Рішення

від 10.01.2011 по справі 14/333-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

14/333-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.11р.

Справа № 14/333-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек", 49070,                        м. Дніпропетровськ, вул. Столярова, б. 10 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", 04073,          м. Київ, просп. Московський, б. 9, корп. 5, оф. 101 

про визнання недійсним договору

Суддя  Панна С.П.

Представники:

  Від позивача    Рябчук С.В. - представник за довіреністю від 23.03.2010 року

Від відповідача Комерзан О.О. - представник за довіреністю № 12-11/10 від 12.11.2010 

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укртек" звернулося до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль" про визнання недійсним договору фінансового лізингу № L1095-069/07 з моменту укладення.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним: спірний договір суперечить Закону України "Про фінансовий лізинг", а саме в порушення ч. 2 ст. 1 вищевказаного Закону, сторони змінили специфікацію й умови придбання предмету лізингу після придбання предмету лізингу у власність лізингодавця і передачі предмету лізингу до лізингоодержувача; змінили ціну предмету лізингу; сторони не домовились про індивідуальні ознаки предмету лізингу; договір підписаний особою, яка не має необхідного об'єму цивільної дієздатності; договір фінансового лізингу № L1095-069/07 від 28.02.2009 року в частині лізингових платежів повернення вартості предмету лізингу не спрямований на реальне створення правових наслідків, які обумовлені ним. Сторони, всупереч ч. 2 ст. 16 зазначеного вищу Закону, домовились включити ло складу лізингових платежів суму простроченої заборгованості, курсову різницю гривні, отриману в результаті переоцінки суми заборгованості лізингоодержувача перед лізингодавцем в зв'язку зі зміною курсу долара США відносно гривні, нараховані комісії й штрафні санкції про простроченим рахункам, компенсацію відсотків по фінансуванню придбання предмету лізингу. Крім того, в порушення ст. 180 Господарського кодексу України, сторони не узгодили істотні умови договору - предмет лізингу.

Відповідач з позовними вимогами не погоджується (відзив на позовну заяву від 29.12.2010 року), посилаючись на те, що

- при укладенні договори та угоди про внесення змін до договору і договору в новій редакції сторонами дотримані вимоги, які встановлені ч. ч. 1-3, 5, 6 ст. 203 Цивільного кодексу України;

- на момент підписання угоди про внесення змін до договору, позивач визнав існуючу на той час заборгованість та погодився на реструктуризацію боргу.

До суду 28.12.2010 року надійшло клопотання відповідача від 27.12.2010 року про передачу у відповідності зі ст. 17 ГПК України матеріалів справи № 14/333-10 за позовом ТОВ "Укртек" до ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль" за підсудністю до господарського суду м. Києва.

11.01.2011 року клопотання відповідача відкликано.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, у справі оголошувались вступна та резолютивна частини рішення.

У справі, згідно зі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, оголошувалась перерва з 28.12.2010 року до 30.12.2010 року, з 30.12.2010 року до 11.01.2011 року.

Ухвалою суду від 07.12.2010 року на підставі ч. 3 ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, строки вирішення спору у справі № 14/333-10 було продовжено терміном на 15 днів, а саме до 11.01.2011 року.

11.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", як лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртек", як лізингоодержувачем, було укладено договір фінансового лізингу                № L1095_09-07, згідно п. 1.1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації, а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Пунктом 2.2 договору фінансового лізингу сторони обумовили наступне: договір купівлі-продажу укладається лізингодавцем та/або набирає чинності після сплати лізингоодержувачем авансового лізингового платежу згідно графіку.

11.09.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Н.Стоун", як продавцем, Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", як покупцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртек", як лізингоодержувачем, було укладено договір купівлі-продажу № Р1095_09-07, згідно п. 1.1 якого, продавець зобов'язується передати у власність покупця, покупець оплатити, а лізингоодержувач прийняти обладнання згідно додатку № 1 (специфікації), що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до специфікації від 11.09.2007 року, яка є додатком № 1 до договору купівлі-продажу Р1095_09-07, предметом купівлі-продажу є буровий станок Atlas Copco ROC L6H, 2007 року випуску, в кількості 1 шт. за ціною 3640000,00 грн., в тому числі ПДВ 606666,67 грн.

28.02.2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", як лізингодавцем, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Укртек", як лізингоодержувачем, було укладено договір фінансового лізингу             № L1095-09/07 від 28.02.2009 року, згідно п. 1.1 якого, лізингодавець на підставі договору купівлі-продажу зобов'язується придбати у свою власність і передати на умовах фінансового лізингу, без надання послуг з управління та технічної експлуатації, у тимчасовове володіння та користування за плату майно, найменування, технічний опис, модель, рік випуску, ціна одиниці, кількість і загальна вартість якого зазначається в специфікації (додаток № 2 до цього договору), а лізингоодержувач зобов'язується прийняти предмет лізингу та сплачувати лізингові платежі на умовах цього договору.

