Постанова

від 26.04.2011 по справі 33/73-10(34/93-09)

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕ ЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2011 року Справа № 33/73-10(34/93-0 9)

Дніпропетровський апе ляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Верхог ляд Т.А. - доповідача,

суддів: Швець В.В., Тищик І.В.

при секретарі: Литвин А.П.

за участю представників ст орін:

від позивача: ОСОБА_1., пр едставник, довіреність №б/н в ід 18.10.10;

від відповідача: ОСОБА_2 представник, довіреність №1 від 05.01.11.

розглянувши апеляційну ск аргу малого підприємства “АВ І” у формі товариства з обмеж еною відповідальністю

на рішення господарського суду Дніпропетровської обла сті від 05.01.2011 року у справі № 33/73-1 0(34/93-09)

за позовом малого підприєм ства “АВІ” у формі товариств а з обмеженою відповідальніс тю, м. Боярка, Київської област і

до закритого акціонерного товариства “Електроград”, м . Кривий Ріг, Дніпропетровськ ої області

про стягнення 46 450 грн. 22 коп.

В С Т А Н О В И В:

Рішенням господарсько го суду Дніпропетровської об ласті від 05.01.2011 року у справі № 33/ 73-10(34/93-09) (суддя Рудовська І.А.) у за доволенні позовних вимог поз ивачу відмовлено у повному о бсязі.

Рішення мотивовано тим, що в порушення п.2.4 договору №29/ 07-08Є від 29.07.2008 року позивач не над ав відповідачу товаросупров ідні документи на поставлен ий йому товар, що згідно п.2.6 дог овору є необхідною умовою оп лати відповідачем отриманог о товару.

Тому суд першої інстанці ї вважав поставку товару за н акладними № 696 від 20.10.2008 року, № 704 в ід 22.10.2008 року, 741 від 04.11.2008 року, № 767 ві д 18.11.2008 року невиконаною і відсу тнім у відповідача зобов' я зання по оплаті товару.

Не погодившись з рішення м суду, позивач подав апеляці йну скаргу, в якій посилаючис ь на незаконність, необґрунт ованість та необ' єктивніст ь рішення першої інстанції, п росить апеляційну скаргу за довольнити, рішення скасуват и, винести нове рішення про по вне задоволення позовних вим ог.

Вказує на те, що відпові дно до ст. 638 Цивільного кодекс у України, позивачем виконан о всі істотні умови договору поставки, відповідач це не за перечував та не оскаржував, в ід договору поставки товару не відмовлявся та товар не по вертав, а навпаки прийняв тов ар, використав його на свій ро зсуд, але від оплати неправом ірно ухилився.

Позивач зазначає, що но рми законодавства, наведенні в рішенні господарського су ду Дніпропетровської област і, не містять підстав для відм ови в задоволенні їх позову т а не звільняють відповідача від обов' язку сплатити варт ість отриманого товару.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач вважає рі шення законним, обґрунтовани м, прийнятим у цілковитій від повідності з нормами матеріа льного та процесуального пра ва, згідно встановлених факт ичних обставин справи. Проси ть залишити оскаржуване ріше ння без змін, апеляційну скар гу - без задоволення.

Дослідивши матеріали с прави, перевіривши повноту в становлення господарським с удом обставин справи та прав ильність їх юридичної оцінки , колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скар га підлягає задоволенню з на ступних підстав:

Відповідно до ст.101 ГПК У країни у процесі перегляду с прави апеляційний господарс ький суд за наявними у справі та додатково поданими доказ ами повторно розглядає справ у. При цьому він не зв' язаний доводами апеляційної скарги та перевіряє законність та о бґрунтованість рішення місц евого господарського суду в повному обсязі.

Сторони по даній справі є суб' єктами господарюванн я, тому відповідно до положен ь ст.ст. 4, 173-175 і 193 Господарського кодексу України, до прав і обо в' язків сторін, що виникли н а підставі договору і є госпо дарськими зобов' язаннями, м ають застосовуватися відпов ідні положення Цивільного ко дексу України з урахуванням особливостей, передбачених Г осподарським кодексом Украї ни.

Як вбачається з матеріа лів справи, між 29.07.2008 року між по зивачем (постачальник) та від повідачем (покупцем) був укл адений договір поставки №29/07-0 8 Є (далі - договір) (том 1 а.с. 8-10).

Відповідно п.1.1 договору постачальник зобов' язуєт ься в передбаченому договоро м порядку та у визначений стр ок передати у власність пок упця товар, а покупець оплат ити його на умовах договору.

