Рішення

від 12.01.2011 по справі 10/411-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/411-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

11.01.11р.

Справа № 10/411-10

За позовом  Державного підприємства Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" ( м. Слов'янськ Донецької області) 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" ( м. Нікополь Дніпропетровської області ) 

про стягнення 221 635,77 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

  Від позивача: Маслов Д.В. - представник (дов. від 21.12.10р.)

Від відповідача: Михнюк О.А. - представник (дов. від 24.12.10р.) 

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Відповідача про стягнення 221 635 грн. 77 коп. заборгованості, відповідно до умов Додаткової угоди № 571-д/1 від 30.12.2008 року до Договору поставки № 571/812 від 14.03.2008 р., укладених між сторонами.  Ціна позову складається з : суми основного боргу у розмірі 164 186 грн. 82 коп., суми інфляції у розмірі 10 836 грн. 33 коп. та суми 3 % річних у розмірі 5 565 грн. 93 коп., нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України на суму основного боргу за період з 01.07.2009 р. по 18.08.2010 р.; 29 553 грн. 62 коп. - сума пені, нарахована на суму основного боргу за 180 днів, на підставі ч. 2. ст. 231 ГК України ( 0,1 % за кожен день прострочення ); 11 493 грн. 07 коп. сума штрафу, нарахованого  на підставі ч. 2. ст. 231 ГК України ( 7 % ).

Підстави з якими Позивач  пов'язує свої позовні вимоги –Відповідач в порушення умов Додаткової угоди № 571-д/1 від 30.12.2008 року до Договору поставки № 571/812 від 14.03.2008 р., укладених між сторонами - не здійснив у повному обсязі розрахунки з Позивачем за поставлені товари.

         Відповідачем надана суду заява про застосування судом строку позовної давності щодо позовних вимог пов”язаних із стягненням суми інфляції у розмірі 10 836 грн. 33 коп.,  суми 3 % річних у розмірі 5 565 грн. 93 коп., 11 493 грн. 07 коп. суми штрафу.

         У відзиві на позов Відповідач просить суд відмовити Позивачеві в задоволені позовних вимог пов”язаних із стягненням : суми інфляції у розмірі 10 836 грн. 33 коп.,  суми 3 % річних у розмірі 5 565 грн. 93 коп., 11 493 грн. 07 коп. суми штрафу, у зв”язку із спливом строку позовної давності в один рік; суми інфляції у розмірі 10 836 грн. 33 коп. та  суми 3 % річних у розмірі 5 565 грн. 93 коп., у зв”язку з тим, що Позивач жодного разу не заявляв зазначених вимог до Відповідача, як того вимагає ст.. 625 ЦК України. Також, Відповідач просить суд розстрочити сплату основного боргу у розмірі 164 186 грн. 82 коп. рівними частками, оскільки вказана сума дуже велика і буде складно її сплатити відразу. Отже, відповідач визнає суму основного боргу, що підтвердив представник Відповідача у судовому засіданні.

          Представник Позивача проти задоволення клопотання Відповідача щодо розстрочення сплату основного боргу рівними частками –заперечує.

         По справі оголошувалась перерва з 06.01.2011 р. по 11.01.2011р.

   Клопотання про застосування засобів технічної фіксації судового процесу ( аудіо      запис ) представниками сторін  не заявлялося.

         У судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

                                           ВСТАНОВИВ:

 Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 571-д/1 від 30.12.2008 р. до Договору поставки № 571/812 від 14.03.2008 р., укладеного між Державним підприємством  Українське науково-дослідне  інституту металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" ( Продавець ) та  Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ"  ( Покупець ) –Покупець зобов”язаний провести оплату кредиторської заборгованості станом на 01.12.2008 р. за поставлений товар згідно Договору поставки № 571/812 від 14.03.2008 р. у розмірі 164 186 грн. 82 коп. згідно графіку : щомісяця по 32 837 грн. 37 коп. з лютого 2009 р. по червень 2009 р.

Суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання  належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору ( п. 1 ст. 193 ГК України).

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового  обороту  або  інших  вимог,  що звичайно   ставляться.

Одностороння відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо інше  не   встановлено договором або законом   ( ст. 525 ЦК України та п. 7 ст. 193 ГК України ).

Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк ( ст. 530 ЦК України ).

За твердженням Позивача, Відповідач своє зобов'язання в повному обсязі в  обумовлений строк не виконав, у зв'язку з чим утворилася заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 164 186 грн. 82 коп., що визнається Відповідачем.

Отже, факт не виконання Відповідачем зобов'язань за договором укладеним між сторонами, щодо повної оплати поставленого товару, матеріалами справи доведено, Відповідачем не спростовано.

Згідно п. 2 ст. 625 ЦК України боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі ст. 625 ЦК України, Позивачем нараховано Відповідачу  суму індексу інфляції за весь час прострочення у розмірі 10 836 грн. 33 коп., а також 3 % річних  від простроченої суми, що становлять 5 565 грн. 93 коп.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

        Ст. 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

        Відповідно  ст. 546 ЦК України  виконання зобов”язання може забезпечуватися неустойкою ( штрафом, пенею ).

