Рішення

від 20.01.2011 по справі 18/116/09-нр

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇ ВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=======================================================================

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" січня 2011 р. Справа № 18/116/09-НР

За позовом: Фізичної ос оби - підприємця ОСОБА_1, 54000, АДРЕСА_1.

До відповідача: Публіч ного акціонерного товариств а «Райффайзен Банк Аваль »в особі Миколаївської облас ної дирекції, 54030, м. Миколаїв, ву л. Артилерійська, 19-а.

Про: визнання недійсним кредитного договору № 010/01-02/08-044 в ід 15.04.2008 року.

Суддя Ткаченко О.В.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: не з»яви вся.

Від відповідача: Репчен ко Д.В.

Суть спору: Позивач у серпні 2009 року звернувся до с уду з позовом та просив визна ти недійсним кредитний догов ір № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на п орушення вимог ст. 524 Цивільно го кодексу України в частині визначення валюти кредитува ння за оскаржуваним договоро м в дол. США. Крім того на думку позивача порушеними є також вимоги ст. 533 Цивільного кодек су України, оскільки за зміст ом п.6.7. оскаржуваного договор у повернення та сплата проце нтів за кредитом повинні зді йснюватись у валюті, що відпо відає валюті кредиту, тобто в дол. США. Вказані обставини, я к зазначає позивач, є порушен ням ст. 203 Цивільного кодексу У країни, та підставою у відпов ідності до ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України для визнанн я правочину недійсним.

Крім того, у своїх доповненн ях до позовної заяви від 29.10.2009р. , позивач вказав, що про недійс ність кредитного договору ві д 15.04.08 свідчить відсутність ск ріплення такого договору печ аткою юридичної особи - ВАТ " Райффайзен Банк Аваль".

Відповідач проти позовних вимог заперечував, пояснююч и, що, згідно договору від 15.04.2008р ., сторони за договором можуть визначити грошовий еквівале нт зобов' язання в іноземній валюті та ні Декрет Кабінету Міністрів України "Про систе му валютного регулювання і в алютного контролю”, ні жоден з інших нормативно-правових актів не передбачають прями х обмежень щодо видачі креди тів в іноземній валюті, а тако ж не містить заборони на вира ження грошових зобов'язань в іноземній валюті. Також відп овідач вважає, що він виконав всі умови того, що правочин пі дписано належними і уповнова женими особами, а також скріп лено належною печаткою юриди чної особи.

Рішенням господарсь кого суду Миколаївської обла сті від 25.01.2010 року позов було за доволено, кредитний договір № 010/01-02/08-044 від 15.04.2008р. “Корпоративни й Інвестиційний кредит Невід новлювальна Кредитна Ліні я”, укладений між відкритим акціонерним товариством "Р айффайзен Банк Аваль" (54030, м. М иколаїв, вул.Артилерійська, 19- А) та фізичною особою - підпр иємцем ОСОБА_1 (54000, АДРЕСА _2), визнано недійсним та прис уджено до стягнення з відпов ідача здійснені позивачем су дові витрати.

Під час розгляду апел яційної скарги судом, в поряд ку ст. 25 ГПК України, здійснюва лась заміна відкритого акціо нерного товариства „Райфф айзен Банк Аваль” його прав онаступником публічним акці онерним товариством „Райф файзен Банк Аваль”.

Постановою Одеського апеляційного господарськог о суду від 15.04.2010 року рішення го сподарського суду Миколаївс ької області від 25.01.2010 р. по спра ві № 18/116/09 залишено без змін, а ап еляційну скаргу без задоволе ння.

Постановою Вищого господарського суду України від 07.09.2010 року Постанову Одеськ ого апеляційного господарсь кого суду від 15.04.10р. по справі № 18/116/09 та рішення господарськог о суду Миколаївської області від 25.01.2010 року скасовано, а спра ву передано до господарськог о суду Миколаївської області на новий розгляд.

Ухвалою господарського су ду Миколаївської області від 03.12.2010 року справу прийнято до н ового розгляду, справі присв оєно номер № 18/116/09-НР та призначе но до судового розгляду на 23.12.2 010 року об 11:00.

У відповідності до ухвали в ід 23.12.2010 року розгляд справи бул о відкладено.

Представник позивач а до судового засідання не з» явився, про причини неявки не повідомив.

Представник відповід ача проти позову заперечував .

