Рішення

від 21.12.2010 по справі 10/230-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

10/230-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"21" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 10/230-10

Господарський суд Київської області в складі:

головуючого судді                                                                     Привалова А.І.

при секретарі                                                                               Казміренко Л.В.

розглянувши справу № 10/230-10

за позовом   Державної екологічної інспекції в Київській області, м. Київ;

до                  комунального підприємства Київської обласної ради

                     «Сквираводоканал», м. Сквира Київської області;

про               стягнення  103462,48 грн.

Представники сторін:

від позивача:        Грицаєнко К.М., довіреність б/н від 26.08.2010р.;

від відповідача:    Капітанюк В.П., довіреність від 22.11.2010р. № 405.

обставини справи:

До Господарського суду Київської області звернулась Державна екологічна інспекція в Київській області (надалі –позивач) з позовом до комунального підприємства Київської обласної ради «Сквираводоканал»(надалі –відповідач)  про стягнення 103462,48 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р. відповідач в порушення вимог чинного природоохоронного законодавства здійснював наднормативний скид забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами –річку Сквира, внаслідок чого державі нанесені збитки в розмірі 103462,48 грн.

        Ухвалою від 28.10.2010р. Господарський суд Київської області порушив провадження у справі № 10/230-10 та призначив її розгляд на 23.11.2010р.

        Присутній у судовому засіданні 23.11.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

        Представник відповідача надав відзив на позовну заяву, в якому просить припинити провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, оскільки даний спір підсудний Київському окружному адміністративному суду, так як позивач є суб'єктом владних повноважень. Крім того, позивач зазначає про те, що позивачем не підтверджено належними доказами момент встановлення факту скиду зворотних вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС до повного його припинення.

        Суд, розглянувши клопотання відповідача про припинення провадження у справі на підставі п. 1 ст. 80 ГПК України, що зазначено у відзиві на позовну заяву, відмовив в його задоволенні, оскільки відносини по даній справі мають цивільно-правовий характер, так як пов'язані з відшкодуванням майнової шкоди, а тому даний спір не є публічно-правовим, на який поширюється компетенція адміністративних судів, отже справа підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

        Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 07.12.2010р.

        За результатами розгляду матеріалів справи та поданими сторонами доказами, суд дійшов висновку про необхідність відкладення розгляду справи з метою витребування нових доказів у справі для повного та об'єктивного вирішення спору по суті.

        Ухвалою від 07.12.2010р. суд відклав розгляд справи на 14.12.2010р.

        Присутній у судовому засіданні 14.12.2010р. представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, проте витребуваних судом доказів не надав.

        Представник відповідача позов не визнав.

        Відповідно до ч. 3 ст. 77 ГПК України, в засіданні суду була оголошена перерва до 21.12.2010р. та зобов'язано позивача надати витребувані ухвалою від 07.12.2010р. документи.

        У судовому засіданні 21.12.2010р. представник позивача підтримав позовні вимоги та надав додаткові докази в обґрунтування заявлених вимог.

        Представник відповідача проти позову заперечив, посилаючись на те, що позивачем не доведено належними доказами факт порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства саме за весь період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р.

        Відповідно до ст. 85 ГПК України, у судовому засіданні була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

        Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд Київської області, -

ВСТАНОВИВ:

        17.02.2010р. Державною екологічною інспекцією в Київській області була здійснена планова перевірка дотримання комунальним підприємством «Сквираводоканал»вимог природоохоронного законодавства, в ході якої було встановлено факт скиду наднормативних забруднюючих речовин очисними спорудами відповідача в річку Сквира.

        За результатами перевірки складено Акт № 73 від 17.02.2010р., копія якого міститься в матеріалах справи.

        Так, у зв'язку зі скидом наднормативних забруднюючих речовин, на підставі довідки відповідача № 158 від 20.04.2010р. про показники скинутої з очисних споруд зворотньої води за період з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., форми державної статистичної звітності 2-ТП (водгосп) за 2009 рік, Акту № 73 від 17.02.2010р. та у відповідності з Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України та ядерної безпеки України від 18.05 1995р. № 37, та Методикою розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. № 389, позивачем нараховано 103462,48 грн. збитків, завданих відповідачем навколишньому природному середовищу.

        Крім того, 17.02.2010р. відповідачу було видано Припис № 73 від 17.02.2010р. з метою усунення порушень природоохоронного законодавства, виявлених під час перевірки дотримання вимог у сфері охорони навколишнього природного середовища.

        Також, 17.02.2010р. на директора КП «Сквираводоканал» було складено протокол про адміністративне правопорушення № 000168 та постанову про накладення адміністративного стягнення № 000172 за порушення правил водокористування –визначення якості вод, що скидаються, а саме перевищення встановлених нормативів граничнодопустимих скидів у стічні води, згідно з якими керівника підприємства притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 85,00 грн. Копії зазначених документів містяться в матеріалах справи.

