Рішення

від 16.11.2010 по справі 9/182-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/182-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

 01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16                                                   тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" листопада 2010 р.                                                                  Справа № 9/182-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16,  тел.230-31-77

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

№ 9/182-10                                                                                                                          16.11.2010р.                                                       

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгрідієнти»

До                 Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»

Про               стягнення 24965,95 грн.

                                                                                                              Суддя  Л.В. Сокуренко

Представники:

від позивача:     Рафальський В.В. (дов. б/н від 07.06.2010 р.)

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгрідієнти» (позивач) до Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»(відповідач) про стягнення 24965,95 грн., з яких 18999,98 грн. основної заборгованості, 2019,23 грн. пені, 1248,46 грн. інфляційних збитків та 24% відсотків річних у сумі 2698,28 грн. за неналежне виконання відповідачем умов договору поставки  № 128/07-09-П від 14.07.09 року (Договір).

Ухвалою господарського суду Київської області від 01.11.2010 р. порушено провадження у справі № 9/182-10 та призначено її розгляд на 16.11.2010 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали доданих до позовної заяви документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію; відповідача на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки, інші докази, які підтверджують викладені у позовній заяві обставини. Ухвалою суду від 01.11.2010 р. явку представників сторін в судове засідання визнано обов'язковою.

В судове засідання 16.11.2010 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 01.11.2009 р. не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив; представник позивача вимоги ухвали суду від 01.11.09 р. виконав та надав витребувані судом документи; позовні вимоги підтримав та вважає їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представника однієї із сторін, справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.          

Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році»).

Враховуючи те, що ухвала суду від  01.11.2010 була направлені за адресою, яка вказана у позовній заяві та Довідці ЄДРПОУ, а саме: Київська область, Васильківський район, с. Зелений Бір та отримані бухгалтером відповідача особисто 06.11.2010 р. (підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення), але відповідач не з'явився на виклик суду та не направив своїх уповноважених представників, а також не надіслав та не надіслав відзиву на позов та інших витребуваних ухвалою суду документів, суд дійшов висновку, що відповідач про розгляд справи повідомлений належним чином.

Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Оскільки відповідач про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином (підтверджується поштовим повідомленням про вручення), відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-

ВСТАНОВИВ:

14 липня 2009 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгредієнти»(далі - Позивач) та Відкритим акціонерним товариством Птахофабрикою «Васильківська»(далі - Відповідач) було укладено Договір поставки № 128/07-09-П (далі - Договір).

Відповідно до п. 1.1 Договору позивач зобов'язується поставляти відповідачу сировину і матеріали (товари), а відповідач зобов'язується приймати їх та оплачувати.

Асортимент та кількість товару визначаються сторонами з урахуванням потреб відповідача в товарах та можливостей позивача і вказуються у накладних на поставку, які є невід'ємними частинами договору (п. 1.2 Договору).

Ціни на товари та загальна сума кожної поставки вказуються в накладних, по яким вони поставляються (п. 3.1 Договору).

На виконання умов Договору між сторонами відбулися наступні поставки на загальну суму 133 086,97 грн.:

        14.07.2009 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 11520,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000640 від 14.07.2009 р.

19.08.2009 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 34560,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000758 від 19.08.2009 р.

02.11.2009 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 12000,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000992 від 02.11.2009 р.

16.11.2009 р Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 13500,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0001043 від 16.11.2009 р.

21.01.2010 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 13500,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000058 від 21.01.2010 р.

22.01.2010 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 13500,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000061 від 22.01.2010 р.

26.01.2010 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 13500,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000070 від 26.01.2010 р.

02.07.2010 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 7000,00 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000765 від 02.07.2010 р.

13.07.2010 р. Позивач поставив Відповідачу Товари на суму 20999,98 грн. –згідно видаткової накладної № ЭЛ-0000805 від 13.07.2010 р.

Відповідно до п. 3.2. Договору за поставлені товари Відповідач зобов'язаний сплатити Позивачу протягом 7 (семи) календарних днів з дня поставки Товару суму, що вказана в накладній, по якій поставляється Товар.

За ствердженням позивача, заперечень стосовно затримки, якості та кількості товару відповідач не надіслав, водночас покладені на нього обов'язки щодо своєчасної оплати отриманого товару виконав частково на суму 114086,99 грн., у зв'язку з чим, станом на день звернення позивача до суду заборгованість відповідача становить 18 999,98 грн. (двадцять одна тисяча сто шістдесят грн. 00 коп.).

Рішення є законним  тоді,  коли  суд,  виконавши  всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини,  вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і   правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Згідно з статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами для виникнення прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 712 ЦК  України передбачено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Статтею 655 ЦК  України передбачено, що за договором купівлі-продажу (продавець) передає або зобов'язується  передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець зобов'язується прийняти товар (майно) та сплатити за нього певну грошову суму.

Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).

Якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, –у строк, визначений відповідно до ст. 530 ЦК України (ч. 1 ст. 693 ЦК України).

Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Статтею 33 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).

Відповідач в судове засідання 16.11.2010 р. не з'явився; вимоги ухвал суду від 01.11.2010 р. не виконав, відзив на позовну заяву не надав та не надіслав, доказів проти існування боргу перед позивачем, визнання договору поставки  № 128/07-09-П від 14.07.09 р. недійсним або інших заперечень щодо позовних вимог також не надав та не надіслав.

За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 18999,98 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання    (ст. 612 Цивільного кодексу України), тому є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Пунктом 4.3 Договору передбачено, що у випадку прострочення оплати відповідач виплачує позивачу пеню в розмірі Подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення.

У зв'язку з наявністю вказаної заборгованості, позивач нарахував пеню у сумі 2019,23 грн.

Пеня за прострочення оплати:

Суму несвоєчасно сплачених коштів х облікову ставку НБУ х 2 х кількість днів прострочення

365 х 100

№Дата документаНомер накладноїСумма по Документам (ГРН)Дата до якої зобов'язання мало бути виконаноСума Боргу (ГРН)Період ПростроченняКількість днів ПростроченняРозмір облікової ставки НБУ%Сума пені (ГРН)

114.07.09ЭЛ-000064011 520,0021.07.0910 520,00з 22.07.09 по 11.08.092111133,16

з 12.08.09 по 18.08.09710,2541,36

219.08.09ЭЛ-000075834 560,0026.08.09

32 560,00з 27.08.09 по 03.09.09810,25146,30

29 560,00з 04.09.09 по 06.09.093

49,81

26 560,00з 07.09.09 по 07.09.091

14,92

23 560,00з 08.09.09 по 13.09.096

79,39

20 560,00з 14.09.09 по 16.09.093

34,64

18 560,00з 17.09.09 по 17.09.091

10,42

16 560,00з 18.09.09 по 27.09.0910

93,01

13 560,00з 28.09.09 по 29.09.092

15,23

11 560,00з 30.09.09 по 01.10.092

12,99

9 560,00з 02.10.09 по 04.10.093

16,11

4 560,00з 05.10.09 по 08.10 094

10,24

2 560,00з 09.10.09 по 12.10.094

5,75

302.11.09ЭЛ-000099212 000,0009.11.0912 000,00з 10.11.09 по 16.11.09710,2547,18

9 500,00з 17.11.09 по 18.11.092

10,67

6 500,00з 19.11.09 по 22.11.094

14,60

4 500,00з 23.11.09 по 23.11.091

2,53

2 500,00з 24.11.09 по 02.12.099

12,64

416.11.09ЭЛ-000104313 500,0023.11.0913 500,00з 24.11.09 по 03.12.091010,2575,82

10 000,00з 04.11.09 по 09.12.096

33,70

7 000,00з 10.11.09 по 13.12.094

15,73

521.01.10ЭЛ-000005813 500,0028.01.1011 500,00з 29.01.10 по 02.02.10510,2532,29

8 500,00з 03.02.10 по 03.02.101

4,77

622.01.10ЭЛ-000006113 500,0029.01.104 500,00з 30.01.10 по 15.02.101710,2542,97

2 500,00з 16.02.10 по 18.02.103

4,21

1 500,00з 19.02.10 по 28.02.1010

8,42

500,00з 01.03.10 по 10.03.1010

2,81

726.01.10ЭЛ-000007013 500,0002.02.1013 500,00з 03.02.10 по 10.03.10810,2560,66

9 000,00з 11.03.10 по 11.03.101

5,05

4 000,00з 12.03.10 по 15.03.104

8,99

802.07.10ЭЛ-00007657 000,0009.07.105 000,00з 10.07.10 по 12.07.1038,56,99

4 000,00з 13.07.10 по 09.08.1028

52,16

з 10.08.10 по 09.09.10317,7552,66

2 000,00з 10.09.10 по 19.09.1010

8,49

913.07.10ЭЛ-000080520 999,9820.07.1020 999,98з 21.07.10 по09.08.10208,5195,62

з 10.08.10 по 20.09.10427,75374,55

18 999,98з 21.09.10 по 26.10.1036

282,39

Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.

Відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.

Перевіривши розрахунок позивача, суд дійшов висновку про обґрунтованість та законність позовних вимог позивача на предмет стягнення пені, в зв'язку з чим пеня підлягає задоволенню в розмірі 2019,23 грн.

Згідно з ст.625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Крім того, зазначена позиція підтверджується рекомендаціями Верховного Суду України № 62-97 від 03.04.1997 року, в яких зазначено, що порядок застосування індексів інфляції при розгляді справ повинен обраховуватись за весь час прострочення.

На цій підставі позивачем нараховані інфляційні збитки у розмірі 1248,46 грн. за період за вересень та листопад 2009 року, а також за лютий, серпень, вересень 2010 року.

Судом встановлено, що, оскільки відповідач припустився порушення зобов'язань щодо оплати боргу, то з нього підлягають стягненню інфляційні збитки у сумі 1024,98 грн.  за уточненим розрахунком суду.

Пунктом 4.4 Договору передбачено, що за порушення грошового зобов'язання відповідач виплачує позивачу 24 % річних від простроченої суми.

На цій підставі позивачем нараховані 24 % річних у розмірі 2698,28 грн.

№Дата документаНомер накладноїСумма по Документам (ГРН)Дата до якої зобов'язання мало бути виконаноСума Боргу (ГРН)Період ПростроченняКількість днів ПростроченняРозмір річнихСума пені (ГРН)

114.07.09ЭЛ-000064011 520,0021.07.0910 520,00з 22.07.09 по 18.08.092824 %193,68

219.08.09ЭЛ-000075834 560,0026.08.0932 560,00з 27.08.09 по 03.09.09824 %171,27

29 560,00з 04.09.09 по 06.09.093

58,31

26 560,00з 07.09.09 по 07.09.091

17,46

23 560,00з 08.09.09 по 13.09.09624 %

92,94

20 560,00з 14.09.09 по 16.09.093

40,55

18 560,00з 17.09.09 по 17.09.091

12,20

16 560,00з 18.09.09 по 27.09.0910

108,88

13 560,00з 28.09.09 по 29.09.092

17,83

11 560,00з 30.09.09 по 01.10.092

15,20

9 560,00з 02.10.09 по 04.10.093

18,85

4 560,00з 05.10.09 по 08.10 094

11,99

2 560,00з 09.10.09 по 12.10.094

6,73

302.11.09

ЭЛ-000099212 000,0009.11.0912 000,00з 10.11.09 по 16.11.09724 %55,23

9 500,00з 17.11.09 по 18.11.092

12,49

6 500,00з 19.11.09 по 22.11.094

17,09

4 500,00з 23.11.09 по 23.11.091

2,95

2 500,00з 24.11.09 по 02.12.099

14,79

416.11.09

ЭЛ-000104313 500,0023.11.0913 500,00з 24.11.09 по 03.12.091024 %88,76

10 000,00з 04.11.09 по 09.12.096

39,45

7 000,00з 10.11.09 по 13.12.094

18,41

521.01.10

ЭЛ-000005813 500,0028.01.1011 500,00з 29.01.10 по 02.02.10524 %37,80

8 500,00з 03.02.10 по 03.02.101

5,58

622.01.10

ЭЛ-000006113 500,0029.01.104 500,00з 30.01.10 по 15.02.101724 %50,30

2 500,00з 16.02.10 по 18.02.103

4,93

1 500,00з 19.02.10 по 28.02.1010

9,86

500,00з 01.03.10 по 10.03.1010

3,28

726.01.10

ЭЛ-000007013 500,0002.02.1013 500,00з 03.02.10 по 10.03.10824 %71,01

9 000,00з 11.03.10 по 11.03.101

5,91

4 000,00з 12.03.10 по 15.03.104

10,52

802.07.10

ЭЛ-00007657 000,0009.07.105 000,00з 10.07.10 по 12.07.10324 %9,86

4 000,00з 13.07.10 по 09.09.1059

155,17

2 000,00з 10.09.10 по 19.09.1010

13,15

913.07.10ЭЛ-000080520 999,9820.07.1020 999,98з 21.07.10 по 20.09.106224 %856,10

18 999,98з 21.09.10 по 22.10.1036

449,75

Зокрема, відповідно до ч.1 ст.598 та ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Зобов'язання припиняється виконанням,  проведеним належним чином.

Вказаним приписам цивільного законодавства повністю відповідає п.4.4 укладеного між сторонами договору поставки, згідно якого в частині взаєморозрахунків сторін договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань по проведенню взаєморозрахунків.

Окрім того, відповідно до ч.4 ст.631 ЦК України закінчення  строку  договору  не  звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

В свою чергу, статтею 625 цього Кодексу якраз і встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання у вигляді стягнення з боржника процентів річних з простроченої суми (основного боргу).

Норми ст.536 та ч.2 ст.625 ЦК України допускають можливість визначення сторонами в договорі іншого розміру процентів (договірне застереження), ніж встановлений законом розмір (3% річних), що сторони і передбачили в п.4.4 договору поставки, керуючись п.3 ст.3, п.1 ч.3 ст.6 та ст.627 цього Кодексу (принцип свободи договору).

Аналогічна правова позиція викладена у Постанові Вищого господарського суду України від 29.12.09 р. № 18/32 та постанові Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 31.05.2010 р. у справі № 9/001-10.

Оскільки відповідачем не надано доказів визнання п. 4.4 договору недійсним в судовому порядку, а вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 24 % річних ґрунтуються на законі  (ст.625 Цивільного кодексу України) і відповідач є таким, що прострочив виконання грошового зобов'язання, то позовні вимоги позивача в частині стягнення 24 % річних в сумі 2698,28 грн. підлягають стягненню в повному обсязі.  

Водночас, господарським судом, на підставі письмових пояснень позивача, наданих 12.11.2010 р. через загальний відділ господарського суду Київської області, встановлено, що після звернення позивача з позовом до суду відповідачем було сплачено 18999,98 грн., а саме 01.11.2010 року сплачено 999,98 грн., 02.11.2010 року –2 000,00 грн., 05.11.2010 року –2 000,00 грн. та 10.11.2010 року –14 000,00 грн.

12.11.2010 р. позивач звернувся до суду з клопотанням врахувати вимоги ст. 534 ЦК України при зарахуванні сплачених відповідачем коштів в рахунок погашення заявлених вимог позивача.

Відповідно до приписів ст. 534 ЦК України у разі недостатності суми проведеного платежу для виконання грошового зобов'язання у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості, якщо інше не встановлено договором: 1) в першу чергу відшкодовується витрати кредитора, пов'язані з одержанням виконання, 2) у другу чергу сплачуються проценти та неустойка; 3) у третю чергу сплачується основна сума боргу.

Встановлення черговості для задоволення вимог кредитора означає, що зарахування отриманої суми платежу до кожної відповідної черги вимог повністю припиняє обов'язок боржника щодо сплати відповідних вимог кредитора, але зобов'язання в частині, що залишились, є невиконаними.

Враховуючи заяву позивача про застосування до існуючих правовідносин вимог ст. 534 ЦК України з метою встановлення черговості суми проведеного платежу, суд вважає за необхідне заяву позивача задовольнити та встановлює наступне.

Порядок обчислення  неустойки регламентується § 2  глави 49 та главою 51 ЦК України, процентів –ст.ст. 536,625 ЦК України, розмір витрат, пов'язаних з одержанням виконання, підлягає доказуванню кредитором по аналогії з іншими витратами, що включаються до складу збитків.

Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007р. по справі №6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.

Враховуючи викладене, а також здійснений судом розрахунок пені, інфляційних втрат та 24 % річних, господарський суд дійшов до висновку про зарахування сплаченої відповідачем суми в рахунок погашення вимог позивача наступним чином:

В першу чергу - 2698 (дві тисячі шістсот дев'яносто вісім) грн. 28 коп. - 24 % річних,  2019 (дві тисячі дев'ятнадцять) грн. 23 коп. пені.

В другу чергу –18999,98 грн. основного боргу.

При цьому господарський суд зазначає, що вимога позивача про стягнення інфляційних втрат не може бути погашена в черговості, визначеній ст. 534 ЦК України, оскільки інфляційні нарахування не вважаються неустойкою, процентами чи основною сумою боргу, а є спеціальним правовим наслідком прострочення виконання грошових зобов'язань.

Окрім цього господарський суд відзначає, що в такому порядку не можуть бути відшкодовані і судові витрати, оскільки порядок їх стягнення встановлено відповідним процесуальним законодавством, і такі витрати пов'язані не з отриманням виконання, а із захистом порушених прав у судовому порядку.

Згідно ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито»державне мито сплачується фізичними та юридичними особами  за вчинення в їхніх інтересах дій та видачу документів, що мають юридичне значення, уповноваженими на те органами, в даному випадку –за розгляд господарським судом Київської області спору. Аналогічно витрати, передбачені ст. 47-1 ГПК України, стосуються інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у даній справі та не пов'язані з проведенням відповідачем  добровільним виконанням грошових зобов'язань за договором поставки до моменту прийняття рішення господарським судом Київської області.

Таким чином, судові витрати позивача, спрямовані на примусове стягнення боргу у судовому порядку, не підлягають погашенню в порядку передбаченому ст. 534 ЦК України.

Відповідно до п.1-1 ст. 80 ГПК України, Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет позову.  

Пунктом 3 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/612 від 23.08.1994 р. „Про деякі питання практики застосування статей 80 та 81 Господарського процесуального кодексу України” передбачено, що господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 статті 80 ГПК) зокрема у таких випадках:

3.1. Припинення існування предмета спору (наприклад, здійснене у встановленому порядку скасування оспорюваного акта), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань;

3.2. Спір врегульовано самими сторонами шляхом перерахування боргу (передачі майна чи усунення перешкод у користуванні ним) після звернення кредитора з позовом за умови подання доказів такого врегулювання.

Судом роз'яснено позивачу, що у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.

Позивачу наслідки припинення провадження у справі відомі.

Враховуючи заяву позивача про застосування вимог ст. 534 ЦК України, провадження у справі № 9/182-10 в частині стягнення з відповідача 2698,28 грн. - 24 % річних, 2019,23  грн. пені та частини основного боргу у розмірі 14 282,47  грн. (18999,98 - 2698,28 - 2019,23 ) підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Таким чином, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, у сумі 5742,49 грн., з яких 4717,51 грн. сума основного боргу та 1024,98 грн. інфляційні збитки; провадження у справі в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 14282,47 грн., 2698,28 грн. 24 % річних та 1664,94 грн. пені підлягає припиненню.

Судові витрати відповідно до ст. 49 ГПК України покладаються на сторін, пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. 49, п.1-1 ч. 1. ст.80, ст. ст. 82-85 ГПК України, господарський суд Київської області,-

В И Р І Ш И В:

1.     Позов задовольнити частково.

2.  Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Птахофабрика «Васильківська»(08635, Київська область, Васильківський район, с. Зелений Бір, код ЄДРПОУ 05513193) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Еколан Інгрідієнти»(041119, м. Київ, вул. Сім'ї Хохлових,11/2, код ЄДРПОУ 34763972) основний борг в сумі 4717 (чотири тисячі сімсот сімнадцять) грн.  51 коп.,  1024 (одна тисяча двадцять чотири) грн. 98 коп. інфляційних збитків та судові витрати: державне мито в сумі 247 (двісті сорок сім) грн. 42 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 233 (двісті тридцять три) грн. 48 коп.

    Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3.  Провадження у справі № 9/182-10 в частині стягнення з відповідача боргу за поставлений товар в сумі 14 282,47 грн., 2698,28 грн. 24 % річних та 1664,94 грн. пені припинити.

4.     В іншій частині позову відмовити.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.

          Суддя                                                                                            Л.В. Сокуренко

         Рішення суду підписане 29.11.2010 р.

 Суддя                                                                                Сокуренко Л. В.