Рішення

від 18.01.2011 по справі 6/2174-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/2174-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

29000, м. Хмельницький, Майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р.Справа № 6/2174-10

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської області

до    Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький механічний завод” м. Хмельницький

про   стягнення 2023,57грн., з якої 1225,24грн. основної заборгованості, 100,72грн. пені, 156,83грн. заборгованості з урахуванням встановлено індексу інфляції, 173,21грн. 10% річних та 367,57грн. штрафу.

                                                                          Суддя     Танасюк О.Є.                                                                              

         За участю представників сторін:

позивача: Миронов А.А. по довіреності № 127 від 21.12.2010р.

відповідача: не з'явився

Суть спору: Позивач у позові просить господарський суд  стягнути з відповідача на його користь суму 2023,57грн., з якої 1225,24грн. основної заборгованості за поставлену лакофарбову продукцію у відповідності до укладеного між сторонами договору поставки № 26/21 від 23.03.2009р., 100,72грн. пені відповідно до п. 5.2. договору,  156,83грн. заборгованості з урахуванням встановлено індексу інфляції, 173,21грн. 10% річних та 367,57грн. штрафу.

Позовні вимоги мотивує тим, що нам виконання зобов'язань відповідно до укладеного між сторонами договору поставки позивачем було здійснено поставку продукції на суму 1479,23грн.  Проте, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, здійснивши часткову оплату у сумі 253,99грн. Звертає увагу, що позивачем було направлено на адресу відповідача претензію про сплату боргу,  відповідь на яку позивач не отримав, кошти не сплатив. Враховуючи зазначене позивач звернувся до суду з позовом про їх стягнення.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просить суд про задоволення позову із вищевикладених підстав.

Відповідач своїм правом щодо участі в судовому засіданні відповідно до ст.22 ГПК України не скористався, його представник в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи рекомендованим листом. При цьому, письмового відзиву на позов не подав, доказів погашення заборгованості в добровільному порядку не надав, тому справа розглядається в порядку ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними в ній матеріалами.

Розглядом матеріалів справи, господарським судом  встановлено наступне:  

Товариство з обмеженою відповідальністю Промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ, як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстрована Виконавчим комітетом Дніпродзержинської міської ради 27.01.1995р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки управління статистики у місті Дніпродзержинську  № 015782 від 20.09.2010р.

Відкрите акціонерне товариство „Хмельницький механічний завод” м. Хмельницький, як суб'єкт підприємницької діяльності –юридична особа зареєстрована Виконавчим комітетом Хмельницької міської ради 04.10.1993р., включене до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України згідно довідки головного управління статистики у Хмельницькій області №03-09/783 від.21.12.2010р.  

23.03.2009р. між Товариством з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП” (постачальник) та відкритим акціонерним товариством „Хмельницький механічний завод” м. Хмельницький (покупець) було укладено договір поставки № 26/21, відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію, кількість асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. п.4.1., 4.2. договору, товар, що поставляється оплачується за ціною,  встановленою постачальником зазначеною в специфікаціях. Покупець оплачує вартість товару або шляхом 100% попередньої оплати вартості партії товару, або з відстрочкою платежу до 14 календарних днів з моменту поставки товару.

Відповідно до п. 5.1. договору, покупець зобов'язувався проводити оплату за кожну партію товару шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок продавця не пізніше 2-х банківських днів після складання рахунку на перерахування коштів. Розрахунки проводити 2 рази на місяць до 16 числа поточного місяця, та другого числа наступного місяця.

Пунктом 5.2. даного договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за  весь час прострочення, 10 відсотків річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60календарних  днів покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 відсотків від вартості товару.

Даний договір набирає чинності з 23.03.2009р. і діє до 26.02.2010р. (п. 7.1. договору).

Позивач та Відповідач досягли згоди з усіх істотних умов Договору, що підтверджено підписами сторін на договорі.

На виконання зобов'язань по договору поставки позивач передав відповідачу лако-фарбовану продукцію, що підтверджено видатковою накладною № 26-0001398 від 30.09.2009р. на суму 31885,57грн., згідно довіреності №АФВ 88 від 01.06.2009р. із відміткою про отримання товару відповідачем.

Відповідач частково провів розрахунок за поставлену продукцію, залишок несплаченої заборгованості станом на 12.11.2010р. становить 1225,24 грн.

28.04.2010р. сторони підписали акт звірки взаєморозрахунків, згідно якого підтвердили заборгованість в сумі 1225,24 грн.

Позивачем  18.05.2010р. направлено на адресу відповідача претензію за вих. № 24 на суму 1942,29грн., з якої 1225,24грн. основного боргу, 111,50грн. інфляційних витрат,124,55грн. пені, 113,46грн. –10% річних та 367,54грн. штрафу, відповідь на яку не отримав, заборгованість не сплатив.

Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язань по оплаті за товар, позивач звернувся до суду із позовом, згідно якого просить стягнути з відповідача 1225,24грн. основного боргу. Крім того, відповідно до п.5.2. даного договору, позивачем нараховано до стягнення пеню у сумі 100,72 грн. (за період прострочення з 19.05.2010р. по 07.06.2010р. у сумі 13,76 грн., з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. у сумі 19,13грн., з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. на суму 18,83грн.,та з 10.08.2010р. по 12.11.2010р. на суму 49,43 грн.), інфляційних витрат у сумі 156,83грн. (за період з 15.06.2009р. по 12.11.2010р.),  10% річних у сумі 173,21грн. та штраф у сумі 367,57грн. згідно поданого розрахунку.

