Рішення

від 15.06.2006 по справі 12/1321

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

----------------------------------------

* 10002,

м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "15" червня 2006 р.

Справа № 12/1321

Господарський

суд Житомирської області у складі:

Головуючого

судді 

                         судді Сікорської 

Н.А.

                         судді 

за участю

представників сторін

від позивача ОСОБА_1. - представник за довіреністю;

від

відповідача не з'явився; 

розглянув

справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (м. Вінниця) 

до Товариства з обмеженою відповідальністю

"Житомирагроспецгазмонтаж" (м. Житомир)

про стягнення 46864,86 грн.

Позивач

пред'явив до відповідача позов про стягнення на користь останнього 46864,86грн..

з яких 24999,71грн. суми основної заборгованості; 688,99грн. пені, 6927,42грн.

упущеної вигоди, 10000,00грн. моральної шкоди, 4248,74грн. витрат на правові

послуги.

Представник

позивача позов підтримав.

Відповідач

представника в судове засідання не направив, письмового відзиву не надав, хоча

належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Відсутність

представника відповідача в судовому засіданні не перешкоджає вирішенню спору по

суті.

Справа

розглядається за наявними в ній матеріалами в порядку, передбаченому ст.75 ГПК

України.

Дослідивши

матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа -

підприємець ОСОБА_2 (позивач) поставив на користь Товариства з обмеженою

відповідальністю "Житомирагроспецгазмонтаж" (відповідач) ліс пиловник

листяний в кількості 274 м. куб. на суму 29999,71грн., що підтверджується

накладною НОМЕР_1 від 18.10.2005р. та довіреністю серії ЯКЯ №347109 від

18.10.2005р. (а.с.9).

Позивач

пред'явив відповідачу на оплату рахунок №6 від 18.10.2005р. на суму

24999,76грн. (а.с.10).

Відповідач за

отриманий товар розрахувався частково на суму 5000,00грн., що підтверджується

платіжним дорученням НОМЕР_2 від 14.11.2005р. (а.с.12).

Письмової угоди

сторони не укладали, строків проведення розрахунків не передбачили.

Позивач

14.02.2006р. направив на адресу відповідача письмову вимогу про оплату на суму

24999,71грн. (а.с.23, 24).

Відповідно до

ч.2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником  обов'язку не встановлений або визначений

моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у

будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк

від  дня 

пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із

договору або актів цивільного законодавства.

Господарський

суд розцінює направлення на адресу відповідача письмової вимоги про оплату як

пред'явлення вимоги в порядку ч.2 ст.530 ЦК України.

Отже, на день

звернення позивача з позовом в суд, так само як і на день прийняття рішення у

справі у відповідача існує заборгованість перед позивачем в сумі 24999,71грн.

Позовні вимоги

в частині стягнення 24999,71грн. заборгованості за поставлений  ліс пиловник листяний є обгрунтованими та

законними.

Позивач просить

суд стягнути з відповідача 688,99грн. пені.

Відповідно до

ст.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання

грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь

одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється

за згодою сторін.

Оскільки

сторони не досягли згоди щодо розміру пені, що стягується за прострочку

платежу, а тому позовні вимоги в частині стягнення пені на суму 688,99грн. є

безпідставними.

Позивач просить

суд стягнути з відповідача 6927,42грн. упущеної вигоди та 10000,00грн.

моральної шкоди.

Відповідно до

ст.225 ГК України до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка

допустила господарське правопорушення, включаються, крім іншого: неодержаний

прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право

розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною;

матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Господарський

суд вважає позовні вимоги щодо стягнення 6927,42грн. упущеної вигоди та

10000,00грн. моральної шкоди необгрунтованими, оскільки позивач не довів, що

він реально міг отримати прибуток в сумі 6927,42грн. у разі належного виконання

відповідачем зобов'язання щодо оплати поставленого товару.

Під моральною

шкодою, заподіяною юридичній особі (приватному підприємцю), слід розуміти

втрати немайнового характеру, що настали у зв'язку з приниженням її (його)

ділової репутації, посяганням на фірмове найменування, товарний знак,  виробничу марку, розголошенням комерційної

таємниці, а також вчиненням дій, спрямованих на зниження престижу чи підрив

довіри до її діяльності.

Позивач повинен

довести факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем. Такого висновку

притримується Вищий господарський суд України у роз'ясненні N 02-5/95 від 29.02.1996р.

"Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням

моральної шкоди".

Отже, позивач

не довів факт заподіяння йому моральної шкоди відповідачем, не надав достатніх

доказів, які б свідчили про вчиненням відповідачем дій, спрямованих на зниження

престижу чи підрив довіри до його діяльності, приниження ділової репутації,

тощо.

За висновком

суду позовні вимоги щодо стягнення 6927,42грн. упущеної вигоди та 10000,00грн.

моральної шкоди не підлягають задоволенню з мотивів їх необгрунтованості.

Позивач просить

суд стягнути з відповідача 4248,74грн. витрат на правові послуги по підготовці

процесуальних документів на представництво в господарському суді. На

підтвердження вимог надав Договір доручення на ведення справ в Господарському суді

від 06.04.2006р. (а.с.25).

Суд не

заперечує проти права позивача на правову допомогу та вільного вибору захисника

своїх прав, проте не бачить законних підстав для покладення витрат на правову

допомогу на відповідача.

Відповідно до

ст.44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що

підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським

судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх

знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката,  витрат 

на  інформаційно-технічне

забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Отже, ст.44 ГПК

України до судових витрат відносить лише витрати на оплату послуг адвоката. З

врахуванням викладеного, витрати позивача на правову допомогу суд не розцінює

як судові витрати.

Вимоги щодо

стягнення з відповідача 4248,74грн. витрат на правові послуги є

необгрунтованими.

Згідно з ст.

ст.525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно

до умов  договору  та 

вимог  цього  Кодексу, 

інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від

зобов'язання  або одностороння зміна його

умов не допускається.

Відповідно до

ст.33 ГПК України сторони повинні довести ті обставини, на які вони посилаються

як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оцінивши в

сукупності матеріали справи, господарський суд дійшов до висновку, що позов

обгрунтований, підтверджується належними доказами у справі і підлягає

задоволенню в сумі 24999,71грн. основної заборгованості.

В решті позовних

вимог суд відмовляє.

Судові витрати

покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі

ст.ст. 526, 526 ЦК України, керуючись ст.ст. 33, 49, 69, 82-85ПК України,

господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов

задовольнити частково.

2. Стягнути з

Товариства з обмеженою відповідальністю "Житомирагроспецгазмонтаж",

Житомирська область, Житомирський район, с. Довжик, вул. Нескорених, 13, код

13568216,

на користь

Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, АДРЕСА_1., код НОМЕР_3,

- 24999,71

грн.  - сума заборгованості;

- 249,99 грн. -

витрати по сплаті держмита;

- 62,95 грн. -

витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

3. В решті

позовних вимог відмовити.

Рішення

господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку

з дня його підписання. 

Суддя

Сікорська Н.А.

       Дата підписання: 30 червня 2006 року.

Віддрукувати: 

1 - в справу

2 - позивачу

3 - відповідачу