Рішення

від 11.01.2011 по справі 5/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/130

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

11.01.2011                                                             Справа  № 5/130

За позовом Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі державного підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України", м. Львів

до Товариства з обмеженою відовідальністю "Мірамакс", м. Мукачево

про стягнення заборгованості у розмірі 2 907, 80 грн.

                                                                         Суддя  Йосипчук О.С.

          За участю представників сторін:

          від позивача:            представник не з'явився

          від відповідача:       представник не з'явився

          У засіданні суду взяв участь Хитрик Б.В., помічник військового прокурора Ужгородського гарнізону.

Розглянувши матеріали справи за позовом

Військового прокурора Львівського гарнізону в інтересах держави в особі державного підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України", м. Львів до Товариства з обмеженою відовідальністю "Мірамакс", м.Мукачево про стягнення заборгованості у розмірі 2 907, 80 грн.,

Встановив:

Предметом даного позову є вимога позивача стягнути з відповідача суму          2 683, 86 грн. заборгованості по оплаті за бордюр БР 100.20.8 в кількості 76 штук (далі - Товар), поставлений згідно з Договором № 42 від 04.02.2008 року.

Відповідно до видаткої накладної № РН0000066 від 05.11.2009р. позивач поставив відповідачу товар на суму 2 633, 86 грн. Проте відповідач своє грошове зобов'язання не виконав і не здійснив розрахунок за поставлений товар.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму 143, 96 грн. інфляційних збитків та суму 80 грн. - 3% річних.

Отже, загальна сума позовних вимог становить 2 907, 80 грн.

          На адресу відповідача позивачем було надіслано претензію від 21.06.2010 року з вимогою оплатити вартість отриманого товару, на яку не було відреаговано належним чином.

Листом від 10.01.2011р. позивачем заявлено клопотання про відкладення розгляду справи на інший термін у зв'язку з неможливістю забезпечити явку свого уповноваженого представника у засідання суду.

Відповідач на повторну вимогу суду не направив свого представника в судове засідання, письмові заперечення проти позову та докази, які в нього є, не подав.                                Тому справа підлягає розгляду в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 13.01.2011 року.

Заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши подані по справі доказові матеріали щодо спірного питання,

Суд констатує наступне:

Укладений сторонами Договір № 42 від 04.02.2008р. є підставою для виникнення у сторін цього договору майново-господарських зобов'язань в силу ст.ст. 173-174, ч. 1 ст. 175 ГК України. При цьому майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст. 175 ГК України.

Факт передачі позивачем товару відповідачу підтверджується видатковою накладною № РН0000066 від 05.11.2009р.

Відповідно до п. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином, відповідно до закону та інших правових актів та договору.

В силу ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів законодавства тощо.

Згідно з ч. 1. ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений термін його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Всупереч вищенаведеному, відповідач порушив взяте на себе зобов'язання по оплаті за отриманий товар, внаслідок чого виник борг, який, згідно розрахунку позивача, що не оспорений відповідачем, становить 2 683, 86 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з видаткової накладної № РН0000066 від 05.11.2009р., позивачем було передано товар відповідачу лише на  суму 2 633, 86 грн. Тому, вимога позивача у частині стягнення суми 2 633, 86 грн. боргу за отриманий товар є правомірною та такою, що підтверджена документально.

В іншій частині основного боргу, а саме в сумі 50 грн., позивачу слід відмовити, оскільки документальних доказів на підтвердження цієї суми боргу позивач суду не подав.

Відповідно до п. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Оскільки доказів дотримання відповідачем умов договору матеріали справи не містять, то за наявних у справі матеріалів суд вважає доведеним факт прострочення відповідачем грошового зобов'язання.

За таких обставин, слід визнати правомірними, і такими, що грунтуються на умовах Договору № 42 від 04.02.2008р. та відповідають приписам ст. 625 ЦК України і ст. ст. 231, 232 ГК України, вимоги позивача щодо стягнення інфляційних збитків (143, 96 грн.) та 3% річних (80 грн.).

Отже, на підставі викладеного, вимоги позивача про стягнення заборгованості  у розмірі 2 857, 80 грн. є обгрунтованими, не заперечуються відповідачем та підлягають задоволенню.

Подане клопотання позивача про відкладення розгляду справи судом відхилено з огляду на те, що матеріалів справи достатньо для розгляду даного спору по суті.

Керуючись ст. ст. 49, 75, 82-85, 87 ГПК України,

Суд вирішив:

          1. Позов задоволити частково.

          2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірамакс" (89600, м.Мукачево, вул. Крилова, 2, МФО 312668. код ЄДРПОУ 35685162) на користь Державного підприємства "Окрема будівельна дільниця Державної прикордонної служби України" (79053, м. Львів, вул. Володимира Великого, 10, МФО 325213, код ЄДРПОУ 14321570, р/р 26002000008869 у ВАТ "Фольксбанк") суму 2 857, 80 грн., з яких сума 2 633, 86 грн. –основний борг, сума 143, 96 грн. –інфляційні нарахування, сума 80 грн. –три відсотки річних.

          3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірамакс" (89600, м.Мукачево, вул. Крилова, 2, МФО 312668. код ЄДРПОУ 35685162) суму 102 грн. витрат на державне мито в дохід Державного бюджету України (р/р 31115095700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області, отримувач –УДК у м. Ужгороді, МФО 812016, код 22108040, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095).

          4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Мірамакс" (89600, м.Мукачево, вул. Крилова, 2, МФО 312668. код ЄДРПОУ 35685162) суму 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в дохід Державного бюджету м. Ужгорода (р/р 31214264700002, банк одержувача - ГУДКУ у Закарпатській області МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050003, символ звітності 259).

           5.В решті вимог у задоволенні позову відмовити.

  Суддя                                                              Йосипчук О.С.