        Згідно зі ст. 549 ЦК України, пенею  є  неустойка,  що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно  виконаного  грошового  зобов'язання  за  кожен   день прострочення виконання. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які   боржник   повинен  передати  кредиторові  у  разі  порушення боржником зобов'язання.

  Якщо   предметом  неустойки  є  грошова  сума,  її  розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства ( ст. 551 ЦК України ).

         Штрафними  санкціями  у  ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової  суми  (неустойка,  штраф, пеня),  яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним  правил  здійснення  господарської  діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання ( ст. 230 ГК України ).

      Відповідно до ч. 1 ст. 231 ГК України законом   щодо   окремих   видів   зобов'язань  може  бути визначений розмір штрафних санкцій,  зміна  якого  за  погодженням сторін не допускається.

     Ч. 2 ст. 231 ГК України передбачає, що у  разі  якщо порушено господарське зобов'язання,  в якому хоча б одна сторона є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту,  або виконання зобов'язання фінансується  за рахунок  Державного  бюджету  України  чи  за  рахунок  державного кредиту,  штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі  0,1  відсотка  вартості товарів (робіт,  послуг),  з яких

допущено прострочення виконання за кожний день прострочення,  а за прострочення  понад  тридцять  днів  додатково  стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

     У зв”язку з тим, що Державне підприємство Українського науково-дослідного інституту металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" є суб'єктом  господарювання,  що  належить  до державного сектора економіки, Позивач нарахував     Товариству з обмеженою відповідальністю "ІНТЕРПАЙП НІКО ТЬЮБ" на підставі ч. 2. ст. 231 ГК України суму пені за 180 днів у розмірі 29 553 грн. 62 коп. ( 0,1 % від суми основного боргу за кожен день прострочення ) та суму штрафу у розмірі 11 493 грн. 07 коп. ( 7 %  від суми основного боргу ).

        Нарахування штрафних  санкцій  за  прострочення  виконання зобов'язання,  якщо  інше  не  встановлено  законом або договором, припиняється через шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано ( ч. 6 ст. 231 ГК України ).

         Відповідно до п. 2 Додаткової угоди № 571-д/1 від 30.12.2008 р. до Договору № 571 від 14.03.2008 р. - Відповідач зобов'язався погасити заборгованість, здійснюючи щомісячні платежі рівними частками, починаючи з лютого 2009 року та закінчуючи червнем 2009 року.

        Отже, за період  з лютого 2009 року по червень 2009 року та до звернення Позивача з вказаним позовом минуло значно більше часу ніж шість місяців від дня,  коли зобов'язання  мало бути виконано, а тому нарахування штрафних  санкцій  Позивачем за  прострочення  виконання зобов'язання на підставі ч. 2 ст. 231 ГК України,  є припиненим, відповідно до ч. 6 ст. 231 ГК України.

         Ст. 258 ЦК України передбачає, що для  окремих  видів  вимог  законом  може  встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік  застосовується,  зокрема,  до вимог про стягнення неустойки ( штрафу, пені ).

        Згідно із ст. 267 ЦК України, позовна  давність  застосовується  судом  лише  за  заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив  позовної  давності,  про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

   Про застосування судом позовної  давності  заявлено Відповідачем.

Приймаючи до уваги наведене, господарський суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог Позивача пов”язаних із стягненням : 29 553 грн. 62 коп. - суми пені, нарахованої на суму основного боргу за 180 днів, на підставі ч. 2. ст. 231 ГК України      ( 0,1 % за кожен день прострочення ); 11 493 грн. 07 коп. суми штрафу, нарахованого  на підставі ч. 2. ст. 231 ГК України ( 7 % ).

        Враховуючи наведене, господарський суд вважає позовні вимоги Позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, але частково у сумі: основного боргу у розмірі 164 186 грн. 82 коп., суми інфляції у розмірі 10 836 грн. 33 коп. та суми 3 % річних у розмірі 5 565 грн. 93 коп., нарахованих на підставі ст. 625 ЦК України на суму основного боргу за період з 01.07.2009 р. по 18.08.2010 р.

        За таких обставин, заперечення Відповідача відхиляються судом як необґрунтовані та такі, що не відповідають нормам чинного законодавства.

        Господарський суд не знаходить підстав для задоволення клопотання Відповідача про  розстрочення сплати основного боргу через недоведеність наявності виняткових обставин.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на Відповідача, пропорційно задовленим позовним вимогам.

Згідно зазначеного, керуючись ст. ст. 1, 22, 33, 44, 49, 69, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

        Позов задовольнити частково.

        Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ІНТЕРПАИП НІКО ТЬЮБ” на користь Державного підприємства Український науково - дослідний інститут металургійного машинобудування “УкрНДІметалургмаш” - 164 186 грн. 82 коп. суму основного боргу;         10 836 грн. 33 коп. втрат від інфляції;  5 565 грн. 93 коп. –суму 3% річних; витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 805 грн. 89 коп.; 192 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу,  про що видати наказ.

         В задоволені позовних вимог Позивача пов”язаних із стягненням : 29 553 грн. 62 коп. - суми пені,; 11 493 грн. 07 коп. суми штрафу – відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.          

     Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

Повне рішення складено 12.01.2011 р.