Рішення

від 07.02.2008 по справі 15/345пн

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

15/345пн

                                ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

                                                             Р І Ш Е Н Н Я   

                                                            іменем України

07.02.08 р.                                                                               Справа № 15/345пн                               

Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Богатиря К.В.

при секретарі судового засідання Щитовій Л.М.,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Дочірнього підприємства “Донецьке автотранспортне підприємство 11462” відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31476779)

до відповідача товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 31501050)

про зобов'язання повернути майно позивача

третя особа без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Вєра” м. Донецьк (код ЄДРПОУ 34335435)

за участю представників сторін:

від позивача: Архипов Б.С. за довіреністю б/н від 10.12.2007 р.

від відповідача: Оплимах А.В. за довіреністю б/н від 01.11.2007 р.

від третьої особи: не з'явився

До господарського суду Донецької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства “Донецьке автотранспортне підприємство 11462” відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” м. Донецьк про зобов'язання повернути майно позивача.

Ухвалою суду від 07.12.2007 р. позовна заява була прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 15/345пн, залучено до участі у справі третю особу без права заявляти самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Вєра” м. Донецьк.

Представник третьої особи у порушення ухвал від 07.12.2008 р., 19.12.2008 р., 17.01.2008р.  у судові засідання  не з'явився, однак надав  письмові пояснення вих. № 49/07 від 18.12.2007 р.

В останнє судове засідання прибув громадянин Баздьоркін В.І. в якості представника третьої особи на підставі довіреності б/н від 28.01.2008 р. Але підпис директора товариства з обмеженою відповідальністю “ВЄРА” на довіреності скріплений печаткою Товарної біржі „Даліса”, код ЄДРПОУ 13500253. За таких обставин вказана довіреність не відповідає вимогам статті 246 Цивільного кодексу України, тому не приймається судом до уваги як належний доказ щодо представника третьої особи.  

В судовому засіданні представниками сторін було заявлено письмове клопотання  про ведення судового засідання без здійснення технічної фіксації, у зв'язку з чим відповідно до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України судом не здійснювалося фіксування судового процесу.

Судом, відповідно до вимог статті  81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протокол, який долучено до матеріалів справи.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши подані докази та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників позивача та відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до договору купівлі-продажу ВЕС № 217604 від 28.09.2006 р. та акту прийому-передачі від 05.10.2006 р. відкрите акціонерне товариство „Донецькавтотранс” (продавець) продав, а товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” (покупець) купив будівлі, що знаходяться за адресою: Україна, Донецька область, м. Донецьк, вул. Акопяна, б. 57, а саме:  літ. А-1 – будівля профілакторію, загальна площа 1167,2 кв. м.; Б-1 – будівля котельної, загальна площа 95,7 кв. м.; В-1 – будівля підсобних цехів, загальна площа 326,2 кв. м.;  Г-1 – будівля АЗС, загальна площа 23,6 кв. м.; Д-1 – диспетчерська, загальна площа 54,1 кв. м.

Позивачем заявлено, що під час передачі будівель ним було вивезено своє обладнання та інвентар. Однак, у будівлі котельні залишилось два опалювальні котли Е 1,0-9Р-2, вартістю 4750,00 грн. кожний, які не були демонтовані позивачем у зв'язку з необхідністю порушувати конструкцію будівлі котельної, на що новий власник будівлі згоди не дав та заборонив взагалі допуск до приміщення котельної для демонтажу цих котлів.

Згідно позовної заяви новим власником вказаного майна позивач вважає товариство  з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп”  м. Донецьк.

Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України позивач уточнив пункт 1 резолютивної частини позовної заяви, виклавши в наступній редакції: зобов'язати відповідача повернути майно позивача, забезпечивши допуск в приміщення котельної для демонтажу котлів. Суд прийняв змінені позовні вимоги до розгляду.

У підтвердження своїх  позовних вимог позивачем до суду надано акти від 28.09.2007 р., від 25.12.2007 р. про не допуск представників позивача до об'єктів інвентаризації, а також заяви від 25.12.2007 р., від 15.01.2008 р., від 16.01.2008 р. від працівників позивача та відповідача щодо знаходження вказаних котлів у будівлі котельної.

У судовому засіданні та у письмових поясненнях відповідач проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що товариство з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” ніколи не мало договірних стосунків з товариством з обмеженою відповідальністю „Вєра” та не покупало у нього будівлі, які знаходяться за адресою: Україна, м. Донецьк, вул. Акопяна, б. 57.

Крім того, у письмових поясненнях третя особа на стороні відповідача – товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” м. Донецьк зазначає, що договір купівлі-продажу та акт прийму-передачі котельної новому власнику на підприємстві відсутні, так як вся документація в листопаді 2007 р. була вилучена контролюючими органами.

З огляду на вищевказане, суд ухвалою від 19.12.2007 р. за клопотанням позивача зобов'язав  комунальне підприємство „Бюро технічної інвентаризації  у м. Донецьку” надати до суду витяг із свідоцтва про реєстрацію права власності на нерухоме майно (котельна, літ. Б-1, загальна площа 95,7 кв. м.), яке розташоване за адресою: вул. Акопяна, б. 57, м. Донецьк, копії договору купівлі-продажу цієї котельні, акту прийому-передачі, які підтверджують передачу права власності товариства з обмеженою відповідальністю „Вєра” іншій особі.

Так, на виконання ухвали суду від 19.12.2007 р. комунальним підприємством „Бюро технічної інвентаризації  у м. Донецьку” було надано копію договору купівлі-продажу нерухомості від 19.10.2006 р., згідно з яким товариство з обмеженою відповідальністю „Вєра” (продавець) продає, а громадянин України – фізична особа Жук Сергій Михайлович м. Донецьк (покупець) купує (приймає у власність) будівлі, загальною площею 1666,8 кв.м., а саме:  

-          будівля профілакторію літ. А-1, загальною площею 1167,2 кв. м.;

-          будівля котельної літ. Б-1, загальною площею 95,7 кв. м.;

-          будівля підсобних цехів літ. В-1, загальна площа 326,2 кв. м.;  

-          будівля АЗС літ. Г-1, загальною площею 23,6 кв. м.;

-          диспетчерська літ. Д-1, загальною площею 54,1 кв. м.,

що знаходяться за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Акопяна, б. 57.  

Також, до матеріалів справи долучено копію нотаріально посвідченої заяви від 19.10.2006 р., відповідно до якої директор товариства з обмеженою відповідальністю  „Вєра” громадянин Удовенко Геннадій Якович стверджує, що фізична особа, громадянин України, Жук Сергій Михайлович здійснив повний розрахунок за придбані будівлі, загальною площею 1666,8 кв. м., розташовані за адресою: Донецька обл., м. Донецьк, вул. Акопяна, б. 57, продані згідно договору купівлі-продажу нерухомості від 19.10.2006 р.

Право власності на котельню літ. Б-1, загальною площею 95,7 кв. м. за фізичною особою, громадянином України, Жуком Сергієм Михайловичем м. Донецьк підтверджується витягом з реєстру прав власності на нерухоме майно № 12240892, витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 12240863, копії яких додані до матеріалів справи.  

Таким чином, відповідно до наданих до суду документів вбачається, що відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” м. Донецьк не є власником будівлі котельні, де залишились, як стверджує позивач, два опалювальні котли Е 1,0-9Р-2, вартістю 4750,00 грн. кожний, що є власністю позивача.

Також, судом встановлено, що долучені до матеріалів справи заяви від 25.12.2007 р., від 15.01.2008 р., від 16.01.2008 р. працівників позивача та відповідача щодо знаходження котлів у будівлі котельної не підтверджують факт наявності права власності відповідача на котельню. Акти від 28.09.2007 р., від 25.12.2007 р. про не допуск представників позивача до вказаних об'єктів були складені у вільній формі в односторонньому порядку та  підписані без участі представників відповідача або власника будівлі котельної, тому не можуть вважатися належними доказами, які необхідні для правильного вирішення спору.

Посилання ж позивача у вказаних актах про відмову представників товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” м. Донецьк у їх підписанні не є обставиною, яка б дала змогу суду вважати їх належними доказами по цій справі.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Стаття 34 цього Кодексу передбачає, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно статті 36 цього Кодексу письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Тому, заявлені позивачем вимоги щодо зобов'язання відповідача повернути майно підприємства, забезпечивши допуск в приміщення котельної для демонтажу котлів, не підтверджуються відповідними доказами, що саме відповідач – товариство з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” перешкоджає йому у допуску в приміщення котельної для демонтажу котлів.

Враховуючи, що позов не підтверджений відповідними доказами, вимоги дочірнього підприємства “Донецьке автотранспортне підприємство 11462” відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” про повернення майна позивача, забезпечення допуску в приміщення котельної для демонтажу котлів є такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, тому не підлягають задоволенню.

До оголошення судового рішення у даній справі позивач в установленому порядку заяв до суду про заміну відповідача на дійсного власника котельні не надав. Згідно діючого Господарського процесуального кодексу України позовні вимоги про зобов'язання повернути майно, якщо вони заявлені до фізичної особи, яка не є підприємцем, не підлягають розгляду господарськими судами України.  

Крім того, позивачем у позовній заяві заявлено до стягнення з відповідача штраф за залишення претензії без відповіді.

Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачені права господарського суду щодо прийняття рішення, пунктом 4 якої встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право стягувати у доход Державного бюджету України із сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому статтею 9 цього Кодексу.  

Однак, Законом України „Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо досудового врегулювання спорів” від 23.06.2005 р. № 2705-ІV стаття 9 Господарського процесуального кодексу України, що встановлювала відповідальність за порушення строків розгляду претензії, була виключена із цього кодексу.

Таким чином, суд не має можливості визначити конкретний розмір штрафу за порушення відповідачем строку розгляду претензії, тому позовні вимоги у цій частині підлягають залишенню без задоволення.

Позивачем також було заявлено вимогу про забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно та грошові суми, що належать відповідачу.

Згідно ст. 66 Господарського процесуального кодексу України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд, розглянувши та оцінивши за своїм внутрішнім переконанням вищевказану заяву, вважає її такою, що не підлягає задоволенню у зв'язку з тим, що вказана заява заснована лише на припущеннях позивача стосовно того, що грошові кошти та майно, які є у відповідача, можуть зникнути, зменшитися за кількістю або погіршитись за якістю на момент винесення рішення господарським судом.

Крім того, забезпечення позову судом не застосовується у зв'язку з відмовою у задоволенні позовних вимог.  

 Згідно ст. 49 ГПК України судові витрати, а саме  витрати на державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення покладаються на позивача.  

Враховуючи вищевикладене, керуючись статтями 12; 22; 32-34; 36; 43; 49; 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Відмовити у задоволенні позову дочірньому підприємству “Донецьке автотранспортне підприємство 11462” відкритого акціонерного товариства “Донецькавтотранс” м. Донецьк до товариства з обмеженою відповідальністю “Крафт індастрі груп” м. Донецьк про зобов'язання відповідача повернути майно позивача, забезпечивши допуск в приміщення котельної для демонтажу котлів.

У судовому засіданні 07.02.2008 р. оголошено текст рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

У разі  подання  апеляційної скарги або внесення апеляційного подання рішення,  якщо його не скасовано,  набирає  законної  сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.

Суддя                                                                         Богатир К.В.