      З метою досудового врегулювання даного спору, 12.05.2010р. позивачем направлено відповідачу претензію № 63 від 05.05.2010р., відповідно до якої позивач інформував останнього про порушення природоохоронного законодавства України та вимагав добровільно сплатити завдані збитки в сумі 103462,48 грн.

      На зазначену вище претензію позивача відповідач надіслав 02.06.2010р. лист-відповідь за № 188, в якому зазначив про те, що на даний час КП КОР «Сквираводоканал»не має фінансових можливостей для модернизації очисних споруд, а також сплачувати в бюджет кошти на відшкодування заподіяних збитків внаслідок наднормативного скиду забруднюючих речовин.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання і ліквідації негативного впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об'єктів, пов'язаних з історико-культурною спадщиною.   

Згідно ст.ст. 4, 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», природні ресурси України є власністю народу України, який має право на володіння, використання та розпорядження природними багатствами республіки, а державній охороні і регулюванню використання на території України підлягають: навколишнє природне середовище як сукупність природних і природно-соціальних умов та процесів, природні ресурси, як залучені в господарський обіг, так і не використовувані в народному господарстві в даний період (земля, надра, води, атмосферне повітря, ліс та інша рослинність, тваринний світ), ландшафти та інші природні комплекси.   

Відповідно до положень ст. 16 Закону України «Про охорону навколишнього

природного середовища», державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Ради та їх виконавчі і розпорядчі органи, а також спеціально уповноважені на те державні органи по охороні навколишнього природного середовища і використанню природних ресурсів та інші державні органи відповідно до законодавства України.

Спеціально уповноваженими державними органами управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів у республіці є спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів, його органи на місцях та інші державні органи, до компетенції яких законодавством України та Автономної Республіки Крим віднесено здійснення зазначених функцій.   

До компетенції спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і його органів на місцях згідно зі статтею 20 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»належить, зокрема, право звертатися до суду із позовами про відшкодування збитків і втрат, заподіяних в результаті порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.   

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію, затвердженого постановою Кабінету Міністрів від 17.11.2001р. № 1520, державна екологічна інспекція є урядовим органом державного управління, який діє у складі Мінприроди і йому підпорядковується.   

Основними завданнями Держекоінспекції є: участь у межах своєї компетенції у реалізації державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів (земля, надра, поверхневі води, атмосферне повітря, тваринний та рослинний світ, природні ресурси територіальних вод, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони України), поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та, в межах компетенції, радіаційної безпеки, заповідної справи; здійснення державного контролю за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорони природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами) та небезпечними хімічними речовинами (п. 3 Положення).   

Відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого Наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006р. № 548, Державна екологічна інспекція в областях, містах Києві та Севастополі є спеціальним підрозділом Мінприроди, який підзвітний та підконтрольний в частині здійснення державного контролю Державній екологічній інспекції.   

Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.

Відповідно до п. 1 ст. 4 Положення, інспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами.

Інспекція має право обстежувати у встановленому порядку підприємства, установи і організації з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, відтворення та охорону природних ресурсів; перевіряти документи на право спеціального використання природних ресурсів (ліцензії, дозволи); складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом; давати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства з питань, що належать до її повноважень; уживати в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів та подавати позови про відшкодування втрат і збитків, завданих унаслідок порушення вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища (п. п. 1, 5, 6, 7, 9 ст. 5 Положення).

        Приписами ст. 68 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено, що підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України.

        Відповідно до статті 69 вказаного Закону, шкода, заподіяна внаслідок порушення природоохоронного законодавства, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів.

Відповідно до статті 1166 Цивільного кодексу України, встановлено загальні підстави відповідальності за завдану майнову не договірну шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними діями чи бездіяльністю майну юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності, передбаченої статтею 1166 Цивільного кодексу України необхідною є наявність складу правопорушення, а саме:

- протиправної дії чи бездіяльності особи;

- заподіяння збитків в результаті такої дії чи бездіяльності особи;

- причинного зв'язку між протиправною дією та заподіяними збитками;

- вини боржника.

          Згідно п. 1.3. роз'яснення президії Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001р. № 02-5/744 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища»визначено, що розглядаючи справи про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок порушення природноресурсового, природоохоронного законодавства про забезпечення екологічної безпеки, господарські суди повинні обов'язково враховувати наявність таких умов відповідальності, як безпосередній причинний зв'язок між відповідними діями (бездіяльністю) і шкодою та виною відповідача.

        Як вбачається з позовної заяви, розрахунок збитків, заподіяних державі внаслідок порушення водного законодавства для наднормативних скидів здійснено на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі порушенням законодавства про охорону та раціональне використання водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України та ядерної безпеки України від 18.05.1995р. № 37 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.06.1995р. за № 162/698 (надалі –Методика № 37 від 18.05.1995р.), за період з 01.01.2009р. по 24.08.2009р. та на підставі Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону та раціональне водних ресурсів, затвердженої наказом Мінприроди України від 20.07.2009р. № 389 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14.08.2009р. за № 767/16783 (надалі –Методика № 389 від 20.07.2009р.), за період з 25.08.2009р. по 31.12.2009р.

      Відповідно п 1.2. Методики № 389 від 20.07.2009р.,  ця Методика  встановлює  порядок  визначення  розмірів відшкодування  збитків,  заподіяних  державі  внаслідок  порушення законодавства  про  охорону  та  раціональне  використання  водних ресурсів, які призвели, зокрема до забруднення водних  об'єктів,  у  тому  числі  пов'язаного із самовільними та аварійними скидами у  водний  об'єкт  забруднюючих речовин  із  зворотними  водами.

        Згідно п. 1.3. Методики № 389 від 20.07.2009р., ця   Методика  встановлює  єдині  вимоги  до  визначення збитків,  заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону  та  раціональне  використання  водних ресурсів суб'єктами господарювання (фізичними і юридичними особами).

        Методика  застосовується   державними   інспекторами України   з   охорони   навколишнього   природного  середовища  та державними  інспекторами  з   охорони   навколишнього   природного середовища  відповідних територій (далі - державні інспектори) при розрахунку  розмірів   збитків,   заподіяних   державі   внаслідок порушення  законодавства  про  охорону та раціональне використання водних ресурсів,  які виявлені за результатами державного контролю за  додержанням  вимог суб'єктами господарювання природоохоронного

законодавства.

        Державні інспектори з дати встановлення факту порушення вимог законодавства  про  охорону  та  раціональне  використання   водних ресурсів  проводять  збір  і  аналіз  необхідних матеріалів і, на підставі цієї Методики, розраховують розмір відшкодування збитків (п. 1.4. Методики № 389 від 20.07.2009р.).

       Відповідно до п. 2.2. Методики № 389 від 20.07.2009р., факт наднормативного скиду забруднюючих речовин у водний об'єкт зі зворотними водами встановлюється державними інспекторами за  результатами  інструментально-лабораторних методів контролю, документальної перевірки суб'єктів господарювання та розрахунковим методом.

        Згідно п. 2.4. вказаної Методики, з моменту  встановлення  факту  скиду  зворотних  вод з перевищенням встановлених нормативів ГДС   до  повного  його припинення проби води відбираються не менше трьох разів.

        Крім того, п. 4.7. Методики № 37 від 18.05.1995р., факти скиду зворотних вод  та  забруднюючих  речовин,  а також погіршення   якості   води  водного  об'єкта  встановлюються інспекторами   інспекційних  підрозділів  органів  Мінекоресурсів, громадськими інспекторами з охорони довкілля на основі спеціальних досліджень,   результатів   відомчого,   державного  лабораторного контролю   або   візуально   з  оформленням  актів  та протоколів встановленої органами Мінекоресурсів форми.

        Період з моменту підтвердженого  протоколом,  актом  або поясненнями свідків початку скиду до його припинення,  а також час самовільного  водокористування   вважається   періодом   порушення водоохоронного законодавства, за який стягуються збитки (п. 4.8. Методики № 37 від 18.05.1995р.).

        Приписами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

        Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

        Втім, позивачем надано до справи лише один Протокол № 23 вимірювання показників складу та властивостей вод від 30 листопада 2009р., складеного відділом інструментально-лабораторного контролю Державної екологічної інспекції в Київській області. За результатами вимірювань показників складу та властивостей відібраних вод виявлені перевищення відносно нормативів ГДС.

        Проте, позивачем не доведено належними та допустимими доказами вчинення відповідачем правопорушення протягом всього періоду часу з 01.01.2009р. по 31.12.2009р., зокрема, не підтверджено відповідними актами та/або протоколами початок 01.01.2009р. та кінець –31.12.2009р. скиду зворотних вод  та  забруднюючих  речовин у річку Сквиру.

  Крім того, як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення № 000168 від 17.02.2010р., складеного у той же день, що й Акт № 73 перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, на місці правопорушення проби не відбирались.

        Таким чином, позивачем доведено наявність у сукупності всіх елементів складу правопорушення, яке тягне за собою відповідальність у вигляді відшкодування завданих збитків, а саме не доведено причинного зв'язку між протиправною дією та розміром заподіяних збитків, завданих внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

       Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, оскільки не підтверджуються належними та допустимими доказами.

Керуючись ст.ст. 44, 49 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя

А.І. Привалов

Дата складення та підписання повного тексту рішення  –23.12.2010 р.