Рішення

від 08.02.2008 по справі 12/46

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

12/46

08.02.08  

УКРАЇНА

Господарський суд

Чернігівської області

14000,  м. Чернігів                                                                             телефон канцелярії

проспект Миру, 20                                                                                         7-99-18

Іменем України

                                                                             РІШЕННЯ

07 лютого 2008 року                                             Справа № 12/46

Позивач: Закрите акціонерне товариство  "Шляхо-будівельне управління -14",  вул. Любецька, 35, м. Чернігів, 14021

Відповідач:          Приватне підприємство  "Чернігівмастербуд",  

юридична адреса: вул. Ціолковського, 30, м. Чернігів,14001

фактична  адреса: 14005, м. Чернігів, вул. Мстиславська, 35, кв. 6

Предмет спору: про стягнення заборгованості 43066,32 грн.

Суддя                 Л.М.Лавриненко

Представники сторін:

позивач: Фісун  М.В.  -  довіреність № 483 від 14.05.2007 року,  представник.

відповідач: Бабинець С.П. –довіреність б/н від 22.04.2007 року, представник.

СУТЬ  СПОРУ:

  Позивачем подано позов про стягнення з відповідача  перерахованих  коштів в сумі 37 825 грн. 20 коп. згідно платіжного доручення № 127 від 21.01.2007 року за поставку бордюрів БУ-300-30-32 та БУ-100-30-18, а також три відсотки річних в розмірі 945 грн. 60 коп. та  4295 грн. 52 коп. інфляційних втрат, за  непоставку оплаченого товару.

 Представники сторін в судовому засіданні  надали клопотання  про відмову здійснення технічної фіксації судового процесу, які задоволено судом.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав свої позовні вимоги та уточнив, що 3% річних підлягають стягненню за період з лютого по листопад 2007 року, а також надав письмове клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів, яке задоволено судом.

          Представник відповідача в поданому відзиві на позов проти заявлених позовних вимог заперечував, посилаючись на неможливість передачі спірного майна (бордюрів) через  вчинення Товариством з обмеженою відповідальністю „Валвіт” перешкод при передачі та вивезенні бордюрів.

Також представник відповідача  заявив клопотання про залучення до участі у справі,  відповідно до ст. 24 Господарського процесуального кодексу України, Товариства з обмеженою відповідальністю „Валвіт" в якості належного відповідача.

       Представник позивача проти клопотання відповідача заперечував.

Клопотання відповідача про залучення Товариства з обмеженою відповідальністю "Валвіт" в якості належного відповідача відхилено судом у зв”язку з необгрунтованістю.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників сторін,  дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору, господарський суд встановив:

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець згідно договору купівлі–продажу передає або зобов'язується передати у власність покупцеві товар, а покупець прийняти його та оплатити.

12.01.07р. відповідачем було виписано  позивачеві рахунок № СФ –0000001 від 12.01.07р. на суму  37825 грн 20 коп на оплату бордюрів БУ-300-30-32 та БУ-100-30-18.

21.01.2007 року позивач платіжним дорученням №  127 здійснив перерахування відповідачу грошові кошти в розмірі 37 825 грн. 20 коп. за поставку бордюрів БУ-300-30-32 та БУ-100-30-18.

Єдиний письмовий договір на купівлю-продаж товару між сторонами не укладався.

           Угода купівлі –продажу, відповідно до ч. 2 ст. 638 Цивільного кодексу України, була укладена шляхом здійснення сторонами конклюдентних дій , а саме  виставлення відповідачем рахунку на оплату та проведення позивачем оплати.

          У відповідності зі ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином  відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно  до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.

          Як встановлено  постановою  Київського  апеляційного господарського суду від  03.07.07р. по справі  № 7\91 за позовом Приватного підприємства  "Чернігівмастербуд" до  товариства з обмеженою відповідальністю „ Валвіт” , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  на предмет спор на стороні позивача,  закрите акціонерне товариство  „Шляхо-будівельне управління  № 14”  про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном  на суму  37825,20 коп , 16.03.07р.  позивач з”явився для отримання  придбаного товару , але товар йому передано не було, що підтверджується актом  від 16.03.07р. , складеного за участю представників сторін.

          Згідно ст. 35 Господарського процесуального  кодексу України, факти встановленні рішенням господарського суду  під час розгляду  однієї справи , не доводяться  знову  при вирішенні  інших спорів , в яких беруть участь ті самі сторони.

Таким чином , суд доходить висновку , що  відповідач в порушення вимог чинного законодавства  взяті на себе зобов'язання щодо поставки бордюрів не виконав  і товар в установлений строк не поставив.

 Згідно ч. 2 ст.693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати  товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

30.11.2007 року позивачем було направлено на адресу відповідача лист-претензію № 1353, в якій він просив відповідача повернути суму перерахованих коштів в розмірі 37 825 грн. 20 коп., а також сплатити інфляційні витрати та три відсотки річних.

Враховуючи, що відповідач належним чином не виконав свої зобов'язання,  товар позивачеві не передав і суму перерахованих грошових коштів не повернув, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги щодо стягнення 37 825 грн. 20 коп. суми перерахованих грошових коштів за непоставлений товар  є  обґрунтованими і підлягають задоволенню в повному обсязі.

Посилання  відповідача на те, що  відповідачем по даній справі повинно виступати  ТОВ „ Валвіт”, оскільки ним  по даний час не виконано рішення господарського суду Чернігівської області від 10.05.07р. та постанова Київського  апеляційного господарського суду від 03.07.07р. по справі  № 7\91 за позовом Приватного підприємства  "Чернігівмастербуд" до  товариства з обмеженою відповідальністю „ Валвіт” , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  на предмет спор на стороні позивача,  закрите акціонерне товариство  „Шляхо-будівельне управління  № 14”   щодо неповернення  відповідачу  бордюрів  БУ –300-30-32 в кількості 140 шт, бордюрів  БР –100-10-18  в кількості 48 шт, які знаходяться  на будівельному майданчику  „ АЗС –Ріпки”, є безпідставним і судом до уваги не може  бути прийнято.

Рішенням господарського суду Чернігівської області та постановою  Київського  апеляційного господарського суду від  03.07.07р. по справі  № 7\91 за позовом Приватного підприємства  "Чернігівмастербуд" до  товариства з обмеженою відповідальністю „ Валвіт” , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог  на предмет спор на стороні позивача,  закрите акціонерне товариство  „Шляхо-будівельне управління  № 14”  про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном  на суму  37825,20 коп, встановлено, що власником бордюрів  БУ –300-30-32 в кількості 140 шт, бордюрів  БР –100-10-18  в кількості 48 шт, які знаходяться  на будівельному майданчику  „ АЗС –Ріпки” є  приватне підприємство  „Чернігівмастербуд”” до моменту передачі вказаних бордюрів  позивачеві.

Як встановлено судом під час розгляду даної справи, відповідач до цього часу бордюри позивачеві не передав. Доказів наявності  правовідносин між позивачем та товариство з обмеженою відповідальністю „  Валвіт” щодо передачі  спірних бордюрів  відповідач також суду не надав.

 Позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних за період з лютого по листопад 2007 року в розмірі 945 грн. 60 коп. та інфляційні витрати в сумі 4295 грн. 52 коп. період з лютого по листопад 2007 року.

Частиною 3 ст. 698 Цивільного кодексу України  визначено , що на суму попередньої оплати  нараховуються  проценти  відповідно до ст. 536  цього  Кодексу  від дня , коли товар  мав бути переданий . до дня  фактичного передання  товару  покупцем або  повернення йому  суми попередньої  оплати. Згідно ч.2 ст.536 Цивільного кодексу України розмір процентів  за користування  чужими  грошовими коштами  встановлюється договором ,законом або  іншим актом цивільного законодавства.

Статтею  625 Цивільного кодексу України встановлено боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання на вимогу кредитора повинен сплатити три проценти річних від простроченої суми.

Оскільки матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо поставки оплачено товару, але враховуючи, що вимога щодо поставки товару  була пред”явлена 16.03.07р., суд доходить висновку , що три відсотки річних підлягають стягненню  в сумі 808 грн  грн. 32 коп .

Позовні вимоги щодо стягнення 4295 грн. 52 коп. інфляційних втрат за період з лютого по листопад 2007 року задоволенню не підлягають, оскільки  вимога щодо  повернення грошових коштів  була направлена  позивачем  відповідачеві лише 30.11.07р., а згідно ст. 625 Цивільного кодексу України  інфляційні втрати нараховуються за прострочку  виконання  боржником грошового  зобов'язання.

Відповідно до усної домовленості між сторонами, внаслідок якої позивач здійснив перерахування відповідачу суми попередньої оплати за поставку бордюрів, відповідач мав виконати зобов'язання щодо поставки товару, а не сплати кошти.

          Приймаючи до уваги, що відповідач в порушення ст.ст. 525,526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України взяті на себе зобов'язання щодо поставки оплаченого товару не виконав, суд з урахування  вищезазначеного,  доходить висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтовані і підлягають задоволенню в частині стягнення 37 825 грн. 20 коп. суми попередньої оплати та трьох відсотків річних в розмірі 808 грн. 32 коп.,  в решті позову відмовити.

          Враховуючи, що спір виник у зв'язку з неправомірними діями відповідача, то відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідача підлягає стягненню на користь позивача 386 грн. 34 коп.  держмита  та 118 грн. витрат за інформаційно –технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 536, 625, 655, 693  Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України,  господарський суд  

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного  підприємства  "Чернігівмастербуд",  (юридична адреса: вул. Ціолковського, 30, м. Чернігів, 14001, фактична адреса: вул. Мстиславська, 35, кв. 6, м. Чернігів, 14005) (р/р 26002935051120 в Чернігівському обласному ФАКБ „Укрсоцбанк,  МФО 353014, код ЄДРПОУ 33110819)  на користь Закритого  акціонерного товариства  "Шляхо-будівельне управління -14", вул. Любецька 35, м. Чернігів, 14000 (р/р № 260054372 в ЧОД АПБ „Аваль”, МФО 353348, код 307318709) 37 825 грн. 20 коп.  суми попередньої оплати., три відсотки річних в розмірі 808 грн. 32 коп., 386 грн. 34 коп. державного мита та 118  грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позову відмовити.

Суддя                                                                      Л.М. Лавриненко

Рішення оформлено відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 08.02.08р.

Суддя                                                                      Л.М. Лавриненко