Рішення

від 08.09.2006 по справі 30-2/174-05-6903

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30-2/174-05-6903

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" вересня 2006 р.Справа  № 30-2/174-05-6903

За позовом : Приватне підприємство „Факт”

До відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”

Третя особа: Кілійська районна державна адміністрація  

Про зобов'язання усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою

Та за зустрічним позовом:  Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”

Відповідач: Приватне підприємство „Факт”

                     Кілійська районна державна  адміністрація

Про визнання недійсними розпорядження та договору, зобов'язання укласти договір

                                                                                            Суддя                     Рога Н.В.

                                                        Представники сторін:

Від ПП „Факт”: Яковлева А.Ю.- довіреність №85 від 20.07.2006р.  

Від ТОВ СФ „Прикордонник”: Гудков С.О.- довіреність №3\ЮР-Д від 26.07.2006р.  

Від Кілійської райдержадміністрації: Падура В.М.- довіреність №26\838 від 20.04.2004р.   

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Приватне підприємство (далі - ПП) „Факт”, звернувся до господарського суду Одеської області  з позовом  до Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма  (далі - ТОВ СФ ) „Прикордонник” , за участю третьої особи - Кілійської районної державної адміністрації, про зобов'язання ТОВ СФ „Прикордонник” усунути перешкоди в користуванні позивачем земельною ділянкою шляхом зобов'язання  відповідача повернути ПП „Факт” самовільно зайняту земельну ділянку в розмірі 18,23 га під внутрішніми водоймами на території Лісківської сільської ради.

Представник позивача позовну заяву підтримує, наполягає на її задоволенні.

Відповідач -  ТОВ СФ „Прикордонник”  проти позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву. Крім того, в ході розгляду справи ТОВ СФ „Прикордонник” подало зустрічну позовну заяву до ПП „Факт” та Кілійської районної державної адміністрації про визнання недійсним розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №43 від 04.02.2004р., визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.05.2004р., укладеного між ПП „Факт” та Кілійської райдержадміністрацією, та зареєстрованого у Книзі реєстрації договорів оренди за №262 05.05.2005р., забов'язання Кілійської райдержадміністрації укласти з ТОВ СФ „Прикордонник” договір оренди земельної ділянки площею 18,23 га у томі числі під внутрішніми водоймами 18,23 га. В судовому засіданні 08.09.2006р. представник ТОВ СФ „Прикордонник” відмовився від вимоги щодо забов'язання Кілійської райдержадміністрації укласти з ТОВ СФ „Прикордонник” договір оренди земельної ділянки площею 18,23 га у томі числі під внутрішніми водоймами 18,23 га.

ПП „Факт” проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву.

Кілійська райдержадміністрацію проти зустрічного позову заперечує з мотивів, викладених у відзиві на зустрічний позов.

В ході розгляду справи представником ПП „Факт”  заявлено клопотання про припинення провадження у справі на підставі п.6 ч.1 ст.80 ГПК України, у зв'язку з тим, що рішенням господарського суду Одеської області від 13.09.2005р. по справі №2\203-05-7942 було визнано недійсною державну реєстрацію ТОВ СФ „Прикордонник”. Дане рішення залишено без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.10.2005р. Додатковим рішенням від 07.11.2005р. призначено ліквідаційну комісію .

Представник ТОВ СФ „Прикордонник” проти припинення провадження у справі заперечує, посилаючись на те, що на даний час підприємство не виключено з державного реєстру, тому не є ліквідованим. Довіреність представнику ТОВ СФ „Прикордонник” видна за підписом голови ліквідаційної комісії, призначеної Постановою Одеського апеляційного суду від 25.07.2006р. по справі №2\203-05-7942.

Враховуючи те, що відповідно до п.6 ст.80 ГПК України провадження у справі підлягає припиненню, якщо підприємство чи організацію, які є сторонами, ліквідовано - виключено з державного реєстру підприємств, установ та організацій, а у даному випадку ТОВ СФ „Прикордонник” лише знаходиться в ліквідаційній процедурі, клопотання ПП „Факт” задоволенню не підлягає.