За таких обставин суд розглядає справу на підстав і ст. 75 ГПК України за наявними матеріалами.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши поясненн я представника відповідача, господарський суд

встановив

15.04.2008 року між Фізичною ос обою - підприємцем ОСОБА_1 та відкритим акціонерним т овариством "Райффайзен Бан к Аваль" в особі Миколаївсь кої обласної дирекції було у кладено кредитний договір № 010/01-02/08-044 “Корпоративний Інвести ційний кредит Невідновлювал ьна Кредитна Лінія”, за ум овами якого банк зобов' язав ся надати позивачу кредит у с умі 2 500 000,00 доларів США строком д о 10.04.2013 р.

Відповідно до п. 1.1 договору к редитор зобов' язався надат и позичальнику кредит в форм і мультивалютної невідновлю ваної кредитної лінії з лімі том еквівалентним 2 500 000,00 долар ів США, а позичальник зобов' язався отримати кредит, вико ристати його за цільовим при значенням, повернути кредито ру суму кредиту, сплатити про центи за користування кредит ом та комісії, а також виконат и інші обов' язки, визначені договором.

За передбаченими п. 2.1 договору умовами плата за ко ристування кредитом в строк по 14.04.2009р. розраховується на осн ові процентної ставки в розм ірі 11,5% річних при кредитуванн і в доларах США.

Згідно з п. 6.1 договору з аборгованість за кредитом по гашається позичальником у ві дповідності до графіка погаш ення заборгованості (додаток № 1 до договору).

Як свідчать матеріал и справи, ПАТ "Раффайзен банк А валь" має банківську ліцензі ю, видану Національним банко м України, а також дозвіл НБУ та додаток до дозволу ПАТ "Раф файзен банк Аваль" має банків ську ліцензію, видану Націон альним банком України, а тако ж дозвіл НБУ та додаток до до зволу. (а.с. 28-31)

Встановивши обставини сп рави, дослідивши докази, суд н е вбачає підстав для задовол ення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтею 215 Цивільного коде ксу України та частинами пер шою - третьою, п' ятою та шос тою статті 203 Цивільного Кодек су визначено підстави недійс ності правочину та встановле но, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, ін шим актам цивільного законод авства, а також моральним зас адам суспільства.

У відповідності до наявних у ПАТ "Раффайзен банк Аваль" б анківської ліцензії, видано ї Національним банком Україн и, дозволу НБУ та додатку до д озволу, банк має право здійсн ювати операції з валютними ц інностями, зокрема неторгіве льні операції з валютними ці нностями, залучення та розмі щення іноземної валюти на ва лютному ринку України тощо.

Згідно ч.2 ст.198 Господарськог о кодексу України грошові зо бов' язання учасників госпо дарських відносин повинні бу ти виражені і підлягають опл аті в гривнях. Грошові зобов' язання можуть бути виражені в іноземній валюті лише у вип адках, якщо суб' єкти господ арювання мають право проводи ти розрахунки між собою в іно земній валюті відповідно до законодавства. Виконання зоб ов' язань, виражених в інозе мній валюті, здійснюється ві дповідно до закону.

За приписами ст. 2 Закону Укр аїни "Про банки і банківську д іяльність" кошти - це гроші у національній або іноземній валюті чи їх еквівалент. Отже , надаючи кредит, банк може роз міщувати залучені ним кошти, як у національній валюті (гри вні) так й в іноземній валюті.

Згідно з положеннями ст. ст. 47, 49 Закону України "Про банки і банківську діяльність" банк івські установи мають право здійснювати кредитні операц ії, розміщувати залучені кош ти від свого імені на власних умовах та на власний ризик, на підставі банківської ліцен зії.

Таким чином відповідач у сп раві є уповноважениим банком , який має належну банківську генеральну ліцензію та пись мовий дозвіл на здійснення о перацій з кредитування в іно земній валюті, а тому пункти к редитного договору про обов' язок повернення заборговано сті в іноземній валюті є зако нними і такими, що не порушуют ь права сторін договору.

Основним документом, що рег улює режим здійснення валют них операцій на території Ук раїни, є Декрет Кабінету Міні стрів України "Про систему ва лютного регулювання і валютн ого контролю", статтею 5 якого передбачено, що всі валютні о перації проводяться на підст аві ліцензії - генеральної а бо індивідуальної, що видаєт ься Національним банком Укра їни; генеральні ліцензії вид аються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному опера тору поштового зв' язку на з дійснення валютних операцій , що не потребують індивідуал ьної ліцензії.

Також вказаною нормою визн ачено перелік операцій, що по требують отримання індивіду альної ліцензії: вивезення, п ереказування і пересилання з а межі України валютних цінн остей; вивезення, переказува ння і пересилання в Україні в алюти України; надання і одер жання резидентами кредитів в іноземній валюті, якщо термі ни і суми таких кредитів пере вищують встановлені законод авством межі; використання і ноземної валюти на території України, як засобу платежу аб о як застави; розміщення валю тних цінностей на рахунках і у вкладах за межами України; з дійснення інвестицій за корд он, у тому числі шляхом придб ання цінних паперів, за винят ком цінних паперів або інших корпоративних прав, отриман их фізичними особами, як дару нок або спадщину. Цей перелік підстав, за наявності яких ст орони повинні отримувати інд ивідуальні ліцензії, є вичер пним і розширеному тлумаченн ю не підлягає.

Крім того, постановою від 14.10 .2004 № 483 Правління Національног о банку України, який діє як уп овноважена державна установ а при застосуванні законодав ства України про валютне рег улювання і валютний контроль , затверджено Положення "Про п орядок видачі Національним б анком України індивідуальни х ліцензій на використання і ноземної валюти на території України, як засобу платежу", з гідно з п. 1.5 якого, у разі, якщо і ніціатором або отримувачем з а валютною операцією є уповн оважений банк, використання іноземної валюти, як засобу п латежу дозволяється без отри мання індивідуальної ліценз ії.

З огляду на наведене суд дох одить до висновку, що кредиту вання банківською установою резидента не є об' єктом вал ютних операцій і законодавст вом не заборонено.

Таким чином, укладення кред итного договору в іноземній валюті не суперечить вимогам діючого законодавства, а том у не може бути підставою для в изнання його недійсним.

Крім того суд вважає необґр унтованими вимоги позивача щ одо недійсності оскаржувано го кредитного договору у зв' язку з тим, що він не скріплени й печаткою юридичної особи - ВАТ „Райффайзен Банк Ава ль”.

Так, відповідно до п. 3.2.7 Нака зу N 17 від 11.01.1999 р. „Про затверджен ня Інструкції про порядок ви дачі міністерствам та іншим центральним органам виконав чої влади, підприємствам, уст ановам, організаціям, господ арським об'єднанням та грома дянам дозволів на право відк риття та функціонування штем пельно-граверних майстерень , виготовлення печаток і штам пів, а також порядок видачі до зволів на оформлення замовле нь на виготовлення печаток і штампів, та затвердження Умо в і правил провадження діяль ності з відкриття та функціо нування штемпельно-граверни х майстерень, виготовлення п ечаток і штампів” (далі - Інс трукція) філіям, іншим відокр емленим підрозділам підприє мств, установ, організацій, го сподарських об' єднань, суб' єктів підприємництва тощо, д озволяється виготовлення ка учукових і металевих печаток у разі, якщо це передбачено ст атутом, положенням або наказ ом про ці філії.

В даному випадку, стороною к редитного договору є саме Б анк, а підпис уповноваженої особи Банку на цьому кредитн ому договорі посвідчений печ аткою Дирекції з позначенням , зокрема: „Миколаївська обла сна дирекція”.

Як свідчать матеріали спра ви, печатка кредитора на назв аному кредитному договорі кр ім зазначення „Миколаївська обласна дирекція ВАТ „Райф файзен Банк Аваль”, Україна , м. Київ”, містить також ідент ифікаційний код 14305909, котрий зг ідно свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи с ерія А01 № 646961 від 05.11.2009 р. ( Т.1 а. с. 62-63) і д овідки з ЄДРПОУ № 17769/06 (Т1. а.с. 33) на лежить саме юридичній особі - банку. При цьому за змістом п. 2 ч. 2 ст. 207 ЦК України не передб ачено необхідності скріплен ня правочину саме якоюсь кон кретно визначеною печаткою ю ридичної особи.

Враховуючи викладене, суд не вбачає підстав для задово лення позову.

На підставі викладе ного, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-84 ГПК України, господарський суд

В И Р І Ш И В :

1. Відмовити в за доволенні позовних вимог.

Рішення господарськ ого суду набирає законної си ли після закінчення десятиде нного строку з дня його прийн яття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено ли ше вступну та резолютивну ча стини рішення, воно набирає з аконної сили після закінченн я десятиденного строку з дня підписання рішення, оформле ного відповідно до статті 84 ць ого Кодексу.

Суддя О.В.Ткач енко

Повне рішення складено : «26»січня 2011 року