя     Тісецький С.С.     

Cекретар судового засідання Поцалюк Н.В.

Представники

          позивача :   Хіміч О.І.. довіреність

          відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ :

Ухвалою суду від 22.12.2010 р. порушено провадження у справі за позовом   Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-П"      про стягнення 10 214,76 грн. та призначено до слухання на 05.01.2011 р. , однак в зв'язку з неявкою представника відповідача судове засідання було відкладено на 19.01.2010 р.

Фіксація судового процесу шляхом звукозапису не здійснювалась в зв'язку з неподанням клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу,  оскільки відповідно до ч.7 ст.81-1 ГПК України технічна фіксація судового процесу це право, а не обов'язок суду.

На визначену дату з'явився представник позивача.

Відповідач правом участі свого представника у судовому засіданні не скористався, відзиву на позовну заяву не  надав. Про дату, місце та час слухання справи відповідач повідомлений належним чином, про що свідчить штамп вихідної кореспонденції канцелярії суду від 06.01.2011 р. №53р-54р.

Відсутність представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає розгляду справи по суті.

Крім того, суд звертає увагу на п. 4 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 02.06.2006 року за № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році», п. 11 інформаційного листа вищого Господарського суду України від 15.03.2007 року за № 01-8/123 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році», в яких наголошується, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Враховуючи вищевикладене суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про час і місце розгляду судової справи і забезпечення явки останнього в судове засідання для реалізації ним права на судовий захист  своїх прав та інтересів.

З урахуванням наведеного, справа слухається за наявними у ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Заслухавши пояснення представника позивача, який підтримав позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, надавши юридичну оцінку поданих до справи доказів, суд з'ясував:

На підставі усної домовленості позивачем було здійснено на адресу відповідача поставку товару на загальну суму 10214,76 грн., що підтверджується наступними обопільно підписаними товарно-транспортними накладними:

- №KVI 59444081 від 15.05.2010 р. на суму 957,60 грн.;

- №KVI 59444099 від 15.05.2010 р. на суму 1312,20 грн.;

- №KVI 59444107 від 15.05.2010 р. на суму 750,24 грн.;

- №KVI 59444115 від 15.05.2010 р. на суму 898,56 грн.;

- №KVI 59444123 від 15.05.2010 р. на суму 848,88 грн.;

- №KVI 59553006 від 24.05.2010 р. на суму 1031,04 грн.;

- №KVI 59553014 від 24.05.2010 р. на суму 522,00 грн.;

- №KVI 59636561 від 28.05.2010 р. на суму 1748,16 грн.;

- №KVI 59696579 від 28.05.2010 р. на суму 1067,04 грн.;

- №KVI 59636587 від 28.05.2010 р. на суму 570,24 грн.;

- №KVI 59652147 від 01.06.2010 р. на суму 508,80 грн.

Відповідачем оплата за отриманий товар  здійснена не була, в зв'язку з чим його заборгованість склала 10214,76 грн.

Позивачем на адресу відповідача 05.11.2010 р. було направлено претензію №12/2721  про сплату заборгованості в розмірі 10214,76 грн., проте яка останнім була залишена без реагування.

Заборгованість відповідача перед позивачем також підтверджується обопільно підписаним актом звірки взаємних розрахунків за період з 01.01.2009 р. по 29.06.2010 р.

Таким чином основний борг відповідача за отриманий товар на день розгляду справи складає 10214,76 грн.

Враховуючи викладене суд зазначає наступне.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст.174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить і ст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст.526 Цивільного кодексу України, ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.525 Цивільного кодексу України, ч.7 ст.193 Господарського кодексу України).

Статтею 625 ЦК України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до ст.527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Кожна зі сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.

Дії позивача по поставці товару відповідачу та дії  відповідача по його прийняттю за визначеною ціною, що підтверджується вище вказаними накладними, свідчить  про те, що у боржника (відповідача)  виникло зобов'язання  по оплаті  за отриману продукцію.

Відповідач доказів повного проведення розрахунків з позивачем суду не надав.

Керуючись вказаними статтями, суд прийшов до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та доведеними доказами, наявними в матеріалах справи, тому  підлягають задоволенню, а саме стягнення з відповідача 10214,76 грн. суми боргу, з покладанням на відповідача судових витрат на підставі ст.49 ГПК України .

          Керуючись  ст.ст.4-3, 4-5, 25, 28, 30, 43, 44, 82, 83, 84,  115, 116  ГПК України, -    

ВИРІШИВ :

1.Позов задоволити .

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля-П" (22216, Вінницька область, Погребищенський район, с. Гопчиця, код ЄДРПОУ 34334860) на користь Іноземного підприємства "Кока-Кола Беверіджиз Україна Лімітед" (07442, Київська область, Броварський р-н 51 км Санкт-Перебурзького шосе,  смт. В. Димерка, код ЄДРПОУ 21651322) 10214,76 грн. - боргу, 102,15 грн. - витрат на державне мито та 236,00 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                             Тісецький С.С.

          Повний текст рішення суду оформлено і підписано відповідно до вимог ст.84 ГПК України  21 січня 2011 р.

віддрук. прим.:

1 - до справи

2 - відповідачу  (22216, Вінницька область, Погребищенський район, с. Гопчиця)