Розглянув  матеріали справи та заслухав пояснення представників сторін, судом встановлено:

04 лютого 2004р. Кілійською райдержадміністрацією  видано розпорядження №43 „Про надання земельної ділянки в довгострокову оренду ПП „Факт” , згідно якого належить надати ПП „Факт” в довгострокову оренду строком на 49 років земельну ділянку площею 18,23 га, в тому числі під внутрішнім водоймищем 18,23 га, для рибогосподарських потреб із земель водного фонду Лісківської сільської ради, встановлено розмір орендної плати.

05 травня 2004р. між Кілійською райдержадміністрацією (орендодавець) та ПП „Факт” (орендар) був укладений Договір оренди земельної ділянки, згідно якого орендодавець надає, а орендар приймає по акту в оренду земельну ділянку загальною площею 18,23 га, в тому числі під внутрішнім водоймищем 18,23 га, згідно з доданим планом землекористування, що є невід'ємною частиною цього договору.  Земельна ділянка знаходиться вздовж захисної смуги р. Дунай впродовж 34-36 км на території Лісківської сільської ради, Кілійського району і надається із земель водного фонду площею 18,23 га  терміном на 49 років для ведення рибогосподарської діяльності. Договір зареєстровано у Книзі реєстрації договорів оренди за №262 05.05.2004р. У той же день сторони підписали Акт прийому-передачі земельної ділянки в натурі.

Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства  від 27.05.2005р. та  постановою про накладення адміністративного стягнення від 04.07.2005р., складеними Кілійським відділенням земельних ресурсів  встановлено, що земельну ділянку площею 18,23 га продовж 32-33 км р. Дунай самовільно зайнято ТОВ СФ „Прикордонник”.

На підставі зазначеного ПП „Факт” вважає, що ТОВ СФ „Прикордонник” порушено його право орендаря земельної ділянки, яке підлягає захисту на підставі ст.27 Закону України „Про оренду землі”  шляхом усунення перешкод в користуванні ПП „Факт” зазначеною земельною ділянкою.

В ході розгляду справи ТОВ СФ „Прикордонник” подало зустрічну позовну заяву щодо визнання недійсними розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №43 від 04.02.2004р., договору оренди земельної ділянки від 05.05.2004р. між ПП „Факт” та Кілійською райдержадміністрацією, та зобов'язання Кілійської районної державної адміністрації укласти з ТОВ СФ „Прикордонник” договір оренди  земельної ділянки загальною площею 18,23 га, в тому числі під внутрішнім водоймищем 18,23 га. В обґрунтування позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що протягом 2003-2005р.р. ТОВ СФ „Прикордонник” неодноразово зверталося до Кілійської райдержадміністрації з заявами про надання в довгострокову оренду на 49 років зазначеної земельної ділянки, але земельна ділянка була надана в оренду ПП „Факт”.  Так, листом ,прийнятим Кілійською райдержадміністрацією 04.03.2003р. ТОВ СФ „Прикордонник” просило надати в оренду  4 пруди загальною площею 50 га водного дзеркала, що знаходяться в межах земель ТОВ „Прикордонник”, строком на 50 років.  Листом за №65  від 11.07.2003р. ТОВ СФ „Прикордонник”  знов просило надати в оренду  4 пруди загальною площею 50 га водного дзеркала, що знаходяться в межах земель ТОВ „Прикордонник”, строком на                      50 років. Листом від 19.05.2005р. ТОВ СФ „Прикордонник” просило закріпити за ним пруди без зазначення їх площі, терміну оренди.

ТОВ СФ „Прикордонник” вважає, що Кілійська райдержадміністрація  порушила ст.ст.118, 124 Земельного кодексу України  - не прийняла рішення щодо заяв ТОВ СФ „Прикордонник” про надання земельної ділянки в оренду, залишила їх без відповіді.

ТОВ СФ „Прикордонник” також вважає, що у випадку надходження двох або більше заяв на оренду однієї і тієї самої земельної ділянки, що перебуває у державній або комунальній власності, має проводитися аукціон або конкурс щодо набуття права оренди , чого райдержадміністрацією зроблено не було. На підставі зазначеного ТОВ СФ „Прикордонник”  вважає, що розпорядження Кілійської районної державної адміністрації №43 від 04.02.2004р.  має бути скасовано, як таке, що прийнято з порушенням законодавства  та прав ТОВ СФ „Прикордонник”.

