Постанова

від 08.12.2010 по справі 2а-12841/10/2670

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

2а-12841/10/2670

  ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД  міста КИЄВА01025,  м. Київ,  вул. Десятинна,  4/6, тел. 278-43-43

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И

м. Київ

 08 грудня 2010 року           10:33           № 2а-12841/10/2670

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді  Качура І.А. при секретарі судового засідання  Черненко О.В.  розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю "Полі-консалт інвест"

до  Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва

про  визнання протиправними дій, зобов'язання провести реєстрацію Декларацій

за участю представників сторін:

від позивача: Островська В.В. (дов.від 01.09.10 №01/09-03)

від відповідача Волдинець Д.В. (дов.від 29.03.10 №5197/9/10-109)

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-консалт інвест»до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва про визнання протиправними дії щодо невизнання декларації з податку на прибуток за 2009 рік, з податку на додану вартість за грудень 2009 року зобов'язання  зареєструвати декларацію з податку на прибуток за 2009 рік та з податку на додану вартість за грудень 2009 року.

На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 08.12.2010 року в 10 год. 33хв. проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено сторін після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч.2 ст. 167 КАС України.

В С Т А Н О В И В :

позивач звернувся до суду з позовом про визнання  протиправними дії щодо невизнання декларації на прибуток за 2009 рік, з податку на додану вартість за грудень 2009 року; зобов'язання зареєструвати декларацію  з податку на прибуток за 2009 рік  та з податку на додану вартість за грудень 2009 року датою фактичного прийняття документу в електронному вигляді.

В обґрунтування заявленого позову позивач покликається на те, що законом України «Про порядок  погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»,  «Про Державну податкову службу в Україні», Законом України «Про податок  на додану вартість», Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств», наказом ДПА України від 30.05.1997р. №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку ї заповнення і подання»не передбачено право податкового органу не визнавати  податкову звітність платника податків на підставі нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходам.

Крім того,  подані позивачем податкові  декларації з податку на прибуток за 2009 рік та податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року оформлені відповідно до чинного законодавства, у тому числі у них зазначені обов'язкові реквізити, дані наведені в деклараціях, відповідають даним бухгалтерського та податкового обліку.

Крім того, між позивачем та відповідачем було укладено договір №836 від 21.04.2009р. відповідно до п.1  якого сторони досягли домовленості щодо визнання податкових документів (податкової звітності, реєстрів отриманих та виданих податкових накладних з податку на додану вартість та інших звітних податкових документів), поданих платником податків в електронному вигляді із застосуванням електронного цифрового підпису до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'яжу або на  електронних носіях, як оригіналу.

Також  позивач зазначає, що між ним та ТОВ «Український сертифікаційний центр» укладено договір про надання послуг електронного цифрового підпису. Таким чином з травня 2009 року позивач подає звітність в електронному вигляді.

Податкова декларація з податку на прибуток за 2009 рік та податкова декларація з податку на додану вартість за грудень 2009 року були своєчасно подані позивачем  відповідно до умов договору в електронному вигляді, що підтверджується відповідними повідомленнями про отримання та прийняття документів відповідачем.

Однак листами, отриманих від відповідача, позивач неодноразово отримував відмови в прийнятті  у прийнятті податкових декларацій, які на думку позивача є неправомірним, та такими що прийняті з перевищенням владних повноважень.

За таких підстав, вважає позовні вимоги обґрунтованими, та просить суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував, з огляду на наступне.  

          На думку відповідача, встановлені порушення,  а саме: до декларації з ПДВ за грудень 2009 року подано додатки: 5 «розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів. У полі «Додатки до рядків цієї декларації (зазначити номери рядків декларації) відсутні зазначені номери рядків декларації, до яких додані додатки, а саме рядка 1 декларації;

          у полі 06 декларації з податку на додану вартість  недостовірно зазначена інформація про місцезнаходження платника податків;

          при відпрацюванні податкової звітності декларації з податку на прибуток за 2009 рік, виявлено нарахування податків неадекватних задекларованим валовим доходом.

          З огляду на зазначене, відповідачем встановлено порушення п.4.1.2. п.4.1. ст.4  Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків  перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.4.3. ст.4  «Порядку  заповнення та подання декларації з податку на додану вартість».

          З огляду на вище викладене, відповідач вважає позовні вимоги не обґрунтованими та просить суд відмовити в їх задоволенні.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до першого підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону України від 21.12.2000 року №2181 «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»(надалі - Закон №2181) визначено, що прийняття податкової декларації є обов'язком контролюючого органу. Податкова декларація приймається без попередньої перевірки зазначених у ній показників через канцелярію, чий статус визначається відповідним нормативно-правовим актом.

Відмова службової (посадової) особи контролюючого органу прийняти податкову декларацію з будь-яких причин або висування нею будь-яких передумов щодо такого прийняття (включаючи зміну показників такої декларації, зменшення або скасування від'ємного значення об'єктів оподаткування, сум бюджетних відшкодувань, незаконного збільшення податкових зобов'язань тощо) забороняється та розцінюється як перевищення службових повноважень такою особою, що тягне за собою її дисциплінарну та матеріальну відповідальність у порядку, визначеному законом».

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано податкову декларацію з податку на прибуток за 2009р. та податкова декларації з податку на додану вартість за грудень 2009 року були своєчасно подані та відповідно  до  умов  вищезазначених  договорів  в  електронному  вигляді,  що підтверджується відповідними повідомленнями про отримання та прийняття документів.

Матеріалами справи встановлено, що позивач неодноразово звертався до відповідача прийняти та вважати поданими податкові декларації. Однак відповідач листами-відповідями відмовляв у прийнятті податкових декларацій.

Відповідно до абзацу п'ятого підпункту 4.1.2. пункту 4.2. статті 4 Закону України №2181, податкова звітність, отримана контролюючим органом від платника податків як податкова декларація, що заповнена ним всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, може бути не визнана таким контролюючим органом як податкова декларація, якщо в ній не зазначено обов'язкових реквізитів, її не підписано відповідними посадовими особами, не скріплено печаткою платника податків».

Згідно до абз. 2 ч. 12 статті 19 Закону України від 15.05.2003 року № 755-ІV «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»(Закону України - №755) у разі надходження державному реєстратору від органу державної податкової служби повідомлення встановленого зразка про відсутність юридичної особи за її місцезнаходженням державний реєстратор зобов'язаний надіслати рекомендованим листом протягом п'яти робочих днів з дати надходження зазначеного повідомлення юридичній особі повідомлення щодо необхідності подання державному реєстратору реєстраційної картки».

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України від 04.12.1990 року №509-ХІІ «Про державну податкову службу в Україні», посадові особи органів державної податкової служби зобов'язані дотримувати Конституції і законів України, інших нормативних актів, прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій, забезпечувати виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та повною мірою використовувати надані їм права».

Частиною п'ятої підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону №2181, встановлено, що контролюючий орган має право не визнати податкову звітність, отриману від платника податків, як податкову декларацію, якщо вона заповнена всупереч правилам, зазначеним у затвердженому порядку її заповнення, а платник податку, в свою чергу, має право оскаржити рішення податкового органу в порядку апеляційного узгодження.

Таким чином, у відповідності до приписів частини другої статті 19 Конституції України, відповідач зобов'язаний був реалізовувати надане йому частиною п'ятої підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону №2181 право лише на підставі, в межах повноважень тау спосіб, що передбачені Конституцією та законами України,

Крім того, правила заповнення податкової декларації з податку на додану вартість викладені в Порядку складання декларації з податку на додану вартість підприємства, затвердженому наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 року №166 «Про затвердження форми податкової декларації та Порядку її заповнення і подання», із змінами та доповненнями (надалі - Порядок №166).

Тобто, оскільки нормами чинного законодавства не передбачено способу реалізації права контролюючого органу приймати рішення про невизнання податкової звітності, межі повноважень та підстави реалізації яких встановлені частиною п'ятою підпункту 4.1.2. пункту 4.1. статті 4 Закону N2181, дії відповідача по невизнанню декларацій позивача з податку на прибуток та з податку на додану вартість за 2009 рік та з податку на додану вартість 2009 рік є на думку суду протиправними.

З огляду на вище викладене, суд вважає, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень у формі відповідних листів діяв з використанням повноваження  не  з метою, з якою  це повноваження надано;  не обґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); не пропорційно, зокрема без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія).

                   Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1)          на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

    2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

   3) обґрунтовано,  тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

    4) безсторонньо (неупереджено);

    5) добросовісно;

    6) розсудливо;

    7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

    8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

    9) з  урахуванням  права  особи на участь у процесі прийняття рішення;

    10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

              Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

              Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

              Всупереч наведеним вимогам відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не довів правомірність своїх дій. Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають  задоволенню.

              Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 71, 94, 97, 158-163 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити.

2.          Визнати дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо невизнання податкової декларації з податку на прибуток за травень 2009 року  - протиправними.

3.          Визнати дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва щодо невизнання податкової декларації Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-консалт-інвест»з податку на додану вартість за грудень 2009 року  - протиправними.

4.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва зареєструвати декларацію  з податку на прибуток  за 2009 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-консалт-інвест»(ідентифікаційний код 35311088, 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд.22-А) датою фактичного прийняття документа в електронному вигляді на районному рівні.

5.          Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва зареєструвати декларацію  з податку на додану вартість за 2009 рік Товариства з обмеженою відповідальністю «Полі-консалт-інвест»(ідентифікаційний код 35311088, 01024, м. Київ, вул. Круглоуніверситетська, буд.22-А) датою фактичного прийняття документа в електронному вигляді на районному рівні.

6.          Постанова може бути оскаржена в порядку ст.ст.185-187 КАС України.

Суддя                                                                                                І.А. Качур