Рішення

від 12.01.2011 по справі 20/136-10-4885

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/136-10-4885

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"12" січня 2011 р.Справа  № 20/136-10-4885

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод”

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина”

про стягнення 516 334,27 грн.

                                                                                                                       Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Гідулянов О.В.- за довіреністю № 01/09 від 01.07.2009 року;

від відповідача: не з'явились.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” звернулося до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина”, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” суму основного боргу за договором поставки № 80 від 03.01.2007 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 409 066,36 грн., пеню в сумі 23 787,42 грн., штраф в розмірі     78 858,77 грн., 3% річних в сумі 4 621,72 грн. та судові витрати.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 80 від 03.01.2007 року в частині оплати за поставлений товар.

Відповідач у наданому до суду відзиві на позов зазначає, що дійсно, 03.01.2007 року між сторонами був укладений договір поставки № 80, згідно якого ТОВ „Одеський м'ясопереробний завод” зобов'язалось поставляти ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” продовольчі товари –м'ясні вироби, а відповідач зобов'язався своєчасно оплачувати їх. Разом з тим, на разі у позивача відсутні оригінали довіреностей на отримання відповідачем цінностей, наявність яких відповідно до закону є обов'язковою, а відсутність –перешкоджає передачі товару. Таким чином, відповідач вважає, що відсутність у позивача оригіналів довіреностей на отримання відповідачем товару свідчить про те, що позивачем, в порушення вимог закону, належним чином не доведено факт поставки товару на адресу відповідача.

Відповідач зазначає, що підставою подання вказаного позову позивачем визначено акт звірки взаєморозрахунків сторін, проте, вказаний акт підписаний не керівником ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” та не скріплений печаткою, не має посилання на відповідні повноваження та не зазначено хто саме підписав цей акт, а також відсутнє посилання на договір, з якого виникла заборгованість, вказується лише на наявність заборгованості. Крім того, акт звірки взаєморозрахунків сторін не є первинним документом в розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України” .

Таким чином, враховуючи, що підставою позову є акт звірки, а на інші підстави позивач у позовній заяві не посилається (видаткові накладні, довіреності, інші первинні документи, які підтверджують факт поставки та які повинні бути з огляду на розрахунки штрафних санкцій), відповідач просить суд у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” відмовити.

У судовому засіданні 12.01.2010 року представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача, незважаючи на належне повідомлення про час та місце розгляду справи, у тому числі безпосередньо під розпис у попередньому судовому засіданні, у судове засідання 12.01.2010 року не з'явився,  надіславши на адресу суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням представника ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” Цулукідзе Г.А. у відрядженні.

При цьому, до клопотання про відкладення було додано наказ ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” № 4 від 10.01.2011 року про відрядження Цулукідзе Г.А. до м. Києва з метою проведення переговорів та підготування контракту строком на 5 календарних днів з 10.01.2011 року по 14.01.2011 року.

Розглянувши подане клопотання, суд дійшов висновку про відмову у його задоволенні, виходячи з наступного:

Згідно до чинного господарського процесуального законодавства інститут представництва юридичної особи не є безпосередньо пов'язаним з особистістю будь-якого окремого представника. Таким чином, позивачі, які є юридичними особами, не позбавлені права направити до суду іншого представника для забезпечення захисту своїх інтересів, надавши при цьому відповідну довіреність.

Наданий до клопотання про відкладення розгляду справи наказ ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” № 4 від 10.01.2011 року свідчить про відрядження до м. Києва                  Цулукідзе Г.А.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, Цулукідзе Г.А. представляв інтереси ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” лише у судовому засіданні 24.12.2010 року, натомість у попередньому судовому засіданні, що відбулося 28.12.2010 року, інтереси ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” представляв інший представник –Козлов М.С.

Наведене свідчить про наявність у відповідача можливості направляти до суду як мінімум двох різних представників для забезпечення захисту своїх інтересів, а отже, незважаючи на відрядження представника Цулукідзе Г.А., відповідач мав можливість направити до суду іншого представника. Крім того, доданий до клопотання наказ свідчить про відрядження до м.Київ з метою проведення переговорів та підготовки контракту, тобто мета відрядження, за думкою суду, не пов'язана із будь-яким конкретним терміном відрядження та не звільняє позивача від обов'язкової участі у судовому засіданні, про час та місце якого він був повідомлений заздалегідь.

Відповідно до ст. 22 ГПК України сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Враховуючи викладене, клопотання про відкладення відхилено судом як необґрунтоване та таке, що спрямоване на штучне затягування розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

Як вбачається з матеріалів справи, 03.01.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” (Замовник) був укладений договір поставки № 80, відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується на умовах, передбачених договором, поставити та передати у власність Замовника, а Замовник зобов'язується прийняти та оплатити Постачальнику вартість продовольчих товарів в асортименті у відповідності до накладних, які є його невід'ємною частиною.

У відповідності до п. 1.3. договору даний договір регулює загальні умови поставки товару упродовж всього строку дії товару. Конкретне найменування (асортимент) постачаємих товарів, їх кількість, ціна та інші характеристики визначаються додатково у відповідності до накладних, що оформлюються на кожний відпуск товару.

Згідно до п. 3.4. договору товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Замовником згідно кількості, зазначеній в товарно-транспортній накладній (накладній), та якості, зазначеній у сертифікаті якості. Товар, фактично прийнятий Замовником, вважається поставленим Постачальником належним чином, у відповідності до вимог Замовника, та поверненню не підлягає.

Відповідно до п. 4.2. договору ціна товару визначається у відповідності до прейскуранта Постачальника, діючого на день подання замовлення. Ціна товару зазначається у накладних з урахуванням доставки товару в межах міста Одеси та включає ПДВ.

Пунктом 4.3. договору передбачено, що оплату вартості товару Замовник здійснює виходячи із фактично отриманої кількості товару у відповідності із цінами, зазначеними у накладних. Замовник зобов'язується оплатити Постачальнику вартість отриманого товару на протязі п'яти календарних днів з моменту фактичного отримання товару. При цьому, строк для оплати товару вираховує, починаючи з дати передачі товару, зазначеної у накладній.

У пунктах 8.1., 8.2. договору сторони узгодили, що дійсний договір вступає в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2007 року. У випадку відсутності заявлення однієї із сторін про припинення або зміну умов договору на протязі одного місяця з моменту спливу строку договору, дійсний договір вважається кожен раз автоматично поновленим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, після закінчення строку дії договору поставки № 80 від 03.01.2007 року жодна із сторін не заявила про припинення або зміну договору, у зв'язку з чим строк договору поставки був автоматично пролонгований на тих самих умовах.

На протязі 2010 року на виконання умов укладеного між сторонами договору Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” поставляло відповідачу         товар –м'ясні вироби, що підтверджується видатковими накладними (т. 1, а.с. 69-151, т. 2             а.с. 1-150, т. 3, а.с. 36-38, 46-50), оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні. В результаті здійснення між сторонами господарських операцій неоплаченими відповідачем залишились поставки товару на суму 394 293,83 грн. Факт вказаної заборгованості підтверджується відповідачем у Акті звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.10.2010 року (т. 1, а.с. 11).

У відповідності до п. 6.2. договору № 80 від 03.01.2007 року у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати вартості отриманого товару Замовник зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у наступному розмірі:

- за прострочення платежу від 1 до 10 календарних днів –1% від суми заборгованості за кожен день прострочення;

- за прострочення платежу більше 10 календарних днів –2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

Згідно до п. 6.3. договору при затримці оплати вартості отриманого товару більш ніж на     30 днів Постачальник вправі стягнути з Замовника додатково до суми пені –штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого Замовником товару.

На підставі зазначених умов договору позивачем на суму заборгованості ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” була нарахована пеня, яка, згідно розрахунку позивача, виконаного у відповідності до вимог закону щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ,  становить 23 787,42 грн., а також штраф у розмірі 78 858,77 грн.

Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦК України, позивачем на прострочену суму боргу ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” був нарахований встановлений індекс інфляції, у зв'язку з чим сума боргу з урахуванням індексу інфляції згідно розрахунку позивача становить 409 066,36 грн. та 3% річних, які згідно розрахунку позивача становлять 4 621,72 грн.

Зазначені обставини й зумовили звернення ТОВ „Одеський м'ясопереробний завод” з відповідним позовом до суду.

Оцінивши надані сторонами докази в їх сукупності та давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

У відповідності до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно до ст. 193 ГК України, яка цілком кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Як було встановлено судом та підтверджується матеріалами справи, на підставі договору поставки № 80 від 03.01.2007 року на протязі 2010 року Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” був поставлений відповідачу товар –м'ясні вироби на підставі видаткових товарних накладних (т. 1, а.с. 69-151, т. 2 а.с. 1-150, т. 3, а.с. 36-38, 46-50), оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні. В результаті здійснення між сторонами господарських операцій неоплаченими відповідачем залишились поставки товару на суму 394 293,83 грн. Факт вказаної заборгованості підтверджується відповідачем, зокрема, у Акті звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.10.2010 року (т. 1, а.с. 11).

При цьому, суд не приймає до уваги твердження відповідача про те, що оскільки підставою позову є акт звірки, який до того ж підписаний не керівником ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” та не скріплений печаткою, не має посилання на відповідні повноваження та не зазначено хто саме підписав цей акт, а також відсутнє посилання на договір, з якого виникла заборгованість, крім того, акт звірки взаєморозрахунків сторін не є первинним документом в розумінні Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України”, а на інші підстави позивач у позовній заяві не посилається (видаткові накладні, довіреності, інші первинні документи, які підтверджують факт поставки та які повинні бути з огляду на розрахунки штрафних санкцій), то позивачем не доведено належним чином факт поставки товару ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина”, з огляду на наступне:

Так, підставою позову є посилання позивача на належне йому право, юридичні факти, що призвели до порушення цього права, та правове обґрунтування необхідності його захисту.

Таким чином, підставою позову Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” є не акт звірки взаєморозрахунків сторін, як то зазначає відповідач, а юридичні факти (в даному випадку договір поставки) та норми чинного законодавства, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги (ст.ст. 526, 625 ЦК України).

Відповідно до ст. 9 Закону України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В розумінні вказаного Закону видаткові товарні накладні, надані позивачем на підтвердження факту поставки товару ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина”, підписані з боку відповідача, оригінали яких були оглянуті судом у судовому засіданні, є первинними документами, що підтверджують факт здійснення господарської операції.

Суд зазначає, що Акт звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.10.2010 року приймається до уваги судом тільки у сукупності з іншими доказами, зокрема, первинними документами, підтверджуючими викладені в позовній заяві обставини –видатковими накладними, та не є єдиним доказом у справі, на підставі якого ґрунтуються позовні вимоги.

Щодо тверджень відповідача про те, що товарно-матеріальні цінності відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю на отримання цінностей, суд зазначає, що у пункті 3.3. договору поставки № 80 від 03.01.2007 року сторони узгодили, що підписання накладної Замовником означає факт належного приймання-передачі товару замовником. Згідно ж до п. 3.4. договору товар вважається поставленим Постачальником та прийнятим Замовником згідно кількості, зазначеній в товарно-транспортній накладній (накладній), та якості, зазначеній у сертифікаті якості. Товар, фактично прийнятий Замовником, вважається поставленим Постачальником належним чином, у відповідності до вимог Замовника, та поверненню не підлягає.

З урахуванням викладеного, оскільки заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина”, яка виникла за договором поставки № 80 від 03.01.2007 року, у розмірі 394 293,83 грн. підтверджується наявними матеріалами справи та доказів сплати зазначеної суми відповідачем, в порушення вимог ст. 33 ГПК України, суду не надано, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” про стягнення з відповідача основного боргу за договором договору поставки № 80 від 03.01.2007 року у розмірі 394 293,83 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 6.2. договору № 80 від 03.01.2007 року у випадку несвоєчасної та/або неповної оплати вартості отриманого товару Замовник зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у наступному розмірі:

- за прострочення платежу від 1 до 10 календарних днів –1% від суми заборгованості за кожен день прострочення;

- за прострочення платежу більше 10 календарних днів –2% від суми заборгованості за кожен день прострочення.

На підставі зазначених умов договору позивачем на суму заборгованості ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” була нарахована пеня, яка, згідно розрахунку позивача, виконаного у відповідності до вимог Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов"язань" та ст.343 ГК України щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, та перевіреного судом, становить 23 787,42 грн.

Крім того, згідно до п. 6.3. договору при затримці оплати вартості отриманого товару більш ніж на 30 днів Постачальник вправі стягнути з Замовника додатково до суми пені –штраф у розмірі 20% від вартості неоплаченого Замовником товару.

На підставі вказаної умови договору позивачем на суму заборгованості ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” був нарахований штраф, який, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом (394 293,83 грн. х 20%), становить 78 858,77 грн.

При цьому, суд зазначає, що відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Таким чином суб'єкти господарських відносин при укладанні договору наділені правом забезпечення виконання господарських зобов'язань встановленням й декількох видів санкцій, що не суперечать законодавсту.

Крім того, згідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На підставі зазначеної норми позивачем на суму заборгованості ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” був нарахований встановлений індекс інфляції, у зв'язку з чим, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, сума заборгованості відповідача з урахуванням індексу інфляції становить 409066,36 грн., а також 3% річних, які, згідно розрахунку позивача, перевіреного судом, становлять 4 621,72 грн.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” суми основного боргу за договором поставки № 80 від 03.01.2007 року з урахуванням індексу інфляції в розмірі 409 066,36 грн., пені в сумі 23 787,42 грн., штрафу в розмірі 78 858,77 грн. та 3% річних в сумі 4 621,72 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до ст.ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та на ІТЗ судового процесу покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

суд -

ВИРІШИВ:

1.  Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський торговий дім „Сонячна долина” (65023, с. Одеса, вул. Середньофонтанська, 16, код ЄДРПОУ 32067506, п/р № 2600101019621 в філії ВАТ „Укрексімбанк” м. Одеса,  МФО 328618) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” (65013, м. Одеса, Миколаївська дорога, 235, код ЄДРПОУ 33970605, п/р № 26008054401495 в Південному ГРУ Приватбанку, МФО 328704) суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції в розмірі 409 066 /чотириста дев'ять тисяч шістдесят шість/ грн. 36 коп., пеню в сумі 23 787 /двадцять три тисячі сімсот вісімдесят сім/ грн. 42 коп., штраф в розмірі 78 858 /сімдесят вісім тисяч вісімсот п'ятдесят вісім/ грн. 77 коп., 3% річних в сумі 4 621 /чотири тисячі шістсот двадцять одна/ грн. 72 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 163 /п'ять тисяч сто шістдесят три/ грн. 34 коп. та на ІТЗ судового процесу в сумі 236 /двісті тридцять шість/ грн.       00 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                     Щавинська Ю.М.

Повне рішення складено 17.01.2011р.