Рішення

від 18.09.2006 по справі 46/365-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

46/365-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,  

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" вересня 2006 р.                                                            Справа № 46/365-06

вх. № 9093/4-46

Суддя господарського суду Ільїн О.В. 

при секретарі судового засідання Бакіна О.Б.

за участю представників сторін:

позивача - Соловйова Е.В., дов. б/н від 14.06.2006 року  відповідача - не з"явився

розглянувши справу за позовом ВАТ "Харківський завод тракторних двигунів" м. Х-в  

до  КП  "Харківське міське бюро технічної інвентаризації"  м. Х-в  

про визнання права власності

ВСТАНОВИВ:

Позивач – відкрите акціонерне товариство „Харківський завод тракторних двигунів”, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання права власності на нерухоме майно – нежитлову будівлю трансформаторної підстанції, що розташована по вул. Киргизький, 94/1 в  м. Харкові та зобов”язання зареєструвати право власності.

          Свої вимоги позивач обгрнутовує тим, що відповідач відмовляє йому в реєстрації права власності на зазначений об”єкт нерухомості не приймаючи його правовстановлюючий документ на нього, тим самим не визнає його права власності на нього.

          Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце слухання справи, в судове засідання не з”явився, відзив або письмові пояснення суду не надіслав.

У судовому засіданні 12.09.2006 року було оголошено перерву до 18.09.2006 року для виготовлення повного тексту рішення по справі.

          Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення позивача, суд встановив наступне.

          Завод тракторних двигунів був створений за постановою Вищої Ради народного господарства СРСР Ради Міністрів СРСР № 98 від 19 жовтня 1964 р. „Про створення потужностей по виробництву колісних тракторів „Т-125” і дизельних двигунів до них на підприємствах тракторної промисловості Української РСР” та відповідно до рішення № 3-1 виконавчого комітету Харківської міської ради депутатів трудящих від 9 січня 1965 р. отримав земельну ділянку загальною площею 32 га, що розташована по вул. Киргизьській в м. Харкові у постійне користування для будівництва та експлуатації заводу тракторних двигунів.

У 1975 році на зазначеній земельній ділянці завод тракторних двигунів збудував для власних промислових потреб фабрику кухню, яка включила в собі будівлю трансформаторної підстанції, що забезпечує подачу електричної енергії на зазначену фабрику. Будівництво зазначеного об”єкту здійснювалося на підставі проекту будівництва, що був розроблений ДП НІІ “Тракторсільгоспмаш”, та у відповідності з чинним на той період часу законодавством України в галузі містобудування та будівництва.

          19 грудня 1975 року будівництво даного об”єкту нерухомого майна було завершено та оформлено актом прийому в експлуатацію державної прийомочної комісії завершеного будівництвом.

Відкрите акціонерне товариство "Харківський завод тракторних двигунів" було вже створено на базі державного підприємства "Харківський завод тракторних двигунів" на підставі Указу Президента України від 15.06.93 р. "Про корпоратизацію підприємств" (надалі - Указ) та Наказу Міністерства машинобудування, військово-промислового комплексу і конверсії України № 1087 від 29.07.94 р., і являється його правонаступником.

В статті 1 Указу зазначено, що корпоратизацією є перетворення державних підприємств, закритих акціонерних товариств, більш як 75 відсотків статутного фонду яких перебуває у державній власності, а також виробничих і науково-виробничих об'єднань, правовий статус яких раніше не був приведений у відповідність з чинним законодавством (далі - підприємства), у відкриті акціонерні товариства.

Відповідно до ч. 7 ст. 34 Закону України  „Про підприємства в Україні” від 27.03.91 р. № 887-XII, який був чинним на момент здійснення корпоратизації, при перетворенні одного підприємства в інше, до підприємства, яке щойно виникло, переходять усі майнові права і обов'язки колишнього підприємства.

В пункті 15 Положення про порядок корпоратизації підприємств (далі - Положення), затвердженого постановою КМУ від 05.07.93 р. № 508, закріплено, що з моменту державної реєстрації відкритого акціонерного товариства активи і пасиви підприємства, структурного підрозділу (одиниці) переходять до відкритого акціонерного товариства. Акціонерне товариство стає правонаступником прав і обов'язків корпоратизованого підприємства.

Наказом Мінмашпрому України № 1088 від 29.07.1994 р. було затверджено акт інвентаризації майна і акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу ДП „ХЗТД”.

Відповідно до п. 12.4. акта оцінки цілісного майнового комплексу ДП “ХЗТД”, затвердженого Міністром Мінмашпрому України 16.08.1994 р., на момент корпоратизації на балансі заводу не було майна, що не підлягало приватизації. До статутного фонду ВАТ “ХЗТД” не було передано лише майно ДП “ХЗТД”, зазначене в пункті 12 акта і розшифровці до цього пункту, а саме - об”єкти житлового фонду.

Таким чином, ВАТ „ХЗТД” є власником всіх активів, які були закріплені за державним підприємством „ХЗТД” і обліковувалися на його балансі на момент корпоратизації.

Оскільки перелічені основні засоби, зокрема нежитлова будівля трансформаторної підстанції, є активами, то ВАТ „ХЗТД” відповідно до пункту 15 Положення стало їх власником з моменту його державної реєстрації.

ВАТ „ХЗТД” було зареєстроване у виконавчому комітеті Харківської міської ради 20 вересня 1994 р. (розпорядження № 926).

Отже, ВАТ „ХЗТД” являється власником спірного майна, а саме – нежитлової будівлі трансформаторної підстанції.

На момент введення в експлуатацію об”єктів нерухомого майна заводу, зокрема спірної нежитлової будівлі, зазначений об”єкт  входив до інвентарного номеру за № 010300, за яким в тому числі на балансі підприємства обліковувалася нежитлова будівля фабрика кухня.

Право власності ВАТ „ХЗТД” на зазначений інвентарний об”єкт було додатково підтверджено листом Регіонального відділення Фонду державного майна по Харківській області від 21 лютого 2003 р. (вих. № 07-1177), в якому серед переліку нерухомого майна, переданого у власність ВАТ „ХЗТД” під порядковим № 175 зазначена виробнича площа в осях (інв. № 010300).

Лист РВ Фонду державного майна України від 21.02.2003 р. був складений на підставі акту оцінки вартості цілісного майнового комплексу та інвентаризаційних описів основних засобів ДП „ХЗТД” станом на 01.07.1994 р. Даний лист з додатком було складено відповідно до Порядку підтвердження права власності на нерухоме майно (далі - Порядок), затвердженого наказом ФДМ України від 24.05.02 р. Цей Порядок, як випливає з тексту наказу про його затвердження, розроблено з врахуванням Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно (далі – Тимчасове положення), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. № 7/5.

Відповідно до пункту 1.1. Тимчасового положення воно визначає лише порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні, а не підстави їх виникнення.

В додатку № 1 до Тимчасового положення, в редакції наказу Мінюсту України від 28.01.03 р. № 6/5, наведено перелік правовстановлювальних документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна. В ньому під порядковим № 15 зазначені накази засновників відкритих акціонерних товариств, створених у процесі приватизації (корпоратизації), з додатком - переліком об'єктів нерухомого майна про передачу у власність цих об'єктів акціонерним товариствам та акт прийому-передачі зазначеного майна, підписаний у встановленому порядку.

У зв'язку з тим, що Тимчасове положення було затверджено лише у 2002 р. його вимоги щодо складання акту прийому-передачі нерухомого майна не могли бути виконанні під час корпоратизації підприємства в 1994 р.

Пунктом 2.1. Порядку передбачено складання акту приймання-передавання нерухомого майна до статутного фонду відкритого акціонерного товариства лише тоді, коли воно створене в процесі приватизації. У випадку створення такого товариства в процесі корпоратизації, можливості складення акту прийому-передачі даним Порядком не передбачено.

          Згідно ст. 2 Закону України “Про власність”, ст.. 316 Цивільного кодексу України право власності – це врегульовані законом суспільні відносини по володінню, користуванню та розпорядженню майном. На території України існує приватна, колективна та державна власність і законодавство забезпечує власником рівні умови захисту права власності.

          Відповідно до ст. 328 Цивільного кодексу України право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не витікає із Закону або незаконність набуття право власності не встановлена судом. Обмеження права власності не допускається.

          Статтею 15 ЦК У кожна особа має право на захист свого цивільного права. Статтею 392 ЦК України передбачено можливість пред”явлення позову про визнання права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

На підставі ст. 48 Закону України “Про власність” захист права власності здійснюється судом. Власник має право вимагати усунення будь-яких порушень його права та відшкодування завданих збитків.

          Згідно з ч. 4 ст. 147 Господарського кодексу України право власності та інші майнові права суб”єкта господарювання захищаються способом, зазначеним в ст.. 20 цього кодексу. Як визначено ст.. 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб”єктів господарювання та споживачів. Кожний суб”єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та інтереси зазначених суб”єктів захищаються, зокрема, шляхом визнання наявності чи відсутності прав.

Відповідно до п. 9 листа Вищого арбітражного суду України № 01-8/98 від 31.01.01 р. „Про деякі приписи законодавства, яке регулює питання, пов”язані із здійсненням права власності та його захистом” перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності. Баланс підприємства є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов”язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства.

          Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.

          Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об”єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

За таких обставин суд дійшов висновку про наявність правових підстав щодо задоволення заявленого позову.

Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 43, 47-49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства „Харківський завод тракторних двигунів” задовольнити у повному обсязі.

          Визнати за відкритим акціонерним товариством „Харківський завод тракторних двигунів” (м. Харків-105, вул. Киргизська, 19, код 05750326), право власності на нежитлову будівлю, літ. „Д-1” трансформаторної підстанції, загальною площею 84,2 кв.м., що розташована по вул. Киргизькій, 94/1 у м. Харкові.

Зобов”язати КП “Харківське міське бюро технічної інвентаризації” (61003, м. Харків, пл. Р. Люксембург, 4, код 03355057) зареєструвати право власності на нежитлову будівлю трансформаторної підстанції, літ. „Д-1”, загальною площею 84,2 кв.м., що розташована по вул.. Киргизькій, 94/1 у м. Харкові.

Суддя                                                                                            Ільїн О.В.

справа № 46/365-06