Відповідно до п.1.2 догово ру асортимент товару, строки і умови його поставки, ціни, з а якими поставляється товар, обумовлюється сторонами в д оговорі або специфікації до нього, які є його невід'ємною ч астиною.

Відповідно до п.3.2 дого вору покупець зобов' язани й в термін 5-ти банківських д нів після отримання товару та товаросупровідних доку ментів на товар оплатити н а поточний рахунок позивач а вартість товару.

Як зазначено судом перш ої інстанції, позивач на вико нання своїх договірних зобо в'язань по договору №29/07-08Є пос тавив відповідачу товар за накладними № 696 від 20.10.2008 року, №70 4 від 22.10.2008 року, №741 від 04.11.2008 року та №767 від 18.11.2008 року. Всього постав лено товар на суму 81 670,86 грн.

Позивач, посилаючись на часткову оплату відповідаче м отриманого товару, порушен ня умов договору та вимог зак ону, 20.02.2009 року звернувся до гос подарського суду з вимогою про стягнення заборгованос ті в розмірі 46 450,22 грн., пені, 3% річ них та інфляційних втрат.

В ході розгляду справи в ідповідач декілька разів про водив погашення зазначеної п озивачем заборгованості, а п озивач періодично змінював з аявлені позовні вимоги.

Відповідно до заяви від 27.12.2010 року позивач просив стягн ути на його користь основний борг в розмірі 11 352 грн., пеню в р озмірі 12 955 грн. 30 коп., інфляційн і втрати в розмірі 5 167 грн. 47 коп ., 1072 грн.78 коп. 3% річних.

Відмовляючи в позові з п ідстав невиконання самим поз ивачем умов договору щодо пе редачі відповідачу товаросу провідних документів на отри маний товар та вважаючи, що в з в' язку з цим обов' язок від повідача оплатити товар відс утній, господарський суд не в рахував наступне:

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК У країни, суб' єкти господарюв ання та інші учасники господ арських відносин повинні вик онувати господарські зобов' язання належним чином відпов ідно до закону, інших правови х актів, договору, а за відсутн ості конкретних вимог щодо в иконання зобов' язання - від повідно до вимог, що у певних у мовах звичайно ставляться.

Аналогічну норму містит ь і ст. 526 ЦК України.

Згідно із ч. 2 ст. 193 ГК Украї ни, кожна сторона повинна вжи ти усіх заходів, необхідних д ля належного виконання нею з обов' язання, враховуючи інт ереси другої сторони та забе зпечення загальногосподарс ького інтересу. Порушення зо бов' язань є підставою для з астосування господарських с анкцій, передбачених цим Код ексом, іншими законами або до говором.

Відповідно до п. 1 ст. 265 ГК У країни за договором поставки одна сторона - постачальник з обов' язується передати (пос тавити) у зумовлені строки (ст рок) другій стороні - покупцев і товар (товари), а покупець зо бов' язується прийняти вказ аний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до пункту 6 ст атті 265 ГК України, до відносин поставки, не врегульованих ч инним Кодексом, застосовують ся відповідні положення Циві льного кодексу України про д оговір купівлі-продажу.

Відповідно до ст.666 ЦК Укр аїни якщо продавець не перед ає покупцеві приналежності т овару та документи, що стосую ться товару та підлягають пе реданню разом з товаром відп овідно до договору купівлі-п родажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний ст рок для їх передання. Якщо при належності товару або докуме нти, що стосуються товару, не п ередані продавцем у встановл ений строк, покупець має прав о відмовитися від договору к упівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

За ч. 1 ст. 692 ЦК України, пок упець зобов' язаний оплатит и товар після його прийняття або прийняття товаророзпоря дчих документів на нього, якщ о договором або актами цивіл ьного законодавства не встан овлений інший строк оплати т овару.

Відповідач, зазначаючи н а відсутність необхідних тов аросупровідних документів, п осилався на неодноразове вит ребовування їх від позивача та невиконання останнім таки х вимог.

Однак за таких обставин відповідач не скористався пе редбаченим ст.666 ЦК України пр авом, товар позивачу він не по вернув, про отримання товару та розпорядження ним на свій розсуд не заперечує, частков у оплату як до заявлення позо ву, так і під час розгляду спра ви провів. У відповіді на прет ензію (том 1 а.с.89) зазначав на по етапне погашення боргу.

Залишок в розмірі 11 352 грн. відповідач вважає погашеним шляхом заліку взаємних одно рідних вимог.

