Постанова

від 25.04.2012 по справі 15/159-10-4353

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2012 р. Справа № 15/159-10-4353

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів: головуючого суддіМирошниченка С.В., суддівБарицької Т.Л., Хрипуна О.О. (доповідача), розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову та ухвалуОдеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 господарського суду Одеської області від 21.01.2011 у справі№ 15/159-10-4353 господарського суду Одеської області за позовом ОСОБА_5 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Інвест-Проект" треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: 1. ОСОБА_6 2. ОСОБА_7 3. Виконавчий комітет Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів 4. ОСОБА_8 5. ОСОБА_9 6. ОСОБА_10 7. ОСОБА_11 8. ОСОБА_12 9. ОСОБА_13 10.ОСОБА_14 11.ОСОБА_4. провизнання недійсними рішень загальних зборів учасників товариства та змін до статуту товариства, скасування записів про державну реєстрацію змін до установчих документів товариства за участю представників скаржникаОСОБА_16, позивачаОСОБА_17, відповідачаДразніна М.Є., третіх осібне з'явилися,

В С Т А Н О В И В:

Ухвалою господарського суду Одеської області від 21.01.2011 у справі № 15/159-10-4353 (суддя Петров В.С.) відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_4 про вступ у справу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, позовну заяву ОСОБА_4 до ОСОБА_5 та ТОВ "Інвест-Проект", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: виконавчий комітет Одеської міської ради в особі відділу державних реєстраторів, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_8, ОСОБА_12, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_10, ОСОБА_9 про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "Інвест-Проект" від 08.06.2005 повернуто без розгляду.

Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 (головуючий суддя Таран С.В., судді Бойко Л.І., Величко Т.А.) апеляційну скаргу ОСОБА_4 залишено без задоволення, а ухвалу господарського суду Одеської області від 21.01.2011 -без змін.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями, ОСОБА_4 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Одеської області від 21.01.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011, а позовну заяву третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, ОСОБА_4, направити на розгляд спільно з позовом ОСОБА_5 до господарського суду Одеської області.

Вимоги та доводи касаційної скарги мотивовані порушенням судами норм процесуального права, зокрема ст.ст. 26, 58, ч. 5 ст. 63 ГПК України.

Колегія суддів, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування господарськими судами норм процесуального права, вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 26 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, можуть вступити у справу до прийняття рішення господарським судом, подавши позов до однієї або двох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу господарський суд виносить ухвалу.

Як роз'яснив Пленум Вищого господарського суду України у постанові від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" вступ у справу третьої особи, яка має самостійні вимоги на предмет спору, можливий тільки на підставі її позовної заяви, що повинна відповідати вимогам статей , 26, 54 - 57 ГПК України. Питання про прийняття такої заяви, відмову в її прийнятті або про її повернення вирішується на загальних підставах згідно зі статтями 61 - 63 ГПК України.

Посилаючись на порушення ОСОБА_4 правил об'єднання вимог, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що сумісний розгляд позову ОСОБА_5 та позову ОСОБА_4 в одному провадженні суперечить ст. 26 ГПК України.

Так, предметом спору у справі № 15/159-10-4353 між позивачем - ОСОБА_5 і відповідачем - ТОВ "Інвест-Проект" є недійсність рішень загальних зборів учасників ТОВ "Інвест-Проект" у зв'язку з порушенням відповідачем порядку скликання та проведення загальних зборів учасників товариства, на яких були прийняті оспорювані рішення, в тому числі про внесення змін до статуту останнього, а також похідні від цих вимог - вимоги про визнання недійсними змін до статуту та про скасування в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців записів про проведення реєстрації таких змін.

Між тим ОСОБА_4 просить залучити її до участі у справі третьою особою, заявляючи самостійні вимоги не на цей предмет спору, а на інший: про визнання недійсним договору купівлі-продажу частки у статутному фонді ТОВ "Інвест-Проект", укладеного між ОСОБА_5 та Компанією "Брайт Стар Інк".

Дійсно, у контексті ст. 26 ГПК України під предметом спору слід розуміти матеріально-правовий об'єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Третя особа може бути допущена до участі у справі лише у тому випадку, коли її самостійна вимога спрямована на предмет спору між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на будь-що, що знаходиться поза цим предметом, не може бути розглянута як вимога третьої особи, а має бути здійснена через подання самостійного позову.

З урахуванням наведеного колегія суддів відхиляє доводи скаржника та погоджується з висновком судів щодо відсутності правових підстав для залучення ОСОБА_4 до участі у справі № 15/159-10-4353 третьою особою з вказаними самостійними вимогами, які заявлені поза предметом спору у цій справі.

Згідно з ч. 1 ст. 111-7 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст. 111-9 ГПК України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги має право, зокрема, залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу без задоволення.

За висновком колегії суддів, під час розгляду справи місцевим господарським судом фактичні обставини справи встановлені на основі повного і об'єктивного дослідження поданих доказів, висновки відповідають цим обставинам і їм надана належна правова оцінка з правильним застосуванням норм права, а підстав для скасування або зміни ухвали не вбачається. Також не вбачається підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, якою вказана ухвала залишена без змін.

Керуючись ст.ст. 85, 111-5, 111-7, 111-9, 111-11, 111-13 Господарського процесуального кодексу України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Одеської області від 21.01.2011 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 у справі № 15/159-10-4353 залишити без змін.

Головуючий суддя С. Мирошниченко Судді Т. Барицька О. Хрипун