Рішення

від 01.02.2011 по справі 9/343-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

9/343-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

31.01.11р.

Справа № 9/343-10

За позовом   Товариства з обмеженою відповідальністю  "ПСК Атлант", м. Харків 

до  Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон", м. Дніпропетровськ      

про стягнення 37714, 08 грн.

Суддя  Подобєд І.М.

При секретарі судового засідання Синяговська Є.С.

Представники:

  Від позивача - Шумара С.В., ю/к., довіреність б/н від 15.12.2010 р. 

СУТЬ СПОРУ:

ТОВ "ПСК Атлант" звернулося у листопаді 2010 року із позовом до ТОВ "Дніпробетон", в якому просить господарський суд стягнути з Відповідача на свою користь грошові кошти у сумі 37714,08 грн. заборгованості, у тому числі: 35780,00 грн. як суму отриманої попередньої оплати, 1665,73 грн. інфляційних та 368,35 грн. три проценти річних. Обґрунтовує позовні вимоги тим, що Відповідачем не були виконані зобов'язання за договором поставки № 20-05/-10ЖБІ від 20.05.2010р. в частині повної та своєчасної поставки оплаченої Позивачем продукції –плит пустотних. Вказує, що поставка залишку зазначеної продукції втратила для Позивача інтерес, і що Відповідач відмовляється повернути передплачену вартість цієї продукції у розмірі 35780,00 грн. Вважає, що внаслідок порушення договірних зобов'язань Відповідач зобов'язаний оплатити Позивачу суму боргу з урахуванням інфляції та трьох процентів річних.

Відповідач позовну заяву вважає необґрунтованою, такою, що по суті не відповідає дійсним обставинам справи. У відзиві на позов вказує, що за даними бухгалтерського обліку ТОВ "Дніпробетон" налічується заборгованість перед Позивачем у сумі 14373,00 грн., що підтверджується видатковими накладними та довіреностями на отримання товарно-матеріальних цінностей. Факт недопоставки продукції пов'язує із відмовою Позивача від прийняття виготовленої Відповідачем продукції на існуючу суму заборгованості. Вказує, що відповідна поведінка Позивача обумовлена пошкодженням частини цієї продукції, що сталося у серпні 2010 року на об'єкті Позивача у м. Харкові, після виявлення якої Позивач вимагав на заміні продукції, а в наступному відмовився приймати її залишок.

13.01.2011р. Позивач збільшив позовні вимоги на суму 300,71 грн. інфляції за період з листопада по грудень 2010 року.

В судовому засіданні 31.01.2011р. оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення, згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані докази, господарський суд -

                                                                    встановив:

Між Позивачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "ПСК Атлант" (покупець) та Відповідачем - Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" (постачальник) був укладений договір поставки № 20-05/-10ЖБІ від 20.05.2010р., за умовами якого Відповідач зобов'язався виготовити та поставити товар, а Позивач - прийняти та оплатити товар за ціною, діючою на дату поставки товару. Умови поставки визначаються сторонами у Специфікації (п. 8.1).

Пунктом 7.1 умов вказаного договору сторони встановили порядок розрахунків, згідно з яким Позивач здійснює передоплату у розмірі 100 % кожної партії продукції згідно графіку поставки (Додаток № 1 від 20.05.2010р.).

Оскільки у Специфікації №1 від 20.05.2010р. до договору поставки № 20-05/-10ЖБІ від 20.05.2010р. були узгоджені ціна, умови поставки та кількість товару, Позивач на виконання умов договору здійснив на користь Відповідача попередню оплату товару (залізобетонних виробів) згідно платіжних доручень №159 від 21.05.2010р. на суму 100000,00 грн. та №175 від 28.05.2010р. на суму 200000,00 грн., копії яких знаходяться в матеріалах судової справи.

Таким чином, загальна сума попередньої оплати, перерахованої Позивачем на банківський рахунок Відповідача складає 300000,00 грн. і Відповідач зі своєї сторони був зобов'язаний здійснити передачу Позивачу товару за умовами FCA транспортом постачальника на об'єкт покупця згідно строків поставки, узгоджених сторонами у письмовій заявці (п. 9.1 договору і п. 1 Специфікації до нього).

За даними Позивача, за період з 22.05.2010р. і по теперішній час Відповідач поставив Відповідачу товар –залізобетонні вироби на суму 264220,00 грн. (остання поставка –27.08.2010р.).

Позивач звертався до Відповідача із вимогами щодо поставки решти оплаченого товару (в строк до 30.07.2010р. за претензійним листом вих. № 11 від 27.07.2010р., в строк до 18.08.2010р. згідно листа від 10.08.2010р. вих. № 14, в строк до 17.09.2010р. згідно претензійного листа від 15.09.2010р. вих. № 20), у відповідь на які Відповідач гарантував виконати свої зобов'язання за договором поставки в строк до 01.08.2010р., до 20.08.2010р. відповідно.

Згідно розрахунку Позивача, станом на 20.10.2010р. заборгованість Відповідача перед Позивачем склала 35780,00 грн. основного боргу.

Надісланий Позивачем на адресу Відповідача акт звірки взаєморозрахунків від 31.12.2010р. був підписаний останнім із зауваженнями щодо даних, зазначених Позивачем у графах №№ 9, 12, 18, 22.

Так, за даними ТОВ "Дніпробетон", сальдо на 31.12.2010р. складає 10907,00 грн. за період з 25.05.2010р. по 31.12.2010р.

З наявних в матеріалах судової справи доказів вбачається, що протягом періоду з 28.07.2010р. по 25.08.2010р. Відповідач поставив Позивачу товар - плити пустотні на загальну суму 284310,00 грн., згідно видаткових накладних № ДН01/06-23 від 01.06.2010р. на суму 12300,00 грн., № ДН01/06-24 від 01.06.2010р. на суму 18600,00 грн., № ДН01/06-25 від 01.06.2010р. на суму 18600,00 грн., № ДН02/06-13 від 02.06.2010р. на суму 15134,00 грн., № ДН02/06-01 від 02.06.2010р. на суму 18600,00 грн., № ДН08/06-08 від 08.06.2010р. на суму 18600,00 грн., № ДН10/06-08 від 10.06.2010р. на суму 18600,00 грн., № ДН10/06-09 від 10.06.2010р. на суму 18600,00 грн., № ДН29/06-07 від 29.06.2010р. на суму 10250,00 грн., № ДН29/06-14 від 29.06.2010р. на суму 10933,00 грн., № ДН05/07-20 від 05.07.2010р. на суму 17220,00 грн., № ДН06/07-06 від 06.07.2010р. на суму 6835,00 грн., № ДН28/07-06 від 28.07.2010р. на суму 12300,00 грн., № ДН28/07-11 від 28.07.2010р. на суму 7516,00 грн., № ДН19/08-10 від 19.08.2010р. на суму 17220,00 грн., № ДН19/08-13 від 19.08.2010р. на суму 17220,00 грн., № ДН25/08-15 від 25.08.2010р. на суму 17220,00 грн., № ДН25/08-16 від 25.08.2010р. на суму 20090,00 грн., № ДН27/08-12 від 27.08.2010р. на суму 8472,00 грн. тощо.

На отримання зазначених матеріальних цінностей за договором поставки №20-05/-10ЖБІ від 20.05.2010р. Позивач видав довіреності №823148 від 01.06.2010р., №35 від 01.07.2010р., № 78 від 19.08.2010р., № 97 від 25.08.2010р., № 109 від 27.08.2010р.

Щодо доводів Позивача щодо не отримання від Відповідача продукції за накладною №ДН25/08-16 від 25.08.2010р. на суму 20090,00 грн., то вони спростовуються оригіналом цієї накладної, яка надана до матеріалів судової справи та містить підпис представника Позивача про отримання цієї продукції на момент її доставки, відповідно до умов п.п. 10.1, 11.1 і 12.1 договору поставки. Належних доказів про повернення Відповідачу, як постачальнику, продукції, яка надходила за цією накладної, в порядку встановленому у п.п. 12.2.-12.6., на момент розгляду цієї справи Позивач суду не надав.

Щодо доводів Відповідача по виявлених під час звіряння взаємних розрахунків розбіжностей в бухгалтерському обліку підприємства по накладних №ДН02/06-12 від 02.06.2010р. на суму 15134,00 грн., №ДН10/06-08 від 10.06.2010р. на суму 18600,00 грн., та №ДН28/07-11 від 28.07.2010р. на суму 12299,00 грн., то Відповідач не надав належних доказів про підстави вчинення ним односторонніх дій по внесенню змін до документів первинного бухгалтерського обліку (реквізитів, кількості та вартості продукції) без узгодження із іншою стороною.

Таким чином, слід визнати, що основний борг Відповідача становить суму 15690,00 грн. (300000,00 грн. –284310,00 грн. = 15690,00 грн.).

Відповідно до ч.2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

На підставі положень ст. 625 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом, Позивач нарахував Відповідачу додатково до основного боргу суму 1665,73 грн. збитків від інфляції за період з серпня 2010 року по жовтень 2010 року та 368,35 грн. три проценти річних за цей же період.

Згідно заяви Позивача про збільшення позовних вимог, Відповідачу до сплати додатково нараховано суму інфляції 300,71 грн. за листопад – грудень 2010 року, у зв'язку з чим загальний розмір збитків від інфляції складає 1965,90 грн.

Строк виконання Відповідачем зобов'язання з повернення залишку попередньої оплати у даному випадку слід обліковувати з 19.08.2010р. –дати наступної за датою, яку Позивач зазначив у своєму листі вимозі від 10.08.2010р. вих. №14, в якому остаточно висловив свій намір на відмову від прийняття решти продукції.

Отже, з 19.08.2001р. у Відповідача розпочалось прострочення з виконання ним своїх грошових зобов'язань перед Позивачем на суму 15690,00 грн.

Як вбачається із розрахунків Позивача, ним невірно обчислена сума основного боргу та необґрунтовано здійснені нарахування інфляційних втрат за серпень 2010 року та трьох процентів річних за період з 01.08.2010р. по 18.08.2010р., внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 714,60 грн. –інфляційних втрат, які нараховуються на суму 15690,00 грн. за період вересень-грудень 2010року включно, та 94,14 грн. –3% річних, які нараховуються за період з 19.08.2010р. по 31.10.2010р.

Решта позовних вимог позивача на суму 20090,00 грн. основного боргу, 1251,84 грн. збитків від інфляції та 274,21 грн. трьох процентів річних є безпідставними, тому задоволенню не підлягають.

Судові витрати у справі, згідно ст.. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 4, 32-34, 36, 43, 45, 49, 82-85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпробетон" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ПСК Атлант" суму 15690 грн. на повернення отриманої попередньої оплати, 714 грн. 60 коп. збитків від інфляції, 94 грн. 14 коп. три проценти річних, 164 грн. 98 коп. витрат на державне мито, 102 грн. 42 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

В решті позовних вимог відмовити.

Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.

Суддя

 І.М. Подобєд

Повне рішення складено -02.02.2011р.