14/135-10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ
12.01.11 Справа № 14/135-10.
за позовом: Прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації
до відповідача: Торгового комплексу «Горлиця» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Агроторгового дому «Сумизернопром»
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області
про стягнення 16473 грн. 15 коп.
за зустрічним позовом: Торгового комплексу «Горлиця» Дочірнього підприємства Відкритого акціонерного товариства Агроторгового дому «Сумизернопром»
до відповідача: Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації
про визнання договорів оренди частково недійсними та визнання недійсним договору про часткове відшкодування податку на землю
СУДДЯ МИРОПОЛЬСЬКИЙ С.О.
Представники сторін:
від позивача за первісним позовом – Бехало С.М., довіреність № 04/3084 від 12.11.2010р.
від відповідача – Щербак С.В., довіреність б/н від 11.11.2010р.
від третьої особи на стороні позивача: Яхниця І.В., довіреність № 82 від 12.11.2010 року
прокурор – Кулинич Л.С.
За участю секретаря судового засідання – С.А. Таран
Суть спору: прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ – 00734373, р/р 35211003000033 в ГУДКУ в Сумській області, МФО - 837013) заборгованість по орендній платі в сумі 8970 грн. 60 коп., пеню в сумі 1919 грн. 40 коп., інфляційні збитки в сумі 985 грн. 83 коп. та 3% річних в сумі 271 грн. 22 коп., та, крім того, стягнути заборгованість з відшкодування податку на землю в сумі 4326 грн. 10 коп. Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покласти на відповідача.
Відповідач за первісним позовом заперечує проти позовних вимог прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації та просить суд відмовити у позові, а зустрічний позов – задовольнити у повному обсязі.
Третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору – Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області подала пояснення за № 10-03-03691 від 26.11.2010 року по справі № 14/135-10, відповідно до яких підтримує позовні вимоги прокурора у повному обсязі.
Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати частково недійсними договір оренди нежитлового приміщення, що розташоване за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29, загальною площею 260,0 м? від 01.07.2000 року, укладений між управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації та ТК «Горлиця» ДП ВАТ «Агроторговий дім «Сумизернопром» та договір оренди, укладений між Головним управлінням сільського господарства та продовольства Сумської обласної державної адміністрації від 01.07.2002 року та ТК «Горлиця» ДП ВАТ «Агроторговий дім «Сумизернопром» індивідуально визначеного майна площею 245,9 м?, розташованого за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29 в частині продовження дії договорів оренди в період часу з 21.10.2008 року по 13.05.2009 року; визнати недійсним договір про часткове відшкодування податку на землю від 05.02.2009 року, укладений між Головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації та ДП ВАТ «Агроторговий дім «Сумизернопром» ТК «Горлиця». Судові витрати позивач за зустрічним позовом просить стягнути з відповідача.
Відповідач за зустрічною позовною заявою надав відзив б/н від 26.11.2010 року, відповідно до якого заперечує проти позовних вимог та просить суд у задоволенні зустрічної позовної заяви відмовити.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив:
01.07.2000 року між управлінням агропромислового комплексу Сумської облдержадміністрації та Торговим комплексом «Горлиця» дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром» укладено договір оренди державного майна, згідно якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування частину нежитлового приміщення загальною площею 260 м.кв., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29.
Згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.07.2000р. відповідачу було передано вказане нежитлове приміщення, вартістю 79700 грн. 00 коп.
01 липня 2002 року між головним управлінням сільського господарства і продовольства Обласної державної адміністрації договір оренди, згідно якого позивач зобов'язувався передати відповідачу в строкове платне користування індивідуально визначене майно площею 245,9 м.кв., розташоване за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29.
Згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення від 01.07.2002р. відповідачу було передано вказане нежитлове приміщення, вартістю 85840 грн. 00 коп.
Пунктом 10.1. договору оренди від 01.07.2002р. встановлено, що цей договір діє до 30.06.2003р., а п. 9.1. договору оренди державного майна від 01.07.2000р. встановлено, що цей договір діє до 01.01.2005р.
