Рішення

від 17.01.2011 по справі 15/15-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/15-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.11р.

Справа № 15/15-10

За позовом  Споживчого товариства виробничої фірми "Агрореммаш", м. Біла Церква 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "МедСнабКомплект", м. Дніпропетровськ  

про стягнення 191 201,29 грн.              

Суддя  Петренко Н.Е.

Представники:

  від позивача: Базюченко А.О., представник за дорученням № 249 від 13.12.10р.

від відповідача: не з'явився 

СУТЬ СПОРУ:

Споживче товариство виробнича фірма "Агрореммаш", м. Біла Церква (далі - позивач) звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "МедСнабКомплект", м. Дніпропетровськ (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 191 201,29 грн.

Сума позову складається з наступних сум: 150 705,00 грн. - основний борг, 31949,46грн. - індексу інфляції, 8 546,83 грн. - 3% річних.

Позивач обґрунтовує свої вимоги невиконанням відповідачем зобов'язань за дилерським  договором № 2007/03-19 від 30.03.2007 року, в частині повного та своєчасного розрахунку за поставлений товар.

13.01.11р. до господарського суду надійшло уточнення позовних вимог, а саме періоду нарахування 3 % річних, відповідно яких позивачем нараховано 3% річних за період з 01.01.09р. по 20.11.10р. в розмірі 8 546,83 грн.

Відповідач відзив на позов не надав, представник відповідача в судове засідання не з'явився, про поважність причини неявки в судове засідання суд не повідомив. Про день, час та місце розгляду справи відповідач повідомлений належним чином, що підтверджує повідомлення про вручення поштового відправлення, яке було отримано останнім 29.12.10р.

Таким чином, господарський суд знаходить достатньо підстав для розгляду справи без участі повноважного представника відповідача, за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

За згодою представника позивача, в судовому засіданні 13.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини судового рішення згідно зі ст. 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши подані докази, господарський суд,

ВИРІШИВ:

30.03.2007 року між позивачем та відповідачем було укладено дилерський договір № 2007/03-19 (надалі-Договір), відповідно до умов якого відповідач по домовленості з позивачем отримує передбачений положенням цього Договору комплекс прав та обов'язків по реалізації продукції позивача в узгодженому об'ємі, по проведенню маркетинговій, рекламній та торгово-посередницької діяльності з метою розширення ринку збуту продукції позивача (підпункт 1.1. п. 1 Договору).

Позивач належним чином виконав прийняті на себе обов'язки по вищезазначеному Договору. Так, 22.09.2008р. відповідачу був поставлений товар на загальну суму 150705,00грн., що підтверджується видаткової накладної № 22/09 від 22.09.2008.

          Відповідно підпункту 4.1. пункту 4 Договору, оплата продукції здійснюється шляхом перечислення грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача вказаний у цьому договорі чи іншим способом, не забороненим законодавством України.

Крім того, підпунктом 4.2. пункту 4 Договору зазначено, що умови та строки оплати на заявлену партію продукції вказуються в специфікації на заявлену продукцію.

В порушення умов договору відповідач за поставлений товар в передбачені договором строки не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 150 705,00 грн.

З метою досудового врегулювання спору позивачем 05.03.2010 р. було направлено на адресу відповідача претензією з вих. №41 про здійснення термінового перерахування коштів за отриманий товар, відповідно до видаткової накладної № 22/09 від 22.09.2008 року у сумі 150 705,00 грн.

Відповідач отримав вищезазначену претензію 15.03.2010 року про що, свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення.

Вказані вимоги були залишені відповідачем без відповіді та задоволення.  

Відповідно до підпункт 9.1 пункту 9 Договору, сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання обов'язків по цьому договору згідно з діючим законодавством України.

Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, які додані до позовної заяви, розмір індексу інфляції з січня 2009 року по жовтень 2010 року складає 31 949,46 грн. та 3% річних  за період з 01.01.09р. по 20.11.10р. складає 8 546,83 грн.

Доказів виконання зобов'язання по вищезазначеному Договору на момент розгляду спору відповідач не надав.

При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення суми основного боргу у розмірі 150 705 грн., індексу інфляції у розмірі 31 949,46 грн. та 3% річних у розмірі 8 546,83 грн.  підлягають задоволенню частково.

          Приймаючи рішення господарський суд виходив із наступного.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України,  суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).

Зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку (ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Згідно ст. 692 Цивільного кодексу України у разі прострочення сплати за товар продавець має право вимагати сплати товару.

          Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення заборгованості за поставлений товар у розмірі 150 705 грн.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Відповідно ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі вищевказаної норми закону, позивачем були нараховані інфляційні витрати за період з січня 2009 року по жовтень 2010 року у розмірі 31 949,46 грн., розрахунок яких господарським судом перевірений та відповідає вимогам чинного  законодавства.

Також,  позивачем були нараховані 3% річних за період з 01.01.09р. по 20.11.10р. у розмірі 8 546,83  грн., заборгованість 3 % річних позивачем нараховано за 690 днів.

Відповідно перевірки розрахунку, судом встановлено, що період з 01.01.09р. по 20.11.10р. складає 689 днів, таким чином розмір  3 % річних складає 8 534,44 грн.

Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача в частині стягнення 3% річних задовольнити частково, а саме в розмірі 8 534,44 грн.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню частково: стягненню підлягає основний борг  в розмірі 150 705 грн., індекс інфляції в розмірі 31 949,46 грн., 3% річних  в розмірі 8 534,44 грн., в решті позовних вимог слід відмовити.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. Стягненню з відповідача підлягають витрати по сплаті державного мита в розмірі 1 911,88 грн. та 235,98 грн. витрат, пов'язаних зі сплатою інформаційно-технічного забезпечення судового процесу

Керуючись ст.ст. 509, 525, 526, 530, 599, 610, 612, 625, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 174, 193, 218, 265 Господарського кодексу України, ст.ст. 49,  82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -  

                                             ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "МедСнабКомплект", м.Дніпропетровськ (юридична адреса: 49021, м. Дніпропетровськ, вул. Осетинська, 7/2; поштова адреса: 49026 м. Дніпропетровськ, а/с 1746; ЄДРПОУ 32090996, р/р26008005192001 в КБ "Надра" м.Дніпропетровськ, МФО 306016) на користь Споживчого товариства виробничої фірми "Агрореммаш", м. Біла Церква (юридична адреса: 09112, м. Біла Церква, вул. шосе Сквирське, буд. 29; поштова адреса: 09112, м. Біла Церква, а/с 52; ЄДРПОУ 30221510, р/р 26009304020 в Білоцерківському відділені "Ощадбанку" № 211, МФО 320047)  150 705,00 грн. (сто п'ятдесят тисяч сімсот п'ять грн. 00 коп.) - основного боргу, 31 949,46грн. (тридцять одна тисяча дев'ятсот сорок дев'ять грн. 46 коп.) - індексу інфляції,  8 534,44 грн. (вісім тисяч п'ятсот тридцять чотири грн. 44 коп. ) - 3% річних, 1911,88 грн. (одна тисяча дев'ятсот одинадцять грн. 88 коп.) - витрати по сплаті державного мита, 235,98 грн. (двісті тридцять п'ять грн. 98 коп.) - витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог –відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 Н.Е. Петренко

Повне рішення складено 17.01.11р.