Постанова

від 05.01.2011 по справі 5020-6/078

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

5020-6/078

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ  АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ   СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

 17 січня 2011 року   Справа № 5020-6/078

                    Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді                                                  Лисенко В.А.,

суддів                                                                      Волкова К.В.,

                                                                                          Гоголя Ю.М.,

за участю представників сторін:

позивача: Лукаш О.Ю., дов. № б/н  від 01 жовтня 2010 року (товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік")

відповідача: Горевий О.І., дов. №  58 від 01 квітня 2010 року (товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим")

розглянувши апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" на рішення господарського суду міста Севастополя (суддя Лазарев С.Г.) від 25 листопада 2010 року у справі № 5020-6/078

за позовом           товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" (1. вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13, місто Дніпропетровськ, 49000; 2. а/с 794, місто Дніпропетровськ, 49008)

до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (вул. Шабаліна, 19-б, місто Севастополь, 99029)

про стягнення 141820,48 грн.

ВСТАНОВИВ:

                  Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25 листопада 2010 року у справі № 5020-6/078 задоволено частково позов товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" до товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" про стягнення 141820,48 грн.

                  Стягнуто з товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" 74368,53 грн., з яких: 72399,06 грн. –сума основного боргу; 182,79 грн. –пеня; 1126 грн. –3%; 659,84 грн. –інфляційні втрати.

                  Не погодившись з вказаним рішенням суду, товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить змінити прийняте рішення в частині нарахування пені.

                  Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції в оскаржуваному рішенні не послався на жодну з підстав, щодо зміни формули нарахування пені, яка була представлена позивачем. Також, при перерахуванні пені, суд застосував у своєї формулі показник «365»днів, однак згідно з нормами чинного законодавства, пеня нараховується протягом шести місяців і умови її нарахування передбачені в договорі.

                  17 січня 2011 року від товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" надійшов відзив, в якій відповідач просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення без змін, вважаючи його законним.

                  У судовому засіданні, яке призначене на 17 січня 2011 року, представник товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити. В свою чергу представник товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" просив суд залишити оскаржуване рішення в силі.  

                  Розглянувши справу повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія  встановила  наступне.

                  Як вбачається з матеріалів справи, 06 лютого 2009 року між товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(далі - Продавець) та товариством з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (далі - Покупець) укладений договір купівлі-продажу № 07/09 (далі - Договір) (а.с. 9).

                  Пунктом 1 Договору встановлено, що Продавець зобов'язується передати у власність, а Покупець прийняти і оплатити електроінструменти та інше ТНП (далі - Товар) на умовах даного Договору, в асортименті, кількості і номенклатурі у відповідності з накладними, які являються невід'ємною частиною Договору.

                  Відповідно до пунктів 2.1-2.2 Договору Продавець продає Покупцю Товар по договірним цінам, вказаним в накладних до кожної партії товару. Загальна сума платежів по даному договору визначається на підставі сум, вказаних в накладних до кожної партії товару. Загальна сума Договору відповідає сумі всіх накладних.

                  Згідно з пунктом 3.2. Договору оплата за товар, що поставляється по договору, здійснюється протягом двадцяти банківських днів з моменту поставки кожної партії товару по накладній.

                  Пунктом 7.1 Договору встановлено, що Договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами і діє до 31 грудня 2009 року, але в будь-якому випадку до повного завершення всіх розрахунків між сторонами.

                  На виконання умов договору, товариство з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік» поставило товариству з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" товар, що підтверджується  видатковими накладними, а саме:

-          № СП090218-007 від 18 лютого 2009 року - на суму 54852,06 грн.;

          -          № СП090320-008 від 20 березня 2009 року - на суму 17618,02 грн.;

          -          № СП090406-052 від 06 квітня 2009 року - на суму 2346,01 грн.;

          -          № СП090522-005 від 22 травня 2009 року - на суму 95091,00 грн.;

          -          № СП090701-005 від 01 липня 2009 року - на суму 8831,98 грн.;

          -          № СП100224-014 від 24 лютого 2010 року - на суму 300,00 грн.

                  Всього товариством з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»поставлено товару на загальну суму на суму 179039,07 грн. (а.с. 11-20, 24-25).

                  Товариство з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" здійснило частковий розрахунок за поставлений товар в розмірі 37588,92 грн., а також здійснило повернення товару на суму 68135,09 грн., що підтверджується поворотними накладними (а.с. 52-61).

                  Однак, відповідач не сплатив у добровільному порядку суму заборгованості, що стало підставою для звернення товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»до господарського суду з даним позовом.

                  Обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права та відповідність висновків суду обставинам справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення суду першої інстанції зміні, виходячи з наступного.

                  Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом  господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав,  передбачених  цим  Кодексом,  в силу  якого один  суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити  певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

                  Згідно з пунктом 3 частини 1 статі 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати з господарського  договору  та  інших  угод,  передбачених законом,  а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

                  Частиною 1 статті 179 Господарського кодексу України майново-господарські зобов'язання, які виникають між суб'єктами господарювання або  між суб'єктами господарювання і негосподарюючими суб'єктами -  юридичними особами на підставі господарських договорів, є господарсько-договірними зобов'язаннями.

                  Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

                  Згідно з частиною 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

                 Як зазначалось вище, відповідачем був оплачений товар на суму 37588,92 грн.

                  Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні  виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону,  інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо  виконання  зобов'язання  - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

                  Аналогічні норми містяться у статті 526 Цивільного кодексу України.

                  Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідач здійснив оплату товару в розмірі 430,00 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 1297 від 11 листопада 2010 року та  № 1303 від 15 листопада 2010 року (а.с. 50-51).

                  На вимогу суду першої інстанції сторонами була проведена звірка взаємних розрахунків, про що був складений акт(арк. с. 82).

                  Відповідно до цього акту заборгованість відповідача за Договором станом на 22 листопада 2010 року по даним товариства з обмеженою відповідальністю виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" складає 72885,06 грн., по даним товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»- 72886,12 грн.

                  Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сума заборгованості складає 72885,06 грн.

                  25 листопада 2010 року відповідач надав суду платіжні доручення № 1309 від 23 листопада 2010 року та № 1311 від 24 листопада 2010 року, які свідчать про сплату заборгованості в розмірі 486,00 грн. (а.с. 80-81).

                  Слід також зазначити, що судом першої інстанції було встановлено, що на день подачі позову основна заборгованість відповідача перед позивачем становила 73315,06 грн., а не 73316,12 грн., що не заперечується позивачем.  

                  Таким чином, основна заборгованість відповідача перед позивачем станом на 25 листопада 2010 року складає 72399,06 грн. і залишається непогашеною, а тому позовні вимоги позивача про стягнення 73315,06 грн. підлягають частковому задоволенню.

                  Позивач також просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1126,85 грн. та інфляційні втрати в розмірі 659,84 грн.

                  Згідно зі статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

                  Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

                  Судом першої інстанції був правильно проведений перерахунок суми 3% річних (за формулою: сума заборгованості х 3% х кількість днів прострочення : 365 днів) та суми інфляційних втрат (за формулою: сума заборгованості х зведений індекс інфляції), оскільки розрахунок позивача був проведений на суму боргу 73316,12 грн.

                  Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних в розмірі: 73315,06 х 3% х 187 : 365 = 1126,84 грн. та інфляційні втрати в розмірі: 73315,06 х 0,009 = 659,84 грн.

                  Позивач також просить суд стягнути з відповідача пеню у розмірі 66717,67 грн.

                  Суд першої інстанції провів перерахунок пені (за формулою: сума боргу х

розмір пені х кількість днів прострочення виконання зобов'язання : 365), відповідно до якого з відповідача на користь позивача стягнув пеню в розмірі 182,79 грн. (73315,06 грн. х 0,5% х 182: 365 = 182,79 грн.).

                  Однак, судова колегія не погоджується з таким висновком суду першої інстанції.  

                  Згідно зі статтями 230, 231 Господарського кодексу України та статтею 546 Цивільного кодексу України у разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня). Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

                  Частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

                  Згідно з статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

                  Відповідно до пункту 5.2 Договору за прострочення платежу покупець сплачує пеню в розмірі 0,5% від простроченого платежу за кожний день прострочення.

                  Як встановлено судовою колегією, у період з 13 серпня 2008 року по 08 червня 2009 року ставка НБУ становила 10,25 % (10,25*2=20,5), що складає 0,0561643% щодня; з 08 червня 2009 року по 08 липня 2010 року –9,5% (9,5*2=19), що складає 0,0520547% щодня; з 08 липня 2010 року  по 10 серпня 2010 року –8,5% (8,5*2=17), що складає 0,0465753% щодня; з 10 серпня 2010 року за станом на 18 грудня 2010 року –7,75% (7,75*2=15,5), що складає 0,0424657% щодня.

                  Таким чином, пеня в розмірі 0,5% від простроченого платежу за кожний день прострочення, яка встановлена сторонами суперечить вимогам чинного законодавства, оскільки перевищує подвійну облікову ставку Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

                  Враховуючи викладене, судова колегія дійшла висновку, що позовні вимоги позивача в частині стягнення пені у розмірі 66717,67 грн. підлягають частковому задоволенню у сумі 6459,75 грн., а саме:

          -          73315,06*0,0561643% *55  = 2264,7289;

          -          73315,06* 0,0520547% *29 = 1106,754;

          -          73315,06* 0,0465753% *33 = 1126,8413;

          -          73315,06*0,0424657% *63 = 1961,4264.

                  Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 103 Господарського процесуального кодексу України апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги має право змінити рішення.                     

                           Керуючись статтями 101, 103 (пункт 4), 105 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

                  1. Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Спутнік" задовольнити частково.

                  2. Рішення господарського суду міста Севастополя від 25 листопада 2010 року у справі № 5020-6/078 змінити, виклавши резолютивну частину у наступній редакції:

                  Позов задовольнити частково.

                  Стягнути   з   товариства   з   обмеженою   відповідальністю   виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-6, код ЄДРПОУ 24870148, р/р 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; код ЄДРПОУ 30548674, р/р 26006121684001 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) 80645,49 грн., з яких: 72399,06 грн. - сума основного боргу, 6459,75 грн. - пеня, 1126,84 грн. - 3% річних, 659,84 грн. - інфляційні втрати.

                  Стягнути    з    товариства   з    обмеженою    відповідальністю    виробничо-комерційна фірма "Арис-Крим" (99029, м. Севастополь, вул. Шабаліна, 19-6, код ЄДРПОУ 24870148, р/р 26007047021601 в ВАТ «Сведбанк», МФО 300164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю Торговий дім «Спутнік»(49000, м. Дніпропетровськ, вул. Комсомольська, буд. 1, кв. 13; код ЄДРПОУ 30548674, р/р 26006121684001 в КБ «ПриватБанк»м. Дніпропетровська, МФО 305299) витрати по сплаті державного мита у сумі 80,01 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн.

                  3. Господарському суду міста Севастополя видати накази.        

Головуючий суддя                                                  В.А. Лисенко

Судді                                                                                К.В. Волков

                                                                                Ю.М. Гоголь