Однак, згідно пункту 10.6. договору оренди від 01.07.2002р. та п. 9.6. договору оренди державного майна від 01.07.2000 року, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору протягом одного місяця після закінчення його строку, він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Сторони договорів із заявами про припинення договорів оренди один до одного не звертались.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15.09.2008 року у справі № 3/77-05 визнано право власності за державою Україна в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області на нежитлові приміщення площею 505,9 м.кв., що знаходяться на цокольному поверсі будівлі за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29. (предмет договорів оренди від 01.07.2000р. та від 01.07.2002р.).
14 травня 2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Сумській області та Торговим комплексом «Горлиця» дочірнім підприємством відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром» укладено договір купівлі-продажу нежитлового приміщення шляхом викупу, згідно умов якого Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області зобов'язувалось передати відповідачу у власність нежитлове приміщення площею 505,9 м.кв., яке розташоване за адресою: м. Суми, вул. Першотравнева, 29.
Таким чином, договори оренди від 01.07.2000р. та від 01.07.2002р. припинили свою дію з 14.05.2009р., тобто з моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке було предметом договорів оренди, на підставі ст. 291 Господарського кодексу України.
27.10.2009 року Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області звернулось до позивача з листом № 02-09-04407, в якому просило головне управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації стягнути з відповідача нараховану орендну плату та пеню за договорами оренди від 01.07.2000р. та від 01.07.2002р., оскільки Регіональне відділення Фонду державного майна України по Сумській області не є стороною по цих договорах оренди.
Пунктом 3.3. договору оренди від 01.07.2002р. передбачений обов'язок орендаря сплатити орендну плату до державного бюджету та балансоутримувача у співвідношенні 30 % до 70% не пізніше 12 числа місяця, а п. 3.1.1. договору оренди від 01.07.2000р. передбачено, що оренда плата перераховується орендарем 70 % орендодавцеві і 30 % до державного бюджету не пізніше 10 числа наступного місяця з урахуванням щомісячного індексу інфляції.
Відповідачу головним управлінням агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації було виставлено рахунки: №№ 308, 309 від 13.05.2009р. про сплату орендної плати за квітень 2009р., №№ 333, 334 від 11.06.2009р. про сплату орендної плати за травень 2009р. (13 днів), №№ 258, 259 від 27.04.2009р. про сплату орендної плати за лютий 2009р., №№ 261, 260 від 27.04.2009р. про сплату орендної плати за березень 2009р. Всього нараховано 8970,60 грн. заборгованості по орендній платі (з урахуванням часткової сплати 480,10 грн.) за договорами оренди від 01.07.2000р. та 01.07.2002р.
Крім того, за неналежне виконання умов договорів оренди відповідачу на підставі п. 3.5. та 9.1. договору від 01.07.2002р., та п. 3.3. та 8.1. договору від 01.07.2000р. нарахована пеня в сумі 1919,40 грн., інфляційні збитки у розмірі 985,83 грн. та 3% річних у розмірі 271,22 коп.
05.02.2009 року між сторонами у справі було укладено договір про часткове відшкодування податку на землю, відповідно до умов якого за фактичне використання частини земельної ділянки, що знаходиться під приміщеннями (згідно договорів оренди від 01.07.2000р та 01.07.2002р.) платник (відповідач) відповідно до ст. 12 Закону України «Про плату за землю» сплачує частину земельного податку, розрахунок якої наведено в додатку 1 до цього договору. Плата перераховується до 10 числа кожного місяця на рахунок позивача.
06.02.2009р. відповідачу був виставлений рахунок № 55 на суму 4326,10 грн. відшкодування податку на землю на 2009р.
До цього часу відповідач суми заборгованості не сплатив у зв'язку з чим прокурор м. Суми звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації з позовом про стягнення з відповідача 16 473 грн. 15 коп.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 7 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином. (ч. 7 ст. 193 ГК України).
Частиною 1 ст. 283 ГК України передбачено, що за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
Частиною 6 ст. 283 ГК України встановлено, що до відносин оренди застосовуються також відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 ГК України орендар зобов'язаний, зокрема, своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Також обов'язок внесення плати за користування майном передбачений ч. 1 ст. 762 ЦК України.
Частиною 4 ст. 284 ГК України, статтею 764 ЦК України, а також умовами договорів оренди від 01.07.2000р. та 01.07.2002р. передбачено, що договір оренди вважається продовжений на той самий термін та на тих самих умовах, якщо сторони протягом місяця з дня закінчення терміну дії договору не звертались з заявами про припинення договору оренди та наймач продовжував користуватись майном.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони не звертались один до одного з заявами про припинення вищезазначених договорів оренди та відповідач продовжував користуватися орендованим майном до моменту укладення договору купівлі-продажу нерухомого майна, яке було предметом договорів оренди.
Умовами договорів оренди від 01.07.2000р. та 01.07. 2002р., а також зазначеними вище нормами законодавства передбачений обов'язок орендаря (наймача) сплачувати щомісяця орендодавцю (наймодавцю) орендну плату у розмірі встановленому договором.
Крім того, умовами договорів оренди, а також ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу Інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд вважає, що сума орендної плати за договорами оренди від 01.07.2000р. та 01.07.2002р., суми пені, інфляційних збитків та 3% річних нарахована відповідно до умов договору та норм чинного законодавства, а тому підлягають стягненню з відповідача у повному обсязі.
Крім того, підлягає стягненню з відповідача заборгованість з відшкодування податку на землю в сумі 4326 грн. 10 коп. на підставі п. п. 2-4 договору про часткове відшкодування податку на землю від 05.02.2009р. та ст. 797 ЦК України, яка передбачає, що плата, яка справляється з наймача будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), складається з плати за користування нею і плати за користування земельною ділянкою.
Заперечення відповідача щодо звернення до суду саме прокурора, а не позивача без достатніх законних підстав, судом не приймаються оскільки в даному випадку прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості, яка повинна бути перераховано до державного бюджету України в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації, а несплата коштів до державного бюджету порушу права та інтереси держави, в зв'язку з чим вбачається необхідність їх захисту зі сторони прокуратури.
Заперечення відповідача щодо порушення прокурором правил об'єднання в одній позовній заяві кількох вимог, судом не приймаються, оскільки в даному випадку вимоги прокурора стосуються стягнення заборгованості з орендної плати за договорами, які укладались між тими ж сторонами щодо нерухомого майна розташованого за однією адресою та в подальшому площі, яких були об'єднані в одну (договір купівлі-продажу від 14.05.2009р.), а також щодо сплати податку на землю, яка розташована під об'єктом оренди, тому дані вимог повинні розглядатись в одному провадженні.
Повідомлення відповідача про те, що у зв'язку з ліквідацією Відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром» дочірнє підприємство «Торговий комплекс «Горлиця» не може бути відповідачем у справі, також судом не приймаються, оскільки в матеріалах справи міститься витяг з ЄДРПОУ згідно якого станом на 24.11.2010 року у ЄДРПОУ міститься запис щодо Дочірнього підприємства «Торговий комплекс «Горлиця» відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром», як юридичної особи, зареєстрованої 11.06.1999р.
Таким чином, оскільки відповідач не надав доказів сплати заборгованості по орендній платі в сумі 8970 грн. 60 коп.,, пені в розмірі 1919 грн. 40 коп., інфляційних збитків в розмірі 985 грн. 83 коп., трьох відсотків річних в розмірі 271 грн. 22 коп. та заборгованості з відшкодування податку на землю в сумі 4326 грн. 10 коп., позовні вимоги визнаються судом обґрунтованими і підлягають задоволенню у повному обсязі.
Що стосується зустрічного позову, то він не підлягає задоволенню, враховуючи наступне:
Відповідно до ст. 291 ГК України одностороння відмова від договору оренди не допускається.
Договір оренди припиняється у разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації суб'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.
Крім того, статтею 781 ЦК України передбачено, що договір найму припиняється у разі смерті фізичної особи – наймача, а також у разі ліквідації юридичної особи, яка була наймодавцем або наймачем.
Також статтями 783, 784 ЦК України передбачено підстави розірвання договору найму на вимогу наймодавця та на вимогу наймача.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, договори оренди від 01.07.2000р. та 01.07.2002р. на вимогу сторін не припинялись, недійсними вони не визнавались, увесь цей час позивач за зустрічним позовом користувався вказаними нежитловими приміщеннями, сплачував орендну плату та відшкодовував податок на землю, згідно договору від 05.02.2009р.
Відповідно до ч. 1 ст. 207 ГК України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Позивач за зустрічним позовом просить суд визнати недійсними частково договори оренди від 01.07.2000р. та 01.07.2002р. в частині продовження дії договорів оренди в період часу з 21.10.2008р. по 13.05.2009р., а також визнати недійсним договір про часткове відшкодування податку на землю від 05.02.2009р.
Як зазначив відповідач за зустрічним позовом, після прийняття рішення господарським судом Сумської області від 15.09.2008р. по справі №3/77-05 та реєстрації права власності на спірні приміщення за державою в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області позивач за зустрічним позовом не повернув майно за актами приймання-передачі головному управлінню агропромислового розвитку Сумської ОДА, як того вимагають умови договорів оренди та норми чинного законодавства, зокрема, ст. 27 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», і продовжував користуватися цими приміщеннями.
Заперечень щодо продовження терміну дії договорів оренди ні від орендаря, ні від головного управління, ні від Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області не надходило, тому вони автоматично продовжувалися на той самий термін і на тих же умовах.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до абзацу 2 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в разі переходу права власності до інших осіб договір оренди зберігає чинність для нового власника.
Таким чином, продовження дії договорів оренди з 21.10.2008р. по 13.05.2009р. не порушувало вимог чинного законодавство, не суперечило інтересам держави, не порушувало законних прав та інтересів сторін договорів, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Сумській області, оскільки за цей період не надходило претензій від зазначених осіб щодо зміни або припинення договорів оренди та орендар продовжував користуватись нежитловими приміщеннями на умовах договорів оренди.
Суд також вважає, що договір про часткове відшкодування податку на землю не суперечить вимогам Закону, не порушує законних прав та інтересів сторін договору, оскільки відповідно до ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього кодексу сторони є вільними укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Даний договір підписаний з обох сторін уповноваженими особами та частково виконаний відповідачем за первісним позовом, про що свідчать копії платіжних доручень про сплату відшкодування податку на землю за рахунками виставленими позивачем.
Тому суд не вбачає підстав для визнання цього договору недійсним.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню витрати по державному миту, а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Керуючись ст. ст. 193, 207, 283-285, 291 ГК України, ст. ст. 625, 627, 764, 781 ЦК України, ст. ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України , суд –
В И Р І Ш И В:
1. Первісний позов прокурора м. Суми в інтересах держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації задовольнити у повному обсязі.
2. Стягнути з Торгового комплексу «Горлиця» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром» (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, ід. код 30452474) на користь держави в особі Головного управління агропромислового розвитку Сумської обласної державної адміністрації (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, код ЄДРПОУ 00734373, р/р 35211003000033 в ГУДКУ в Сумській області, МФО 837013) заборгованість по орендній платі у розмірі 8970 грн. 60 коп., пеню в сумі 1919 грн. 40 коп., інфляційні збитки в сумі 985 грн. 83 коп., 3% річних в сумі 271 грн. 22 коп., заборгованість з відшкодування податку на землю в сумі 4326 грн. 10 коп.
3. Стягнути з Торгового комплексу «Горлиця» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром» (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, ід. код 30452474) в доход держбюджету (р/р 3111209570000 в ГУДКУ Сумської області, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22090200, символ 095, код 23636315) 164 грн. 73 коп. витрат по сплаті державного мита.
4. Стягнути з Торгового комплексу «Горлиця» дочірнього підприємства відкритого акціонерного товариства «Агроторговий дім «Сумизернопром» (40009, м. Суми, вул. Першотравнева, 29, ід. код 30452474) в доход держбюджету (р/р 31215259700002 в ГУДКУ Сумської області, МФО 837013, код бюджетної класифікації 22090200, символ 095, код 23636315) 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. У зустрічному позові – відмовити.
6. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 14.01.2011 року.
Суд | Господарський суд Сумської області |
Дата ухвалення рішення | 12.01.2011 |
Оприлюднено | 27.01.2011 |
Номер документу | 13500437 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Сумської області
Миропольський Сергій Олексійович
Господарське
Господарський суд Сумської області
Миропольський Сергій Олексійович
Господарське
Господарський суд Сумської області
Миропольський Сергій Олексійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні