Рішення

від 31.01.2008 по справі 24/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

24/283

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

                                                       31.01.08                                                                                                             Справа № 24/283

За позовом –Відкритого акціонерного товариства „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури”, м. Львів

До відповідача –Управління державної служби охорони при УМВС України у Львівській області, м.Львів.

Про визнання недійсним договору №2990/16749  від 03.10.2006р.

                                                                                                    Суддя Хабіб М.І.

                                                                                                    Секретар Савченко Ю.А.                                            

Представники:

Від позивача –Куксов В.Г.- представник                            

Від відповідача –Бондар В.В. - представник                                

Суть спору: Позов заявлено про визнання недійсним договору №2990/16749  від 03.10.2006р. на охорону майна –будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до абз.2 п.1 договору обов”язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у замовника  повноважень на володіння, користування та розпорядження об”єктом, відомості про що надаються у письмовій формі. Оскільки  позивач - ВАТ „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” не надав відповідачеві повноважень на володіння, користування та розпорядження об”єктом, то, на думку позивача, сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору, тому договір суперечить ч.1 ст.638 ЦК України та ч.2 ст.180 ГК України, тобто є таким, що підлягає визнанню недійсним.

Відповідач проти позову заперечує, посилаючись на те, що підставою для укладення договору була ухвала господарського суду Львівської області від 29.09.2006р у справі № 1/1016-9/174, надана позивачем, якою, зокрема, було заборонено будь-яким особам чинити перешкоди позивачеві - ВАТ „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” у володінні, користуванні та розпорядженні приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28 під літерою А-5.Ухвала суду є обов”язковою до виконання на всій території України, тому сторонами був укладений договір на охорону будівлі, яка знаходиться за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, договір належним чином виконаний сторонами. Крім того, на підтвердження встановлення факту правомірності укладення та виконання договору, який є предметом спору, відповідач посилається на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 20.11.2007р. у справі № 9/148 (1/1159-9/328).

В судовому засіданні 27.12.2007р оголошено перерву до 31.01.2008р.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив наступне.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 29.09.2006р у справі № 1/1016-9/174 за позовом ВАТ „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” до  ТзОВ „Українські юридичні технології” про розірвання договору оренди від 15.09.2006р., укладеного позивачем і відповідачам, та стягнення збитків, заподіяних самовільним проведенням ремонтних робіт в приміщенні за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28 під літерою А-5., у розмірі 15 000,00грн.,за  клопотанням позивача   відповідно до ст.ст. 66,67 ГПК було забезпечено позов, зокрема, допущено ВАТ „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” до приміщень за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28 під літерою А-5, а також було заборонено будь-яким особам чинити перешкоди позивачеві - ВАТ „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури” у володінні, користуванні та розпорядженні приміщеннями за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28 під літерою А-5. Цією ж ухвалою заборонено  будь –яким особам, крім визначених ВАТ „ЛНДІ ФТА” знаходитьсь на території за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28 під літерою А-5 без дозволу ВАТ „ЛНДІ ФТА”, на підставі будь-яких документів, крім договорів, укладених ВАТ „ЛНДІ ФТА” , в т.ч.  на охорону приміщень, до вирішення спору по суті позову.

В ухвалі вказано, що ця ухвала є обов”язковою до виконання.

У відповідності до названої ухвали ВАТ „Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури”, як єдиною повноважною стороною, та Управлінням державної служби охорони при УМВС України у Львівській області в особі Франківського МВДСО УДСО при УМВС України у Львівській області 03.10.2006р. укладено договір № 2990/16749 на охорону майна - приміщення за адресою: м. Львів, вул. Смаль-Стоцького,1, корпус 28 під літерою А-5, що підтверджено дислокацією ( додаток 1 до договору).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.11.2006р. у справі  № 1/1016-9/174 зупинено виконання ухвали господарського суду Львівської області від 29.09.2006р до закінчення касаційного провадження, на підставі якої складено акт від 16.11.2006р. про зняття охорони з об”єкта.

