Постанова

від 05.01.2011 по справі 5020-12/180-2/182

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-12/180-2/182

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 05 січня 2011 року   Справа № 5020-12/180-2/182

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Сотула В.В.,

суддів                                                                      Голика В.С.,

                                                                                          Гонтаря В.І.,

за участю представників сторін:

позивача: Браташова Антона Володимировича, довіреність №  052   від 28.10.10,  товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В.";

відповідач:  Михайлова Сергія Михайловича,  довіреність №СД-01/01-11 від 04.11.11, товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Контракшн Консалтинг Груп "Димес";

відповідач:  Михайлова Івана Сергійовича,  повноваження перевірені, директор товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Контракшн Консалтинг Груп "Димес";

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Контракшн Консалтинг Груп "Димес" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя  Шевчук Н.Г.) від 07 жовтня 2010 року у справі №5020-12/180-2/182

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ДОКА Україна Т.О.В." (пр.  Героїв Сталінграда, буд. 20-А, місто Київ 210, 04210)

до           товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Контракшн Консалтинг Груп "Димес" (вул. Юмашева, 19 А, кв. 27, місто Севастополь, 99057) ( вул. Надії Островської, 10-а, місто Севастополь, 99045)

про спонукання повернути майно та стягнення заборгованості у розмірі 283159,20 грн.

                                                            ВСТАНОВИВ:

Позивач,  товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.», звернувся до господарського суду з позовом до  товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес”, в якому просив суд  зобов'язати відповідача повернути   майно, передане за договором оренди майна  №8.10 від 17 січня 2008 року, а саме: 189931000 балка Дока Н20 Еко Р 3,90 м- 20 шт., 189937000 балка Дока Н20 Еко Р 2,65 м –22 шт., 189940000 балка Дока Н20 Еко Р 1,80 м –289 шт., 581966000 суперплита 15,0 -84 шт., 583011000 багатообертовий контейнер Дока 1200 Х 800 оцинк. - 9 шт.,  583012000 решітчатий ящик Дока 1700 Х800 - 4 шт., 586088000 стійка для перекриття  ОЙРЕКС 20 350 -192 шт., 586089000 стійка для перекриття ОЙРЕКС 20 400 –134 шт., 586148000 балочний затискач 20 –184 шт., 586149000 балочна насадка 60 см –76 шт.,  586151000 штабельний піддон Дока 1,55 х 0,85 м –8 шт., 586155000 тренога- 126 шт., 586174000 опускаєма голівка Н20- 132 шт., 586179000 утримуюча голівка Н20 DF-60 шт., 586182000 алюмінієва вілка для балок Н20- 2 шт., 588120000 універсальний елемент ФРАМАКС 0,90 х 0,90 м –12 шт., 588149000 несуча скоба ФРАМАКС -2 шт., 588158000 універсальний з'єднувач ФРАМАКС 10-16 см.-84 шт., 588167000 консоль для бетонування ФРАМАКС 90 –6 шт., 588169000 універсальний затискач ФРАМАКС -24 шт.,  588228000 універсальний елемент ФРАМАКС 0,90 х 3,30 м- 12 шт., 588246000 підпорний розкіс 340 -3 шт., 588249000 підпорний розкіс 540 –6 шт. Також позивач просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в сумі 283159,20 грн.

Позовні вимоги з посиланнями на приписи статей  525,526,610,782 Цивільного кодексу України мотивовані ухиленням відповідача від оплати за користування об'єктом оренди та своєчасного повернення  спірного майна  у зв'язку з відмовою позивача в односторонньому порядку від договору оренди майна від 17 січня 2008 року №8.10.

                    Рішенням господарського суду міста Севастополя від  07 жовтня 2010 року у справі № 5020-12/180-2/182 (суддя Шевчук Н.Г.) позов задоволено.  Зобов`язано товариство з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Контракшн Консалтинг Груп "Димес" повернути товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В."  майно, перелік якого наведений у резолютивній частині судового рішення.  Також, з товариства з обмеженою відповідальністю "Інтернешнл Контракшн Консалтинг Груп "Димес" на користь товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Дока Україна Т.О.В." стягнуто  заборгованість з орендної плати у розмірі 283159,20 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2916,50 грн., а також витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

Вирішуючи спір між сторонами, суд першої інстанції вказав на обов`язок відповідача повернути  спірне майно у зв`язку з припиненням договору оренди  від 17 січня 2008 року. При цьому, встановивши факт порушення відповідачем строків здійснення орендних платежів та перевіривши розрахунок ціни позову, визнав обгрунтованими вимоги про стягнення  з  товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” суми заборгованості  у заявленому позивачем розмірі.

Вважаючи, що рішення судом першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, 28 жовтня 2010 року відповідач звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив рішення скасувати, постановити нове рішення про відмову у задоволенні позову.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги її заявник посилався на неповне з'ясування судом першої інстанції усіх обставин у справі, невірне застосування  норм матеріального та процесуального права.

Зокрема, заявник скарги вказував, що відповідно до пункту 10.1. строк дії договору оренди від 17 січня 2008 року узгоджено сторонами до  30 червня 2008 року, а тому подальше нарахування позивачем орендних платежів, на думку відповідача, є неправомірним.

Також, сторона звертала увагу  на часткову сплату орендних платежів   за період з 31 січня 2008 року по 30 червня 2008 року на загальну суму 112594,80 грн.,  зв'язку з чим фактичний розмір заборгованості складає суму  у розмірі 13000,00 грн.

Крім того, заявник скарги зазначав про порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що виразилось у розгляді справи без представника відповідача, незважаючи на своєчасне подане ним клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання суду апеляційної інстанції, призначене на 05 січня 2011 року з`явились представники сторін, які підтримали свої доводи та заперечення у повному обсязі.

                    Під час перегляду справи в апеляційному порядку на підставі статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія встановила наступне.

17 січня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями „Дока Україна Т.О.В” (орендодавець) та товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Контракшин Консалтинг Груп „Димес” (орендар) був укладений договір оренди майна (оперативної оренди) №8.10 (а.с. 13-19 том 1).

Відповідно до пункту 1.1. зазначеного договору орендодавець прийняв зобов'язання  надати орендарю у тимчасове користування за плату елементи  опалубки (надалі-майно) згідно додатку 1 (специфікація елементів опалубки), який є невід'ємною частиною цього договору, а орендар зобов'язався прийняти зазначене майно та своєчасно здійснити оплату орендних платежів.

Пунктом 2.1. договору оренди №8.10 термін орендних правовідносин визначено з моменту фактичної передачі майна або його частини орендарю та до моменту повернення  орендарем майна  у повному обсязі.

При цьому, пунктом 2.2. договору оренди визначено, що закінчення встановленого пунктом 2.1. договору терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обов'язку сплати орендних платежів  у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря.

Згідно з положенням договору плата за тимчасове користування майном згідно додатку 1 (орендна плата) розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (пункт 2.4. договору) і складає 3,8 % (три цілих вісім десятих відсотка) на місяць  від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю, та становить суму у розмірі 33189,81 грн, у тому числі ПДВ-5531,62 грн.( пункт 3.1. договору).

Одночасно, пунктом 3.6. договору оренди №8.10 передбачено, що  орендна плата, незалежно від її розміру (пункти 3.1, 3.2.), щомісяця перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця  з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні  орендаря, при цьому, 50 % від загальної орендної плати на місяць  (пункт 3.1. договору) орендар зобов'яззався сплатити орендодавцю на протязі трьох банківських днів  з моменту підписання  відповідного місяця оренди, а решту - до останнього дня кожного  поточного місяця  користування майном.

Порядок передачі майна визначений розділом 4 договору оренди №8.10.

Документом, що засвідчує факт та обсяг передачі  майна орендарю, є відповідна накладна та/або акт прийому-передачі, що підписуються представниками обох сторін та вручаються  орендодавцем орендарю в момент фактичного відвантаження майна у повному обсязі або в окремій його частині (пункт 4.6.).

Також, пунктом 5.1. договору №8.10 зумовлено, що  після закінчення терміну дії договору та у випадку його дострокового припинення (розірвання), або настання обставин, передбачених пунктом 2.3. договору, орендар протягом п'яти робочих днів зобов'язаний повернути орендодавцю прийняте у тимчасове користування майно очищеним від сторонніх забруднень.