Позивач просить суд визнати недійсним договір фінансового лізингу № L1095-09/07, укладений між позивачем та відповідачем.

Позовні вимоги не підлягають задоволенню виходячи з наступного:

Згідно п. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочинну є недодержання в момент вчинення правочинну стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч. ч. 1-3, 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, якою передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочинну, зокрема, зміст правочинну не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочинну має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Якщо недійсність правочинну прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин) (ч. 3 ст. 215 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 6 Цивільного кодексу України  сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Між лізингодавцем та лізингоодержувачем відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг" був укладений договір лізингу у письмовій формі.

Як встановлено матеріалами справи, при укладення договору лізингу сторонами дотримані істотні умови, що передбачені ч. 2 ст. 6 Закону України "Про фінансовий лізинг", а саме:

- предмет лізингу;

- строк, на який лізингоодержувачу надається право користування предметом лізингу (строк лізингу);

- розмір лізингових платежів;

- інші умови,  щодо  яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 3 закону України "Про фінансовий лізинг", предметом договору лізингу може бути неспоживча річ, визначена індивідуальними ознаками та віднесена відповідно до законодавства до основних фондів.

Відповідно до ст. 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", плата лізингових платежів здійснюється в порядку, встановленому договором. Лізингові платежі можуть включати:  суму, яка відшкодовує частину вартості предмета лізингу;  платіж як винагороду лізингодавцю за отримане у лізинг майно;  компенсацію відсотків за кредитом; інші витрати лізингодавця, що безпосередньо пов'язані з виконанням договору лізингу.

Згідно з ч. 2 ст. 180 Господарського кодексу України, господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода.

В порядку ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 3 ст. 6 Цивільного кодексу України, сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Як вбачається з матеріалів справи, при укладанні договору, угоди про внесення змін до договору та договору в новій редакції (на момент вчинення кожного правочинну) сторонами дотриманні вимоги, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України.

Всі додатки до договору та договору в новій редакції (з урахуванням укладеної угоди) підписані усіма сторонами, тобто всі умови погоджені сторонами та досягнуто згоди.

Також необхідно зауважити, що відповідно до п. 2.1 договору та п. 2.1 договору в новій редакції лізингоодержувач самостійно та на власний ризик обрав предмет лізингу та продавця.

Крім того, договір купівлі-продажу підписаний трьома сторонами: продавцем, покупцем та лізингоодержувачем. Специфікація, що є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу, погоджена сторонами. Товар - Предмет лізингу відповідають специфікації та був отриманий лізингоодержувачем.

До того ж, щодо права підпису договору з боку лізингодавця  - відповідно до преамбулі договору, угоди про внесення змін до договору та договору в новій редакції передбачена умова на право підпису одного з перелічених посадових осіб з боку ТОВ "Райффайзен Лізинг Аваль".

Щодо тверджень позивача про зміну сум вже сплачених платежів згідно договорів лізингу в новій редакції необхідно зазначити, що це пов'язано з тим, що позивач не врахував формули розрахунки зазначені в графіку платежів. Крім того, позивач добровільно погодився з новими зміненими сумами, що підтверджує підписання ним договору лізингу в новій редакції. Необхідно зауважити, що розбіжності між сумами в новій і попередній редакції договору викликані тим, що відповідач для придбання лізингової техніки окрім власних коштів використовував і залучені кредитні кошти в іноземній валюті, в зв'язку з останнім сторони і узгодили збільшення суму лізингових платежів.

Стосовно доводів позивача про відсутність у генерального директора ТОВ "Райффайзен лізинг Аваль" необхідного обсягу повноважень для укладення договорів, не можна погодитись, оскільки відповідно до п. 12.3.5, п. п. "є", розділу 12 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен Лізинг Аваль", затвердженого протоколом № 1 загальних зборів засновників Товариства з обмеженою відповідальністю "Райффайзен лізинг Аваль" від 30.05.2006 року, генеральний директор укладає цивільно-правові угоди від імені Товариства в межах компетенції, передбаченої цим статутом та внутрішніми документами товариства.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, необхідно покласти на позивача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 3, 6, 16 Закону України "Про фінансовий лізинг", ст. ст. 6, 203, 215, 627, 638, 806 Цивільного кодексу України, ст. 180, 292 Господарського кодексу України, ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

В позовних вимогах Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртек" - відмовити.

Судові витрати покласти на позивача.

Суддя

 С.П. Панна

Повне рішення складено -