Рішення

від 14.01.2011 по справі 18/1910-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1910-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2011 р.Справа № 18/1910-10

За позовом товариства з обмеженою відповідальністю „Діно Пласт срл.” м. Фієско , Італія

до товариства з обмеженою відповідальністю „Пласткерам” м. Славута

про стягнення 604697,82 грн.

                                                                                          Суддя Саврій В.А.

Представники сторін:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: Погаєв О.К. - за довіреністю від 08.09.10 р.

З оголошенням перерви.

СУТЬ СПОРУ: позивач у своєму позові просить суд стягнути з відповідача 702784,21 грн. відповідно до укладеного між сторонами контракту на поставку товару № DPB –12/08 з яких 686508,50 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 16275,71 грн. 3% річних.

В судове засідання позивачем надіслано уточнення позовних вимог та просить суд стягнути з відповідача 604697,82 грн. основного боргу.

Дана заява не суперечить вимогам чинного законодавства та судом приймається.

Позивач звертає увагу суду на те, що 31 грудня 2008 року між італійською компанією "Діно Пласт срл." Італія та Товариством з обмеженою відповідальністю "ПЛАСТКЕРАМ" було укладено контракт на поставку товару № DРВ-12/08.

Позивач посилається на п.1.1., 1.3., 2.3, 6.1., 6.2. контракту відповідно до якого позивач протягом строку дії контракту здійснював поставку товару відповідачу, загальна сума якого складає 52454 Євро 50 центів. Кінцева сума контракту визначається в залежності від кількості поставленого товару згідно з умовами контракту. Відповідно до умов контракту відповідач зобов'язаний приймати товар, відповідний специфікаціям по кількості, асортименту, якості та ціні та здійснювати оплату даного товару відповідно до умов, обумовлених контрактом. Оплата товару згідно контракту здійснюється шляхом перерахунку відповідачем на розрахунковий рахунок позивачу грошових сум згідно інвойсу, що стосується повного розрахунку за поставлений товар відповідач повинен здійснити протягом 45-ти банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури.

На виконання умов контракту позивач здійснив поставку товару відповідачу на загальну суму 88141 Євро 50 центів відповідно до розрахунків-фактур № 216 від 19.11.2009 року на загальну суму 54546 Євро 75 центів, № 234 від 11.12.2009 року на загальну суму 33 594 Євро 75 центів.

Позивач стверджує що підтвердженням поставки товару відповідачеві є міжнародні товарно-транспортні накладні, Відповідач лише частково виконав свої зобов'язання перед позивачем і сплатив лише частину грошових коштів згідно розрахунків-фактур, які йому були виставлені за поставлений товар позивачем.

Так, відповідно до розрахунку-фактури № 216 від 19.11.2009 року на суму 54 546 Євро 75 центів оплата за поставлений товар відповідно до умов контракту мала бути не пізніше 19.12.2009 року., 15.12.2009 року відповідачем було оплачено лише частину від цієї суми - 24 546 Євро 75 центів, таким чином залишок до сплати згідно розрахунку-фактури № 216 від 19.11.2009 року становить 30 000 Євро 00 центів (що у гривневому еквіваленті становить 310500грн. 00 копійок). Товар, який був поставлений відповідачеві згідно розрахунку-фактур і № 234 від 11.12.2009 року на загальну суму 33 594 Євро 75 центів (що у гривневому еквіваленті становить 347705грн. 66 копійок) взагалі не був оплачений. Таким чином сума заборгованості відповідача складає 63 594 Євро 75 центів, що у гривневому еквіваленті складає 658205грн. 66 копійок.

Позивачем 31.05.2010р., та повторно 22.06.2010р. надіслана відповідачу претензія щодо погашення заборгованості перед позивачем.

      Представник відповідача в судовому засіданні подав відзив на позов, в якому проти позовних вимог заперечує. Звертає увагу, що між сторонами було укладено контракт на поставку товару № БРВ-12/08 від 31.12.2008 р., який був поставлений та прийнятий відповідачем. Зазначає, що в п. 6.2. контракту сторони передбачили умови оплати, а саме: повний розрахунок за поставлений товар Покупець здійснює протягом 45-ти банківських днів від дати виставлення розрахунку-фактури. Стверджує, що відповідач виконав свої зобов'язання за Контрактом лише частково, проте, свої зобов'язання позивач виконав також лише частково. Так, всупереч з умовами контракту відповідач не надав Позивачу розрахунки-фактури на підставі яких Відповідач мав здійснювати оплату, а отже порушив свої зобов'язання за контрактом, оскільки сторони чітко передбачили настання зобов'язання відповідача по оплаті поставленого товару під відкладальною умовою, а саме після отримання відповідачем розрахунку-фактури.

        Посилається на ст.ст. 525,526,530,612 ЦК України.

    Стверджує, що позивачем не надані докази надання Відповідачу розрахунків-фактури № 216 від 19.11.2009 року та № 234 від 11.12.2009 року, необхідність отримання яких для початку перебігу тридцяти денного терміну розрахунків передбачено п. 6.2 Контракту.

      Звертає увагу, що відповідно до пункту 1.4. контракту, оплата за поставлений товар здійснюється в Євро. У зв'язку з цим, у ТОВ "Пласткерам" відсутні будь-які правові підстави сплачувати у будь-якій іншій валюті крім Євро, а у ТОВ „Діно Пласт срл." вимагати сплати коштів за поставлений товар в іншому порядку ніж це визначено умовами Контракту.

      Крім того, відповідно до листа від 26.07.2002 р. ВГСУ стягнення інфляційних санкцій неможливо у випадку наявності заборгованості у валютних коштах.

      Звертає увагу, що позивачем вказано, що Відповідач сплатив за поставлений товар - 24 546 Євро 75 центів, проте відповідачем до цієї суми було також перераховано ще 5000 тисяч Євро згідно платіжного доручення в іноземній валюті № 2 від 13 жовтня 2010 року.

         Розглядом матеріалів справи встановлено наступне:

Між товариством з обмеженою відповідальністю „Діно Пласт срл.” м. Фієско, Італія     (Постачальник)  та товариством з обмеженою відповідальністю „Пласткерам” м. Славута (Покупець) 31.12.2008р. було укладено контракт на поставку товару №DPB-12/08, згідно якого Постачальник зобов'язується здійснювати поставку товару. Кількість, асортимент, строки, ціна товару визначається специфікаціями, які являються невід'ємними частинами даного контракту. (п.1.1договору).

Відповідно до п.п. 2.2.1,2.3.1 контракту Постачальник має право витребовувати прийняття постачаємих товарів і оплати згідно з умовами контракту, а Покупець приймати товар, який узгоджується з специфікаціями по кількості, асортименту, якості і вартості та здійснювати оплату даного товару згідно з умовами обумовленими даним договором.

Згідно п.п. 6.1,6.2 контракту оплата товару здійснюється шляхом перерахування Покупцем на розрахунковий рахунок  Постачальника грошових коштів згідно інвойсу. Повний розрахунок за поставлений товар Покупець здійснює напротязі 45 банківських днів з дати виставлення рахунку-фактури.  

11.12.2009р., згідно міжнародної товарно-транспортної накладної, рахунків-фактур №216 від 19.11.09р., №234 від 11.12.09р., позивачем було завантажено та відправлено відповідачу товар на загальну суму 88141,50 Євро, місце розвантаження - Україна, Хмельницька область, м. Славута.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 88141,50 Євро., а саме за рахунком-фактурою №216 від 19.11.2009р. на суму 54546,75 Євро, рахунком-фактурою №234 від 11.12.2009р. на суму 33594,75 Євро.

Відповідач провів часткову сплату товару на суму 29546,75 Євро. Сума боргу склала 58594,75 Євро., що в еквіваленті складає 604697,82 грн. за курсом НБУ 10,32 гривень за 1 Євро станом на 13.01.11р..

Відповідач в добровільному порядку суму заборгованості не сплатив, тому позивачем подано позов до суду про стягнення з відповідача, враховуючи уточнення позовних вимог 604697,82 грн. основного боргу.

Аналізуючи надані докази, оцінюючи їх у сукупності, судом приймається до уваги наступне:

У відповідності до ч.2 п.1 ст.175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

З положень ст. 509 ЦК України  та ст.173 ГК України вбачається, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язань або їх зміна не допускається.

При цьому судом враховується, що до уваги береться, що згідно ст. 655, 692 Цивільного кодексу за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму. Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

      Як вбачається з матеріалів справи позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, який був частково оплачений, сума боргу склала 58594,75 Євро, що в еквіваленті складає 604697,82 грн. за курсом НБУ 10,32 гривень за 1 Євро станом на 13.01.11р. Доказів про сплату даної суми боргу суду не надано.

     Враховуючи вищенаведені норми, суд вважає, що позивачем правомірно заявлено до стягнення 604697,82 грн.  Враховуючи вищенаведене та приписи ст. 33 ГПК України в силу яких кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх заперечень, позовні вимоги заявлені обґрунтовано, підтверджені доказами та підлягають задоволенню.

 У відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

  Керуючись  ст.ст. 1, 12, 27, 33, 44, 49, 82, 84, 85, 116-118 Господарського  процесуального кодексу України, суд -

                                                                                                                                                                                                                                                   В И Р І Ш И В:

Позов   товариства з обмеженою відповідальністю „Діно Пласт срл.” м. Фієско , Італія до товариства з обмеженою відповідальністю „Пласткерам” м. Славута про стягнення 604697,82 грн.  задоволити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Пласткерам” (юридична адреса: м. Славута вул. Привокзальна,1; фактична адреса: м. Славута, вул. Сокола,3,кв. 46 (код 36314521) на користь товариства з обмеженою відповідальністю „Діно Пласт срл.” (юридична адреса: 25124 Брескіа, Італія, віа Ламармора,169; фактична адреса: 26010 Фієско Італія, віа Каппоні,8) 604697,82 грн. (шістсот чотири тисячі шістсот дев'яносто сім гривень 82 коп.) боргу, 6046,98 грн. (шість тисяч сорок шість гривень 98 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236 грн. (двісті тридцять шість гривень) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

                              Суддя                                                                      В.А. Саврій

Віддруковано 3 примірники: 1 –в справі, 2 –позивачу, 3- відповідачу