Постанова

від 02.02.2011 по справі 2а-12049/10/2670

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИ Й АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2а-12049/10/2670 Гол овуючий у 1-й інстанції: Амель охін В.В.

Суддя-доповідач: Саприкі на І.В.

ПОСТАНОВА

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" лютого 2011 р. м. Київ

Колегія суддів Київсько го апеляційного адміністрат ивного суду у складі:

головуючого судді: Сапр икіної І.В.,

суддів: Коротки х А.Ю., Твердохліб В.А.,

при секретарі: Пшегарни цькій І.Е.,

розглянувши у відкри тому судовому засіданні в м. К иєві апеляційну скаргу това риства з обмеженою відповіда льністю «Дюмонт-Укр»на поста нову Окружного адміністрати вного суду м. Києва від 24.11.2010 рок у у справі за їх позовом до Дер жавної податкової інспекції у Святошинському районі м. Ки єва про визнання незаконними та скасування податкових по відомлень-рішень, -

В С Т А Н О В И Л А :

ТОВ «Дюмонт-Укр» звернулися до Окружного адмі ністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до ДПІ у Святошинському районі м. Києва про визнання незакон ними та скасування податкови х повідомлень-рішень від 26.05.2010 р оку № 0001042310/0 на загальну суму 27 623 8 34 грн. та № 0001052310/0 на загальну суму 112 003 936,50 грн., рішення від 26.05.2010 року про застосування штрафних (ф інансових) санкцій № 0002142330 н а суму 8 553 660,60 грн., а також від 22.09.201 0 року № 0001042310/1 на суму 27 623 834,00 грн. та № 0001052310/1 на суму 112 003 936,50 грн..

Постановою Окружного адм іністративного суду м. Києва від 24.11.2010 року в задоволенні по зовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з таким с удовим рішенням, ТОВ «Дюмонт -Укр»подали апеляційну скарг у, в якій просять скасувати не законну, на їх думку, постанов у суду першої інстанції та по становити нову про задоволен ня позову. В своїй апеляційні й скарзі апелянт посилається на неповне з' ясування обст авини, які мають істотне знач ення для справи, невідповідн ість висновків суду обставин ам справи, незаконність та не обґрунтованість оскаржуван ого рішення, що є підставами д ля його скасування.

Заслухавши судд ю-доповідача, пояснення учас ників процесу, що з' явилися в судове засідання, перевіри вши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона під лягає задоволенню, виходячи з слідуючого.

Приймаючи рішення пр о відмову у задоволенні позо ву, суд першої інстанції вихо див з того, що ДПІ у Святошинсь кому районі м. Києва правомір но визначили ТОВ «Евросеть»с уму податкового зобов' язан ня з податку на прибуток у роз мірі 27 623 834 грн. (13 811 917 грн. - основни й платіж, 13 811 917 грн. - штрафні са нкції), з податку на додану вар тість у розмірі 112 003 936,5 грн. (74 669 291 г рн. - основний платіж, 37 334 645,5 грн. - штрафні санкції) та законн о прийняли рішення про засто сування штрафних (фінансових ) санкцій на суму 8 553 660,60 грн. за п орушення п.1 ст. 3 Закону Україн и «Про застосування реєстрат орів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадсько го харчування та послуг».

Судом першої інс танції було встановлено, що в порушення вимог п.5.1, п.п. 5.2.1 п. 5.2, п .п. 5.3.9 п.5.3, п.п. 5.5.1 п.5.5, п.п. 5.3.1 п.5.3. ст. 5 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств»поз ивачем занижено податок на п рибуток на загальну суму 13 811 917 грн., у тому числі неправомірн о віднесено до складу валови х витрат вартість отриманих від постачальників послуг (д оговір № 11 від 12.04.2006 року, № 3/1 від 1 б ерезня 2007 року, укладені із ТОВ «Укр Про Сервіс»та договір № 54 від 11.08.2008 року, укладений із ОО О «Деловые решения»(Росія)).

Колегія суддів не мо же погодитися з такими довод ами Окружного адміністратив ного суду м. Києва, з огляду на наступне.

Виходячи з положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оп одаткування прибутку підпри ємств»(далі - Закон), валові в итрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат пла тника податку у грошовій, мат еріальній або нематеріальні й формах, здійснюваних як ком пенсація вартості товарів (р обіт, послуг), які придбавають ся (виготовляються) таким пла тником податку для їх подаль шого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльн ість - будь-яка діяльність осо би, направлена на отримання д оходу в грошовій, матеріальн ій або нематеріальній формах , у разі коли безпосередня уча сть такої особи в організаці ї такої діяльності є регуляр ною, постійною та суттєвою (п. 1.32 ст. 1 Закону).

Відповідно до догово ру про технічне обслуговуван ня та ремонт реєстраторів ро зрахункових операцій від 12.04.200 6 року, укладеного між ТОВ «Евр осеть»та ТОВ «Укр Про Сервіс », останні зобов' язувалися виконувати роботи (надавати послуги) по технічному обслу говуванню та ремонту реєстра торів розрахункових операці й. Відповідно до договору № 3/1 в ід 01.03.2007 року, ТОВ «Укр Про Серві с»зобов' язувалися виконув ати роботи (надавати послуги ) по ремонту засобів мобільно го зв' язку, DECT, фото, аудіо, МРЗ -плеєрів, КПК, комунікаторів, і нші види робіт.

Згідно із п.п. 5.2.1. п. 5.2 ст . 5 Закону суми будь-яких витра т, сплачених (нарахованих) про тягом звітного періоду у зв'я зку з підготовкою, організац ією, веденням виробництва, пр одажем продукції (робіт, посл уг) відносяться до складу вал ових витрат. Таким чином, витр ати понесені ТОВ «Евросеть», у зв' язку із виконанням роб іт ТОВ «Укр Про Сервіс», прямо пов' язані із організацією, веденням позивачем власної господарської діяльності.

Не належать до складу валових витрат будь-які витр ати, не підтверджені відпові дними розрахунковими, платі жними та іншими документами, обов'язковість ведення і збе рігання яких передбачена пра вилами ведення податкового о бліку (п.п. 5.3.9. п. 5.3. ст. 5 Закону).

Частиною 2 ст. 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь»встановлено, що фінансова, податкова, статистична та ін ші види звітності, що викорис товують грошовий вимірник, ґ рунтуються на даних бухгалте рського обліку. Бухгалтерськ ий облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підпри ємством.

Підставою для бухгал терського обліку господарсь ких операцій є первинні доку менти, які фіксують факти зд ійснення господарських опер ацій (ч. 1 ст. 9 Закону України «П ро бухгалтерський облік та ф інансову звітність»).

Факт здійснення пози вачем господарських операці й по договорам, укладеним із Т ОВ «Укр Про Сервіс», також під тверджують акти виконаних ро біт по договору від 12.04.2006 року № 11 на загальну суму разом з ПДВ 1920 грн..

Матеріали справи так ож містять акти виконаних ро біт по договору від 01.03.2007 року № 3/1 на загальну суму 416 398 грн. 96 коп . (разом із ПДВ), які свідчать, що ТОВ «Укр Про Сервіс»виконув алися роботи з діагностики, о бслуговування, ремонтні посл уги мобільних телефонів та п ортативної техніки за період липень 2008 року - грудень 2009 рок у.

Колегія суддів не пог оджується з висновком суду п ершої інстанції, що в актах ви конаних робіт/послуг не вказ ана інформація, згідно якої м ожливо зробити висновок про отримані послуги. При цьому с удова колегія виходить з нас тупного.

Частиною 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітніст ь»передбачено, що первинні т а зведені облікові документи можуть бути складені на папе рових або машинних носіях і п овинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (ф орми); дату і місце складання; назву підприємства, від імен і якого складено документ; зм іст та обсяг господарської о перації, одиницю виміру госп одарської операції; посади о сіб, відповідальних за здійс нення господарської операці ї і правильність її оформлен ня; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифі кувати особу, яка брала участ ь у здійсненні господарської операції.

Аналіз зазначених вище ак тів свідчить, що в них наявні в сі необхідні реквізити, яким має відповідати первинний д окумент, відповідно до вимог чинного законодавства. Жодн им нормативним актом не визн ачено яким має бути опис обся гу господарської операції в первинному документі. В акта х зафіксовано факти здійснен ня господарських операцій, а тому позивачем належним чин ом підтверджено правомірніс ть віднесення витрат, понесе них ТОВ «Евросеть»у зв' язку із з отриманням послуг від ТО В «Укр Про Сервіс», до складу в алових витрат.

Апеляційна інстанц ія також не може погодитися з висновком Окружного адмініс тративного суду м. Києва щодо неправомірного віднесення д о складу валових витрат суми , згідно Договору № 54, укладено го із ООО «Деловые решения», я к такої що документально не п ідтверджена.

Предметом даного дог овору є консультації персона лу ТОВ «Евросеть»у вигляді с емінару у Чернівецькій облас ті, с. Мігово.

Колегія суддів не пог оджується з посиланнями суду першої інстанції, що відсутн ість в акті виконаних робіт і нформації про працівників ТО В «Евросеть», які були присут ні на вищевказаному семінарі , відсутність письмового зві ту виконавця по наданих інфо рмаційно-консультаційних по слугах та відсутність даних про відрядження у Чернівецьк у область менеджерів або ін. п рацівників ТОВ «Евросеть»св ідчить про те, що витрати, поне сені ТОВ «Евросеть»по догово ру із ООО «Деловые решения», д окументально не підтверджен і.

При цьому судова кол егія виходить з того, що Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не виз начає перелік документів, як і є підставою для підтвердже ння витрат. Отже, первинні док ументи, оформлені у відповід ності до вимог ЗУ «Про бухгал терський облік та фінансову звітність»та згідно із норма ми Положення про документаль не забезпечення записів у бу хгалтерському обліку, затвер дженому Наказом Міністерств а фінансів України від 24.05.1995 рок у № 88, є підставою для відображ ення в бухгалтерському та в п одатковому обліках операцій з отримання матеріальних ці нностей.

Акт виконаних робіт по договору від 11.08.2008 року № 54 з О ОО «Деловые решения»про отри мання інформаційно-консульт аційних послуг є належним до кументальним підтвердження м витрат, понесених позиваче м у зв' язку із організацією та веденням власної господа рської діяльності.

Отже, витрати понесе ні ТОВ «Евросеть»у зв' язку із наданням інформаційно-кон сультаційних послуг ООО «Дел овые решения», правомірно вк лючені позивачем до складу в алових витрат.

Окружний адміні стративний суд м. Києва, посил аючись на нікчемність догово рів, укладених ТОВ «Сітіфон» з ТОВ «Евросеть», прийшов до в исновку про незаконність від несення позивачем до складу валових витрат сум по даним д оговорам, оскільки, на думку с уду першої інстанції, такі пр авочини укладалися без намір у створення правових наслідк ів. Зокрема, зауважено, що у ТО В «Сітіфон»та його контраген тів по ланцюгу постачання - ТОВ «Фармасвіт», ТОВ «ТПК ФАН КОР», ТОВ «ЛЕОРА»відсутні ад міністративно-господарські можливості на виконання гос подарських зобов' язань по п оставці товарів (робіт, послу г) та відсутні фактичні дії, сп рямовані на виконання взятих на себе зобов' язань.

Колегія суддів Київ ського апеляційного адмініс тративного суду не погоджуєт ься з такою правовою позиціє ю ОАС м. Києва, оскільки даний висновок зроблено за відсутн ості достатніх доказів.

Так, дійсним обстави нам справи не відповідає тве рдження суду першої інстанці ї, що ТОВ «Евросеть»не було на дано акти прийому-передачі Т МЦ, видаткові накладні, довір еності на отримання товарно- матеріальних цінностей, тощо .

У матеріалах справи н аявні видаткові накладні, що оформлені у відповідності з вимогами ч. 2 ст. 9 ЗУ «Про бухга лтерський облік та фінансову звітність»згідно із нормами Положення про документальне забезпечення записів у бухг алтерському обліку.

Слід відмітити, що ДПІ у Святошинському районі м. Києва не було надано рішенн я суду у цивільній чи господа рській справі, вироку суду у к римінальній справі або іншог о належного доказу на підтве рдження «безтоварності»зді йснених позивачем господарс ьких операцій. Не надано тако ж добутих у визначений проце суальним законодавством спо сіб доказів підробки докумен тів або складання фіктивних документів на підтвердження здійснених позивачем господ арських операцій. Зазначене вказує на необґрунтованість тверджень відповідача про б езтоварність проведених поз ивачем господарських операц ій.

Аналогічна право ва позиція викладена в ухвал і Вищого адміністративного с уду України від 25.03.2008 року по сп раві № К-23642/07.

Не можливо так ож погодитися з висновком су ду першої інстанції щодо нік чемності договорів постачан ня від 18.12.2007 року та від 01.08.2008 року, укладених із ТОВ «Сітіфон».

За результатами роз гляду даної адміністративно ї справи суд першої інстанці ї встановив, що постачальник ТОВ «Евросеть»- ТОВ «Сітіфон »здійснювали придбання ТМЦ у підприємств з ознаками фікт ивності (які перебувають у ро зшуку та банкрутів), а тому при використанні вказаного ланц юга придбання ТМЦ від ТОВ «Фа рмасвіт», ТОВ ТПК ФАНКОР», ТОВ «ЛЕОРА»- ТОВ «СІТІФОН»здійс нювалася діяльність, яка спр ямована на здійснення операц ій, пов'язаних з наданням пода ткової вигоди третім особам, а саме ТОВ «Евросеть».

Судова колегія, проа налізувавши матеріали справ и, приходить до висновку, що да ти складання видаткових накл адних по договорах від 18.12.2007 рок у та від 01.08.2008 року свідчать, що г осподарські операції із ТОВ «Сітіфон»проводилися до виз нання останнього банкрутом. Витрати по цих цивільно-прав ових правочинах були понесен і позивачем у зв' язку із при дбанням товарів для їх подал ьшого використання в оподатк овуваних операціях у межах в ласної господарської діяльн ості, яка спрямована на отрим ання доходу

На час здійснення го сподарських операцій по дого ворах ТОВ «Сітіфон»та його к онтрагенти були включені до ