Постанова

від 07.02.2008 по справі 2-25/3911-2007

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

2-25/3911-2007

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 07 лютого 2008 р.                                                                                    № 2-25/3911-2007  

Вищий господарський  суд України у складі колегії суддів:

Кочерової Н.О., - головуючого,

Рибака В.В.,Черкащенка М.М.,

розглянувши матеріали касаційної скаргиПСП “Гвардієць”

на постановуСевастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року

у справі господарського суду  АР Крим   

за позовомТОВ “Аріель”

до ПСП “Гвардієць”

простягнення 333369,37 грн.,

В засіданні взяли участь представники:

- позивача:не з”явився,          

- відповідача:Перця О.І.,

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2007 року ТОВ “Аріель” звернулось до господарського суду з позовом до ПСП “Гвардієць” про стягнення 270204,16 грн. суми боргу та 63165,21 грн. штрафу.

Рішенням господарського суду АР Крим від 04.06.2007 року позов задоволено повністю. Стягнуто на користь позивача 270204,16 грн. боргу, 63165,21 грн. штрафу та 3452,00 грн. судових витрат.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року рішення місцевого господарського суду від 04.06.2007 року залишено без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Не погоджуючись з прийнятими судовими рішеннями ПСП “Гвардієць” подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року та рішення господарського суду АР Крим від 04.06.2007 року скасувати в частині стягнення штрафу, в скасованій частині прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог про стягнення 63165,21 грн. штрафу.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судами неправильно застосовані норми матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.

Доповідач: Черкащенко М.М.

Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи між сторонами існували правовідносини, що виникли з договорів купівлі-продажу.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ТОВ “Аріель” (продавець) поставило на адресу ПСП “Гвардієць” за договором купівлі-продажу № 68/4-2 від 14.04.2006 року, договором купівлі-продажу № 91/5-2 від30.05.2006 року, договором купівлі-продажу № 100/6-2 від 14.06.2006 року, видатковою накладною № АР-0000392 від 05.04.2006 року, видатковою накладною №АР-0000468 від 11.07.2006 року товар на загальну суму 417204,16 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи приписи даних статей, а також те, що відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань лише частково, в розмірі 147000,00 грн., оплатив вартість товару, судова колегія погоджується з висновками попередніх інстанцій про стягнення з ПСП “Гвардієць”  270204,16 грн. суми боргу.

Відповідно до 7.3 договорів купівлі-продажу № 68/4-2 від 14.04.2006 року, № 91/5-2 від30.05.2006 року, № 100/6-2 від 14.06.2006 року, якщо впродовж п'яти календарних днів після настання строку оплати товару визначених п.5.1 договору, оплата не здійснена покупець сплачує продавцю штраф в розмірі 20% від вартості несплаченого товару.

Пунктом 8.1 зазначених договорів передбачено звільнення сторін від відповідальності за часткове або повне невиконання зобов'язань, якщо таке невиконання з'явилось наслідком обставин непереборної сили, яка виникла після укладення договору, в результаті подій надзвичайного характеру, настання яких сторона, яка не виконала зобов'язання повністю або частково не могла передбачити або перешкодити розумними методами. Такими є: стихійні лиха, акти влади, збройні конфлікти та інтервенції, епідемії, а також надзвичайні економічні зміни, які впливають на виконання зобов'язань сторонами.

Згідно зі ст. 617 Цивільного кодексу України, особа,  яка  порушила   зобов'язання,   звільняється  від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.     Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.    

З урахуванням зазначеного, а також того, що погодні умови (морози) спостерігались у період 20-28 січня та 06-10 лютого 2006 року, тобто до моменту укладання договорів купівлі-продажу з позивачем, суди попередніх інстанцій дійшли правомірного висновку про відсутність підстав, що звільняють відповідача від відповідальності передбаченою п.7.3 договору.

Відповідно до ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов‘язання боржником, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов‘язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо ж порушення зобов‘язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Згідно зі ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Враховуючи вищевикладене, майновий стан сторін, а також те, що розмір штрафних санкцій надмірно великий порівняно із збитками кредитора, судова колегія приходить до висновку про зменшення розміру штрафу, який підлягає стягненню з відповідача за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань до 6316,52 грн.

На підставі викладеного, постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року та рішення господарського суду АР Крим від 04.06.2007 року підлягають зміні в частині стягнення штрафу шляхом зменшення його розміру.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119- 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд

                                                    ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 19.09.2007 року та рішення господарського суду АР Крим від 04.06.2007 року у справі № 2-25/3911-2007 змінити.

Резолютивну частину рішення господарського суду АР Крим від 04.06.2007 року з даної справи викласти у наступній редакції:

“Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного підприємства “Гвардієць” (Нижнігірський район, с. Охотське, вул. Леніна, 108; р/р 26005301361047 філія відділення ПІБ м. Красногвардійськ БО №3, ІПН 317953401287) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Аріель” (м. Сімферополь, вул. Полянської, 9, кв.18; р/р 260003002132 в ЗАТ “Кредо банк”, МФО 384577, ЗКПО 31795341 270204,16 грн. суми боргу, 6316,52 грн. штрафу, 3334,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позову відмовити.”  

          Доручити господарському суду АР Крим видати відповідні накази згідно зі ст. 122 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий                                                                          Н. Кочерова

Судді:                                                      В. Рибак

                                                                                    М. Черкащенко