Рішення

від 29.01.2008 по справі 10/573-07

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.01.08р.

Справа № 10/573-07

За позовом  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м.

Нікополь

до  Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.

Орджонікідзе   

про

стягнення 3128 грн.

Суддя  Кощеєв І.М.

Представники:

від позивача: не з"явився

від відповідача: ОСОБА_3.(паспорт№

НОМЕР_1від 28.03.02р.)-підприємиць

СУТЬ

СПОРУ:

         Позивач звернувся до господарського

суду  Дніпропетровської області  з позовом до відповідача  про 

стягнення 3 028 грн. Ціна позову складається з :   28 грн. заборгованості по орендній платі,

відповідно до умов Договору оренди  від

20.03.2003 р., укладеного між сторонами; 3 000 грн. вартості морозильної камери

„РР8О2АМЕХ 2АСА1Ч" переданої в оренду Відповідачві і знищеної внаслідок

пожежі, що сталося в магазині, який належить Відповідачеві. Підстави з якими

Позивач пов”язує вимоги щодо стягнення 3 000 грн. -необхідність відшкодування

шкоди ТОВ „Тамада” ( власнику морозильної камери, передано. Позивачеві в оренду

). Також Позивач просив суд стягнути з Відповідача витрати з оплати послуг

адвоката в розмірі 100 грн.

          Представник позивача двічі на виклик

суду у судове засідання не з'явися, витребувані судом документи не надав.

Позивач  був належним чином повідомлений

про час  і місце проведення судових

засідань.

Відповідач  позовні  вимоги позивача визнає частково, а саме -

визнає лише заборгованість з орендної плати в розмірі 28 грн. Проти задоволення

позовних вимог, пов'язаних з відшкодуванням вартості морозильної камери, в

розмірі 3 000 грн. заперечує та вважає їх необгрунтованими.

           Господарський суд розглядає справу

за наявними в ній документами.

      В судовому  засіданні 

за згодою представника Відповідача було оголошено судом вступну та

резолютивну частини судового рішення. 

Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представника

відповідача, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

            20.03.2003 р. між Фізичною особою -

підприємцем    ОСОБА_1.                      ( Орендодавець ) та  Фізичною  

особою  - підприємцем  ОСОБА_2 ( Орендар ) укладено Договір про

передачу майна в користування, згідно з умовами якого, Орендодавець передав в

тимчасове користування Орендарю обладнання - морозильну камеру вартістю 3 000

грн. за актом приймання-передачі.

            20.03.2003 р. між сторонами за

договором був складений акт приймання-передачі, за яким Фізична особа -

підприємець ОСОБА_1. передала, а Фізична особа - підприємець ОСОБА_2. прийняла

морозильну камеру „РР8О2АМЕХ 2АСА1Ч".

            Згідно зі ст. ст. 161, 162 ЦК

Української РСР, що діяв на час укладання договору зобов”язання повинні

виконуватись належним чином і в установлений договором строк, одностороння

відмова від виконання зобов”язань не допускається.

          Відповідно до наданих Позивачем

матеріалів, вбачається, що Відповідач неналежним чином виконував свої

зобов”язання по договору, несвоєчасно та не в повному обсязі сплачував орендну

плату,  його заборгованість склала 28 грн.

00 коп., що також підтверджується  самим

Відповідачем.

          Таким чином, факт не виконання

Відповідачем зобов”язань за договором щодо сплати орендної плати, матеріалами

справи доведено.

          З 01.01.2004 р. набрав чинність

Господарський кодекс України ( в подальшому ГК України ), який відповідно до

ст. 1 визначає  основні  засади 

господарювання   в Україні  і регулює господарські відносини,  що виникають у процесі організації та

здійснення господарської діяльності між 

суб'єктами господарювання,  а  також між цими суб'єктами та іншими

учасниками відносин у сфері господарювання.

          Згідно Прикінцевих положень ГК

України,  Господарський кодекс України

застосовується до господарських відносин, 

які виникли  після  набрання 

чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До

господарських  відносин,  що 

виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського

кодексу України, зазначені положення  

застосовуються   щодо   тих 

прав  і  обов'язків, 

які продовжують існувати або 

виникли  після  набрання 

чинності  цими положеннями.

          Вказані у позові господарські

відносини, пов'язані зі стягненням з відповідача заборгованості по орендній

платі, виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського

кодексу України, але вони продовжують існувати після  набрання 

чинності  цими положеннями, тому

господарським судом зазначені положення  

також застосовуються.

         Відповідно до ст. 193 ГК України,

суб'єкти господарювання  та  інші 

учасники  господарських

відносин  повинні  виконувати 

господарські  зобов'язання

належним чином відповідно до закону, 

інших правових актів,  договору, а

за відсутності   конкретних   вимог 

щодо  виконання  зобов'язання 

- відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До    виконання   

господарських   договорів   застосовуються відповідні положення  Цивільного 

кодексу  України з урахуванням

особливостей, передбачених цим Кодексом.

         Цивільний Кодекс України ( далі ЦК

України ) також  набрав чинності з

01.01.2004р. Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України -

ЦК Української РСР втратив чинність з 01.01.2004 р.

         Згідно з п. 4 Прикінцевих та

перехідних положень ЦК України, ЦК України також застосовується до цивільних

відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які

виникли до набрання чинності ЦК України, положення цього Кодексу застосовуються

до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання

ним чинності.

          Відповідно до ст.  525 ЦК України, одностороння  відмова 

від  зобов'язання  або одностороння зміна  його 

умов  не  допускається, 

якщо  інше  не  

встановлено договором або законом.

          Зобов'язання має виконуватися

належним чином відповідно до умов 

договору  та  вимог 

цього  Кодексу,  інших актів цивільного законодавства,  а за відсутності таких умов та вимог -  відповідно до   звичаїв  

ділового  обороту  або 

інших  вимог,  що 

звичайно ставляться ( ст. 526 ЦК України ).

           Відповідно до ст. 759 ЦК України,

за  договором  найму  (оренди)  наймодавець 

передає   або зобов'язується

передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

            За 

користування  майном  з 

наймача  справляється  плата, розмір якої встановлюється договором

найму. Плата  за  користування 

майном вноситься щомісячно,  якщо

інше не встановлено договором ( ст. 762 ЦК України ).

           Враховуючи наведене, господарський

суд вважає позовні вимоги позивача пов”язані зі стягненням 28 грн.

заборгованості по орендній платі - обгрунтованими та такими, що підлягають

задоволенню.

           Ст. 610 ЦК України передбачає, що

порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням   умов,  

визначених  змістом  зобов'язання 

(неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання,

відповідно до ст. 611 ЦК України настають 

правові  наслідки, встановлені

договором або законом, зокрема відшкодування збитків.

           Згідно зі ст. 22 ЦК України,

особа,  якій завдано збитків  у 

результаті  порушення  її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати,  яких  особа 

зазнала  у  зв'язку зі знищенням або пошкодженням

речі,  а також витрати,  які особа зробила або мусить зробити для

відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи,  які 

особа  могла б реально одержати за

звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

          Шкода,  заподіяна 

майну юридичної особи,  підлягає

відшкодуванню в повному обсязі  особою,

яка її заподіяла,  за умови, що дії

останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній  причинний 

зв'язок  та  є  вина

зазначеної особи ( Постанова Пленуму Верховного Суду України N 6 від 27.03.92

Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування

шкоди )

          Позивач стверджує, що у січні 2005 р.

внаслідок пожежі, що сталася в магазині, який належить Відповідачу, морозильна

камера була знищена.

          Враховуючи наведене, господарський

суд вважає, що Позивачем не виконані вимоги ст. 33 ГПК України, яка передбачає,

що кожна сторона повинна  довести  ті 

обставини,  на  які 

вона посилається як на підставу своїх вимог -  не доведені обставини пов'язані із :

знищенненя внаслідок пожежі, переданої в оренду Відповідачві морозильної

камери; сплати  ТОВ „Тамада” ( власнику

морозильної камери, передано. Позивачеві в оренду ) - 3 000 грн. вартості

морозильної камери „РР8О2АМЕХ 2АСА1Ч".

          Враховуючи наведене, господарський

суд вважає позовні вимоги Позивача пов”язані із стягненням шкоди у розмірі 3

000 грн. вартості морозильної камери „РР8О2АМЕХ 2АСА1Ч" - не доведеними та

такими, що не підлягають задоволенню.

           Судові витрати по справі на підставі

ст. 49 ГПК України слід покласти пропорційно на позивача та відповідача ,

оскільки  позов  задоволено частково.  

          Відповідно до ст. 44 ГПК України

судові витрати   складаються   з 

державного  мита,  сум, 

що підлягають сплаті за проведення 

судової  експертизи,  призначеної господарським судом,  витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням

речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача,

адвоката,  витрат  на 

інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат,

пов'язаних з розглядом справи.

           В якості доказу оплати послуг

адвоката, Позивачем додано до позовної заяви ксерокопію Довідки від 12.09.2005

р. за № 30/80 про отримання від ОСОБА_1. -100 грн. за надання правової

допомоги. На вказані довідці стоїть лише кутовий печатка „Асоціації

адвокатів”  і підпис.

           Лише ксерокопію вказаної Довідки -

суд не може прийняти в якості доказу оплати послуг адвоката пов'язаних з

розглядом саме справи № 10/573-07, тому господарський суд не знаходить підстав

для задоволення клопотання Позивача про стягнення з Відповідача витрат з оплати

послуг адвоката в розмірі 100 грн. 

           Відповідно до зазначеного, керуючись

ст. ст. 33, 44, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

            Позов  - задовольнити частково.

            Стягнути з підприємця

ОСОБА_2(свідоцтво про державну реєстрацію: № НОМЕР_2, що мешкає: м. АДРЕСА_1)

на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1( м. Нікополь ) -  заборгованість по орендній  платі 

в розмірі 28 грн., 1 грн. 00 коп. - витрат на державне мито, 1

грн. 09 коп. - витрат пов'язаних  з

інформаційно-технічним забезпеченням судового процесу.

           Видати наказ.

       У задоволенні позовних вимог Позивача,

пов”язаних зі стягненням відшкодування 

вартості морозильної камери в розмірі 3 000 грн.  - відмовити.

       Рішення набирає законної сили після

закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

          Рішення суду може бути оскаржене

протягом десяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги

до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Кощеєв

( рішення оформлене відповідно до

ст. 84 ГПК України 01.02.2008 р. )