Постанова

від 16.02.2011 по справі 20/136-10-4885

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

20/136-10-4885

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

"16" лютого 2011 р. Справа № 20/136-10-4885

 Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду у складі:

головуючого судді Жекова В.І.,

суддів Картере В.І., Пироговського В.Т.

секретар судового засідання Чеголя Є.О.

за участю представників сторін 16.02.2011 р.:

від позивача  ТОВ  „Одеський м'ясопереробний завод” -  не  з'явився

від ТОВ „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” –не з'явився

розглянувши апеляційну скаргу

Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”

на рішення Господарського суду Одеської області

від 12.01.2011 р.

по справі № 20/136-10-4885

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський

м'ясопереробний завод”  

до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”

про стягнення 516 334, 27 грн.

Ухвалою Одеського апеляційного Господарського суду від 31.01.2011 р., яка надіслана учасникам процесу 01.02.2011 р., розгляд апеляційної скарги призначено на 16.02.2011р. Учасники судового процесу відповідно до Господарського процесуального кодексу України належним чином повідомлені про час і місце розгляду апеляційної скарги.

30.11.2010р. Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський м'ясопереробний завод” звернулось до Господарського суду Одеської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” про стягнення,  за поставлені та не оплачені товари, основного боргу  з врахуванням індексу інфляції у розмірі 409 066, 36 грн., пені у розмірі 23787, 42 грн., штрафу за договором у розмірі 78858, 77 грн., 3% річних  у  розмірі 4621, 72 грн.; витрат по сплаті держмита у розмірі 5163, 34 грн.,  та витрат на інформаційно-технічне  забезпечення судового процесу у розмірі 236 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 12.01.2011 р. по справі № 20/136-10-4885 (суддя Щавинська Ю.М.)  позов задоволено  та стягнуто з ТОВ „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” на користь  ТОВ  „Одеський м'ясоперобний завод”  суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі  409 066 грн. 36 коп., пеню в сумі 23 787 грн. 42  коп., штраф в розмірі 78 858 грн. 77 коп., 3% річних в сумі 4 621 грн. 72 коп., витрати по сплаті державного мита в сумі 5 163 грн. 34 коп., та витрати  на ІТЗ судового процесу в сумі 236 грн.

Не погодившись із вказаним рішенням суду Товариство з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” звернулось до Одеського апеляційного Господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм  матеріального та процесуального права, просить оскаржуване рішення суду першої інстанції скасувати  повністю і прийняти нове рішення яким відмовити в задоволенні позову.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що суд першої інстанції  неповно з'ясував обставини справи, а саме  відповідно до умов п.3.3 Договору підписання накладної відповідачем є підтвердженням факту передачі товару. Згідно з п.4.3. договору відповідач сплачує за товар на протязі 5 календарних днів з моменту отримання товару (з дати підписання відповідачем накладної).

Крім того апелянт ТОВ „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” стверджує, що видаткові накладні відносяться до первинних документів та згідно умов договору лише вони підтверджують факт поставки та отримання товару сторонами. І саме з підписанням вказаних документів у відповідача виникає зустрічний обов'язок сплатити.

Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередньою судовою інстанцією належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм матеріального та процесуального права, згідно з вимогами ст. 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на  наступне.

Так, 03.01.2007 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський  м'ясопереробний завод”  та Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина”  був укладений договір поставки № 80, відповідно до умов якого постачальник зобов'язується на умовах, передбачених договором, поставити та передати у власність замовника товар, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити постачальнику вартість продовольчих товарів в  асортименті у відповідності до накладних, які є його невід'ємною частиною.

З наявних у справі матеріалів вбачається, що Товариством з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” не виконані умови договору у повному обсязі та не розрахувалось за поставлений товар, що зумовило звернення ТОВ  „Одеський м'ясоперобний завод” до господарського суду із відповіднім позовом, який було задоволено повністю.

