4/172/10
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
=======================================================================
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"27" січня 2011 р. Справа № 4/172/10
Позивач Приватне підприємство “ВИТ - Агро”,
пер. Світлий, 4, м. Миколаїв, 54038
Відповідач Приватне підприємство “Бая”,
пр. Миру, 36, м. Миколаїв, 54055,
Суддя Дубова Т.М.
ПРИСУТНІ:
Від позивача – Кірюхін В.О., Кірюхін О.М. довіреність від 22.12.10р.
Від відповідача –Грянная О.В. довіреність № 2 від 18.01.11р.
СУТЬ СПОРУ: розірвання договору купівлі-продажу від 28.03.07р., додаткових угод від 10.04.07р. і від 27.04.07р. до договору та стягнення заборгованості в сумі 81 305,33 грн.
Позивач подав заяву про зменшення позовних вимог і просить стягнути з відповідача суму 81068,83 грн., з яких: 38000,00 грн. основного боргу, 35587,50 грн. інфляції, 7481,33 грн. 3% річних.
Враховуючи, що відповідно до ст. 22 ГПК України, позивач скористався своїм правом до прийняття рішення, справа розглядається за заявою від 21.01.2011р.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до господарського суду Миколаївської області з позовом про розірвання договору купівлі-продажу від 28.03.07р., додаткових угод від 10.04.07р. і від 27.04.07р. до договору та стягнення з відповідача суми 38000,00 грн. боргу, 35587,50 грн. інфляції, 7481,33 грн. 3% річних, оскільки за договором купівлі –продажу від 25.03.07р. та додаткових угод до нього він виконав свої обов'язки, шляхом перерахування на поточний рахунок відповідача передплати в сумі 315000,00 грн. за товар, а відповідач на момент подання позову не поставив позивачу товар, обумовлений умовами договору та додатковими угодами, обґрунтовуючи свої вимоги ст.ст. 264, 525, 526, 536, 625, 651, 653 ЦК України та ст.ст. 188, 230-232 ГК України.
Відповідач надав відзив, яким позов визнав частково в сумі 38000,00 грн. та погодився на розірвання договору. А щодо стягнення інфляції та річних просить в позові відмовити, посилаючись на те, що позивач не з'ясував підстави їх нарахування, а саме: нарахування інфляції з 08.09.08р. та річних - з 05.08.08р.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи та надавши їм юридичної оцінки, суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, але підлягають задоволенню частково, виходячи з наступного:
28.03.07р. сторони уклали договір купівлі –продажу, згідно якого відповідач був зобов'язаний передати позивачу 176,470 тонн ячменю на загальну суму 150 000,00 грн., включаючи ПДВ, а позивач оплатити та прийняти визначену в договорі сільськогосподарську продукцію (товар).
Відповідно до п. 4.2 договору, позивач був зобов'язаний здійснити 100% передплати за товар шляхом перерахування грошових коштів на рахунок відповідача.
На виконання умов договору позивач платіжним дорученням № 294 від 27.03.07р. перерахував на поточний рахунок відповідача передплату в сумі 150 000,00 грн. (арк.спр. 14).
Але, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав, товар не поставив, чим порушив п. 3.2. договору, згідно якого відповідач повинен був поставити позивачу товар, вказаний в договорі до 04.04.2007р.
10.04.07р. та 27.04.07р. сторони уклали додаткові угоди до договору купівлі - продажу від 28.03.07р., згідно яких відповідач зобов'язувався здійснити додаткові поставки ячменю в розмірі 300,00 тонн на загальну суму 255 000,00 грн. та 70,588 тонн на суму 60 000,00 грн. (арк.спр. 16, 19).
На виконання умов договору та додаткових угод до нього позивач перерахував ще кошти в сумі 165000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення № 301 від 11.04.07р., № 316 від 27.04.07р., № 320 від 07.05.07р., № 327 від 16.05.07р. та квитанція № 35 від 27.04.07р.
Проте, відповідач товар не поставив, порушуючи строки вказані в п. 3 додаткової угоди від 10.04.07р. та п. 5 додаткової угоди від 27.04.07р., а саме: до 15.04.07р. та другу поставку товару до 15.07.07р.
04.02.2008р. відповідач листом № 15 визнав заборгованість в розмірі 315 000,00 грн. та зобов'язався її погасити до 01.08.2008р. за рахунок поставки товару (арк.спр.22), але свої зобов'язання не виконав.
31.07.08р., 01.09.08р. позивач листами №№ 121, 129 звернувся до відповідача з вимогою виконати умови договору купівлі-продажу та додаткових угод до нього або повернути суму попередньої оплати в розмірі 315 000,00 грн. до 20.08.08р. та просив надати відповідь по суті протягом трьох днів (арк.спр. 52, 54).
