Рішення

від 18.01.2011 по справі 30/384-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

30/384-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18.01.11р.

Справа № 30/384-10

За позовом:  комунального житлово-експлуатаційного підприємства №42, м. Дніпропетровськ 

до  товариства з обмеженою відповідальністю "Малятко", м. Дніпропетровськ 

про стягнення 15 767,84 грн.

Суддя:  Євстигнеєва Н.М.

Секретар судового засідання: Бажанова Ю.А.

Представники:

Від позивача: Полешко К.Г., довіреність від 25.02.2009 року, представник  

Від відповідача: Шипіло Д.О., довіреність від 21.12.2010 року, представник  

СУТЬ СПОРУ:

Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство №42 звернулося до господарського суду з позовом, яким просить стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Малятко" суму заборгованості у розмірі 15 767,84 грн. та судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №8 від 01.07.2003 року на утримання житлового будинку і прибудинкової території  в частині повної та своєчасної оплати вартості спожитих послуг.

Відповідач позовні вимоги не визнає, зазначає, що право на належне отримання житлово-комунальних послуг передбачено Законом України "Про житлово-комунальні послуги". Позивач не виконав свої зобов'язання відповідно до договору від 01.07.2003р., не надав житлово-комунальних послуг з утримання будинку та прибудинкової території належним чином. Відповідно до вимог ч.1 ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором. Відповідач вважає, що позивачем не надано належних доказів на підтвердження того, що послуги, зазначені в типовому переліку, були надані.

Розгляд справи був відкладений з 22.12.2010 року на 18.01.2011 року.

В судовому засіданні 18.01.2011 року оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

В С Т А Н О В И В:

01.07.2003р. між Комунальним житлово-експлуатаційним підприємством №42 (виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Малятко" (замовник) укладено Договір на утримання житлового будинку і прибудинкової території.

Предметом цього договору є організація утримання житлового будинку, розташованого за адресою: Бульвар Слави,6, співвласником якого є замовник, та прибудинкової території.

Згідно свідоцтва про право власності виданого на підставі рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради від 29.03.1998р. №412/22 приміщення магазину "Малятко" зареєстровано Дніпропетровською організацією технічної інвентаризації на праві колективної власності за ТОВ "Малятко", про що зроблено запис в реєстрову книгу №20ЮН за реєстровим №962-77 від 16.02.1999р.

Загальна площа приміщення, яке займає відповідач становить 410,7кв.м. (п.1.4 договору).

Розмір плати за утримання будинку та при будинкової території розраховується відповідно до вимог чинного законодавства та на момент укладення договору становить за ставкою 1 кв.м. загальної площі приміщення, вказаного в пункті 1.1. договору (п.1.3 договору).

Розрахунки за договором замовник проводить в порядку, визначеному п.3.1 договору: щомісяця, не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, перераховує на розрахунковий рахунок виконавця плату за утримання будинку та прибудинкової території у розмірі, встановленому п.1.5 договору. За умовами п.1.5 договору загальний розмір щомісячної плати за утримання будинку та при будинковими територіями за цим договором становить за тарифною ставкою на місяць.

Договір укладається строком на один рік та набуває чинності з дня його підписання. Якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодна із сторін не висловила намір припинити його дію, Договір вважається продовженим на той же строк на тих самих умовах (п.4.1, 4.2 договору).

Позивач заявляє вимогу про стягнення з відповідача заборгованості по оплаті експлуатаційних витрат в розмірі 15 767,84грн., яка склалася станом на 01.09.2010р., проти чого заперечує відповідач, що і є причиною спору.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій", суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору для провадження підприємницької діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами та пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території, а за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Приписами статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлено наступне:

- комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи у забезпеченні холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо - та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством;

- утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством.

Відповідно до статті 19 названого Закону, відносини у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах.

Як встановлено вище, між позивачем та відповідачем, як власником нежитлового приміщення, що знаходиться в житловому будинку за адресою: Бульвар Слави,6 площею 410,7 кв.м., укладено договір на утримання житлового будинку і прибудинкової території.

Відповідно до ст. 20 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" споживач має право одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг.

Посилаючись на Типовий перелік послуг на місяць з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для суб'єктів підприємницької діяльності по КЖЕП №42 позивач зазначає, що надавав відповідачу, як споживачу, наступні послуги:

прибирання прибудинкової території; технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення та зливової каналізації; дератизація (знищення мишей та щурів); дезінсекція (знищення комах); обслуговування димовентиляційних каналів; технічне обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на прибудинковій території; підготовка житлового будинку до експлуатації в осінньо зимовий період.

Розмір експлуатаційних витрат визначався щомісячно згідно Типового переліку послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій. Розмір експлуатаційних витрат за період з жовтня 2008р. по грудень 2008р. складає 472,31грн. щомісячно, у січні 2009р. - 747,48грн., з лютого по грудень 2009р. –по 895,33грн. щомісячно, з січня 2010р. по березень 2010р. по 895,33грн., з квітня по грудень 2010р. по 644,8грн.

Вартість експлуатаційних витрат встановлена рішеннями виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3763 від 20.11.2007р., №5295 від 13.12.2005р., №4083 від 22.12.2008р. Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій для житлово-комунальних підприємств комунальної власності міста є додатком до кожного з приведених рішень виконавчого комітету.

За змістом пункту 8 рішення виконавчого комітету Дніпропетровської міської ради №3763 від 20.11.2007р. "Про затвердження тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та при будинкових територій для житлово-експлуатаційних підприємств комунальної власності територіальної громади м. Дніпропетровська, підпорядкованих управлінню житлового господарства міської ради" суб'єкти підприємницької діяльності, що орендують нежитлові приміщення у житлових будинках або яким такі приміщення належать на праві власності, крім орендної плати та плати за комунальні послуги (водо-, теплопостачання, водовідведення тощо) за встановленими тарифами зобов'язані брати участь у загальних для всього житлового будинку експлуатаційних витрат пропорційно загальній площі відповідно до Типового переліку послуг.

Згідно ст. 22 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" виконавець зобов'язаний:

- забезпечувати своєчасність та відповідну якість житлово-комунальних послуг згідно із законодавством та умовами договору, в тому числі шляхом створення систем управління якістю відповідно до національних або міжнародних стандартів;

- своєчасно проводити підготовку жилого будинку і його технічного обладнання до експлуатації в осінньо-зимовий період;

- утримувати в належному технічному стані, здійснювати технічне обслуговування та ремонт внутрішньобудинкових мереж, вживати заходів щодо ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень якості послуг у терміни, встановлені договором та/або законодавством та інш.

Обов'язок виконавця (позивача) забезпечити якісне утримання житлових будинків та при будинкових територій відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору встановлено і п.2.2.1 договору на утримання житлового будинку і при будинкової території від 01.07.2003р.

Між тим, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що послуги з прибирання прибудинкової території; технічного обслуговування внутрішньо будинкових систем тепло-, водопостачання, водовідведення та зливової каналізації; дератизації (знищення мишей та щурів); дезінсекція (знищення комах); обслуговування димовентиляційних каналів; технічного обслуговування систем протипожежної автоматики та димовидалення; поточний ремонт конструктивних елементів, інженерних систем і технічних пристроїв будинку та елементів зовнішнього благоустрою, розташованих на при будинковій території; підготовка житлового будинку до експлуатації в осінньо зимовий період та які зазначені в типовому переліку були надані відповідачу у спірному періоді.

Відповідно до ч.1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, строки та в порядку, що встановлені договором. Отже, обов'язок відповідача сплатити витрати на утримання житлового будинку та прибудинкової території виникає лише після отримання цих послуг.

Позивач посилається на те, що відповідач зобов'язаний сплачувати щомісячно плату за утримання будинку та прибудинкову територію за тарифною ставкою, затвердженою на місяць (п.п.1.3, 1.5 договору). Однак, розмір затвердженої тарифної ставки не є сталим, не визначений в договорі на утримання житлового будинку і прибудинкової території від 01.07.2003р. та не є окремим додатком до цього договору. Та обставина, що Типові переліки послуг на місяць, які додані позивачем до матеріалів справи, містять посилання на тарифну ставку, вартість та види послуг, не свідчить про обізнаність відповідача про розмір тарифної ставки, вартість послуг та отримання цих послуг відповідачем.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Всупереч наведеним приписам, позивачем належними та достатніми доказами не доведено наявності правових підстав для стягнення заборгованості по оплаті експлуатаційних витрат, не надано доказів надання послуг з утримання житлового будинку та прибудинкової території у спірному періоді, доказів пред'явлення відповідачу рахунків на оплату або Типових переліків послуг на місяць, які містили б розмір плати за один місяць та види послуг, які фактично були надані позивачем відповідачу.

За викладеного, суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст.1, 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

                                                       В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову - відмовити.

Судові витрати віднести на позивача.

Суддя                                                                                                        Н.М.Євстигнеєва

Повне рішення складено - 21.01.2011 року