Постанова

від 22.06.2006 по справі 398/2-05

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

398/2-05

КИЇВСЬКИЙ МІЖОБЛАСНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

          01033, м.Київ,  вул.Жилянська 58-б                                                       тел. 284-37-31

Іменем   України

                                          П О С Т А Н О В А

22.06.06 р.                                                                                                    № 398/2-05                                                                                

Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Людмила»на рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р.

у справі № 398/2-05 (суддя Шевчук С.Р.)

за позовом Приватного підприємства «Агропостач», м. Узин

до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Людмила», смт. Гребінки

про стягнення 125 174,44 грн.

   ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Київської області звернулось ПП «Агропостач»з позовом до ТОВ Агрофірма «Людмила»про стягнення збитків у вигляді недоотриманого прибутку в сумі 125 174,44 грн.

Позивач, заявами № 44 від 21.11.2005 р. та № 35 від 14.12.2005 р., відповідно до ст. 22 ГПК України, зменшив розмір позовних вимог і просить суд стягнути з відповідача на його користь збитки в розмірі 112 357,06 грн.

Рішенням господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. у справі № 398/2-05 позов задоволено частково. З відповідача на користь позивача стягнуто 112 174 грн. 44 коп. збитків, 1 121 грн. 74 коп. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, відповідач у справі –ТОВ Агрофірма «Людмила»подав апеляційну скаргу № 77 від 15.05.2006 р., в якій просить Київський міжобласний апеляційний господарський суд рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. у справі № 398/2-05 скасувати повністю і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Скаржник вважає, що суд при вирішенні спору не виконав вимог ст. ст. 4-2, 4-3, 43, п. 3 ст. 84, п. 7 ст. 105 ГПК України, не забезпечив повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи.

Позивачем –ПП «Агропостач»подано апеляційному господарському суду відзив на апеляційну скаргу № 45 від 12.06.2006 р., в якому просить залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав, викладених у відзиві.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши наявні в справі матеріали, розглянувши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи, правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального законодавства України, колегія суддів апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга ТОВ Агрофірма «Людмила»підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

28.07.2004 р. між ТОВ Агрофірма «Людмила»(виконавцем) та ПП «Агропостач»(замовником) була укладена угода № 28/07-04.

Згідно п. 1.1 угоди замовник (позивач) зобов'язався поставити зерно виконавцю (відповідачу) на очистку, при необхідності на сушку та зберігання згідно накладних.

Відповідно до п. 1.2 угоди, виконавець зобов'язався прийняти зерно по накладних на очистку, при необхідності на сушку та зберігання, провести всі роботи по доведенню зерна до базисних кондицій. Відповідно до даного пункту на зберігання постачається ячмінь пивоварний в кількості 900 тонн та насіння пшениці в кількості 210 тонн.

Пунктом 3.1 угоди передбачено, що замовник проводить розрахунки з виконавцем за згодою сторін як грошима так і власною продукцією.

Пунктом 4.4 угоди передбачено, що виконавець несе повну відповідальність за кількісне та якісне зберігання зерна.

28.07.2004 р. між сторонами у справі була укладена угода № 1, згідно умов якої виконавець зобов'язався по накладних прийняти зерно від замовника на очистку, при необхідності на сушку, зберігання та провести всі роботи по доведенню зерна до базисних кондицій.

Пунктом 2.6 угоди № 1 передбачено, що зерно в кількості 200 тонн, що зберігається на підприємстві, повинно бути забране або реалізоване замовником до 07.09.2004 р. В разі невиконання даної умови, зерно переходить в розпорядження виконавця і повертається лише з нового врожаю.

Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідач неналежним чином здійснював свої зобов'язання по зазначеним угодам, зокрема, неналежним чином зберігав зерно, в зв'язку з чим воно втратило свої властивості та якість, в результаті чого йому були спричинені збитки, які згідно заяви про зменшення позовних вимог, становлять 112 357,06 грн.

Зокрема, позивач вказує, що ним поставлено на ТОВ Агрофірма «Людмила»насіння ярої пшениці сорту «Рання-93»3-ї репродукції по накладних для очистки, при необхідності сушки та зберігання і оплачено вартість послуг згідно додатків до угод.

Відповідач (скаржник) наполягає на тому, що позивачем здано на його зберігання рядове зерно пшениці «Рання-93», яке не могло бути посівним і не відповідало 3-й репродукції.

Місцевий господарський суд прийшов до висновку, що позовні вимоги позивача підтверджуються первинними документами, які додані до матеріалів справи.

Проте, судом не зазначено, якими саме первинними документами підтверджені ці вимоги та не дано їм належної правової оцінки.

Первинними документами, на підставі яких приймалось зерно відповідачем на зберігання від позивача, є угода № 28/07-04 від 28.07.2004 р. та угода № 1 від 28.07.2004 р., а також товарно-транспортні накладні.

Як вказано вище, згідно умов угоди № 28/07-04 від 28.07.2004 р. виконавець (відповідач) зобов'язався прийняти на очистку, при необхідності сушку та зберігання насіння пшениці 210 тонн та ячменю пивоварного –900 тонн. При цьому з умов угоди не вбачається, що на зберігання поставляється насіння пшениці, яке відповідає 3-й репродукції.

Зерно поставлялось позивачем відповідачу на підставі товарно-транспортних накладних, що маються в матеріалах справи.

Відповідно до п. 3.7 Інструкції «Про порядок приймання, розміщення, обробки і зберігання насіння на хлібоприймальних підприємствах України», затвердженої наказом ДАК «Хліб України»від 25.10.1996 р. № 2, кожна однорідна партія насіння, що надходить, повинна супроводжуватись сортовим документом, який доставляється на хлібоприймальне підприємство першою машиною (вагоном) і т.д. В накладних наступних машин з зерном від цієї партії повинно бути посилання на вид і номер сортового документу.

Всупереч вимог даної Інструкції, пшениця від позивача надходила без відповідного сортового документу і в жодній товарно-транспортній накладній не має посилання на вид і номер сортового документу.

Пунктом 3.08 Інструкції передбачено, що при відсутності сортового документу, неповному його заповненні для даної культури або явній невідповідності якості насіння, що здається, вказаній в документі, партії приймаються як рядове зерно без виплати сортової надбавки.

Також п. 3.11 Інструкції визначено, що лабораторія хлібоприймального підприємства при прийманні сортового насіння на звороті першого примірника  накладної здавальника ставить штамп встановленої форми «СОРТОВЕ (гібридне) НАСІННЯ». Такого штампу жодна із товарно-транспортних накладних не містить.

В судовому засіданні апеляційного господарського суду не знайшов підтвердження факт пред'явлення позивачем відповідачу при здаванні зерна акту апробації та сортових свідоцтв, на які він посилається як на доказ того, що пшениця яра «Рання-93», що здавалась відповідачу, була 3-ї репродукції.

Посилання представника позивача на те, що сама назва пшениці сорту яра «Рання-93»включає в себе і приналежність її до 3-ї репродукції не відповідає дійсності.

Крім того, доказом того, що відповідач приймав на зберігання насіння ярої пшениці, яке по якості не відноситься до посівного зерна і до зерна 3-ї репродукції, а було рядовим –товарним зерном є акт взаємозаліку та проведення взаєморозрахунків, який підписаний та завірений печатками сторін 30.09.2004 р.

В даному акті вказано, що ПП «Агропостач»провів поставку ТОВ Агрофірма «Людмила»пшениці озимої посівної в кількості 184 460 кг, пшениці ярої в кількості 442 510 кг (тобто без зазначення її відповідності по якості до посівного насіння), ячмінь пивоварний сорт «Скарлет»в кількості 294 690 кг, а ТОВ Агрофірма «Людмила»надало послуги ПП «Агропостач», в тому числі приймання, збереження, відвантаження, очищення пшениці ярої в кількості 442 510 кг  на суму 7866,25 грн. (знову ж таки без зазначення репродукції).

Також в п. 6 цього акту вказано, що ТОВ Агрофірма «Людмила»підтверджує про залишки зерна, що знаходяться на збереженні станом на 01.10.2004 р. –ячмінь пивоварний в кількості  284,4 т, пшениця яра в кількості 248,086 т (знову без зазначення її репродукції).

Пунктом 7 акту передбачено, що він є кінцевим і сторони взаємних претензій не мають.

Колегія суддів звертає увагу і на те, що позивач доводячи факт недостачі зерна (від цих вимог він в подальшому відмовився) вказував на те, що згідно результатів аналізів від 24.12.2004 р., проведених Білоцерківською районною державною насіннєвою інспекцією, насіння пшениці, що зберігалось відповідачем,  втратило свої посівні властивості. В зв'язку з цим, позивачем було прийнято рішення про вивезення зерна і в період з 24.12.2004 р. по 29.12.2004 р. від ТОВ Агрофірма «Людмила»було вивезено зерно на ВАТ «Устимівське ХПП». Далі він посилався на розпорядження ВАТ «Устимівське ХПП»на очистку, сушку зерна від 16.12.2004 р. Тобто є незрозумілим, як зерно, яке вивозилось від відповідача в період з 24.12.2004 р. по 29.12.204 р. вже 16.12.2004 р. могло очищатись і сушитись на ВАТ «Устимівське ХПП».

Прийнявши рішення про часткове задоволення позовних вимог, суд першої інстанції послався на висновок судово-бухгалтерської експертизи, в п. 1 якої вказано, що в зв'язку з невиконанням ТОВ Агрофірма «Людмила»умов угоди від 28.07.2004 р. № 28/07-04 щодо кількісного та якісного збереження зерна пшениці, розмір збитків ПП «Агропостач»документально підтверджується в сумі 103 072,00 грн. (при мінімальній ринковій ціні 1000 кг пшениці ярої «Рання-93»3-ї репродукції) або 115 460,00 грн. (при максимальній ринковій ціні 1000 кг пшениці ярої «Рання-93»3-ї репродукції).

          Місцевий господарський суд не дав оцінки тому факту, що на сторінці 8 абзац 2 висновку експертизи зазначено, що «в акті від 09.08.2004 р. не вказано зерно якого сорту та репродукції прийнято на зберігання», а на сторінці 10 абзац 5 вказано «слід відмітити, що в товарно-транспортних накладних не вказані сорт та репродукція зерна пшениці, що вивозиться».

Таким чином, з тексту висновку судово-бухгалтерської експертизи вбачається, що він є досить суперечливим.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Позивачем не доведено ті обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги фактично зводяться до відшкодування збитків, визначених як різниця між вартістю зерна пшениці яра «Рання-93»3-ї репродукції та вартістю фактично реалізованого рядового зерна, то судова колегія вважає, що вони є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в судовому засіданні апеляційного господарського суду встановлено, що відповідачем було прийнято від позивача зерно пшениці ярої «Рання-93»без визначення його репродукції. В зв'язку з цим, позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Відповідно до Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 10.12.1996 р. № 02-5/422 «Про судове рішення»(із змінами та доповненнями), рішення з господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального та процесуального права та фактичним обставинам справи, з достовірністю встановленими господарським судом.

В мотивувальній частині рішення вказано, що «вимоги позивача про стягнення збитків у розмірі 112 357,06 грн. є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню». В резолютивній же частині рішення вказано, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню лише 112 174,44 грн.

На підставі вище викладеного, судова колегія апеляційного господарського суду приходить до висновку, що рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. у справі № 398/2-05 необхідно скасувати в зв'язку недоведеністю обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати у справі покладаються на позивача.

Керуючись ст. ст. 99, 101-105 ГПК України, господарський апеляційний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Людмила»задовольнити.

2.          Рішення господарського суду Київської області від 11.05.2006 р. у справі № 398/2-05 скасувати і прийняти нове рішення.

3.          В позові відмовити.

4.          Стягнути з Приватного підприємства «Агропостач»(Київська область, Білоцерківський район, м. Узин, вул. Заводська, 12, код 30496697) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Людмила» (Київська область, Васильківський район, смт. Гребінки, вул. Київська, 190, код 27206742) 560 грн. 87 коп. державного мита за розгляд апеляційної скарги.

5.          Матеріали справи № 398/2-05 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий                                                                                Рибченко А.О.

Судді                                                                                          

                                                                                                         Андрейцева  Г.М.

                                                                                                         Зеленіна  Н.І.