Рішення

від 10.01.2011 по справі 33/73-10(34/93-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

33/73-10(34/93-09)

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

05.01.11р.

Справа № 33/73-10(34/93-09)

За позовом  Малого підприємства "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Боярська, Київська обл. 

до  Закритого акціонерного товариства "Електроград", м. Кривий Ріг 

про стягнення 46 450,22 грн.

Суддя  Рудовська І.А.

Представники:

від позивача - не з'явився (про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином  

від відповідача - Іскрук О.В., дов. № 1 від 05.01.2011р. 

СУТЬ СПОРУ:

Мале підприємство "АВІ" у формі товариства з обмеженою відповідальністю (далі- позивач) звернувся до господарського суду Дніпропетровської області з позовом до закритого акціонерного товариства "Електроград" (далі- відповідач)  про стягнення    заборгованості в розмірі 38 745,65грн., пені в розмірі 4 252,84 грн., індексу інфляції в  розмірі 3 111,47 грн., 3%-річних  в  розмірі 340,26 грн. за  невиконання  вимог  умов  договору  постачання  № 29/07-08 Є від 29.07.2008р. та судові витрати по справі.

Позивач подав  уточнення  до  позову  в  якому  просить  стягнути з  відповідача  суму  заборгованості в розмірі 23 745,65 грн., пені в розмірі 5467,68 грн., індексу інфляції в  розмірі 3485,33 грн., 3%-річних  в  розмірі 437,46 грн. та судові  витрати.

Позивач  подав  уточнення  до  позову  в  якому  просить  стягнути відповідача  суму  заборгованості в розмірі 13 351,99 грн., пені в розмірі 6106,75 грн., індекс інфляції в  розмірі 3760,07 грн., 3%-річних  в  розмірі 488,58 грн. та судові витрати.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, проти позову заперечує,  зазначає, що у відповідача не виникло обов'язку перед позивачем по оплаті за поставлений товар у зв'язку з тим, що поставка є незавершеною, не надано товаросуправідних документів відповідно до  п.2.4, 2.6 Договору , відповідно незаконними є вимоги  стосовно стягнення пені, індексу інфляції , 3 % річних.   

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2009 р. у справі № 34/93-09 в позові відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного господарського  суду від 30.07.2009  рішення господарського суду Дніпропетровської області  від 22.05.2009 р. залишено без змін, апеляційна скарга позивача залишена без задоволення.

Постановою Вищого господарського суду  України від 21.10.2009 р. рішення господарського суду Дніпропетровської області від 22.05.2009 р. та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р. скасовано , справу передано на новий розгляд.

Розпорядженням в.о. голови суду від 18.02.2010 р. справу 34/93-09 передано на новий розгляд судді Рудовській І.А.

Ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 18.02.2010 р. справу прийнято до свого провадження і призначено до судового розгляду в судовому  засіданні.

Позивач подав клопотання , та  заяву про збільшення  позовних вимог,    у якому просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 11 352грн., пені в розмірі 12115, 25 грн., індекс інфляції в розмірі 5195, 66 грн.,  3% річних   в розмірі 969, 28 грн.,  витрати на відрядження  ,  судові витрати та витрати на юридичне обслуговування.

23.11.2010 р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 11 352грн., пені в розмірі 12569, 32 грн., індекс інфляції в розмірі 5147, 27 грн.,  3% річних   в розмірі 1005, 59грн. витрати на відрядження  ,  судові витрати та витрати на юридичне обслуговування.

06.12. 2010 р.  позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, у якій просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 11 352грн., пені в розмірі 12716, 90 грн., індекс інфляції в розмірі 5171, 50 грн.,  3% річних   в розмірі 1053, 71грн.,  витрати на відрядження  ,  судові витрати та витрати на юридичне обслуговування.

27.12 2010 р. позивач надав заяву про збільшення позовних вимог , у якій просить стягнути з відповідача заборгованості в розмірі 11 352грн., пені в розмірі 12955, 30 грн., індекс інфляції в розмірі 5167, 47 грн.,  3% річних   в розмірі 1072, 78грн., витрати на відрядження  ,  судові витрати та витрати на юридичне обслуговування.

В судовому засіданні 05.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши  пояснення представника позивача,  відповідача, господарський суд ,-

В С Т А Н О В И В :

29.07.2008р. між позивачем (постачальник) та відповідачем  (покупцем)  був  укладений договір поставки  №29/07-08 Є (далі- Договір).

