Постанова

від 23.12.2010 по справі 5002-23/4163-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5002-23/4163-2010

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 23 грудня 2010 року   Справа № 5002-23/4163-2010

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Гонтаря В.І.,

суддів                                                                      Видашенко Т.С.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача, не з'явився, державне підприємство "Донецька залізниця";

відповідача, не з'явився, товариство з обмеженою відповідальністю "ВВД Інвест";

розглянувши апеляційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Доброрез І.О.) від 08 листопада 2010 року у справі № 5002-23/4163-2010

за позовом           державного підприємства "Донецька залізниця" (вул. Артема, 68,Донецьк,83001)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "ВВД Інвест" (вул. Трубаченка, буд. 23А,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048)

про стягнення 45115,00 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

          Позивач, державне підприємство "Донецька залізниця", звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з позовом про стягнення з відповідача, товариства з обмеженою відповідальністю "ВВД Інвест" штрафу у розмірі 45115,00 грн. Крім того, просить суд стягнути з відповідача 451,15 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

                    Позов обґрунтований порушенням відповідачем законодавства про перевезення вантажу залізничним транспортом, а саме: неправильне зазначення у залізничній накладній №46523598 адреси вантажоодержувача залізницею. У зв'язку з чим, позивачем був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 45115,00 грн.

                    Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 210 року у справі № 5002-23/4163-2010 (суддя Доброрез І.О.) позов державного підприємства "Донецька залізниця" задоволено частково.

                    Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВД Інвест" на користь державного підприємства "Донецька залізниця"15000,00грн. трафу.

                    У частині стягнення 30115,00грн. штрафу у позові відмовлено.

                    Вирішено питання про розподіл судових витрат.

                    Не погодившись з рішенням суду, державне підприємство "Донецька залізниця" звернулось до  Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду скасувати в частині відмови в позові в сумі 30115,00грн., прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі..

          Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням місцевим господарським судом норм матеріального права, неповним з'ясуванням обставин, що мають значення у справі, та невідповідністю висновків суду обставинам справи.

                    Так, державне підприємство "Донецька залізниця" у своїй апеляційній скарзі  зазначає, що господарським судом першої інстанції було безпідставно з порушенням норм законодавства зменшено суму штрафу.

                    У судове засідання призначене на 23 грудня 2010 року представники сторін не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

          Оскільки явка в судове засідання згідно статті 22 Господарського процесуального кодексу України –це право, а не обов'язок сторін, справа може розглядатися без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Враховуючи те, що матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, колегія вважає за можливе переглянути  рішення суду першої інстанції за відсутності представників сторін.

                    Розглянувши повторно, в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України  судова колегія встановила наступне.

          Як вбачається з матеріалів справи, 11 травня 2010 року зі станції відправлення Елеваторна Придніпровської залізниці на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці за перевізним документом №46523598 від 08.05.2010 року товариство з обмеженою відповідальністю "ВВД Інвест" відправило вантаж -брухт чорних металів, не пойменований у алфавіті (вид 16) у вагоні № 65288573, у накладній невірно вказано адреса вантажоодержувача (м.Сартана, замість м.Маріуполь).

          14 травня 2010 року на станції призначення залізницею було складено акт загальної форми №8 (а.с. 10), у зв'язку з виявленням факту неправильного зазначення у залізничній накладній №46523598 адреси вантажоодержувача залізницею на підставі статей 122, 118 Статуту Залізниць України був нарахований штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати в загальній сумі 45 115,00 грн. (провізна плата вагону 65288573 - 9 023,00 грн. х 5 = 45115,00 грн.).

          25 травня 2010 року на адресу відповідача була направлена претензія № 101/0313 від 25 травня 2010 року, яка залишена ним без відповіді по суті та задоволення, це і стало підставою для звернення державного підприємства "Донецька залізниця" до господарського суду з даними позовом.

Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку, що рішення місцевого господарського суду підлягає частковому скасуванню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань по відвантаженню товару, у зв'язку з чим підлягають регулюванню Статутом залізниць України, Господарським та Цивільним кодексом України.

Відповідно до пункту 2 Постанови КМ України, від 06.04.1998, № 457 "Про затвердження Статуту залізниць України" (надалі -  Статут залізниць України) визначає обов'язки, права і відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Статутом регламентуються порядок укладання договорів, організація та основні умови перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти, основні положення експлуатації залізничних під'їзних колій, а також взаємовідносини залізниць з іншими видами транспорту.

