Рішення

від 13.01.2011 по справі 8/68-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8/68-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

13.01.11           Справа № 8/68-10.

за позовом : Приватного підприємства «СК-Кула», АР Крим, м.Армянськ

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНВЕСТ СПОРТ», м. Суми

про стягнення 23765грн.83 коп.

                                                                         СУДДЯ                    Моїсеєнко В.М.

За участю представників сторін:

Від позивача:      не з'явився

Від відповідача:  не з‘явився

За участю секретаря судового засідання Данілової Т.А.

Суть спору: Позивач просить стягнути з відповідача 23765 грн. 83 коп. заборгованості за поставлений товар, відповідно до договору дистрибуції № 19/09 від 10.06.2009р., а саме: 21407 грн. 21 коп. –основного боргу, 1889 грн. 48 коп. –пені, 192 грн. 64 коп. –інфляційних збитків, 276 грн.50 коп. –3% річних, а також витрати , пов'язані з розглядом справи.

         Відповідач подав відзив від 26.08.2010р. на позов, в якому просить відмовити в задоволенні позовних вимог, так як позивач 15.07.2009р., 14.10.2009р., 04.12.2009р., 10.01.2010р. поставив йому товари з граничним терміном реалізації та закінченим терміном дії сертифікатів відповідності,  зазначає, що договір дистрибуції не є договором купівлі-продажу, в договорі не зазначено термін  реалізації  та термін розрахунку, тому посилання позивача на п.4.1 договору, нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідач вважає безпідставним.

В судове засідання 13.01.2011р. представники сторін не з'явилися,  позивач направив клопотання від 04.01.2011р., в якому просить розглядати справу за відсутністю його представника, який  не в змозі  прибути в судове засідання по  погодних умовах. Відповідач про причини нез'явлення свого представника в судове засідання не повідомив.

       Розглянувши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив наступне.

Правовідносини сторін врегульовані договором дистрибуції № 19/09, укладеному між сторонами 10.06.2009р. В даному договорі зазначено, що  позивач  в ньому виступає як продавець, а відповідач  як дистрибутор , п.3.6 договору передбачено, що відповідач зобов'язаний своєчасно  проводити оплату за товари, однак договором термін проведення розрахунків за отримані відповідачем товари не передбачений.

Згідно вимог ч.2 ст.530 Цивільного кодексу України  якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок  негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач звернувся до відповідача з письмовою вимогою – претензією № 161 від 13.05.2010р., в якій  просив відповідача перерахувати на його рахунок 21407 грн.21 коп. заборгованості та  встановив строк погашення даної заборгованості – до 31.05.2010р., зазначивши, що в разі  несплати  відповідачем боргу  позивач звернеться до суду з позовною заявою про примусове стягнення його з нарахуванням штрафних санкцій.

Згідно ст.509 Цивільного кодексу України та ст. 173 Господарського кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона ( відповідач) зобов'язана вчинити на користь другої сторони ( кредитора) певну дію ( передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право  вимагати від відповідача виконання його обов'язку.

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 Цивільного кодексу України та ст.174 Господарського кодексу України.

        Зазначені норми передбачають, що зобов'язання можуть виникати безпосередньо з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

За змістом ст.525 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не  допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання).

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст.193 Господарського кодексу України  зобов'язання  має виконуватися належним чином відповідно  до умов договору та вимог закону, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов  та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або  інших вимог , що звичайно ставляться.

Заперечення відповідача проти позову стосовно того, що позивачем поставлені йому товари з  граничним терміном реалізації суд вважає безпідставними, так як позивач під час розгляду справи подав копії сертифікатів відповідності на отримані відповідачем товари, дані сертифікати  підтверджують належну якість отриманих відповідачем товарів.  

Розмір боргу підтверджується поданими позивачем документами, зокрема,  ксерокопіями накладних № 1914 від 04.12.2009р. на суму 12 164 грн.74 коп. та № 36 від 13.01.2010р. на суму 12 742 грн.47 коп. , довіреностями відповідача від 03.12.2009р. № ЯЛУ 794891 та від 11.01.2010р. №  ЯЛУ 794893, товарно-транспортними накладними № 977 від 04.12.2009р. та № 25 від 13.01.2010р., відповідач  не подав будь-яких доказів, що в нього під час отримання товару від позивача  були зауваження щодо  якості або  придатності товарів.

Таким чином, суд вважає  вимоги позивача про стягнення з відповідача  21407 грн.21 коп. боргу  за поставлені товари правомірними і задовільняє їх.

Позивач також просить стягнути з відповідача на свою користь 1889 грн.48 коп. пені, 192 грн.64 коп. інфляційних втрат та 276 грн.50 коп. 3% річних, посилаючись  на п.10.3 договору № 19/09 від 10.06.2009р. та на ч.6 ст.232 Господарського кодексу України , ст. 625 Цивільного кодексу України.

Позивач безпідставно  провів розрахунки штрафних санкцій  починаючи з 27.02.2010р.,  тоді як згідно вимог ч.2  ст. 530 Цивільного кодексу України  пеня, інфляційні втрати та 3% річних повинні нараховуватися з 01.06.2010р., так як самим позивачем був  встановлений строк оплати до 31.05.2010р.

Позивач провів  розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних за період до 31.07.2010р., будь-яких  доповнень стосовно своїх позовних вимог позивач не подав, його представник в жодне  із проведених по справі судових засідань не з'явився.

Таким чином, суд приходить до  висновку про  правомірність вимог позивача про стягнення з відповідача  пені, інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р., а не за період з 27.02.2010р., як то зазначив позивач в позовній заяві. Розмір пені за  період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р.  становить 743 грн.81 коп., інфляційного зростання в період з 01.06.2010р.  до 31.07.2010р. не відбулося, тому вимоги позивача про стягнення з відповідача інфляційних втрат є безпідставними.

Розмір 3% річних за період з 01.06.2010р. по 31.07.2010р. становить 108,82 грн.

Таким чином суд задовільняє вимоги позивача в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних частково, стягує їх в такому розмірі: пеня – 743 грн. 81 коп., 3 % річних – 108 грн.82 коп., в іншій частині вимог позивача  про стягнення пені, інфляційних втрат та 3% річних суд відмовляє.

Згідно вимог  ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України з відповідача  на користь позивача належить до стягнення 222 грн.60 коп. витрат по сплаті державного мита та 221 грн.04 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. пропорційно розміру задоволених позовних вимог .

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд, –

В И Р І Ш И В :

1.Позовні вимоги  задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ІНВЕСТ СПОРТ» ( 40000, м.Суми, вул. Соборна , 43, кв.22, код 35289950) на користь Приватного підприємства «СК-Кула» ( 96012 АР Крим, м.Армянськ, вул. Промислова,2, код 32611358) 21407 грн.21 коп. боргу за отримані товари, 743 грн.81 коп. пені, 108 грн.82 коп. 3% річних, 222 грн.60 коп. витрат по сплаті  держмита, 221 грн.04 коп.   витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В іншій частині позовних вимог   - відмовити.

4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили та наявності заяви позивача про його видачу.

СУДДЯ                                                                                       В.М.МОЇСЕЄНКО

В судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частина рішення.

Повний текст рішення підписано 18.01.2011р.