Постанова

від 16.11.2010 по справі 2а-6567/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА



ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА

01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 16 листопада 2010 року           16:15           № 2а-6567/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Кузьменка В.А., за участю секретаря Хижняк І. В. та представників:

позивача:                     Рябова А. І.;

відповідача:                     не з’явились

розглянувши у судовому засіданні адміністративну справу

за позовом

Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

до

Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД”

про

стягнення заборгованості

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 16 листопада 2010 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

О Б С Т А В И Н И  С П Р А В И:

27 квітня 2010 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва (далі по тексту –позивач, ДПІ у Печерському районі м. Києва) звернулася до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД” (далі по тексту –відповідач, ТОВ “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД”), в якому просить стягнути суму податкового боргу у розмірі 4 326,25 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі №2а-6567/10/2670 закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 22 червня 2010 року. 22 червня 2010 року судове засідання відкладалося на 12 серпня 2010 року, а пізніше на 15 жовтня 2010 року через відсутність представника відповідача. В судовому засіданні 15 жовтня 2010 року оголошувалася перерва до 29 жовтня 2010 року та зобов’язано позивача надати додаткові докази. 29 жовтня 2010 року судове засідання відкладалося на 05 листопада 2010 року у зв’язку з необхідністю надання позивачем додаткових доказів.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2010 року представника позивача повторно зобов’язано надати додаткові докази та призначено судовий розгляд на 16 листопада 2010 року.

В судовому засіданні 16 листопада 2010 року представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач відзиву на позов не надав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. У зв’язку з неприбуттям в судове засідання представників відповідача та ненаданням витребуваних доказів розгляд справи відкладався, ухвала про призначення розгляду справи та повістки направлялися відповідачу за адресою, внесеною відповідачем до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Відповідно до змісту частини другої статті 17, частини першої статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців” та з урахуванням положень частини восьмої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України така адреса вважається достовірною, а повістка, направлена за нею, врученою юридичній особі.

Відповідно до положень статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України справа вирішується на підставі наявних в ній доказів.

Розглянувши подані представником позивача документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД”, зареєстроване Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією (ідентифікаційний номер 34047937) в якості суб’єкта підприємницької діяльності –юридичної особи 14 лютого 2006 року і є платником податків і зборів, передбачених Законом України “Про систему оподаткування” (тут і далі по тексту нормативно-правові акти в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

З матеріалів справи вбачається, що станом на 29 квітня 2010 року за ТОВ “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД” обліковувався борг перед бюджетом на загальну суму 4 326,25 грн., в т. ч. 1) по податку на додану вартість у розмірі 4 057,00 грн., яка самостійно була визначена відповідачем і подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва у податковій декларації за листопад 2009 року від 01 лютого 2010 року (вх.694977) на суму 5 000,00 грн., частково погашеної за рахунок сплати у минулих звітних періодах на суму 1 453,00 грн.; прийнятого ДПІ у Печерському районі м. Києва податкового повідомлення-рішення від 22 січня 2010 року №0001341505/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій 340,00 грн. та податкового повідомлення-рішення від 01 лютого 2010 року №0002991505/0 про нарахування штрафних (фінансових) санкцій 170,00 грн.; 2) по податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 269,25 грн., яка самостійно була визначена відповідачем і подана до ДПІ у Печерському районі м. Києва у розрахунку від 10 лютого 2010 року (вх.12404) на суму 637,50 грн., частково погашеної за рахунок сплати у минулих звітних періодах на суму 368,25 грн.

З матеріалів справи вбачається, що на момент судового розгляду станом на 16 листопада 2010 року сума загальної заборгованості ТОВ “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД” не сплачена і складає 4 326,25 грн.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов’язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно зі статтею 9 Закону України “Про систему оподаткування” платники податків і зборів (обов’язкових платежів) зобов’язані вести бухгалтерський облік, складати звітність про фінансово-господарську діяльність і забезпечувати її зберігання у терміни, встановлені законами, подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов’язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов’язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов’язкових платежів) у встановлені законами терміни, допускати посадових осіб державних податкових органів до обстеження приміщень, що використовуються для одержання доходів чи пов’язані з утриманням об’єктів оподаткування, а також для перевірок з питань обчислення і сплати податків і зборів (обов’язкових платежів).

Відповідно до пункту 1.2 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов‘язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання –зобов’язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податковий борг (недоїмка) - податкове зобов’язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов’язання.

Згідно з пунктом 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації. Зазначене податкове зобов’язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку.

Крім того, підпунктом 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що податкове зобов’язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, визначених підпунктом 5.2.2 цього пункту.

Згідно з підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові повідомлення надсилаються в порядку передбаченому для податкових вимог та вважаються надісланими (врученими) юридичній особі, якщо їх передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Підпунктом 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Відповідно до наявних в матеріалах адміністративної справи доказів податкові повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі м. Києва від 22 січня 2010 року №0001341505/0 та від 01 лютого 2010 року №0002991505/0 направлені рекомендованими листами з повідомленнями про вручення поштових відправлень за адресою, вказаною відповідачем, однак через незнаходження відповідача за вказаною адресою були розміщені на дошці податкових повідомлень на підставі актів від 02 лютого 2010 року №165/15-5 та від 04 березня 2010 року №260/15-5 відповідно.

Таким чином, судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до підпункту 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” платник податків зобов’язаний самостійно сплатити суму податкового зобов’язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

В матеріалах справи відсутні докази повного погашення зобов’язань у самостійно визначеній і поданій позивачу податковій декларації ТОВ “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД” по податку на додану вартість за листопад 2009 року від 01 лютого 2010 року (вх.694977) та розрахунку податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів від 10 лютого 2010 року (вх.12404).

Підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що узгоджена сума податкового зобов’язання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Оскільки судом встановлено, що податкове зобов’язання відповідача не сплачено в установлені строки, таке податкове зобов’язання визнається податковим боргом.

Відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов’язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.

Згідно з підпунктом 6.2.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги також надсилаються платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суму податкових зобов’язань у встановлені законом строки, без попереднього направлення (вручення) податкового повідомлення.

Підпунктом 6.2.3 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов’язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов’язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

Відповідно до підпункту 6.2.4 пункту 6.2 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. У разі коли податковий орган або пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення або податкові вимоги у зв’язку з незнаходженням посадових осіб, їх відмовою прийняти податкове повідомлення або податкову вимогу, незнаходженням фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків, податковий орган розміщує податкове повідомлення або податкові вимоги на дошці податкових оголошень, встановленій на вільному для огляду місці біля входу до приміщення податкового органу. При цьому день розміщення такої податкової вимоги вважається днем її вручення.

Підпунктом 6.3.2 пункту 6.3 статті 6 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” передбачено, що у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється. Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.

Судом встановлено, що у зв’язку з несплатою податкових зобов’язань позивачем направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення першу податкову вимогу від 19 жовтня 2009 року №1/9298 на суму 109,75 грн., однак зазначена кореспонденція повернулася позивачу 06 листопада 2009 року через не можливість вручення відповідачу, що не знаходиться за вказаною адресою, що підтверджується відміткою на повернутому корінці першої податкової вимоги, і відповідно до акту від 06 листопада 2009 року №198/2 перша податкова вимога від 19 жовтня 2009 року №1/9298 розміщена на дошці податкових оголошень.

Оскільки після направлення першої податкової вимоги, податковий борг залишився непогашеним, позивачем на адресу відповідача була направлена друга податкова вимога від 07 грудня 2009 року 2/11046 на суму 109,75 грн., однак зазначена кореспонденція також повернулася позивачу через не можливість вручення відповідачу, що не знаходиться за вказаною адресою, і відповідно до акту від 07 грудня 2009 року №219/2 друга податкова вимога від 07 грудня 2009 року 2/11046 розміщена на дошці податкових оголошень.

Таким чином, судом встановлено, що податкові вимоги надіслано (вручено) відповідачу у встановленому чинним законодавством порядку та не оскаржені.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Доказів, які б спростовували доводи адміністративного позову, відповідач суду не надав, визнавши позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України “Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Враховуючи вищевикладене суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб’єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача –суб’єкта владних повноважень, пов’язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний номер 34047937) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №31112029700007 в УДК у Печерському районі м. Києва, ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києві, код 26077922, МФО 820019, код платежу 14010100) заборгованість по податку на додану вартість у розмірі 4 057,00 грн. (чотири тисячі п’ятдесят сім гривень).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “ДЖІ ПІ С ТРЕЙД” (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 34-Б, ідентифікаційний номер 34047937) на користь Державного бюджету України (розрахунковий рахунок №34211381700007 в УДК у м. Києві, ГУ ДКУ у Печерському районі м. Києві, код 26077922, МФО 820019, код платежу 12020500) заборгованість податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів у розмірі 269,25 грн. (двісті шістдесят дев’ять гривень двадцять п’ять копійок).

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                                                                                В.А. Кузьменко