23.11.2006р. постановою Вищого господарського суду України скасовано ухвалу господарського суду Львівської області від 29.09.2006р у справі № 1/1016-9/174 в частині вжиття заходів до забезпечення позову.

Названі вище факти встановлені Львівським апеляційним господарським судом у  постанові від 20.11.2007р. при  розгляді апеляційної скарги Управління державної служби охорони при УМВС України у Львівській області на ухвалу від 02.08.2007р. у справі № 9/148 (1/1159-9/328)  за позовом ЗАТ „Сетвік” до відповідача-1- ПП „Кліко”, відповідача-2- Управління державної служби охорони при УМВС України у Львівській області, відповідача-3 - ВАТ„Львівський науково-дослідний інститут факсимільно-телефонної апаратури”, за  участю третіх осіб –Франківської РА та ОКП „БТІ та ЕО” про виселення із будівлі та усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном.

У цій постанові вказано, що відповідач-2 (Управління державної служби охорони при УМВС України у Львівській області ) діяв у межах чинного законодавства.

Крім того, матеріалами справи, а саме: актами прийому –здачі виконаних робіт/послуг/ за жовтень і листопад 2006р. підтверджено надання позивачеві послуг з охорони  вказаного у договорі № 2990/16749 об”єкта на загальну суму 24815,60 ( 14 865,60 +  9950,00) грн., які оплачені позивачем в повній сумі, підтвердженням чого є виписки банку з рахунка клієнта за 09.10.2006р,30.10.2006р. та 08.11.2006р.

Дослідивши всі обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін та оцінивши подані докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають до задоволення з наступних підстав.

Як на підставу позовних вимог позивач посилається на те, що він не надав відповідачеві повноважень на володіння, користування та розпорядження об”єктом, тому вважає, що сторони не досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Частиною 1 статті 638 ЦК України, частиною 2 ст.180 ГК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б  однієї  із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до абз.2 п.1 договору обов”язковою умовою на час укладення та здійснення договору є наявність у замовника  повноважень на володіння, користування та розпорядження об”єктом, відомості про що надаються у письмовій формі.

Як вбачається із матеріалів справи,  позивач надав відповідачеві ухвалу господарського суду від 29.09.2006р у справі № 1/1016-9/174 , яка  підтверджувала повноваження позивача на володіння, користування та розпорядження майном, яке було предметом договору охорони. Названа ухвала суду  на момент укладення договору відповідно до ст. 4/5 ГПК України була обов”язковою до виконання.

Єдиною повноважною особою на  укладення договору на охорону майна після вжиття судом заходів до забезпечення позову згідно із ухвалою господарського суду Львівської області від 29.09.2006р у справі № 1/1016-9/174, був позивач, що встановлено Львівським апеляційним господарським судом у  постанові від 20.11.2007р., яка набрала законної сили і є чинною.

В силу ст.35 ГПК України, факти, встановлені рішенням господарського суду ( іншого органу, який вирішує господарські спори), під час розгляду однієї справи, не доводяться знов упри вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Отже, доводи позивача про те, що при укладенні договору сторонами не досягнуто згоди щодо істотних умов договору, оскільки він не надав відповідачеві повноважень на володіння, користування та розпорядження об”єктом, який здається під охорону, суперечать фактичним обставинам справи та спростовуються матеріалами справи.

Згідно із ст.215 ЦК України, підставами недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною ( сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 ст.203 цього Кодексу.

В силу вимог ст.203 ЦК України, зокрема, зміст правочину не може  суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення  учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Судом не встановлено фактів, що при укладенні оспорюваного договору сторонами не було досягнуто згоди щодо істотних умов договору та не були додержані вимоги ст.203 ЦК України, доказів на підтвердження таких фактів суду не подано.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 22, 33, 34, 36, 43, 49, 77, 82-85 ГПК України, суд

                                                                   ВИРІШИВ:

        У задоволенні позову відмовити повністю.

           Суддя                                                                                             Хабіб М.