ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"18" січня 2011 р. Справа № 16/160-10
Господарський суд Київської області у складі судді Христенко О.О. розглянув
позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Київ
до Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія”, м. Фастів
про стягнення 8 324,69 грн.
за участю представників сторін:
від позивача –ОСОБА_2, довіреність № 1865 від 19.03.2010 р., представник;
від відповідача –Стрілко О.В., довіреність № 3330 від 11.12.2010 р., начальник
юридично-правового відділу
Суть спору:
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1, м. Київ звернулась до господарського суду Київської області з позовною заявою вих. № 2652 від 11.11.2010 р. (вх. № суду 5223 від 12.11.2010 р.) до Акціонерного товариства «Українська пожежна-страхова компанія», м. Фастів про відшкодування шкоди в розмірі 8 324,69 грн. в порядку регресу та судові витрати.
Ухвалою господарського суду Київської області від 15.11.2010 р. порушено провадження у справі № 16/160-10 за зазначеним позовом.
Представник позивача просить суд задовольнити позовні вимоги, оскільки вважає, що вони обґрунтовані та підлягають задоволенню з підстав, зазначених в позовній заяві, а саме, що 13.03.2008 р. по вул. Харківське шосе, 2 у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода у якій автомобіль ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_5 під керуванням ОСОБА_4 здійснив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_8, який відкинуло на стоячий автомобіль Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6, який було застраховано в ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»на підставі Договору добровільного страхування наземного транспорту. ЗАТ «Галактика»було виплачено страхове відшкодування у розмірі 8 834,69 грн. Згідно полісу № ВВ/0019430 цивільно-правова відповідальність власника автомобіля ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_9 на момент ДТП була застрахована АТ «Українська пожежно-страхова компанія». Право вимоги до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»в порядку регресу згідно договору про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 р. належить Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1.
Представник відповідача надав відзив (заперечення) на позовну заяву в якому з позовом не погоджується з підстав, викладених у відзиві, а саме, що право вимоги фактичних витрат належить страховику, який виплатив страхове відшкодування, у даному випадку це є ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», а не фізична особа-підприємець ОСОБА_1 Згідно п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 р. повірений (ОСОБА_1) набуває право вимагати від осіб, винних у заподіянні збитків довірителю (ЗАТ «Страхова компанія «Галактика») відшкодування шкоди. Відповідач жодних збитків ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»не заподіював. Відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № 00108 від 29.08.2009 р. позивачу (Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1) не було передано право отримання грошових коштів, тому позовні вимоги про стягнення на користь позивача (Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1) суми страхового відшкодування, яке було виплачено ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», задоволенню не підлягають.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, присутніх в судових засіданнях, господарський суд
встановив:
13 березня 2008 р. водій ОСОБА_4, керуючи автомобілем ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_5, який належить ОСОБА_5, по вул. Харківське шосе, 2 у м. Києві не врахував дорожню обстановку, не вибрав безпечну швидкість та здійснив зіткнення з автомобілем Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_8, який відкинуло на стоячій автомобіль Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6, що підтверджується довідкою № 4/767 від 27.03.2008 р. відділення ДАІ з обслуговування Дніпровського району при УДАІ ГУ МВС України в м. Києві.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 14.03.2008 р. у справі № 3-8313/08 ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху та скоєння зазначеної вище дорожньо-транспортної пригоди. Як зазначено у постанові суду, ОСОБА_4 свою вину у вчиненому правопорушенні визнав.
Автомобіль ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_5 на момент дорожньо-транспортної пригоди належав ОСОБА_5, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_10 від 21.10.2004 р.
Водій ОСОБА_4 на момент дорожньо-транспортної пригоди керував автомобілем ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_5 під час виконання своїх трудових обов‘язків, що підтверджується трудовим договором між працівником та фізичною особою від 22.10.2007 р., укладеним між ОСОБА_5 та ОСОБА_4, та подорожнім листом № 471326 від 13.03.2008 р.
На виконання вимог Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»від 01.07.2004 р. № 1961-ІV між власником автомобіля ГАЗ-3302 державний номерний знак НОМЕР_5 та АТ «Українська пожежно-страхова компанія»укладено поліс № ВВ/19430 від 17.04.2007 р. обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип 1).
Умовами договору страховим випадком визначено подію, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором, що кореспондується зі ст. 6 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з п. 15.1 ст. 15 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», договором 1 типу є договір обов‘язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладений на умовах страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.
Згідно ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов‘язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Автомобіль Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6, який належить ОСОБА_6 (свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_11 від 23.10.2007 р.), був застрахований у ЗАТ «Страхова компанія «Галактика», що підтверджується договором № 01/36-090-000340 від 24.10.2007 р. добровільного страхування наземного транспорту (крім залізничного транспорту). Відповідно до зазначеного договору страховик застрахував майнові інтереси страхувальника, пов‘язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом, а саме автомобілем Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6.
Власник автомобіля Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_6 звернувся до ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»із заявою № 01-5/5041 від 06.05.2008 р. із вимогою відшкодувати завдану шкоду.
Оцінювачем було проведено визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику автомобіля Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6 в результаті його пошкодження при ДТП. За результатами оцінки було складено звіт № 389 від 04.04.2008 р. відповідно до якого матеріальний збиток, завданий власникові автомобіля Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6, в результаті його пошкодження при ДТП складає 9 485,20 грн.
ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»складений страховий акт № 2028/08 від 20.05.2008 р. відповідно до якого страхове відшкодування становить 8 834,69 грн.
06 жовтня 2008 р. платіжним дорученням № 7293 на суму 8 834,69 грн. ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»виплатило власнику автомобіля Daewoo Lanos державний номерний знак НОМЕР_6 ОСОБА_6 8 834,69 грн. страхового відшкодування за договором добровільного страхування наземного транспорту № 01/36-090-000340 від 24.10.2007 р.
Представник відповідача у судовому засіданні усно зазначив, що заперечень щодо самого страхового випадку, суми страхового відшкодування у відповідача не має, є заперечення відповідача, викладені у відзиві, стосуються того, що відповідач не погоджується з тим, що зазначена сума підлягає стягненню на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 по Договору про відступлення права вимоги, відповідач вважає, що позивачем у даній справі повинно бути ЗАТ «Страхова компанія «Галактика».
Відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування»від 07.03.96 р. № 85/96-ВР та ст. 993 ЦК України, до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному об‘ємі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст. 1172 ЦК України, юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов‘язків.
Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об‘єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до ст. 1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, зокрема шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Згідно ст. 1191 ЦК України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Відшкодувавши збитки, завдані третьою особою, ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»на підставі положень ст. 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 ЦК України стало в межах сплаченої суми стороною –кредитором у зобов‘язанні, що виникло з делікту, замість потерпілого ОСОБА_6
Тобто, ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»з моменту сплати шкоди за особу відповідальну за її спричинення, став кредитором у деліктному зобов‘язанні отримавши право замість потерпілого вимагати відшкодування заподіяної шкоди від особи відповідальної за завдані збитки.
Крім того, 20.08.2009 р. між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»був укладений Договір про відступлення права вимоги № 00108, відповідно до п. 1.1 якого ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»(«Довіритель») передає Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 («Повірений»), а повірений приймає право вимоги, що належить довірителю, та набуває право регресу за справами, вказаними у додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до ч. 1 ст. 513 та ч. 1 ст. 516 ЦК України, правочин щодо заміни кредитора у зобов‘язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов‘язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові. Зміна кредитора у зобов‘язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов‘язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та ЗАТ «Страхова компанія «Галактика»було укладено додаткову угоду № 1 від 17.09.2009 р. до Договору про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 р. Пунктом 1.2 Договору про відступлення права вимоги в редакції додаткової угоди № 1 від 17.09.2009 р. встановлено, що повірений (позивач) одержує право (замість довірителя) на тих самих правах, що і Довіритель зворотної вимоги (регресу) за справами вказаними у Додатку № 1 до цього Договору, в розмірі виплаченого відшкодування Довірителем до: - осіб винних у заподіянні шкоди; - осіб, які відповідно до норм чинного законодавства мають обов‘язок відшкодувати шкоду заподіяну винними особами; - страхових компаній у яких застраховано цивільно-правову відповідальність особи, винної у ДТП та/або забезпечений транспортний засіб, яким було спричинено шкоду; - осіб, яким на праві власності належить транспортний засіб, яким було спричинено шкоду.
