Постанова

від 24.03.2011 по справі 10/411-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

10/411-10

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2011 року                                                                            Справа №  10/411-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Дмитренко А.К. - доповідач   

суддів:Прокопенко А.Є., Пруднікова В.В

при секретарі: Деббіш Г.В.

за участю представників сторін:

від позивача: Бєлуха А.В. представник, довіреність №б/н  від 16.03.11;

від відповідача:  Міхнюк О.А. представник, довіреність №189  від 24.12.10

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб", м.Нікополь на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.2011р. у справі              № 10/411-10

за позовом  державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш",                                             м. Слов'янськ

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб",                          м. Нікополь

про стягнення 221 635грн. 77 коп.

У судовому засіданні оголошувалась перерва з 15.02.11р. по 24.03.11р. (ст.77 Господарського процесуального кодексу України)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.11 (суддя Кощеєв І.М.) з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" стягнуто 164 186 грн.82 коп. основного боргу, 10836 грн. 33 коп. втрат від інфляції, 5 565 грн. 93 коп. річних, 1 805 грн. 89 коп. держмита і                                192 грн. 29 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. У задоволенні позовних вимог щодо сягнення 29 553 грн. 62 коп. пені і 11493 грн. 07 коп. штрафу відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду товариство з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" просить його скасувати в частині стягнення втрат від інфляції та річних.

Апеляційна скарга мотивована тим, що у п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України встановлена позовна давність в один рік, зокрема до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені), а господарський суд при ухваленні рішення безпідставно не застосував позовну давність до вимог про стягнення річних і втрат від інфляції, на чому наголошував відповідач; державне підприємство Український науково-дослідний інститут  металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" жодного разу не зверталося до товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" з вимогами про сплату річних та інфляційних втрат.

Державне підприємство Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" у відзиві на апеляційну скаргу вважає доводи, викладені у скарзі, необґрунтованими, водночас просить змінити рішення в частині відмови у стягненні пені, стягнувши з відповідача пеню з 18.11.09 по  01.01.10 в сумі 1 806 грн. 04 коп., в решті рішення залишити без змін.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

14.03.2008 року між державним підприємством Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" (продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" (покупець) укладено договір поставки №571/812.

В порядку та на умовах, визначених договором і специфікацією до нього, позивачем була належним чином виконана поставка обумовленого у договорі та специфікації до нього товару на загальну суму 393 190грн.80 коп., що підтверджується здавальними накладними від 12.05.208 року №83 П, від 10.06.2008 року №127, від 18.07.2008 року №179, від 20.08.2008 року №241, від 03.09.208 року №246 П, від 02.10.2008 року  № 299 П, від 14.10.2008 року                № 308 П, від 05.11.2008 року № 333 П та актом прийому-передачі продукції від 14.10.2008 року №1, підписаними представниками державного підприємства Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" та товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб".

Позивачем зобов'язання за договором від 14.03.2008 року № 571/812 виконано належним чином і в повному обсязі - остання поставка продукції була здійснена 05.11.2008 року. Проте відповідач своє зобов'язання в частині  розрахунків у визначений строк не виконав, що призвело до виникнення  заборгованості за поставлену продукцію в розмірі 164 186грн. 82коп. В подальшому між державним підприємством Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш" і товариством з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" було укладено додаткову угоду від 30.12.2008 року № 571-д/1 до договору, відповідно якої відповідач зобов'язався погасити заборгованість, здійснюючи щомісячні платежі рівними частками, починаючи з лютого 2009 року та закінчуючи червнем 2009 року. Доказів сплати боргу відповідачем не надано.

25.05.2009 року державне підприємство Український науково-дослідний інститут металургійного машинобудування "УкрНДІметалургмаш"  надіслало на адресу відповідача лист № С130/145 з проханням погасити існуючу заборгованість, який відповідачем залишений без реагування.

Оскільки відповідач не виконував умови договору та додаткової угоди про розстрочення сплати суми боргу за поставлену продукцію, не здійснив за весь встановлений строк жодного платежу, державне підприємство "УкрНДІметалургмаш" має право вимагати сплати боргу в повному обсязі  -164 186грн. 82 коп.

В силу ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором  поставки  продавець  (постачальник),  який здійснює  підприємницьку  діяльність,  зобов'язується  передати  у встановлений   строк   (строки)  товар  у  власність  покупця  для використання його у підприємницькій діяльності або в інших  цілях, не пов'язаних з особистим,  сімейним,  домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Частинами 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).

У відповідності із ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

На підставі ст. 625 Цивільного кодексу України позивачем нараховано 10 836 грн. 33 коп. втрат від інфляції і 5 565 грн. 93 коп. річних.

Виходячи зі змісту ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України борг має сплачуватись вже з урахуванням індексу інфляції та нарахуванням 3% річних. Так само у даній статті встановлено і строк, за який ці суми мають бути нараховані, а саме: за весь час прострочення боржником виконання грошового зобов'язання.

Твердження відповідача про необхідність направлення окремої вимоги про сплату інфляційних втрат і річних не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та  за своєю правовою природою є компенсацією  за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс  інфляції неможна відносити до санкцій.

В такому випадку доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" в апеляційній скарзі на незастосування господарським судом до вимог про стягнення річних і втрат від інфляції позовної давності в один рік з посиланням на ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, є безпідставними.

Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом (ч. 1 ст. 548 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відмовляючи у стягненні пені господарський суд мотивував це заявою відповідача про застосування позовної давності.

Укладаючи додаткову угоду № 571-д/1 до  договору від 14.03.08 № 571, де наведений графік погашення кредиторської заборгованості, яка виникла станом на 01.12.08, сторони не змінили порядок розрахунків, визначений у                           п. 4.1.2 договору, згідно якого 70 % вартості партії товару перераховується протягом 10-ти банківських днів з моменту поставки партії товару та надання продавцем документів, зазначених у п. 3.4 договору. Момент поставки визначається датою оформлення видаткової накладної на складі покупця.

Враховуючи, що поставка товару відбувалась протягом травня-листопада 2008 року, умови оплати, передбачені договором, а також приписи ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України, судом першої інстанції правомірно відмовлено у стягненні пені та штрафу через сплив позовної давності,  на чому наполягав відповідач у заяві про застосування позовної давності (а.с. 76).

За таких обставин підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

          Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарськорго процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.01.11 у справі № 10/411-10 залишити без змін, а скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтерпайп Ніко Тьюб" залишити без задоволення.

Головуючий                                                                     А.К.Дмитренко

Суддя                                                                                 А.Є.Прокопенко

Суддя                                                                                 В.В.Прудніков

повний текст постанови виготовлений 28.03.11р.