Однак такі доводи предст авника ЗАТ “Електроград” про взаємозалік цієї суми як зус трічних однорідних вимог від повідача до позивача колегія суддів не приймає в силу наст упного:

Згідно видаткової накла дної №1369 від 06.11.2008 року (том 1 а.с.91) в ідповідач поставив позивачу товар на суму 11 352 грн.

Оскільки за даною постав кою строк оплати сторонами н е встановлено, при його визна ченні слід виходити з вимог ч .2 ст.530 ЦК України, якої передба чено, що якщо строк (термін) ви конання боржником обов' язк у не встановлений або визнач ений моментом пред' явлення вимоги, кредитор має право ви магати його виконання у будь -який час. Боржник повинен вик онати такий обов' язок у сем иденний строк від дня пред' явлення вимоги, якщо обов' я зок негайного виконання не в ипливає із договору або акті в цивільного законодавства.

Згідно угоди, направлено ї відповідачем на адресу Мал ого підприємства “АВІ” насту пного дня - 07.11.2008 року (том 1 а.с.93, 94), З АТ “Електроград” вважало вим оги на вказану суму зустрічн ими однорідними та пропонува ло позивачу провести взаємоз алік заборгованості на вказа ну суму.

Згідно ст.601 ЦК України зо бов' язання припиняється за рахуванням зустрічних однор ідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, ст рок виконання яких не встано влений або визначений момент ом пред' явлення вимоги. В ро зумінні даної норми вказані відповідачем вимоги не можна вважати зустрічними однорід ними, оскільки обов' язку по зивача по оплаті отриманого за накладною від 06.11.2008 року стан ом на 07.11.2008 року ще не виникло і в имога на сплату відповідачем взагалі не заявлялась.

Той факт, що повторно уго да про зарахування зустрічни х однорідних вимог від 07.11.2008 рок у направлялась позивачу 24.09.2009 р оку та отримана ним 29.04.2009 року (т ом 1 а.с.94) також не є підставою д ля прийняття заперечень відп овідача, оскільки відповідач ем не доведено, що станом на 24.09 .2009 року за відсутності відпов ідної вимоги ЗАТ “Електрогра д” позивач є боржником вказа ної грошової суми.

Оскільки доказів оплат и 11 352 грн. відповідач суду не на дав, слід вважати його дії пор ушенням зобов' язання та стя гнути вказану суму на корист ь позивача.

Відповідно до положень ст. ст. 610-611 ЦК України, у разі пор ушення зобов' язання настаю ть правові наслідки, встанов лені договором або законом, з окрема обов' язок сплатити н еустойку.

З матеріалів справи слі дує, що оплата відповідачем т овару проведена з порушенням передбачених п.3.2 договору ст років, про що свідчать надані відповідачем платіжні докум енти (том 1 а.с. 69-81) та акт звірки в заєморозрахунків, підписани й сторонами. (том 2 а.с.67).

Відповідно до ст. 625 ЦК Ук раїни боржник, який простроч ив виконання грошового зобов ' язання, на вимогу кредитор а зобов' язаний сплатити бор г з урахуванням індексу інфл яції, а також три проценти річ них з простроченої суми, якщо законом або договором не вст ановлений інший розмір проце нтів.

Розрахунок інфляційни х втрат (том 2 а.с.96) проведено по зивачем з урахуванням кілько сті днів прострочення викона ння зобов' язання, суми забо ргованості за кожний з періо дів та офіційно встановлених індексів інфляції. Тому інфл яційні втрати в розмірі 5 167,47 гр н. слід стягнути з відповідач а на користь позивача.

Право на стягнення пені в разі несвоєчасної оплати п оставленої продукції сторон и передбачили п.7.2 договору. Зг ідно даного пункту пеня стан овить 0,1 % від суми заборговано сті за кожен день прострочки . Однак дані положення догово ру суперечать вимогам ст.ст. 1, 3 Закону України “Про відпові дальність за несвоєчасне вик онання грошових зобов' язан ь” і при розрахунку позивача вони застосовані неправомір но.

З урахуванням офіційни х даних інформаційно-аналіти чного центру “Ліга” про облі кову ставку НБУ, з коригуванн ям розрахунку позивача (том 2 а .с.95) розмір пені становитиме 6 893,26 грн. та підлягає стягненню .

Розрахунок позивача що до 3% річних (том 2 а.с.95) перевіре но колегією суддів, він є прав ильним, тому вимоги про стягн ення 3% річних у розмірі 1 072,78 грн . також підлягають задоволен ню.

Відповідно до ст.49 ГПК Ук раїни на користь позивача пі длягають стягненню судові ви трати по справі пропорційно розміру задоволених вимог.

З матеріалів справи вба чається, що позивачем при роз гляді спору понесено наступн і витрати:

-держмито за розгляд позову - 465 грн. (том 1 а.с.6);

-держмито за розгляд апеляц ійних скарг - 232,50 грн. (том 1 а.с.116) т а 232,50 грн. (том 2 а.с.120);

-держмито за розгляд касаці йної скарги - 232,50 грн., всього - 1 162,50 грн.

-витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу - 118 грн. (том 1 а.с.7);

Оскільки позов задовол ьняється частково, пропорцій но розміру задоволених вимог до відшкодування підлягають :

-держмито в розмірі 930 грн.

-витрати на інформаційно-те хнічне забезпечення судовог о процесу - в розмірі 94,40 грн.

Відповідно до ст.44 ГПК У країни судові витрати склад аються з державного мита, сум , що підлягають оплаті за пров едення судової експертизи, в итрат, пов' язаних з оглядом та дослідженням речових док азів у місці їх знаходження, о плату послуг перекладача, ад воката, витрат на інформацій но-технічне забезпечення суд ового процесу та інших витра т, пов' язаних з розглядом сп рави.

Як вбачається з матеріал ів справи, позивач укладав до говір на юридичне обслуговув ання з МПП “Фірма Аллегрі” на представництво його інтерес ів у Вищому господарському С уді України по справі №34/93-09 щод о оскарження Постанови Дніпр опетровського апеляційного господарського суду від 30.07.2009 р оку та оплатив за надані юрид ичні послуги 1 500 грн. (том 2 а.с.15,16) . Зазначений в договорі адвок ат позивача ОСОБА_3 (том 2 а. с.82) здійснював представництв о інтересів позивача на стад ії касаційного оскарження (т ом 2 а.с.26,28-30).

Також при повторному ро згляді в господарському суді Дніпропетровської області д аної справи, позивачем уклад ено договір на надання юриди чних послуг з адвокатом ОСО БА_4 та оплачено йому 1000 грн.(т ом 2 а.с.59-62).

Таким чином за юридичні послуги позивачем сплачено 2 500 грн., відшкодуванню підляг ають 2 000 грн.

Крім того, позивачем пон есено витрати на відрядження директора підприємства О СОБА_5 (том 1 а.с.18) для участі у с удових засіданнях (участь пі дтверджується протоколами с удових засідань від 30.07.2009 року, 14.10.2010 року ) ( том 1 а.с.137, том 2 а.с.54), по свідченням про відрядження ( том 2 а.с.84,85). До складу таких вит рат слід віднести підтвердже ні документально витрати на проїзд в розмірі 108 грн. 01коп.(то м 2 а.с.63), добові згідно “Інстру кції про службові відрядженн я в межах України та за кордон ” - 50 грн. за дві доби з 23.03.2009 року п о 24.03.2009 року та 60 грн. за дві доби з 13.10.2010 року по 14.10.2010 року, всього 218,01 г рн. До відшкодування підляга є сума 174,40 грн.

На підставі викладеног о, апеляційна скарга є доведе ною, рішення підлягає скасув анню, позовні вимоги - частк овому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 101, 103-105 Гос подарського процесуального кодексу України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу задо вольнити.

Рішення господарськог о суду Дніпропетровської обл асті від 05.01.2011 року у с праві № 33/73-10(34/93-09) скасувати.

Позов задовольнити час тково.

Стягнути з закритого а кціонерного товариства “Еле ктроград” ( м. Кривий Ріг, Дніп ропетровської області) на ко ристь малого підприємства “А ВІ” у формі товариства з обме женою відповідальністю ( м. Бо ярка, Київської області) забо ргованість 11 352 грн., інфляційні втрати в розмірі 5 167,47 грн., пеню 6 893,26 грн., 3% річних у розмірі 1 072,78 г рн., держмито в розмірі 930 грн., в итрати на інформаційно-техні чне забезпечення судового пр оцесу в розмірі 94,40 грн., витрат и на юридичні послуги 2 000 грн., в итрати, пов' язані з розгляд ом справі у розмірі 174,40 грн.

В решті позову відмовит и.

Виконання постанови до ручити господарському суду Д ніпропетровської області.

Постанова набирає зако нної сили з дня її прийняття т а може бути оскаржена в касац ійному порядку протягом двад цяти днів до Вищого господар ського суду України.

Головуючий суддя: Т.А . Верхогляд

Суддя: В.В .Швець

Суддя: І.В . Тищик