Відповідно до п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги в редакції додаткової угоди № 1 від 17.09.2009 р. за цим Договором позивач набуває право вимагати від осіб вказаних у п. 1.2 цього Договору відшкодування шкоди, шляхом, обраним самим повіреним без письмового узгодження із Довірителем і на тих самих правах.
Таким чином, у Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 виникло право вимоги до АТ «Українська пожежно-страхова компанія»у порядку регресу на підставі вказаних норм та статей 27 Закону України «Про страхування»та ст.ст. 993, 1191 ЦК на відшкодування завданих внаслідок ДТП збитків з вирахуванням встановленої полісом франшизи у сумі 510,00 грн., оскільки обов‘язок компенсації суми франшизи законом покладену на особу, відповідальність якої застрахована.
Заперечення відповідача, викладені у відзиві, судом не приймаються з наступних підстав.
Статтею 515 ЦК України встановлено, що заміна кредитора не допускається у зобов‘язаннях, нерозривно пов‘язаних з особою кредитора, зокрема, у зобов‘язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров‘я або смертю. Інших заборон щодо заміни кредитора у зобов‘язані законодавством не встановлено.
Доказів того, що Договір про відступлення права вимоги № 00108 від 20.08.2009 р. та додаткова угода № 1 від 17.09.2009 р. до нього у встановленому законодавством порядку визнані недійсними до суду не надано.
Відповідно до п. 1.3 Договору про відступлення права вимоги в редакції додаткової угоди № 1 від 17.09.2009 р. за цим Договором позивач набуває право вимагати від осіб вказаних у п. 1.2 цього Договору відшкодування шкоди, шляхом, обраним самим повіреним без письмового узгодження із Довірителем і на тих самих правах. Згідно п. 3.1 Договору про відступлення права вимоги від отриманих коштів в результаті права регресу по справах, вказаних в Додатку № 1 до цього Договору, Повірений сплачує Довірителю винагороду шляхом перерахування отриманих коштів на розрахунковий рахунок Довірителя. Тобто, умовами Договору про відступлення права вимоги передбачено право Повіреного вимагати від осіб, вказаних у п. 1.2 Договору відшкодування шкоди та отримання коштів в результаті права регресу.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Тобто, обов‘язок доказування та заперечування покладається на сторони.
Враховуючи вищевикладене суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача, як страховика відповідальності особи відповідальної за завдані збитки, суми відшкодування 8 324,69 грн. (8 834,69 грн. –510,00 грн.) є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті державного мита відповідно до ст. 49 ГПК України та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 44 ГПК України судом покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. 124 Конституції України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства „Українська пожежно-страхова компанія” (08500, Київська обл., м. Фастів, площа Перемоги, 1, ідент. код 20602681) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (юридична адреса: 04053, АДРЕСА_1, фактична адреса: АДРЕСА_2, ідент. номер НОМЕР_7 (р/р НОМЕР_12 у філії «Розрахунковий центр»ПАТ КБ „Приватбанк”, МФО 320649) матеріальну шкоду в сумі 8 324 (вісім тисяч триста двадцять чотири) грн. 69 коп., 102 (сто дві) грн. 00 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення вступає в законну силу після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення і підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя О.О.Христенко
Суд | Господарський суд Київської області |
Дата ухвалення рішення | 18.01.2011 |
Оприлюднено | 28.01.2011 |
Номер документу | 13516077 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Київської області
Христенко О. О.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні