Рішення

від 27.01.2011 по справі 39/8-11

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

27.01.11р. Справа № 39/8-11

За позовом Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Тіссані Груп", м. Горлівка, До нецька область

до відповідача-1: Публіч ного акціонерного товариств а комерційного банку "Приват Банк", м.Дніпропетровськ

до відповідача-2: Товариства з обмеженою відповідальніст ю "Українське Фінансове Аген тство "ВЕРУС", м. Дніпропетровс ьк

про визнання недійсним договору поруки

Суддя Ліпинський О.В.

Представники:

від позивача: Шокуров Д.Г., дов. від 22.09.2010р. № 52

від відповідача-1: Накорчев сьий С.В., дов. від 28.05.2010р. № 2439-О

від відповідача-2: не з' яв ився

СУТЬ СПОРУ:

Позивач звернувся до гос подарського суду Дніпропетр овської області з позовною з аявою про визнання недійсним договору поруки від 01.04.2010р. укл аденого між Відповідачам-1 та Відповідачем-2 в забезпеченн я виконання договору комісії №2605/4569/impa про відкриття акредити ва від 28.05.2008р.

Відповідач-1 у відзиві на по зов проти позовних вимог зап еречує, просить в задоволенн і позову відмовити.

Відповідач-2 явку повноважн ого представника у судове за сідання не забезпечив, мотив ований відзив на позовну зая ву не подав.

Згідно ст. 75 ГПК України, суд вважає можливим розглянути с праву за наявними в ній матер іалами.

В судовому засіданні 27.01.2011р. с удом оголошено вступну та ре золютивну частини рішення, з гідно ст. 85 ГПК України.

Дослідивши матеріали спра ви, заслухавши пояснення пре дставників позивача та відпо відача-1, господарський суд, -

ВСТАНОВИВ :

28.05.2008р. між Відповідачем 1 (ком ісіонером) та Позивачем (комі тентом) був укладений догові р комісії про відкриття акре дитива № 2602/4569/ІМРА.

Відповідно до п. 1.1 якого комі тент доручає, а комісіонер пр иймає на себе зобов'язання за плату від свого імені і за ра хунок комітента відкриття на користь Seram s.r.l., Via Giulio Natta 2/A, 43100 Parma Italy (далі по тексту - бенефіціар) безв ідкличного документарного а кредитиву (далі по тексту - а кредитив), а також доручити Monte Pashi di Siena, Italy (далі по тексту - підтв ерджуючий банк), добавити сво є безвідкличне підтвердженн я до акредитива. Акредитив ві дкривається відповідно до за яви на відкриття акредитиву №2605/4569/ІМРА від 28.05.2008 року, підписа ного з боку комітента, що є нев ід'ємною частиною цього дого вору.

Згідно п. 3.1 Договору з урахув анням додаткової угоди № 2 від 28.01.2009р. зобов'язання Комітента за даним договором забезпеч уються всіма основними і обо ротними коштами Комітента, а також заставою майнових пра в згідно з Договором застави майнових прав на товар №1 від 28.05.2008р., укладеному між Комітент ом і Комісіонером, відступле нням права вимоги згідно з До говором відступлення права в имоги (цесіі) б/№ від 28.05,2008р., та До говорами поруки: Договір пор уки №1 від 28.05.2008р., Договір поруки №1 від 26.09.2008р„ Договір поруки №2 в ід 28.05.2008р., Договір поруки N83 від 28. 05.2008р., Договір поруки № 4 від 28.05.2008р ., Договір поруки №, 5 від 28.05.2008р., До говір поруки №6 від 28.05.2008р., Догов ір поруки N 7 від 28.01.2009р..

01.04.2010р. між Відповідачем-1 (далі -Кредитор) та Відповідачем-2 (д алі-Поручитель) також був укл адений договір поруки.

Предметом цього договору є надання поруки ПОРУЧИТЕЛЕМ (Відповідачем-2) перед КРЕДИТО РОМ (Відповідачем-1) за виконан ня ТОВ "Тіссанігруп" (далі-Борж ник) всіх своїх обов'язків за д оговором комісії № 2605/4569/ІМРА п ро відкриття акредитива від 28.05.2008 року (далі - кредитний дого вір), згідно якого КРЕДИТОР на дав боржнику кредит в сумі 144640, 00 EUR, що надається у формі пості мпортного фінансування, а БО РЖНИК зобов'язаний повернути кредит в строк 360 днів від дати проведення Підтверджуючим б анком платежу за акредитивом , погашення заборгованості у кінці терміну відстрочки (фі нансування), згідно з умовами договору комісії: сплачуват и комісію за підтвердження а кредитива 0,5% у квартал або йог о частину, згідно з умовами до говору комісії: комісію за на дання відстрочки у погашенні заборгованості 2,5% річних плю с ставка пропозиції кредитн их ресурсів в EUR - EURIBOR, на строк, як ий відповідає терміну відстр очки, згідно з умовами догово ру комісії: сплачувати коміс ію за зобов' язання за ставк ою 4 (чотири відсотків) річних, згідно з умовами договору ко місії: сплачувати комісію за здійснені платежі по акреди тиву по ставці 20% річних, згід но з умовами договору комісі ї, а також сплачувати винагор оди, штрафи, пені та інші плате жі, відшкодовувати збитки у в ідповідності, порядку та стр оки, зазначені у договорі ком ісії.

Згідно пункту 2. договору по руки від 01.04.2010р. ПОРУЧИТЕЛЬ відп овідає перед КРЕДИТОРОМ за в иконання обов'язків за догов ором комісії в тому ж розмірі , що і БОРЖНИК, включаючи сплат у кредиту, процентів нарахов аних за користування кредито м, винагород, пені, штрафів, ві дшкодування збитків, зазначе них в договорі комісії.

Як вказує Позивач, він не на давав Відповідачу-1 згоди на у кладення вказаного договору поруки, а дізнався про укладе ння цього договору з позовно ї заяви Публічного акціонерн ого товариства комерційного банку "ПриватБанк" до ТОВ „Укр аїнсько фінансового агентст ва „Верус” та до ТОВ „Тіссані груп” до ТОВ „Рондо торгівля та фінанси” до ОСОБА_1 до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 до ОС ОБА_4 до про стягнення забор гованості за договором коміс ії № 2605/4569/impa від 28.05.2008р в сумі 87 358,98 євр о та 3 632 грн. 08 коп.., яка була подан а на розгляд до Жовтневого ра йонного суду в м. Дніпропетро вську.

Позивач вказує, що зазначен ий вище договір поруки має бу ти визнаний недійсним, як так ий, що укладений із порушення м чинного законодавства, а са ме ст. 511 ЦК України, яка передба чає, що зобов' язання не ство рює обов' язку для третьої о соби. У випадках передбачени х договором, зобов' язання м оже створювати для третьої о соби права щодо боржника та (а бо ) кредитора.

З огляду на те, що спірний до говір поруки, згоду на укладе ння якого Позивач не давав, пе редбачає покладення на нього нових зобов' язань, пов' яз аних з переходом до поручите ля прав кредитора (ч. 2 ст. 556 ЦК Ук раїни), Позивач вважає, що зазн ачені обставини свідчать про порушення відповідачами пол ожень ст. 203 ЦК України відносн о невідповідності умов спірн ого договору вимогам ЦК Укра їни, що є підставою для визнан ня його недійсним згідно ст. 21 5 ЦК України.

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господ арського кодексу України гос подарські договори укладают ься за правилами, встановлен ими Цивільним кодексом Украї ни з урахуванням особливосте й, передбачених Господарськи м кодексом України та іншими нормативно-правовими актами .

Як вбачається з позовних ви мог Позивача, він просить суд визнати договір недійсним н а підставі ст. ст. 203, 215 Цивільног о кодексу.

Згідно зі ст. 202 ЦК України пр авочином є дія особи, спрямов ана на набуття, зміну або прип инення цивільних прав та обо в'язків. Правочини можуть бут и односторонніми та дво - чи ба гатосторонніми (договори). Дв о - чи багатостороннім правоч ином є погоджена дія двох або більше сторін.

Статтею 203 ЦК України встано влено загальні вимоги, додер жання яких є необхідним для ч инності правочину.

Правочин є правомірним, якщ о його недійсність прямо не в становлена законом або якщо він не визнаний судом недійс ним ( ст. 204 ЦК України ).

Відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивіль ного кодексу України зміст п равочину не може суперечити Цивільному кодексу України т а іншим актам цивільного зак онодавства.

Згідно зі ст. 215 Цивільного ко дексу України підставою неді йсності правочину є недодерж ання в момент вчинення право чину стороною (сторонами) вим ог, які встановлені ч.ч. 1-3, 5 та 6 с т. 203 Цивільного кодексу Украї ни, зокрема: вимог щодо змісту правочину, який не може супер ечити цьому Кодексу, іншим ак там цивільного законодавств а, а також моральним засадам с успільства; вимог щодо вільн ого волевиявлення учасника п равочину, яке має відповідат и його внутрішній волі; щодо н астання реальних правових на слідків правочину. Недійсним є правочин, якщо його недійсн ість встановлена законом (ні кчемний правочин). У цьому раз і визнання такого правочину недійсним судом не вимагаєть ся. У випадках, встановлених ц им Кодексом, нікчемний право чин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність пр авочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін аб о інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених зако ном, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (ос порюваний правочин).

Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов' язанні мож е бути замінений іншою особо ю внаслідок виконання обов' язку боржника поручителем аб о заставодавцем (майновим по ручителем).

Стаття 516 Цивільного кодекс у України встановлює, що замі на кредитора у зобов' язанні здійснюється без згоди борж ника, якщо інше не встановлен о договором або законом. Якщо боржник не був письмово пові домлений про заміну кредитор а у зобов' язанні, новий кред итор несе ризик несприятливи х для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником св ого обов' язку первісному кр едиторові є належним виконан ням.

Згідно ч. 1 ст. 528 Цивільного ко дексу України, виконання обо в' язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього К одексу, інших актів цивільно го законодавства або суті зо бов' язання не випливає обов ' язок боржника виконати зоб ов' язання особисто. У цьому разі кредитор зобов' язаний прийняти виконання, запропо новане за боржника іншою осо бою. У разі невиконання або не належного виконання обов' я зку боржника іншою особою це й обов' язок боржник повинен виконати сам (ч. 2 ст. 528 Цивільно го кодексу України).

Щодо положень законодавст ва про забезпечення виконанн я зобов' язань, то згідно зі ст. 546 Цивільного кодексу Укр аїни, виконання зобов' язанн я може забезпечуватися неуст ойкою, порукою, гарантією, зас тавою, притриманням, завдатк ом.

За змістом ст.ст. 548, 553 ЦК Украї ни порукою може забезпечуват ися лише дійсне, а отже, існуюч е зобов' язання.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 553 Ци вільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредиторо м боржника за виконання ним с вого обов'язку.

Поручитель відповідає пер ед кредитором за порушення з обов'язання боржником.

При цьому учасником догово ру є не боржник по основному з обов' язанню, а інша особа, то бто договірні відносини вини кають між головним кредиторо м та поручителем.

Крім того, вказана норма пер едбачає можливість забезпеч ення порукою виконання основ ного зобов' язання частково або у повному обсязі, а також залучення у якості поручител я як однієї особи так і декіль ка осіб.

Частиною 1 ст. 554 Цивільного к одексу України встановлено, що у разі порушення боржнико м зобов'язання, забезпеченог о порукою, боржник і поручите ль відповідають перед кредит ором як солідарні боржники, я кщо договором поруки не вста новлено додаткову (субсидіар ну) відповідальність поручит еля.

Згідно ч. 2 ст. 554 Цивільного ко дексу України, поручитель ві дповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, вк лючаючи сплату основного бор гу, процентів, неустойки, відш кодування збитків, якщо інше не встановлено договором по руки.

Отже, сам по собі договір по руки не є підставою заміни бо ржника у зобов'язані. Відпові дальність поручителя настає тільки у разі невиконання зо бов'язання боржником та є сол ідарною із відповідальністю боржника.

Договір поруки також не є фо рмою уступки вимоги. Це самос тійний цивільно-правовий інс титут і за своєю правовою при родою є засобом забезпечення виконання зобов'язання. Прав а кредитора переходять до по ручителя тільки у разі викон ання ним зобов'язання забезп еченого порукою (ч. 2 ст. 556 Цивіл ьного кодексу України).

Таким чином, законодавство м України не передбачено обм еження суб'єктів цивільно-пр авових відносин у застосуван ні інституту поруки, зокрема обов'язку одержання згоди бо ржника на укладення договору поруки з третьою особою.

Отже, укладаючи договір пор уки від 01.04.2010р., Відповідач-1 та Ві дповідач - 2 не припустили пору шення вимог чинного законода вства та прав і охоронюваних законом інтересів Позивача, що відповідно є підставою дл я відмови в задоволенні позо вних вимог про визнання спір ного правочину недійсним.

Відповідно до ст. 49 ГПК Украї ни судові витрати по справі п окладаються на Позивача.

Враховуючи викладене, керу ючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, Господарс ького процесуального кодекс у України, господарський суд , -

ВИРІШИВ:

В позові відмовити по вністю.

Суддя О.В. Ліпинський

Повне рішення складено 01.02.2011