Судова колегія апеляційної інстанції погоджується  із доводами наведеними в  оскаржуваному судовому рішенні, а відтак не погоджуються із доводами наведеними в апеляційній скарзі виходячи з наступного.

Так,  відповідно до  п.1.3. договору даний договір регулює загальні умови поставки товару упродовж всього строку  його дії. Конкретне найменування (асортимент) постачаємих товарів, їх  кількість, ціна та інші характеристики визначаються додатково у відповідності до накладних, що оформлюється на кожний відпуск товару. За  п.3.4. договору,  товар вважається поставленим постачальником та прийнятим замовником згідно кількості, зазначеній в товарно –транспортній накладній.

Відповідно до п.4.2. договору ціна товару визначається у відповідності до прейскуранта постачальника, діючого на день подання замовлення.

При цьому, строк для оплати товару вираховує, починаючи з дати передачі товару, зазначеної у накладній, а  у пунктах 8.1., 8.2. договору  сторони узгодили, що дійсний договір вступає  в силу з моменту підписання його обома сторонами та діє до 31.12.2007 р. А  у разі відсутності   заявлення однієї із сторін про припинення або зміни умов договору на протязі одного місяця з моменту спливу строку договору, дійсний договір  вважається кожен раз автоматично поновленим на наступний календарний рік на тих самих умовах.

Судова колегія апеляційної інстанції не приймає доводи скаржника стосовно недоведеності факту поставки товару, оскільки такі доводи спростовуються наявними у справі доказами, а саме видатковими накладними актом звірки взаєморозрахунків сторін станом на 01.10.2010 року на суму 394 293,83 грн.

Враховуючи наявну заборгованість на підставі п. 6.2, п.6.3 договору ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” цілком обґрунтовано була нарахована пеня, яка, згідно розрахунку позивача, виконаного у відповідності до вимог закону щодо обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ,  становить 23 787,42 грн., а також штраф у розмірі 78 858,77 грн.

Судова колегія також вважає  обґрунтованим застосування  вимог ст. 625 ЦК України, відповідно до якої на прострочену суму боргу ТОВ „Одеський торговий дім „Сонячна долина” був нарахований встановлений індекс інфляції, у зв'язку з чим сума боргу з урахуванням індексу інфляції згідно розрахунку  становить 409 066,36 грн. та 3% річних, становлять 4 621,72 грн.

Відповідно до вимог  ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею  626 ЦК України, встановлено,  що  договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. За приписами ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до вимог  ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до вимог ст. 193 ГК України, яка кореспондується із ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 199 ГК України виконання господарських зобов'язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. За погодженням сторін можуть застосовуватися передбачені законом або такі, що йому не суперечать, види забезпечення виконання зобов'язань, які звичайно застосовуються у господарському (діловому) обігу.

У відповідності до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Так, у відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. При цьому, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання, а пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

При розгляді справи в апеляційному порядку апелянт не спростував наявні у справі докази надані позивачем, а отже, відповідно до  вимог ст.ст. 32, 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Крім того, відповідно до вимог ст.38 ГПК України, (в редакції Закону № 2453 ), забезпечення судового процесу доказами покладено виключно на сторони у справі.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що рішення прийняте при  повному з'ясуванні всіх обставин справи  та таке, що прийняте з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак останнє  підлягає залишенню без змін.

          Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, колегія суддів,

Постановила:

Рішення Господарського суду Одеської області від 12.01.2010 р. зі справи № 20/136-10-4885 –залишити без змін, а апеляційну скаргу  Товарства з обмеженою відповідальністю „Одеський Торговий Дім „Сонячна долина” - без задоволення.

Постанова в порядку ст. 105 ГПК України набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Головуючий суддя                                                            Жеков В. І.

Суддя:                                                                                Картере В.І.

Суддя:                                                                                 Пироговський В. Т.

Повний текст постанови підписано  21.02.2011 р.