Згідно з пунктом 5.3. договору №8.10 орендар в момент  повернення майна повинен надати орендодавцю відповідні товаророзпорядчі документи  на переміщення майна (накладну та/або відповідний акт).

Майно вважається повернутим  від орендаря до орендодавця в момент підписання відповідної товаророзпорядчої документації (пункт 5.3. договору).

Крім того, підпунктом 7.1.9. пункту 7.1. договору оренди №8.10. передбачено, що обов'язками орендаря є своєчасне проведення перерахування орендної плати за тимчасове користування майном та  повернення майна у тому стані, в якому орендар його отримав, з урахуванням нормального зносу при закінчення терміну дії цього договору або його достроковому розірванні.

Договір №8.10 набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2008 року, але у будь-якому разу до повного виконання ними взятих на себе зобов'язань (пункт 10.1).

Також, сторонами за договором  оренди (оперативної оренди) №8.10 підписана інструкція щодо повернення елементів опалубки „Дока” за договорами оренди (оперативної оренди) (а.с. 20-24 том 1) та специфікація  елементів опалубки до зазначеного вище договору (а.с.25 том 1). У відповідність до наведеної специфікації вартість майна, переданого у користування відповідачу, склала 785772,33 грн. без ПДВ.

Згідно з наданими до матеріалів справи накладними на переміщення №ДК-0000199 та № ДК-0000200 від 21 січня 2008 року (а.с.26-27 том 1) обладнання, визначене  у специфікації до договору  оренди (оперативної оренди) №8.10, отримане представником товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес”, який діяв на підставі довіреності , завіреної належним чином (а.с.28 том 1).

Вбачається, що з січня 2008 року по червень 2009 року  позивачем на оплату товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес”  виставлялись рахунки  (а.с. 29-56 том 1), які надсилались відповідачеві замовленою кореспонденцією з повідомленням про вручення. Всього за зазначений період часу  орендна плата за користування спірним майно склала 408754,00 грн.

Втім, з виписок з банківського рахунку та реєстрів кредитових платежів товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(а.с.68-71 том 1) вбачається, що орендні платежі сплачені відповідачем лише частково, у сумі 125159,20 грн.

У зв`язку з порушенням зобов`язань з оплати орендних платежів 13 листопада 2009 року  за вих. №1108 позивач скерував на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес”   повідомлення про відмову від договору оренди (оперативної оренди) №8.10, у якому також вимагав повернення  наданого у користування майна в порядку, передбаченому  пунктом 5.1. спірного договору, та сплати заборгованості з оренди  (а.с.73-75 том 1).

З позовної заяви впливає, що до даного часу відповідач у добровільному порядку об'єкт оренди не повернув, заборгованість по орендних платежах не сплатив,  а тому позивач просив зобов'язати його до вчинення відповідних дій у судовому порядку.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла висновку про наявність підстав для часткового скасування рішення суду першої інстанції,  виходячи з наступного.

  Правовідносини сторін виникли на підставі договору оренди майна (оперативної оренди) від  17 січня 2008 року №8.10.

Відповідно до пункту 10.2. зазначеного договору положення Закону України „Про оренду державного та комунального майна” від 10 квітня 1992 року на цей договір не поширюються.

Однак,  пунктом  10.7.  спірного договору визначено, що  з питань, не врегульованих  положеннями договору, сторони керуються чинним законодавством України.

Відтак, правовідносини сторін підлягають врегулюванню положеннями глави 59 Цивільного кодексу України, § 5 глави 30 Господарського кодексу України.

          Відповідно до частини першої статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

          Приписами частини 2 статті 762 Цивільного кодексу України та частини 3 статті 285 Господарського кодексу України зумовлено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України передбачено, що плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не визначено договором.

Як зазначалось, пункт 3.1. договору №8.10, зокрема, передбачав, що плата за тимчасове користування майном розраховується за фактичний термін користування майном, але не менше тридцяти календарних днів (пункт 2.4. договору) і складає 3,8 % (три цілих вісім десятих відсотка) на місяць  від загальної вартості майна, що передається у тимчасове користування орендарю.

Одночасно, пунктом 3.6. договору оренди №8.10 передбачено, що  орендна плата, незалежно від її розміру (пункти 3.1, 3.2.), перераховується орендарем на поточний рахунок орендодавця  щомісяця з урахуванням фактичної кількості майна, що перебуває в орендному користуванні.  

З матеріалів справи вбачається, що на сплату  орендних платежів   за договором оренди майна (оперативної оренди) №8.10 позивачем виставлені наступні рахунки –фактури: від 31  січня 2008 року на суму 7611,80 грн., від 29 лютого 2008 року на суму 23596,60 грн., від 31 березня 2008 року на суму 23596,60 грн., від 30 квітня 2008 року на суму 23596,60 грн., від 31 травня 2008 року на суму 23596,60 грн., від 30 червня 2008 року на суму 23596,60 грн., від 31 липня 2008 року на суму 23596,60 грн., від 30 вересня 2009 року на суму 23596,60 грн.,  від 31 жовтня 2008 року на суму 23596,60 грн.,  від 30 листопада 2008 року на суму 23596,60 грн., від 31 грудня 2008 року на суму 23596,60 грн., від 31 січня 2009 року на суму 23596,60 грн., від 28 лютого 2009 року на суму 23596,60 грн., від 31 березня 2009 року на суму 23596,60 грн., від 30 квітня 2009 року на суму 23596,60 грн., від 31 травня 2009 року на суму 23596,60 грн., від 30 червня 2009 року на суму 23596,60 грн. (а.с. 29-56 том 1), які надсилались відповідачеві замовленою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Згідно з виписами з банківського рахунку та реєстрів кредитових платежів товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»(а.с.68-71 том 1) зазначені рахунки сплачені відповідачем  частково, в сумі 125159,20 грн.

Отже, згідно розрахунку позивача, несплаченою відповідачем залишилась сума у розмірі  283159,20 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок, суд першої інстанції вказав, що він здійснений відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства, а тому дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині у заявленому розмірі.

Судова колегія із таким висновком не погоджується,  оскільки при здійсненні розрахунку позивачем допущено помилку, а саме невірно зазначено, що загальний розмір орендних платежів, належних до сплати  товариством з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” за зазначений, період складає 408754,00 грн.

Водночас, за підсумком складення грошових сум за наведеними рахунками-фактурами (а.с.29-56 том 1) та вказаними у позовній заяві (а.с.4 том 1), відповідачу належало сплатити суму у розмірі 385157,40 грн.

Тобто,  з урахуванням здійсненої відповідачем оплати у сумі 125159,20 грн.,  несплаченою ним залишилась сума орендних платежів  у розмірі  259998,20 грн. ( 385157,40 грн. - 125159,20 грн. = 259998,20).

Таким чином,  враховуючи невірність здійсненого позивачем розрахунку, який сумлінно місцевим судом не перевірений, колегія суддів вважає, що позовні вимоги в цій частині позову належить задовольнити частково, стягнувши з відповідача суму заборгованості з орендних платежів  за договором оренди у розмірі 259998,20 грн.

При цьому, судова колегія відхиляє посилання заявника скарги на часткову оплату  орендних платежів за платіжними дорученнями від 06 червня 2008 року № 7,  26 червня 2008 року № 8, 30 липня 2008 року № 10 на загальну суму 112594,80 грн., оскільки ці оплати на загальну суму 125159,20 грн.  враховані при визначенні суми заборгованості відповідача (а.с. 4 том 1).

Більш того,  згідно  з наданими до матеріалів справи реєстрів кредитових платежів (а.с.69-71 том 1), позивачем також врахований платіж від 21 січня 2008 року на суму 13000,00 грн,  про який  відповідач в апеляційній скарзі не зазначив.

Слід також визнати неспроможними доводи апеляційної скарги про закінчення строку  спірного договору оренди  30 червня 2008 року та неправомірним у зв'язку з цим нарахуванням позивачем орендних платежів,  після вказаної дати, з огляду на наступне.

Дійсно,  пунктом 10.1 договору №8.10 визначено, що набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30 червня 2008 року.

 Разом з тим, за приписами статті 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

При цьому, доказів  заперечень з боку товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»щодо  пролонгації спірного договору після закінчення терміну його дії матеріали справи не містять.

Крім того, пунктом 2.2. договору оренди визначено, що закінчення встановленого пунктом 2.1. договору терміну орендних правовідносин не звільняє орендаря від обов'язку сплати орендних платежів  у повному обсязі за фактичний термін перебування майна у орендаря.

З огляду на викладене, є правомірним нарахування  позивачем орендної плати за фактичне користування майном після закінчення строку дії спірного договору, визначеного у його  пункті 10.1, тобто з 30 червня 2008 року по 30 червня 2009 року ( дати виставлення останнього рахунку).

Позивачем також заявлена вимога про зобов'язання відповідача повернути   майно, передане за договором оренди майна  №8.10 від 17 січня 2008 року.

Підставою заявленої вимоги зазначена одностороння відмова товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»від спірного договору.

 Відповідно до пункту 3.7. договору оренди (оперативної оренди) №8.10 порушення орендарем умов та строків оплати згідно розділу 3 договору дає право орендодавцю розірвати договір в односторонньому порядку на умовах та в порядку, визначених статтею 782 Цивільного кодексу України.

Стаття 782 Цивільного кодексу України є спеціальною нормою Закону, яка дозволяє односторонню відмову від договору. Згідно статті 782 Цивільного кодексу України, наймодавець має право відмовитись від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Тобто, для відмови від договору на підставі статті 782 Цивільного кодексу України, на якій ґрунтуються заявлені позивачем вимоги,  достатньо факту неплатежу на протязі трьох місяців підряд  і повідомлення наймача про відмову від договору.

Факт порушення відповідачем понад три місяці зобов'язань із внесення орендних платежів, з яким приписи цивільного законодавства пов'язують виникнення у орендодавця права на відмову від договору оренди, доведений матеріалами справи та підтверджений в ході апеляційного перегляду справи.

Вбачається, що зазначене право позивачем реалізоване шляхом направлення 13 листопада 2009 року за вих. № 1108 на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” письмового повідомлення про відмову  від договору оренди  майна № 8.10 у зв'язку  з порушенням відповідачем зобов'язань з своєчасного та повного внесення орендних платежів.

Водночас,  згідно з відміткою відділення зв'язку на поштовому конверті, який наданий представником позивача в суді апеляційної інстанції (а.с.20 том 2), зазначене повідомлення відповідачем отримане не було та повернуто  товариству з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»„за закінченням  терміну зберігання”.

Повторно повідомлення про відмову від договору оренди від договору оренди  майна № 8.10 у зв'язку  з порушенням відповідачем прийнятих зобов'язань скеровано на адресу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” 16 липня 2010 року (а.с.74) та отримано останнім  03 серпня  2010 року, про що свідчить  відповідне повідомлення про вручення поштового відправлення, долучене представником позивача  в судовому засіданні 21 грудня 2010 року (а.с.22 том 2).

Частиною 3 статті 651 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі  односторонньої  відмови  від  договору  у  повному обсязі  або  частково,  якщо  право  на  таку  відмову встановлено договором  або  законом,  договір  є  відповідно  розірваним   або зміненим.

          Оскільки приписи частини 2 статті 782 Цивільного кодексу України зумовлюють розірвання договору оренди з моменту одержання наймачем відповідного повідомлення наймодавця про відмову від нього,  судова колегія дійшла висновку, що датою припинення  спірного договору слід вважати саме 03 серпня 2010 року, тобто дату отримання  відповідачем письмового повідомлення товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес”  від 13 листопада 2009 року про відмову від договору оренди від договору оренди  майна № 8.10 (а.с. 22 том 2).

          Згідно з частиною 1 статті 785 Цивільного кодексу України у  разі  припинення  договору  найму  наймач  зобов'язаний негайно  повернути  наймодавцеві  річ  у стані,  в якому вона була одержана,  з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Відповідно до статті 34 Господарського процесуального України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Матеріалами справи встановлено та заявником скарги не спростовано, що відповідач після припинення спірного договору у відповідність до  його пункту 5.1. орендоване майно позивачеві не повернув.

Цей факт підтверджений представниками відповідача в судовому засіданні 05 січня 2011 року.

Відтак, колегія суддів визнає обґрунтованим задоволення судом першої інстанції вимог позивача про зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес”  повернути    майно, передане за договором оренди майна  №8.10 від 17 січня 2008 року.

При цьому, невірне визначення судом першої інстанції дати припинення спірного договору, на думку судової колегії, правового значення не має, оскільки не впливає на вирішення по суті позову в цій частині вимог.

З огляду на викладене, є правомірним нарахування  позивачем орендної плати за фактичне користування майном після припинення спірного договору судова, тобто з 30 червня 2008 року по 30 червня 2009 року ( дати виставлення останнього рахунку).

Також, апеляційна інстанція відхиляє посилання заявника апеляційної скарги на порушення  місцевим судом норм процесуального права.

Дійсно,  за приписами статті  77 Господарського процесуального кодексу України господарський  суд  відкладає  розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні, зокрема, через нез'явлення до судового засідання представників сторін.

Водночас, стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Таким чином, можливість відкладення розгляду справи пов'язується  із своєчасним поданням стороною відповідного клопотання та доведеністю поважності причин, з яких його заявлено.

З матеріалів справи вбачається, що у судове засідання господарського суду першої інстанції, призначене на 07 жовтня 2010 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” не з'явився. До судового засідання на адресу господарського суду міста Севастополя надійшло клопотання відповідача про відкладення розгляду справи у зв'язку з перебуванням директора товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” у відрядженні  (а.с. 116).  

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15 березня 2010 року № 01-08/140 „Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві”, нез'явлення представників учасників судового процесу в судові засідання без поважних причин та без повідомлення причин є зловживанням сторонами своїми процесуальними правами.

Зазначеним листом також роз'яснено, що особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

З урахуванням наведеного, а також враховуючи, що ухвала  господарського суду міста Севастополя  про призначення справи до розгляду 07 жовтня 2010 року отримана відповідачем заздалегідь –30 вересня 2010 року (а.с.115), тобто він мав достатньо часу для  вирішення питання представництва його інтересів у суді, судова колегія дійшла висновку про  сумлінне виконання господарським судом під час розгляду справи приписів процесуального законодавства  щодо забезпечення  реалізації  права сторін на участь в судовому засіданні.

 З огляду неналежне дослідження судом першої інстанції  обставин справи, що  призвело до невірного вирішення позову в частині вимог про стягнення заборгованості з орендних платежів,  судова колегія дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, а тому рішення суду першої інстанції підлягає частковому скасуванню, а позов  належить задовольнити частково.

                    Повний текст постанови складений  06 січня 2011 року.

                    Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4),  104 (частина 1 пункт 1), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                            ПОСТАНОВИВ:          

                    1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” задовольнити частково.

2. Рішення господарського суду міста Севастополя від  07 жовтня 2010 року у справі № 5020-12/180-2/182 скасувати частково, виклавши  пункти 1 та 3 резолютивної частини рішення у наступній редакції:

 Позов задовольнити частково в сумі 259998,20 грн.

    Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Інтернешнл Констракшн Консалтинг Груп „Димес” ( вул. Юмашева,19, корп. А кв. 27, місто Севастополь, 99057, вул.. Над. Островської, 1-А, місто Севастополь, 99011, код ЄДРПОУ 35526315, відомості про рахунки в установах банків відсутні) на користь товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Дока Україна Т.О.В.»( пр. Гер. Сталінграда, 20-А, місто Київ, 04210, код ЄДРПОУ 30530955, відомості про рахунки в установах банків відсутні) заборгованість з орендної плати у розмірі 259998,20 грн., витрати по сплаті державного мита у розмірі 2684,98 грн., а також витрати на інформаційно- технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236,00 грн.

          В іншій частині позову відмовити.

3.  Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду міста Севастополя від  07 жовтня 2010 року у справі № 5020-12/180-2/182 залишити без змін.

4.  Господарському суду міста Севастополя видати накази.

Головуючий суддя                                                  В.В.Сотула

Судді                                                                                В.С. Голик

                                                                                В.І. Гонтар