          Згідно статті 6 Статуту залізниць України накладна є основним перевізним документом встановленої форми, оформленим відповідно до Статуту та Правил і наданим залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

          Статтею 37 Статуту Залізниць України та пунктом 2.1 "Правил оформлення перевізних документів" встановлено, що графи комплекту перевізних документів "Одержувач" та "Його адреса" заповнюється вантажовідправником.

          Пунктом 5.5 зазначених Правил встановлено, що якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі статтею 122 Статуту. Факт неправильного визначення відправником указаних відомостей засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

          Згідно статті 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, визначених ним у накладній.

          Частиною 2 статті 24 Статуту залізниць України, передбачено, що залізниця мас право перевіряти правильність зазначених у накладній відомостей.

          Відповідно пункту 1.6. Правил оформлення перевізних документів оформлені відправником перевізні документи перевіряються начальником станції, але цією перевіркою встановлюється правильність заповнення бланків перевізних документів, а не вірність внесених до них даних.

          Статтею 122 Статуту визначено, що за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно із статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

          Відповідно статті 118 Статуту за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

          Таким чином, оскільки факт невірного зазначення відправником у залізничній накладній адреси вантажоодержувача підтверджений матеріалами справи, вантажовідправник повинен нести передбачену статтями 118, 122 Статуту залізниць України відповідальність у вигляді сплати штрафу. ЩЗ даним висновком господарського суд першої інстанції погоджується судова колегія.

          Стосовно зменшення розміру штрафу судова колегія зазначає наступне.

          По цій справі залізниці не було завдано збитків. Однак, при застосуванні ст. 118 та 122 Статуту залізниць України штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки. Отже, відсутність доказів понесений реальних збитків залізницею внаслідок порушення відповідачем вимог Статуту залізниць України не може бути підставою для зменшення розміру штрафу.

          Відповідно пункту 6.2 Роз'яснень Вищого господарського суду, України від 29.09.2008, № 04-5/225 "Про внесення змін та доповнень до роз'яснення президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002 N 04-5/601 "Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею"  застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

          Збитки (додаткові витрати), завдані залізниці через допущені відправником порушення, зазначені у статтях 118 та 122 Статуту, підлягають відшкодуванню відправником незалежно від сплати ним штрафу, оскільки згідно із статтею 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній.

          Відповідно пункту 14 Інформаційного листа Вищого господарського суду, від 02.02.2010, № 01-08/71 "Про деякі питання практики застосування у вирішенні спорів законодавства про відповідальність за порушення у галузі залізничного транспорту (за матеріалами узагальнення судової практики у справах, розглянутих господарськими судами України) Чи вправі господарський суд з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту залізниць України, на підставі пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, статті 233 Господарського кодексу України, частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України?

          Виходячи із того, що, вирішуючи питання про зменшення розміру штрафу, суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, врахувати інтереси сторін, які заслуговують на увагу, причини неналежного виконання або невиконання обов'язку, вжиття відповідачем заходів для усунення порушення та його наслідків та інші обставини, які заслуговують на увагу, господарський суд не має права з власної ініціативи зменшувати розмір штрафу, встановлений статтями 118 та 122 Статуту, виходячи тільки з того, що, на думку суду, встановлений Статутом розмір штрафу є занадто великим.

Таким чином, судова колегія вважає, що господарським судом першої інстанції було помилково зменшено розмір штрафу, тому позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

Викладене свідчить про те, що місцевим господарським судом при вирішення спору було не повно з'ясовано обставини справи, а тому рішення підлягає частковому скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

Керуючись статтями 101, пунктом 2 статті 103, пунктом 1 частини1 статті 104, статтею 105  Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити.

                    2. Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року у справі № 5002-23/4163-2010 скасувати в частині відмови в позові в сумі 30115,00грн., в цій частині прийняти нове рішення.

                    Позов державного підприємства "Донецька залізниця" задовольнити в повному обсязі.

                    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "ВВД Інвест" (95048, АР Крим, м. Сімферополь, Центральний район, вул. Трубаченка, буд. 23А, р/р 2600501014957 у КРФ ВАТ "Кредобанк", М.Сімферополь, МФО 324913, ЄДРПОУ 34308940) на користь державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, р/р 260060100247 в ДФАБ "Експрес-банк", МФО 335838, ЗКПО 25905191) 45115,00грн.. штрафу.

                    В частині розподілу судових витрат рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 08 листопада 2010 року у справі № 5002-23/4163-2010 залишити без змін.

                    3. Господарському суду Автономної республіки Крим видати наказ.

Головуючий суддя                                                  В.І. Гонтар

Судді                                                                                Т.С. Видашенко

                                                                                Ю.М. Гоголь