Рішення

від 21.01.2011 по справі 5/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

5/219

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

         21 січня 2011 р.                                                                      Справа № 5/219

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукомол 2010", 40031, м. Суми, вул. Ковпака, 17, кв. 35

до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуже Смачно", 01000, м. Київ, вул. Володимирська, 89/91, кв. 22

    2. Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат", 36000, м. Полтава, вул. Комарова, 10а

про стягнення 850112,13 грн.

                                                                      Суддя Гетя Н.Г.

Представники до перерви:

від позивача: Бугрименко М.М.

від відповідачів: 1. не з'явився; 2. Пістряк М.С.

Представники після перерви:

від позивача: Бугрименко М.М.

від відповідачів: 1. не з'явився; 2. Пістряк М.С.

Розгляд справи продовжується після перерви, оголошеної відповідно до ст. 77 ГПК України в судовому засіданні 21.01.2011 року з 10:45 до 14:00.

В судовому засіданні 21.01.2011 року після виходу з нарадчої кімнати на підставі ст. 85 ГПК України судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть справи: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1 від 20.04.2010 року та договором поруки від 20.04.2010 року в солідарному порядку в сумі 850112,13 грн., в т.ч. 554086,00 грн. основного боргу, 277043,00 грн. штрафу, 2914,64 грн. 3% річних та 16068,49 грн. інфляційних витрат.

Представником позивача подано заяву про уточнення позовних вимог від 21.01.2011 року (вх. № 1082д від 21.01.2011 року), згідно якої він просить суд у зв'язку з проведенням перерахунку стягнути з відповідачів в солідарному порядку 554086,00 грн. основного боргу, 277043,00 грн. штрафу, 2770,43 грн. інфляційних витрат та 956,37 грн. 3% річних. Отже, подана заява по суті є заявою про зменшення позовних вимог.

Приписами ч. 4 ст. 22 ГПК України встановлено, зокрема, право позивача на зменшення позовних вимог.

Згідно п. 17 Інформаційного листа Вищого господарського суду № 01-8/2351 від 20.10.2006 року "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році та в I півріччі 2006 року", у разі зменшення позовних вимог, якщо його прийнято господарським судом, має місце нова ціна позову, виходячи з якої й вирішується спір.

Подана позивачем заява про зменшення позовних вимог приймається до розгляду, у зв'язку з чим судом розглядаються вимоги про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу № 1 від 20.04.2010 року та договором поруки від 20.04.2010 року в солідарному порядку в сумі 834855,80 грн., в т.ч. 554086,00 грн. основного боргу, 277043,00 грн. штрафу, 956,37 грн. 3% річних та 2770,43 грн. інфляційних витрат.

Перший відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, ухвала від 17.01.2011 року, направлена на його адресу, зазначену у позовній заяві, повернулася до суду з відміткою поштового відділення "організація вибула". Згідно наданого представником позивача витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 06.12.2010 року (а.с. 140-144), місцезнаходженням першого відповідача є: 01000, м. Київ, вул. Володимирська, буд. 89/91, кв. 22, що співпадає з адресою, зазначеною у позові, у зв'язку з чим останній вважається повідомленим належним чином про час, дату і місце проведення судового засідання.

Представником другого відповідача були заявлені клопотання про зупинення провадження у справі від 21.01.2011 року (вх. № 1052д від 21.01.2011 року), а також про оголошення перерви в судовому засіданні від 21.01.2011 року (вх. № 1053д від 21.01.2011 року) для надання можливості документально обгрунтувати подане клопотання про зупинення провадження у справі. Останнє було задоволене судом, у зв'язку з чим в судовому засіданні 21.01.2011 року оголошено перерву до 14:00. Після перерви представником другого відповідача в обгрунтування клопотання про зупинення провадження у справі було надано копію ухвали від 21.01.2011 року про порушення провадження у справі № 18/188/11 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукомол 2010" про визнання договору поруки від 20.04.2010 року недійсним.

Приймаючи до уваги тривалість розгляду даної справи з урахуванням продовження строку вирішення спору ухвалою від 11.01.2011 року (а.с. 158), суд, розглянувши подане представником другого відповідача клопотання про зупинення провадження у справі № 5/219 до вирішення по суті справи № 18/188/11, визнав за необхідне його відхилити. Крім того, розгляд даної справи по суті з винесенням рішення не позбавляє сторін права у випадку визнання недійсним договору поруки від 20.04.2011 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мукомол 2010" та Відкритим акціонерним товариством "Полтавський хлібокомбінат", звернутися до господарського суду із заявою про перегляд цього рішення за нововиявленими обставинами.

В судовому засіданні представник другого відповідача усно проти задоволення позовних вимог заперечує, але письмового відзиву на позов не надав.

З огляду на неподання відповідачами письмових документально обгрунтованих відзивів на позовну заяву справа розглядається за наявними у ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, суд встановив:

20.04.2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мукомол 2010" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дуже Смачно" (перший відповідач) був укладений договір купівлі-продажу № 1 (а.с. 15), відповідно до умов якого позивач (продавець) зобов'язався продати, а відповідач (покупець) - прийняти та оплатити товар (борошно, висівки), вартість та кількість якого погоджується сторонами щодо кожної поставки і визначається в накладних та довіреностях на отримання ТМЦ.

У відповідності до п. 2.1. договору купівлі-продажу № 1 від 20.04.2010 року (далі - договір), покупець зобов'язався здійснювати розрахунки за товар шляхом внесення грошових коштів на розрахунковий рахунок або до каси продавця продовж 14-ти календарних днів з моменту його отримання.