Дослідивши зібрані у справі докази та давши їм правову оцінку в сукупності, судом прийнято до уваги наступне.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки  виникають  із  дій  осіб,  що передбачені актами цивільного законодавства,  а також із дій осіб, що  не  передбачені  цими  актами,  але  за  аналогією  породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення   цивільних  прав  та  обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

У відповідності до ст. 11 та ст. 509 ЦК України однією з підстав виникнення, цивільних прав та обов'язків сторін є укладення між ними договору. В силу зобов'язання боржник зобов'язаний вчинити на користь кредитора певну дію, в тому числі сплатити борг, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, тобто сплати боргу.

Згідно ст. 712 ЦК України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник),  який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України  передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання  –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання та одностороння зміна умов договору не допускається.

Відповідно до п.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений  строк  (термін)  його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін)  виконання  якого  визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

З матеріалів справи вбачається, що між сторонами був укладений  договір поставки № 26/21 від 23.03.2009р., відповідно до умов якого, постачальник зобов'язувався поставити, а покупець прийняти і оплатити на умовах цього договору продукцію, кількість асортимент і ціна якої зазначені в специфікаціях (накладних), які є невід'ємною частиною цього договору.

При цьому, позивач виконав зобов'язання по договору поставки, передавши відповідачу лако-фарбовану продукцію, що підтверджено видатковою накладною № 26-0001398 від 30.09.2009р. на суму 31885,57грн., згідно довіреності №АФВ 88 від 01.06.2009р. із відміткою про отримання товару відповідачем.

Як слідує із матеріалів справи,  відповідач частково провів розрахунок за поставлену продукцію, залишок несплаченої заборгованості станом на 12.11.2010р. становить 1225,24 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.2. даного договору сторони передбачили, що у випадку прострочки оплати товару з вини покупця, покупець зобов'язаний сплатити постачальнику суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за  весь час прострочення, 10 відсотків річних від простроченої суми, а також пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, яка діє в період прострочки, від суми неоплаченого товару за кожен день прострочки. У випадку прострочки оплати товару на строк більше 60календарних  днів покупець зобов'язаний також сплатити постачальнику штраф у розмірі 30 відсотків від вартості товару.

Обов'язок учасника господарських відносин сплатити неустойку, штраф, пеню у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання передбачено ст. 230 ГК України.

Так, даною статтею передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Так, відповідно до ст. 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” платники  грошових  коштів  сплачують  на  користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Проте,  ст. 3 вказаного Закону передбачено що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Тому правомірним є нарахування позивачем пені в сумі 100,72 грн. (за період прострочення з 19.05.2010р. по 07.06.2010р. у сумі 13,76 грн., з 08.06.2010р. по 07.07.2010р. у сумі 19,13грн., з 08.07.2010р. по 09.08.2010р. на суму 18,83грн.,та з 10.08.2010р. по 12.11.2010р. на суму 49,43 грн.), згідно поданого в матеріали справи розрахунку.

Крім того, позивачем правомірно проведено розрахунок та заявлено до стягнення інфляційних витрат у сумі 156,83грн. (за період з 15.06.2009р. по 12.11.2010р.),  10% річних у сумі 173,21грн. та штраф у сумі 367,57грн. згідно поданого розрахунку.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги про стягнення з відповідача суми 2023,57грн., з якої 1225,24грн. основного боргу, 100,72грн. пені,  156,83грн. заборгованості з урахуванням встановлено індексу інфляції, 173,21грн. 10% річних та 367,57грн. штрафу, обґрунтовані належними у справі доказами, підтверджені поданими розрахунками, відповідають вимогам чинного законодавства, тому підлягають задоволенню.

У відповідності до ст.49 ГПК України витрати по оплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають покладенню на відповідача пропорційно сумі задоволених позовних вимог.   

Керуючись ст.ст.1, 12, 22, 44, 49, ст.ст. 82-84, ст.ст. 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позов  Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської області до Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький механічний завод” м. Хмельницький  про   стягнення 2023,57грн. задоволити.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Хмельницький механічний завод” м. Хмельницький вул. Північна, б.2 (р/р 26002881104921 в АКБ „Укрсоцбанк” у м. Хмельницькому, МФО 315018,  код ЄДРПОУ 01350239) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю промислове підприємство „ЗІП” м. Дніпродзержинськ  Дніпропетровської області, вул. Широка, 107-а (р/р 260001678 в АО „Ерсте Банк” м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 21875464) 1225,24 грн. (одна тисяча двісті двадцять п'ять гривень 24 коп.) основного боргу, 100,72 грн. (сто гривень 72 коп.) пені, 173,21грн. (сто сімдесят три гривні 21 коп.) 10% річних,  156,83грн. (сто п'ятдесят шість гривень 83 коп.) інфляційних, 367,57грн. (триста шістдесят сім гривень 57 коп.) штрафу, 102 грн. (сто дві гривні  00 коп.) витрат по оплаті державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

          Суддя                                                                                        О.Є. Танасюк

          Повне рішення складено: 19.01.2011р.

Віддруковано 3 прим.

1-до матеріалів справи

             2,3-сторонам