17/229-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"14" січня 2011 р. Справа № 17/229-10
За позовом Акціонерного товариства закритого типу „Київавтотранссервіс”
про стягнення 44 343,51грн.
Суддя Горбасенко П.В.
За участю представників:
від позивача Дзюба В.С. (дов. від 01.11.2010р.);
від відповідача Перебийніс О.Ю. (дов. № 374 від 28.05.2010р.).
Обставини справи:
Акціонерне товариство закритого типу „Київавтотранссервіс” (далі - позивач) звернулося з позовом до Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112” (далі - відповідач) про стягнення 44 343,51грн. заборгованості, з яких: 36 038,40грн. основного боргу, 3 683,82грн. пені, 3 495,72грн. інфляційних втрат та 1 125,57грн. 3 % річних, а також судові витрати: 500грн. державного мита, 236грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та 5 000грн. витрат за послуги адвоката.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором підряду з ремонту бар'єрного огородження по дорозі Набережно-Рибальська на об'єкті „Подільський мостовий перехід р. Дніпро” № 07/10-09 від 07.10.2009р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 07.12.2010р. порушено провадження у справі № 17/229-10, розгляд справи призначено на 17.12.2010р.
16.12.2010р. до загального відділу господарського суду Київської області від представника відповідача надійшов відзив (вх. № 16284 від 16.12.2010р.), згідно якого останній визнав позовні вимоги безпідставними та необґрунтованими і просив суд відмовити у їх задоволенні, який прийнятий судом.
В судовому засіданні 17.12.2010р. оголошено перерву до 22.12.2010р.
У судовому засіданні 22.12.2010р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до пені у сумі 3 683,82грн. (а.с. 84), яка прийнята судом, оголошено перерву до 14.01.2011р.
В судовому засіданні 14.01.2011р. суд розглянув копію статуту відповідача, п. 4.1. якого встановлено, що засновником ДП ПАТ „Мостобуд” Мостозагону № 112 є юридична особа України - Публічне акціонерне товариство „Мостобуд”, що є правонаступником майнових прав і обов'язків Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд”.
Згідно ст. 25 ГПК України в разі вибуття однієї з сторін у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні внаслідок реорганізації підприємства чи організації господарський суд здійснює заміну цієї сторони її правонаступником, вказуючи про це в рішенні або ухвалі. Усі дії, вчинені в процесі до вступу правонаступника, є обов'язковими для нього в такій же мірі, в якій вони були б обов'язковими для особи, яку він замінив. Правонаступництво можливе на будь-якій стадії судового процесу.
У зв'язку з вищевикладеним, суд дійшов висновку про заміну відповідача у справі Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112” на правонаступника - Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112”.
Крім того, в судовому засіданні 14.01.2011р. представник позивача позов підтримав повністю, представник відповідача заперечив проти позову повністю та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представників сторін, суд
ВСТАНОВИВ:
07.10.2009р. між Дочірнім підприємством Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112” (Підрядник) та Акціонерним товариством закритого типу „Київавтотранссервіс” (Субпідрядник) укладено договір підряду з ремонту бар'єрного огородження по дорозі Набережно-Рибальська на об'єкті „Подільський мостовий перехід р. Дніпро” № 07/10-09, згідно якого субпідрядник зобов'язався в порядку та на умовах, визначених договором виконати на свій ризик, власними і залученим силами використовуючи власні матеріали, роботи по ремонту бар'єрного огородження по дорозі Набережно-Рибальська відповідно до проектно-кошторисної документації, яку підрядник надає до початку виконання робіт, а замовник –прийняти та оплатити вказані роботи.
Роботи повинні здійснюватись у відповідності з обсягами робіт, визначеними у затвердженій проектно-кошторисній документації та обумовлений договором строк. Замовник будівництва –КП „Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” (п.п. 1.2., 1.3. договору).
Згідно п. 2.2., 2.4., 2.5., 2.6. договору договірна ціна об'єкта –динамічна та орієнтовано складає 36 121,20грн. з ПДВ. Загальна вартість робіт субпідрядника за договором розрахована у відповідності із вимогами ДБН Д. 1.1.-1-2000 (із змінами та доповненнями). Підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи субпідряднику протягом 5-ти банківських днів, після надходження коштів від замовника за роботи. Підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі „Актів приймання виконаних підрядних робіт” (форма КБ-2в) та „Довідки про вартість виконаних підрядних робіт” (форма № КБ-3), затверджених згідно з п. 2 спільного наказу Держкомстату та Держбуду України № 237/5 від 21.06.2002р. (далі –Акт виконаних робі). До 20 числа поточного місяця субпідрядник готує акт виконаних робіт та передає його для перевірки замовнику, проходить перевірку у службі „Київдержекспертиза”. Завізований замовником та затверджений службою „Київдержекспертиза” акт виконаних робі надається для розгляду та підписання уповноваженому представнику підрядника не пізніше 29 числа звітного місяця. Розрахунки за договором здійснюються підрядником виключно на банківські реквізити субпідрядника, визначені в статті 8 договору.
Відповідно до п.п. 3.1., 3.2. договору договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання робі, а стосовно розрахунків –до повного виконання взятих на себе зобов'язань сторонами. Термін виконання робіт: Початок: жовтень 2009 року. Закінчення: грудень 2009 року.
Пунктами 4.1., 4.2., 4.3., 4.10. договору встановлено, що субпідрядник зобов'язаний письмово сповістити підрядника про завершення робіт у рамках договору. Таке сповіщення субпідрядником підрядника повинне бути виконано не пізніше, ніж за 5 календарних днів до завершення робіт. Протягом 5 календарних днів після отримання сповіщення субпідрядника підрядник призначає робочу комісію з приймання виконаних робіт, а також за узгодженням з субпідрядником визначає порядок і тривалість роботи робочої комісії. Субпідрядник передає підряднику за 3 дні до початку здачі-приймання примірники виконавчої документації з письмовим підтвердженням відповідності переданої документації фактично виконаним роботам. Здачі і приймання закінчених обсягів робіт здійснюється й оформляється актом робочої комісії. Роботи по договору вважаються закінченими після підписання актів закінчення робіт обома сторонами.
На виконання договору позивачем виконані, а відповідачем прийняті, підрядні роботи на загальну суму 36 038,40грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. № 1 та № 2 (а.с. 57-59, 63-65), затвердженими службою „Київдержекспертиза”, та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. (а.с. 15), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору.
Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення позивачем умов договору.
Відповідач за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався, що підтверджується поясненнями представників сторін, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем на момент судового розгляду справи склала 36 038,40грн., що підтверджується поясненнями відповідача та довідкою АТ „Київавтотранссервіс” № 80 від 16.12.2010р. (а.с. 66), підписаною директором та головним бухгалтером товариства і скріпленою печаткою Акціонерного товариства „Київавтотранссервіс”.
Предметом позову є вимога про стягнення 44 343,51грн. заборгованості, з яких: 36 038,40грн. основного боргу, 3 683,82грн. пені, 3 495,72грн. інфляційних втрат та 1 125,57грн. 3 % річних.
Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Приписами ч. 2 п. 1 ст. 193 ГК України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Згідно ст. 838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Пунктом першим статті 193 Господарського кодексу України та статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Суд встановив, що позивач на виконання договору підряду з ремонту бар'єрного огородження по дорозі Набережно-Рибальська на об'єкті „Подільський мостовий перехід р. Дніпро” № 07/10-09 від 07.10.2009р. виконав підрядні роботи на загальну суму 36 038,40грн., що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. № 1 та № 2 (а.с. 57-59, 63-65), затвердженими службою „Київдержекспертиза”, та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. (а.с. 15), підписаними та скріпленими печатками обох сторін договору; відповідач за виконані позивачем підрядні роботи не розрахувався, що підтверджується наданими в судовому засіданні 14.01.2011р. поясненнями представників сторін та довідкою АТ „Київавтотранссервіс” № 80 від 16.12.2010р. (а.с. 66), підписаною директором та головним бухгалтером товариства і скріпленою печаткою Акціонерного товариства „Київавтотранссервіс”.
Відповідно до ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Доводи відповідача щодо відсутності факту виникнення у останнього обов'язку з оплати виконаних позивачем робіт за договором підряду з ремонту бар'єрного огородження по дорозі Набережно-Рибальська на об'єкті „Подільський мостовий перехід р. Дніпро” № 07/10-09 від 07.10.2009р., оскільки сторони в п. 2.4. договору погодили між собою порядок розрахунку за виконані підрядні роботи (підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи субпідряднику протягом 5-ти банківських днів, після надходження коштів від замовника за роботи), а на момент судового розгляду справи кошти від замовника - КП „Дирекція будівництва шляхово-транспортних споруд м. Києва” до відповідача не надійшли, судом не приймаються, оскільки вони є безпідставними, необґрунтованими та суперечать нормам діючого законодавства, а саме положенням ст. 838 ЦК України та спростовуються нижченаведеним.
Згідно п. 2.5. договору підрядник здійснює щомісячні платежі за виконані роботи на підставі „Актів приймання виконаних підрядних робіт” (форма КБ-2в) та „Довідки про вартість виконаних підрядних робіт” (форма № КБ-3), затверджених згідно з п. 2 спільного наказу Держкомстату та Держбуду України № 237/5 від 21.06.2002р. (далі –Акт виконаних робіт).
Як вбачається з матеріалів справи, даний пункт договору сторонами не змінювався, додаткових угод щодо зміни порядку розрахунків між сторонами не укладалось.
Відтак, враховуючи вищевикладене, те, що відповідач прийняв виконані позивачем на виконання договору підряду з ремонту бар'єрного огородження по дорозі Набережно-Рибальська на об'єкті „Подільський мостовий перехід р. Дніпро” № 07/10-09 від 07.10.2009р. та те, що відповідач погодив вартість вказаних підрядних робіт, що підтверджується актами приймання виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. № 1 та № 2 (а.с. 57-59, 63-65), затвердженими службою „Київдержекспертиза” та довідкою про вартість виконаних підрядних робіт за жовтень 2009р. (а.с. 15), суд дійшов висновку про виникнення у останнього обов'язку з оплати виконаних підрядних робіт.
Аналогічна позиція міститься у постанові Київського апеляційного господарського суду від 01.12.2010р. у справі № 21/165-10 та постанові Вищого господарського суду України від 13.10.2009р. у справі № 17/95.
З огляду на те, що борг відповідача перед позивачем на момент прийняття судового рішення складає 36 038,40грн., розмір вказаного боргу відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача суми вказаного боргу підлягає задоволенню.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем, за період з 06.11.2009р. по 06.05.2010р., нарахована пеня в сумі 3 683,82грн.
В судовому засіданні 22.12.2010р. представником відповідача подано заяву про застосування строків позовної давності до пені у сумі 3 683,82грн. (а.с. 84).
Частинами першою і третьою ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові в разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.
У сфері господарювання згідно ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 ГК України застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до статті 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Пунктом 5.4. договору сторін погоджено, що у разі порушення термінів оплати робіт, виконаних за договором, підрядник зобов'язаний сплатити на користь субпідрядника пеню у розмірі 0,5 % від простроченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ.
Відповідно до ч. 2 ст. 258 ЦК України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: 1) про стягнення неустойки (штрафу, пені); 2) про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації. У цьому разі позовна давність обчислюється від дня поміщення цих відомостей у засобах масової інформації або від дня, коли особа довідалася чи могла довідатися про ці відомості; 3) про переведення на співвласника прав та обов'язків покупця у разі порушення переважного права купівлі частки у праві спільної часткової власності (стаття 362 цього Кодексу); 4) у зв'язку з недоліками проданого товару (стаття 681 цього Кодексу); 5) про розірвання договору дарування (стаття 728 цього Кодексу); 6) у зв'язку з перевезенням вантажу, пошти (стаття 925 цього Кодексу); 7) про оскарження дій виконавця заповіту (стаття 1293 цього Кодексу).
Згідно ч.ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Враховуючи положення вищезазначених норм, заяву про застосування строків позовної давності до пені у сумі 3 683,82грн. (а.с. 84), періоди нарахування пені, що вказані позивачем в поданому ним розрахунку пені (а.с. 7), суд обмежив розмір пені подвійною обліковою ставкою НБУ, а період її нарахування шістьмома місяцями від дня, коли зобов'язання мало бути виконано і визначив його з 03.12.2009р. (1 рік до моменту звернення позивача до суду) до 06.05.2010р. (момент закінчення шести місяців, передбачених ч. 6 ст. 232 ГК України для нарахування пені). Відтак, арифметично вірний розмір пені, нарахованої за період з 03.12.2009р. до 06.05.2010р. на визначену позивачем суму боргу 36 038,40грн. становить 3 137,32грн. Відтак, вимога про стягнення 3 683,82грн. пені підлягає частковому задоволенню в розмірі 3 137,32грн. пені.
У зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором, позивачем за період з 06.11.2009р. по 30.10.2010р. нараховано 3 495,72грн. інфляційних втрат та 1 125,57грн. 3 % річних.
Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
З огляду на викладене, арифметично вірний розрахунок інфляційних втрат та 3 % річних, нарахованих за період з 06.11.2009р. по 30.10.2010р. складає 3 639,88грн. інфляційних втрат та 1 063,38грн. 3 % річних відповідно. Відтак, вимога про стягнення 3 495,72грн. інфляційних втрат підлягає задоволенню у розмірі 3 495,72грн. інфляційних втрат, оскільки суд, приймаючи рішення, не може вийти за межі позовних вимог, а вимога про стягнення 1 125,57грн. грн. 3 % річних підлягає частковому задоволенню у розмірі 1 063,38грн. 3 % річних.
Крім того, позивач просить покласти на відповідача витрати, пов'язані з оплатою послуг адвоката в розмірі 5 000грн.
На підтвердження своїх вимог позивачем надано суду, зокрема, копію договору про надання правової допомоги від 15.11.2010р. (а.с. 67), копію свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2030/10 від 25.04.2002р., (а.с. 69), копію квитанції до прибуткового касового ордера № 2024 від 24.11.2010р. на загальну суму 5 000грн. (а.с. 68).
Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інше.
Згідно ч. 5 ст. 49 ГПК України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові на позивача.
Вирішуючи питання про розподіл витрат, які підлягають сплаті за послуги адвоката, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним (Інформаційний лист Вищого господарського суду України № 01-8/155 від 13.02.2002р.).
Відповідно до статті 2 Закону України „Про встановлення прожиткового мінімуму та мінімальної зарплати” мінімальний розмір заробітної плати з 01.12.2010р. складає 922грн.
Враховуючи наведене, мінімальний розмір заробітної плати станом на момент звернення позивача до суду (03.12.2010р.), а також предмет даного спору, суд обмежує розмір відшкодування витрат на оплату послуг адвоката з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи та вважає, що вимога позивача про стягнення з відповідача 5 000грн. витрат, пов'язаних з оплатою послуг адвоката підлягає частковому задоволенню в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, а саме у розмірі 922грн.
За таких обставин суд вважає, що позовні вимоги про стягнення 36 038,40грн. основного боргу, 3 137,32грн. пені, 3 495,72грн. інфляційних втрат, 1 063,38грн. 3 % річних та 922грн. витрат на послуги адвоката є обґрунтованими, підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами і відповідно підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статей 44, 49 ГПК України, покладаються судом на відповідача.
Керуючись ст.ст. 25, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В И Р І Ш И В:
1. Замінити відповідача у справі Дочірнє підприємство Відкритого акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112” на правонаступника - Дочірнє підприємство Публічного акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112”.
2. Позов задовольнити частково.
3. Стягнути з Дочірнього підприємства Публічного акціонерного товариства „Мостобуд” –„Мостобудівельний загін № 112” (07400, Київська обл., м. Бровари, вул. Щолківська, буд. 2; код ЄДРПОУ 22202218) на користь Акціонерного товариства закритого типу „Київавтотранссервіс” (03115, м. Київ, Святошинський р-н., вул. Краснова, буд. 5; код ЄДРПОУ 16479973) 36 038 (тридцять шість тисяч тридцять вісім гривень) 40 коп. основного боргу, 3 137 (три тисячі сто тридцять сім гривень) 32 коп. пені, 3 495 (три тисячі чотириста дев'яносто п'ять гривень) 72 коп. інфляційних втрат, 1 063 (одну тисячу шістдесят три гривні) 38 коп. 3 % річних, 922 (дев'ятсот двадцять дві гривні) 00 коп. витрат на послуги адвоката, 437 (чотириста тридцять сім гривень) 35 коп. державного мита та 232 (двісті тридцять дві гривні) 76 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
4. У задоволенні решти позову –відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Горбасенко П.В.
Повне рішення складено: 18.01.2011р.
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 14.01.2011 |
Оприлюднено | 26.01.2011 |
Номер документу | 13494380 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Горбасенко П. В.
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Господарське
Господарський суд Дніпропетровської області
Суховаров Артем Володимирович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні