Рішення

від 18.01.2011 по справі 18/212-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/212-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" січня 2011 р.                                                                  Справа № 18/212-10

Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист», м.Дніпропетровськ

до  Товариства з обмеженою відповідальністю «До речі», с. Петропавлівська Борщагівка  

про стягнення 24665,04  грн.

Суддя А.Ю. Кошик          

за участю представників сторін

від позивача: Гринюк В.   

від відповідача: не з‘явився

                                                                    ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»(далі –позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «До речі»(далі –відповідач) про стягнення 24665,04  грн.  

Провадження у справі №18/212-10 порушено відповідно до ухвали суду від 30.11.2010 року та призначено справу до розгляду на 14.12.2010 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 14.12.2010 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав. Розгляд справи відкладався на 04.01.2011 року.

Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 04.01.2011 року без поважних причин повторно не з‘явився. Розгляд справи відкладався до 18.01.2011 року.

В судовому засіданні 18.01.2011 року позивач позовні вимоги підтримав в повному обсязі, відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду спору, у судове засідання 18.01.2011 року без поважних причин не з‘явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду не виконав.

Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні в ній докази, оцінивши їх в сукупності та заслухавши пояснення представника  позивача, суд  встановив:

Правовідносини сторін у справі врегульовані Договором  поставки  № Д-00022/10 від 01.03.2010 року, згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався  поставити відповідачу  товар відповідно до  накладних, а відповідач зобов'язався прийняти товар та оплатити його вартість в порядку  і на умовах, визначених Договором.

На виконання умов Договору  позивач протягом квітня 2010 року  поставив відповідачу  товар на загальну суму  33159,41 грн. за видатковими накладними, перелік яких наведений  в розрахунку до позову (оригінали оглянуті судом, копії долучені до матеріалів справи). Видаткові накладні підписані представником відповідача та скріплені його печаткою. В ході розгляду спору відповідачем факт отримання від позивача товару за спірними накладними не заперечно та не спростовано.

Пунктом 5.1. Договору  передбачено оплату товару  протягом 21 календарного дня  з моменту отримання товару (підписання  видаткових накладних).

Однак, відповідач своєчасно та в повному обсязі зобов'язання з оплати отриманого товару не виконав, за товар розрахувався частково і на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача складає  23146,64 грн.

Відповідно до п. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Таким чином, з відповідача підлягає стягненню 23146,64 грн. заборгованості по оплаті отриманого товару.

Крім того, позивачем на підставі п. 7.2 Договору  заявлено до стягнення з відповідача пеню в розмірі  0,05%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ,  від простроченої суми за кожний день прострочення.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Дослідивши наданий позивачем розрахунок, судом встановлено, що пеня нарахована в розмірі  подвійної облікової ставки НБУ за період з 11.06.2010 року до  01.11.2010 року, тобто після настання терміну оплати за наведеними в позові видатковими накладними, за 128  календарних днів прострочення на суму фактичного прострочення.

Таким чином,  вимога про стягнення пені підлягає задоволенню згідно розрахунку позивача  в сумі 1518,40 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України  кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог і заперечень.

Проаналізувавши вищезазначені норми чинного законодавства України, повно та всебічно розглянувши матеріали справи господарський суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані та доведені, відповідачем не заперечені та не спростовані, тому  підлягають  задоволенню в  повному обсязі.

Витрати по оплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд Київської області, -

вирішив:

1.  Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «До речі»(08130, Київська область, Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. Шкільна, 19, код 30472904) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Аметист»(49000, м. Дніпропетровськ,  вул. Малиновського, 14 а, код 31271562) 23146,64  грн. основного боргу,   1518,40 грн. пені, 246,65 грн. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

            Суддя                                                                                Кошик А. Ю.