Рішення

від 20.01.2011 по справі 11/1577

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

11/1577

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————

* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "20" січня 2011 р. Справа № 11/1577

Господарський суд Житомирської області у складі:

Головуючого судді  

                         судді Маріщенко Л.О.

                         судді  

за участю представників сторін

від позивача Янковий В.В. ( довіреність від 04.01.11р.)

від відповідача Матвієнко М.Д. ( директор)  

Розглянув справу за позовом Приватного підприємства "Елмакс" (м. Бердичів)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудок" (м. Коростень)

про стягнення 5476,36 грн.

Позивачем пред'явлено позов про стягнення з відповідача на користь позивача  5022,90 грн. заборгованості за поставлену продукцію, 243,10 грн. пені, 163,30 грн. інфляційних, 47,06 грн. 3% річних.

Згідно наданої позивачем в судове засідання довідки, станом на 20.01.11р. заборгованість відповідача становить 2788,15 грн. , пені 243,10 грн, інфляційних 163,30 грн., 3% річних 47,06 грн. 

Представник відповідача відзив на позов не надав, проти боргу не заперечує.

Відповідач не визнає нараховані інфляційні та річні, посилаючись на те, що вказані штрафні санкції не передбачені договором.

Заслухавши представників сторін, розглянувши матеріали справи, господарський суд    

ВСТАНОВИВ:

 Позивач поставив, а відповідач отримав товар на загальну суму 8946,26 грн., що підтверджується накладними № ОН-0021019 від 09.08.10р., № ОН-0020270 від 02.08.10р., № ОН-0019748 від 28.07.10р., № ОН-0019749 від 28.07.10р., №ОН-0019138 від 22.07.10р., що не заперечує відповідач.

Відповідно до вимог ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно вказаних накладних, відповідач зобов'язувався провести розрахунок за отриманий товар відразу після отримання його по накладній.

Однак, відповідач розрахунок належним чином не провів, в результаті чого утворилась заборгованість перед позивачем в розмірі 5022,90 грн.

10.09.10р. та 01.11.10р. відповідачу були направлені вимоги про зобов'язання погасити борг, які залишені відповідачем без задоволення.

     Після пред'явлення позову до суду, відповідач частково погасив суму боргу в розмірі 2234,75 грн., що підтверджується договором доручення від 13.12.10р., касовим чеком  від 13.12.10р. та банківською випискою.

Таким чином, суд припиняє провадження у справі в частині стягнення 2234,75 грн. на підставі п. 1.1 ст. 80 ГПК України, за відсутністю предмету спору.

Враховуючи викладене, сума боргу , на день розгляду справи, становить 2788,15 грн., що також , підтверджується довідкою про стан заборгованості № 15 від 20.01.11р., наданої позивачем в судове засідання.

Відповідач суму боргу визнає в повному обсязі.

Позивач також просить стягнути з відповідача 243,10 грн. пені, посилаючись на укладений між сторонами договір купівлі-продажу від 01.03.10р., в п. 6.1, якого зазначено, що у випадку порушення термінів  оплати за отриманий товар покупець несе відповідальність перед продавцем згідно чинного законодавства України про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань у вигляді сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день затримки платежів.

Проте, суд приходить до висновку про відмову в позові в частині стягнення пені,  вважаючи, що позивач безпідставно нарахував її відповідачеві, посилаючись на договір від 01.03.10 р., оскільки не надав суду належних доказів на підтвердження того, що  сторони погодили  між собою відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань за вказаним договором  за отриманий товар на підставі видаткових накладних.

Відповідно до ч.1 ст. 547 Цивільного кодексу України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчинюється в письмовій формі.

Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми є нікчемним (ч.2 ст. 547 ЦК України).

Суд не приймає до уваги, наданий позивачем договір купівлі-продажу від 01.03.10р., оскільки  продаж товару на суму 8946,26грн. відбувся за усною домовленістю сторін, що підтверджується видатковими накладними № ОН-0021019 від 09.08.10р., № ОН-0020270 від 02.08.10р., № ОН-0019748 від 28.07.10р., № ОН-0019749 від 28.07.10р., №ОН-0019138 від 22.07.10р., в яких не значиться як підстава продажу товару зазначений позивачем договір.

Тому, нарахування пені не відповідає вимогам діючого законодавства.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України  зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до вимог ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, правильність якого перевірена судом, розмір інфляційних та річних встановить відповідно 163,30 грн. та 47,06 грн.

Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, доказів сплати боргу в повному обсязі не надав.

Враховуючи викладене, суд задовольняє позов в частині стягнення 2788,15 грн. боргу, 163,30 грн. інфляційних, 47,06 грн. 3% річних, припиняє провадження в частині стягнення 2234,75 грн. боргу та відмовляє в частині стягнення 243,10 грн. пені.

Судові витрати покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 49,п.1-1 ст.80,ст.ст. 82-85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Гудок" ( 11500, м. Коростень, вул. Кірова, 27/1, код 32173422) на користь Приватного підприємства "Елмакс"  ( 13300, м. Бердичів, вул. Чуднівська, 156, код 25309773) - 2788,15 грн. боргу, 163,30 грн. інфляційних, 47,06 грн. 3% річних, 97,47 грн. державного мита, 225,52 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження у справі в частині стягнення 2234,75 грн. боргу за відсутністю предмету спору.

4. Відмовити в задоволенні позову в частині 243,10 грн. пені.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Маріщенко Л.О.

                                                            дата підписання 21.01.11 р.    

Віддрукувати:  

1 - в справу

2, 3 - сторонам  ( рек. з повід.)