Листом № 71 від 05.08.08р. відповідач визнав заборгованість в розмірі 315 000,00 грн. та зобов'язався її погасити до 20.08.08р. (арк.спр. 24).
За змістом ст. 264 ЦК України, перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов'язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.
Відповідач 08.09.2008р. повернув позивачу кошти в сумі 100 000,00 грн. та 15.06.2009р. - в сумі 177 000,00 грн., про що свідчать платіжні доручення від 08.09.08р. та 12.06.09р.
Таким чином, борг відповідача станом на час розгляду справи складає 38000,00 грн., що не заперечується відповідачем.
Отже, вимоги позивача щодо повернення суми попередньої оплати за товар цілком обґрунтовані, оскільки відповідач доказів поставки товару або повернення суми передоплати позивачу станом на час розгляду справи не надав, позовні вимоги в цій частині визнав повністю.
Відповідно до ст. 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обов'язок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.
Згідно ст.ст. 526, 625 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору або вимог ЦК України. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, за змістом ст. 625 ЦК України, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, у тому ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника та незалежно від сплати ним неустойки (пені) за порушення виконання зобов'язання та входять до складу грошового зобов'язання.
В зв'язку з порушенням зобов'язань щодо повернення коштів, визначених у листі № 71 від 05.08.08р. позивачем нарахована інфляція в сумі 35587,50 грн. за період з вересня 2008р. по листопад 2010р., яка підлягає задоволенню повністю на підставі ст. 625 ЦК України.
Щодо нарахованих позивачем 3 % річних в сумі 7481,33 грн. за період з 05.08.08р. по 18.11.08р. (арк.спр. 28), то позов в цій частині підлягає задоволенню частково в сумі 6904,51 грн., з огляду на наступне.
Як зазначалось вище, відповідач у листі № 71 від 05.08.08р. визначив строк повернення коштів до 20.08.08р., позивач з цим погодився.
За таких обставин, 3% річні підлягають стягненню за період з 20.08.08р. по 18.11.08р.
29.10.2010р. позивач звернувся до відповідача з пропозицією про добровільне розірвання договору купівлі - продажу від 28.03.07р. і додаткових угод до нього від 10.04.07р. і 27.04.07р. на підставі ст. 651 ЦК та ст. 188 ГК України.
Згідно ч.2 ст. 651 ЦК України та ст. 188 ГК України, договір може бути розірваний за рішенням суду в разі істотних порушень договору другою стороною, а також у випадках встановлених договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
Невиконання відповідачем умов договору, починаючи з 4 квітня 2007р. та не повернення попередньої оплати є істотним у розумінні ч.2 ст. 651 ЦК України, згідно якої істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Проте, відповідач залишив пропозицію позивача про добровільне розірвання договору купівлі - продажу без відповіді, в судовому засіданні позов в цій частині визнав повністю.
Отже, позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.
Згідно ч.5 ст.188 ГК України, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як підставу своїх вимог або заперечень. Заперечення відповідача прийняті судом до уваги частково.
Виходячи з викладеного, позов підлягає задоволенню частково, судові витрати слід віднести на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд –
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити частково.
Розірвати договір купівлі-продажу від 28.03.07р. з додатковими угодами до нього від 10.04.07р. та 27.04.07р., укладений між приватним підприємством “Бая” (пр. Миру, 36, м. Миколаїв, код 32283343) та приватним підприємством “ВИТ - Агро” (пер. Світлий, 4, м. Миколаїв, код 33573405).
Стягнути з приватного підприємства “Бая” (пр. Миру, 36, м. Миколаїв, код 32283343) на користь приватного підприємства “ВИТ - Агро” (пер. Світлий, 4, м. Миколаїв, код 33573405) суму 38000,00 грн. (тридцять вісім тисяч грн. 00 коп.) боргу, 35587,50 грн. (тридцять п'ять тисяч п'ятсот вісімдесят сім грн. п'ятдесят коп.) інфляції, 6904,51 грн. (шість тисяч дев'ятсот чотири грн. 51 коп.) 3% річних, 887,60 грн. (вісімсот вісімдесят сім грн. 60 коп.) держмита та 233,64 грн. (двісті тридцять три грн. 64 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Наказ видати позивачу.
На суму 576,82 грн. 3% річних в позові відмовити.
Рішення може бути оскаржене у 10-дений строк.
Суддя Т.М.Дубова
Рішення оформлено у відповідності зі ст. 84 ГПК України та підписано суддею 28.01.11р.
Суд | Господарський суд Миколаївської області |
Дата ухвалення рішення | 27.01.2011 |
Оприлюднено | 02.02.2011 |
Номер документу | 13576368 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Господарський суд Миколаївської області
Дубова Т.М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні