Рішення

від 18.01.2011 по справі 8/172/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/172/10     

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

 "18" січня 2011 р.                                                 Справа №  8/172/10     

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних

вод “Станіславський”,

75051, Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, Білозерське

шосе, 17,

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій

“Золотий колос”,

57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 60 років СРСР, 7,

про стягнення коштів у сумі 11135 грн. 56 коп.

Суддя Гриньова –Новицька Т.В.

Представники:

Від позивача –Тесленко П.О., дов. № 001 від 03.01.2010р.

Від відповідача –не з'явився.

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних вод “Станіславський” (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій “Золотий колос” (далі – відповідач) коштів у сумі 11135 грн. 56 коп., з яких: 10755 грн. –основний борг; 246 грн. 63 коп. –пеня; 86 грн. 20 коп. –інфляційні втрати; 47 грн. 73 коп. –три проценти річних, у зв'язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору поставки № б/н, укладеного сторонами 05.05.2010р., а також про стягнення коштів на погашення судових витрат по справі, які складаються з державного мита у сумі 111 грн. 36 коп. та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн.

Про дату, час і місце розгляду справи сторони повідомлені у встановленому Господарським процесуальним кодексом України (далі – ГПК України) порядку, шляхом надсилання на їхні адреси ухвали від 10.12.2010р. про порушення провадження у справі. Вказана ухвала, що направлена відповідачу за адресою його місцезнаходження - 57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 60 років СРСР, 7, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, повернута органами зв'язку з позначкою “адресат за отриманням не з'явився”.

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Отже, суд вважає, що ухвала про порушення провадження у справі вручена відповідачу належним чином.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав і просив їх задовольнити.

Відповідач правом участі у судовому засіданні та надання відзиву на позовну заяву не скористався.

За таких обставин, відповідно до ст. 75 ГПК України, спір розглядається за наявними у справі матеріалами.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача,  господарський суд, -

встановив:

05.05.2010р. між сторонами укладено договір поставки № б/н (далі - Договір), відповідно до умов якого позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар продовольчої групи, докладний перелік якого, кількість, асортимент поставки партії товару, строки поставки, ціна за одиницю і по позиціях зазначаються в накладних, котрі складаються і узгоджуються сторонами спільно та є невід'ємними частинами даного договору.

Відповідно до п. 3.1 Договору відповідач зобов'язався провести оплату в безготівковій формі на підставі рахунку позивача, шляхом перерахування грошових коштів у національній валюті України на розрахунковий рахунок позивача протягом 5-ти банківських днів з дня отримання товару.

Датою передачі товару є дата підписання товарної накладної представником відповідача (п. 4.6 Договору).

На виконання умов Договору позивачем за накладною № 1010/000160 від 07.10.2010р. поставлено відповідачу товар - воду питну “Аква-Мини” газовану 0,5 л, у кількості 4500 шт., а також мінеральну лікувально-столову воду “Станиславская” 0,5 л., у кількості 1500 шт. Всього за вказаною накладною позивачем поставлено відповідачу товару на загальну суму 10755 грн.

Відповідно до вимог п. 3.1 Договору, позивачем виставлено відповідачу рахунок № 1010/000160 від 07.10.2010р. на суму 10755 грн.

Відповідач свої зобов'язання за Договором в частині оплати за отриманий товар не виконав і станом на день розгляду спору його борг перед позивачем становить 10755 грн.  

Несплатою 10755 грн. боргу за поставлений товар, відповідач порушує права позивача, умови договору та вимоги ст. 193 Господарського кодексу України (далі –ГК України), ст. 526 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України). За вказаними законами зобов'язання має виконуватися належним чином, відповідно до умов договору і кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених ГК України, іншими законами або договором.

За порушення відповідачем строку оплати партії прийнятого товару  сторони в п. 5.3 Договору встановили відповідальність покупця (відповідач у справі) у вигляді пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості товару за кожен день прострочення.

Відповідно до приписів ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом  зобов'язання  (неналежне виконання).

          Статтею 611 ЦК України передбачені правові наслідки порушення зобов'язання. Так, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення  зобов'язання  внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору;  2) зміна умов зобов'язання;   3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

          Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

          Згідно з приписами ч. 1 ст. 230 ГК України  штрафними  санкціями  у   цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми  (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У зв'язку із невиконанням відповідачем своїх зобов'язань за Договором в частині проведення оплати за прийнятий товар, позивачем на підставі п. 5.3 Договору, ст. ст. 549, 611 ЦК України, а також ст. ст. 193, 230 ГК України, нараховано пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення платежу.

Так, за неналежне виконання зобов'язань в частині оплати товару, поставленого за накладною № 1010/000160 від 07.10.2010р., позивачем за період з 15.10.2010р. по 07.12.2010р. нараховано пеню в сумі 246 грн. 63 коп., обґрунтований розрахунок якої наведений позивачем у позовній заяві.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

На підставі наведеної норми Закону, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 86 грн. 20 коп. інфляційних втрат, а також 47 грн. 73 коп. –три проценти річних (розрахунки вказаних сум наведені позивачем в позовній заяві).  

Таким чином, загальна сума заборгованості відповідача за Договором складає  11135 грн. 56 коп. (10755 грн. + 246 грн. 63 коп. + 86 грн. 20 коп. + 47 грн. 73 коп.).

З огляду на викладене, суд вважає, що вимоги позивача ґрунтуються на Договорі сторін, чинному законодавстві України, матеріалами справи підтверджені, відповідачем не заперечені і не спростовані, тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі ст.ст. 193, 230 ГК України, ст. ст. 526, 549, 610, 611, 625 ЦК України  Керуючись ст. ст. 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Санаторій “Золотий колос” (57500, Миколаївська область, м. Очаків, вул. 60 Років СРСР, 7; ідентифікаційний код 22440107) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Завод мінеральних вод “Станіславський” (75051, Херсонська область, Білозерський район, с. Станіслав, Білозерське шосе, 17; ідентифікаційний код 33825094) 10755 (десять тисяч сімсот п'ятдесят п'ять) грн. –основний борг; 246 (двісті сорок шість) грн. 63 коп. – пеня; 86 (вісімдесят шість) грн. 20 коп. –інфляційні втрати; 47 (сорок сім) грн. 73 коп. –три проценти річних; 111 (сто одинадцять) грн. 36 коп. - на погашення витрат з оплати позовної заяви державним митом; 236 (двісті тридцять шість) грн. - на погашення витрат з оплати інформаційно –технічного забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

          Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення  строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає  законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено “21” січня 2011 року

   Суддя                                                        Т.В.Гриньова-Новицька