На виконання умов укладеного договору позивачем у період з квітня по вересень 2010 року було поставлено першому відповідачу товар на загальну суму 3314421,00 грн., а саме: у квітні на суму 253400,00 грн., у травні на суму 642600,00 грн., у червні на суму 663675,00 грн., у липні на суму 673271,00 грн., у серпні на суму 580850,00 грн. та у вересні на суму 500625,00 грн.

Факт поставки товару підтверджується відповідними видатковими накладними (а.с. 18-73).

Вищевказаний товар був отриманий першим відповідачем на підставі довіреностей № 321 від 30.04.2010 року, № 350 від 14.05.2010 року, № 410 від 01.06.2010 року, № 440 від 01.07.2010 року, № 490 від 02.08.2010 року та № 532 від 31.08.2010 року (а.с. 179-184).

Отже, позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином та в повному обсязі.

Відповідач в порушення умов договору за отриманий товар розрахувався лише частково на загальну суму 2760335,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи банківськими виписками по рахунку (а.с. 74-116).

Таким чином, заборгованість відповідача за поставлений згідно договору товар станом на момент звернення позивача з позовом до суду складає 554086,00 грн.

Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Мукомол 2010" та Відкритим акціонерним товариства "Полтавський хлібокомбінат" (другий відповідач) був укладений договір поруки від 20.04.2010 року (а.с. 16), відповідно до умов якого другий відповідач (поручитель) поручився перед позивачем (кредитор) за виконання першим відповідачем (боржник) зобов'язань за договором № 1 від 20.04.2010 року в повному обсязі, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків (п. 1.1. договору поруки).

За таких обставин з урахуванням неналежного виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу № 1 від 20.04.2010 року з боку першого відповідача позивач просить суд стягнути суму заборгованості з відповідачів солідарно.

Згідно ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 174 ГК України, підставою виникнення господарських зобов'язань є, зокрема, господарські договори та інші угоди, передбачені законом.

Згідно ч. 1 ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Приписами ст. 655 ЦК України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до ст. ст. 509, 510 ЦК України, зобов'язанням є право відношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Згідно з вимогами ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до вимог ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

У відповідності до ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Приписами ст. 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Відповідно до ст. 559 ЦК України, порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Слід зазначити, що згідно п. 4.2. договору поруки від 20.04.2010 року, цей договір діє до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України. Будь-яких інших умов щодо строку, після настання якого порука припиняється, в даному договорі не встановлено.

Разом з тим, умова вказаного договору про його дію до моменту припинення поруки на підставах, визначених ст. 559 ЦК України, не може розглядатися як встановлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України, у відповідності до якої строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено (ухвала Верховного Суду України від 07.10.2009 року у справі № 6-6486св09).

За таких обставин суд при вирішенні даного спору виходить з того, що порука за договором від 20.04.2010 року припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.

Як вбачається з матеріалів справи, перша поставка товару за договором купівлі-продажу № 1 від 20.04.2010 року відбулася згідно видаткової накладної № 1 від 20.04.2010 року (а.с. 70). Отже, позивач з урахуванням змісту п. 2.1. договору купівлі-продажу повинен був пред'явити вимогу до поручителя у строк до 05.11.2010 року. В матеріалах справи наявні докази направлення позивачем на адресу відповідачів претензій з вимогами про погашення суми боргу, згідно яких поштове відправлення вказаних претензій було здійснене 04.11.2010 року (а.с. 11-14).

Таким чином, позовні вимоги про стягнення в солідарному порядку суми основного боргу в розмірі 554086,00 грн. є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідачів солідарно 2770,43 грн. інфляційних витрат, 956,37 грн. 3% річних за період з 14.10.2010 року по 03.11.2010 року, а також штраф в сумі 277043,00 грн.

Згідно ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлений договором або законом.

За змістом ст. ст. 216, 218, 229, 230, 231 ГК України, боржник несе господарсько-правову відповідальність за невиконання ним грошового зобов'язання шляхом застосування до нього господарських санкцій.

Згідно зі ст. ст. 546, 549, 550 ЦК України, зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою (штрафом або пенею) - грошовою сумою або іншим майном, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

У відповідності до ст. ст. 547-548 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вичиняється у письмовій формі. Виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Згідно з п. 3.3. договору, за порушення термінів перерахування платежів покупець сплачує штраф у розмірі 50% від загальної суми боргу.

Перевіривши правильність нарахування позивачем штрафу, 3% річних та інфляційних витрат за допомогою ІАЦ "Ліга", суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Клопотання про витребування додаткових доказів по справі в порядку ст. 38 ГПК України від сторін не надходили.

У відповідності до п. 4 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Таким чином, господарський суд, застосовуючи основні конституційні засади судочинства, принцип верховенства права, виходячи з фактичних обставин справи, з'ясування природи дійсних правовідносин між сторонами у даному спорі та чинного законодавства України, яке повинно застосовуватися до них при вирішенні спорів, дійшов висновку про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати у відповідності до вимог ст. 49 ГПК України покладаються на відповідачів.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дуже Смачно" (01000,   м. Київ, вул. Володимирська, 89/91, кв. 22, р/р 26007050003070 в АКБ "Індустріалбанк" у                м. Кременчук, МФО 331304, код ЄДРПОУ 34714511) та Відкритого акціонерного товариства "Полтавський хлібокомбінат" (36000, м. Полтава, вул. Комарова, 10а, р/р 260061689 в АБ "Полтава-Банк", МФО 331489, код ЄДРПОУ 00376923) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Мукомол 2010" (40031, м. Суми, вул. Ковпака, 17, кв. 35, р/р 26008000029280 в АТ "Ерсте Банк" м. Київ, МФО 380009, код ЄДРПОУ 37053016) - 554086,00 грн. основного боргу, 277043,00 грн. штрафу, 2770,43 грн. інфляційних витрат, 956,37 грн. 3% річних, 8348,56 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                    Гетя Н.Г.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.01.2011 року.