Що стосується визнання недійсним договору  оренди земельної ділянки від 05.05.2004р., то в обґрунтування цієї вимоги ТОВ СФ „Прикордонник” посилається на відсутність у договорі деяких істотних умов, передбачених ст.15 Закону України „Про оренду землі”, зокрема, щодо умов збереження стану об'єкту оренди, умов та строків передачі земельної ділянки орендарю, відповідальності сторін, умов використання та цільового призначення земельної ділянки, яка передається в оренду.

Крім того, позивач за зустрічним позовом зазначив, що у договорі відсутні посилання на те, що кадастровий план  земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів, та акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є невід'ємними частинами договору оренди.

ТОВ СФ „Прикордонник” також вважає, що у договорі не вказане цільове призначення використання земельної ділянки, яка має бути надана в користування лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних та оздоровчих цілях, як землі водного фонду. Право водокористування на умовах оренди має оформлюватися договором з погодженням з державними органами охорони навколишнього середовища та водного господарства, чого у даному випадку зроблено не було.

Позивач за зустрічним позовом також вважає, що оскаржуваний договір оренди земельної ділянки від 05.05.2004р. має бути нотаріально посвідчений відповідно до ч.2 ст.290 Господарського кодексу України.  

Кілійська райдержадміністрація проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на те, що в оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки від 05.05.2004р. наявні всі істотні умови, передбачені ст.15 Закону України „Про оренду землі”.

Крім того, відповідач за зустрічним позовом зазначив, що при прийнятті оскаржуваного розпорядження не було допущено порушень норм законодавства. Що стосується порушення прав ТОВ СФ „Прикордонник”, то  з цього приводу відповідач зазначив, що всі заяви, які надходили до Кілійської райдержадміністрації від ТОВ СФ „Прикордонник”  не містили даних, які в обґрунтовували розмір земельної ділянки, її призначення та місце розташування. На заяви були направлені відповіді . Рішенням комісії з державного контролю за використанням та охороною земель державної власності, де був розглянутий лист ТОВ СФ „Прикордонник” №81 від 16.08.2003р. була надана згода на виготовлення проекту відведення земельної ділянки, яка знаходиться під штучним водоймищем площею 6 га, але ТОВ СФ „Прикордонник” проект відведення земельної ділянки не виготовило. Рішенням комісії з державного контролю за використанням та охороною земель державної власності від  18.06.2003р., де був розглянутий лист ТОВ СФ „Прикордонник” щодо надання в оренду  ставків площею 50 га, що знаходяться в межах земель ТОВ, відмовлено ТОВ СФ „Прикордонник” у наданні цих земель в оренду, у зв'язку з тим, що в межах земель ТОВ СФ „Прикордонник” ставки відсутні.

ПП „Факт” проти зустрічного позову заперечує, посилаючись на наявність в оскаржуваному договорі оренди земельної ділянки від 05.05.2004р.  всіх  істотних умов, передбачених ст.15 Закону України „Про оренду землі”, здійснення державної реєстрації зазначеного договору, що дає підстави вважати, що такий договір відповідає вимогам законодавства.

Відповідач за зустрічним позовом також зазначив, що орендні відносини між сторонами за оскаржуваним договором  у даному випадку регулюються Законом України „Про оренду землі” згідно ст.14 якого договір оренди землі укладається у письмовій формі і, за бажанням однієї із сторін, може бути посвідчений нотаріально.

Розглянув матеріали справи, суд доходить до такого висновку :

Відповідно до ст.ст.15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права  у разі його порушення , не визнання або оспорювання, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Акт державного чи іншого органу –це юридична форма рішень цих органів, тобто офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин. Підставами для визнання акта недійсним, відповідно до роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 із змінами, є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акта недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації-позивача у справі.

Позивач за зустрічним позовом у якості підстави для визнання недійсним розпорядження Кілійської райдержадміністрації зазначив порушення встановленої законодавством  процедури надання земельної ділянки, яким ТОВ СФ „Прикордонник” вважає не надання відповіді на неодноразові звернення з заявами про надання земельної ділянки в оренду. Але, як вбачається з матеріалів справи, Кілійська райдержадміністрація  та комісія з державного контролю за використанням та охороною земель державної власності розглядали заяви ТОВ СФ „Прикордонник” щодо надання в оренду земельної ділянки площею 50 га, рішенням зазначеної комісії від 18.06.2003р. було відмовлено ТОВ СФ „Прикордонник” у задоволенні даної заяви. Доказів оскарження даної відмови позивачем за зустрічним позовом до суду не надано. Крім того, ТОВ СФ „Прикордонник” не надано доказів звернення до суду щодо зобов'язання Кілійської райдержадміністрації  вчинити певні  дії.

Що стосується посилання позивача за зустрічним позовом на порушення при прийнятті оскаржуваного розпорядження  ч.6 ст.16 закону України „Про оренду землі”, то з цього приводу слід зазначити, що ТОВ СФ „Прикордонник” не надано доказів того, що у поданих ним до Кілійської райдержадміністрації заявах та в заяві ПП „Факт” на передачу в оренду земельної ділянки мова йшла про одну й ту саму земельну ділянку.

Отже, з матеріалів справи не вбачається ані порушення прав ТОВ СФ „Прикордонник”, ані порушення норм законодавства при прийнятті Кілійською райдержадміністрацією розпорядження №43 від 04.02.2004р.

Як вбачається з матеріалів справи, між Кілійською райдержадміністрацією  та ПП „Факт” існують орендні відносини, стосовно земельної ділянки загальною площею 18,23 га, в тому числі під внутрішнім водоймищем 18.23 га, що знаходиться вздовж захисної смуги р. Дунай впродовж 34-36 км, на території Лісківської сільської ради. Згідно ст.2 Закону України „Про оренду землі” відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом, Цивільним кодексом України, цим законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.  Отже, правовідносини між сторонами у першу чергу регулюються спеціальним земельним законодавством , зокрема, Земельним кодексом України та Законом України „Про оренду землі”.  

Договір оренди земельної ділянки від 05.05.2004р.  містить всі істотні умови, передбачені ст.15 Закону України „Про оренду землі” . Згідно ст.14 зазначеного Закону договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.

Крім того, слід зазначити, що позов про визнання недійсною угоди може заявлятися стороною такої угоди, або особою, права якої порушені спірною угодою. Виходячи з матеріалів справи, ТОВ СФ „Прикордонник” не є стороною за договором оренди земельної ділянки від 05.05.2004р., і права цього підприємства зазначеним договором не порушені, адже договір був укладений на виконання розпорядження Кілійської райдержадміністрації №43 від 04.02.2004р.  За таких обставин, у суду не має підстав для визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.05.2004р.

Відповідно до ст.27 Закону України „Про оренду землі” орендареві забезпечується захист його права на орендовану земельну ділянку нарівні із захистом права власності на земельну ділянку відповідно до закону. Орендар в установленому законом порядку має право  витребувати орендовану земельну ділянку з будь-якого незаконного володіння та користування. За матеріалами справи, ПП „Факт” є належним користувачем земельної ділянки загальною площею 18,23 га, в тому числі під внутрішнім водоймищем 18.23 га , що знаходиться вздовж захисної смуги р. Дунай впродовж 34-36 км, на території Лісківської сільської ради . За таких обставин, вимога позивача за первісним позовом є обґрунтованою та підлягає задоволенню.       

Судові витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача за первісним позовом згідно ст.ст.44, 49 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовну заяву  Приватного підприємства „Факт”  задовольнити.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”  усунути перешкоди у користуванні Приватним підприємством „Факт „ земельною ділянкою площею 18,23 га під внутрішніми водоймами на території Лісківської сільської ради.

3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарська фірма „Прикордонник”(Одеська обл., Кілійський р-н, с. Ліски, вул. Суворова, 1, п\р26000054402425 у філії Южного ГРУ Приватбанку м. Кілія, МФО 328704, код 31388709) на користь Приватного підприємства „Факт” (Одеська обл.., м. Кілія, вул. Вилківська, 42, кв.25, код 32178986, п\р26000013726001 в АКБ „Імексбанк” м. Одеса, МФО 328384) витрати по сплаті держмита у сумі 85 грн. та витрати на ІТЗ судового процесу у сумі 118 грн.

4.У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Рішення набирає законної сили протягом 10-денного строку з дня його підписання.

                         Накази видати після набрання рішенням законної сили.

                                    Рішення підписане 20 вересня 2006р.

                  Суддя                                                                                       Рога Н. В.