Рішення

від 28.12.2010 по справі 15/159-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/159-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                              тел. 235-24-26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" грудня 2010 р.                                                                          Справа № 15/159-10

Господарський суд Київської області у складі судді Рябцевої О.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом        Товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран”, Житомирська обл.,

                          Малинський р-н, смт. Гранітне

до                       Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестекс”, Київська обл.,           

                          м. Ірпінь

про                    стягнення 19216,84 грн.

за участю представників:

від позивача: Шитюк Б.М. (дов. № 9 від 01.02.2010р.);

від відповідача: не з'явився.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю “Юнігран” (далі-Позивач) звернулося до господарського суду Київської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестекс” (далі-Відповідач) про стягнення 19216,84 грн., з яких 19185,30 грн. заборгованості за товар, поставлений на підставі видаткових накладних          № РН-0004338 від 07.10.2009р., № РН-0004567 від 14.10.2009р., № РН-0004670 від 20.10.2009р., № РН-0004729 від 21.10.2009р. та 31,54 грн. 3% річних.  

Вимоги позивача обґрунтовані тим, що відповідач не розрахувався в повному обсязі з позивачем за товар, поставлений позивачем відповідачу на підставі накладних № РН-0004338 від 07.10.2009р., № РН-0004567 від 14.10.2009р., № РН-0004670 від 20.10.2009р., № РН-0004729 від 21.10.2009р., у зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість у сумі 19185,30 грн. У зв`язку з наявністю зазначеної заборгованості позивачем на підставі ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 31,54 грн. 3% річних. Всього сума позову становить 19216,84 грн.

Представник позивача у судових засіданнях 10.12.2010р., 28.12.2010р. підтримав позовні вимоги, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача у судові засідання 10.12.2010р., 28.12.2010р. не з'явився, хоча про час і місце судових засідань відповідач був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленнями про вручення рекомендованого поштового відправлення № 26830247 та № 24425051. Відповідач відзив на позов до суду не надіслав, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідно до ст. 75 ГПК України в разі якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши докази та оцінивши їх в сукупності, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю “Юнігран” було поставлено, а товариством з обмеженою відповідальністю “Інвестекс” було прийнято згідно з видатковими накладними № РН-0004338 від 07.10.2009р. на суму 5090,47 грн., № РН-0004567 від 14.10.2009р. на суму 735,73 грн., № РН-0004670 від 20.10.2009р. на суму 3736,09 грн., № РН-0004729 від 21.10.2009р. товар на суму 13027,51 грн. товар на загальну суму 22589,80 грн.  

Відповідно до ст. 205 Цивільного кодексу України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Згідно з положеннями статей 638, 639 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору; договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Стаття 181 Господарського кодексу України визначає загальний порядок укладання господарських договорів, зокрема, у частині 1 цієї статті йдеться, що господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками; допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

З викладеного вище вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб, що підтверджується видатковими накладними, підписаними сторонами. Відповідно до цього договору позивач зобов'язався передати у власність відповідача товар, а відповідач, в свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який відбувся між позивачем та відповідачем, є договором поставки.

Згідно з ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідач за отриманий товар розрахувався частково у сумі 3404,50 грн.

Згідно з ч. 2. ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Позивач 12.10.2010р. надіслав на адресу відповідача вимогу № 643 від 11.10.2010р., яка отримана відповідачем 15.10.2010р., що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 67696478. У зазначеній вимозі позивач просить відповідача протягом 7 днів здійснити оплату заборгованості у сумі 19185,30 грн. за продукцію поставлену на підставі вищезазначених накладних.

Відповідач відповіді на вимогу не надав, оплату заборгованості у сумі 19185,30 грн. не здійснив.

Таким чином, станом на час прийняття рішення заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий на підставі видаткових накладних № РН-0004338 від 07.10.2009р., № РН-0004567 від 14.10.2009р., № РН-0004670 від 20.10.2009р., № РН-0004729 від 21.10.2009р. товар становить 19185,30 грн.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Оскільки заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 19185,30 грн. за товар, поставлений на підставі видаткових накладних за період 07.10.2009р. по 21.10.2009р. у кількості 4 штук на час прийняття рішення не погашена, розмір вказаної заборгованості відповідає фактичним обставинам справи, вимога позивача про стягнення з відповідача 19185,30 грн. підлягає задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача 31,54 грн. 3% річних.

Відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

         Позивач просить стягнути з відповідача 31,54 грн. 3% річних, які нараховані за загальний період з 23.10.2010р. по 11.11.2010р. Оскільки розрахунок позивача є арифметично вірним, то зазначена вимога підлягає задоволенню.  

         Витрати по сплаті державного мита відповідно до статті 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 44 ГПК України покладаються судом на відповідача.

         Керуючись статтею 124 Конституції України, статтями 33, 34, 44, 49, статями 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

        Позов задовольнити повністю.

        Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестекс” (08200, Київська обл., м. Ірпінь, вул. 8-го Березня, буд. 46, кв. 2, код 34357825) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Юнігран” (11634, Житомирська обл., Малинський р-н, смт. Гранітне, вул. Шевченка, буд. 15, код 24584514) 19185,30 грн. (дев'ятнадцять тисяч сто вісімдесят п'ять грн. 30 коп.) боргу, 31,54 грн. (тридцять одна грн. 54 коп.) 3% річних, 192,17 грн. (сто дев'яносто дві грн. 17 коп.) витрат по сплаті  державного мита та 236,00 грн. (двісті тридцять шість грн. 00 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

      Суддя                                                                                               Рябцева О.О.

Рішення підписано 12.01.2011р.