Відповідно п.1.1 Договору  постачальник  зобов'язується  передати у  власність  товар  відповідачу відповідно до умов  договору, а  покупець оплатити за товар на умовах  договору.

Відповідно до п.1.2 Договору асортимент поставляємого товару, строки і умови його поставки, ціни по яким поставляється товар  обумовлюється сторонами в Договорі або Специфікації до нього , які є невід'ємною частиною  

Відповідно  до  п.3.2  Договору  покупець  зобов'язаний  в термін  5-банківських   днів   після  отримання  товару  та  товаросупровідних   документів   на  товар  оплатити  на  поточний  рахунок  позивача  вартість  товару.

Згідно п.2.4  Договору під  час  передачі  товару  постачальник  зобов'язаний  одночасно  з  товаром  передати   покупцю  наступні документи :- рахунок фактуру; видаткову  накладну  на  товар підписану  повноважною  особою  постачальника; податкову накладну  підписану  повноважною  особою і засвідчену  печаткою постачальника; документи які підтверджують якість  товару  відповідно  до  діючого  законодавства  України  які  підлягають  передачі постачальником.

Відповідно до вимог п.2.6 договору  передбачено, що у разі не надання  постачальником  згідно п.2.4  договору документів на  партію товару  одночасно із передачею товару, поставка вважається нездійсненою, а обов'язки постачальника з поставки невиконаними з  відповідними   наслідками.

Позивач  на виконання   своїх договірних зобов'язань  по договору №29/07-08Є  поставив  відповідачу  товар по  накладним № 696 від 20.10.2008р., №704 від 22.10.2008р., №741  від 04.11.2008р., №767 від 18.11.2008р., а   Відповідач   частково розрахувався за поставлений товар у сумі 70 318, 90 грн. і неоплачений як зазначає позивач  залишилася накладна за № 767 від 18.11.2008 р. у розмірі 11 352грн.

Як вбачається з матеріалі справи відповідач звертався до позивача неодноразово з листами від 25.11.2008 р. № 1819 та від 25.12.2008 р. № 2081 про направлення на адресу відповідача товаросупровідних документів. Відповіді від позивача не надійшло.

Відповідачем на адресу позивача було направлено угоду про зарахування зустрічних однорідних вимог від 07.08.2008 р. листом від 25.11.2008 р.  за видатковою накладною № 1369 від 06.11.20008 р. і довіреністю на отримання ТМЦ   серії ЯПА № 100632 від 05.11.2008 р. (т.1 а.с. 91-94).   

Позивач  на вимогу суду  не  надав до  суду  доказів  передачі відповідачу  документів згідно  переліку які  встановлені  п.2.4 договору,  а саме при   передачі  товару  в  адресу  відповідача  по  накладним № 696 від 20.10.2008р., №704 від 22.10.2008р., №741  від 04.11.2008р., №767 від 18.11.2008р.   чим   порушив  вимоги  п.2.4  договору  не  передавши  необхідні  документи  в  наслідку  чого  відповідно  до  вимог п.2.6  договору  у  нього   на  даний  час  поставка  товару  по  накладним  № 696 від 20.10.2008р., №704 від 22.10.2008р., №741  від 04.11.2008р., №767 від 18.11.2008р.  вважається  невиконаною,  і тому на  даний  момент у відповідача  не виникло зобов'язання по оплаті за товар..

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст.525 ЦК України одностороння  відмова  від  зобов'язання  або одностороння зміна  його  умов  не  допускається,  якщо  інше  не   встановлено договором або законом.

      Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов  договору  та  вимог  цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв   ділового  обороту  або  інших  вимог,  що  звичайно ставляться.

Позивачем відповідно до ст.33 ГПК України, не доведено  ті обставини, на які він посилався як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

На підставі вищевикладеного,  суд вважає за необхідне позивачу відмовити в  задоволенні  позовних   вимог  .

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ст. 16 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові витрати слід покласти на позивача.

Відповідно до ст. 87 ГПК України повне  рішення  та  ухвали  надсилаються сторонам, прокурору, третім  особам,  які  брали участь в судовому процесі, але не були присутні   у   судовому   засіданні.

Керуючись ст.ст.  33, 49, 82-84  Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                     В И Р І Ш И В:

У   задоволенні позовних вимог позивачу   відмовити  у  повному  обсязі.    

         Судові витрати покладаються на позивача.     

Суддя                                                                                                                     І.А.Рудовська

Рішення підписано 24.01.2011 р.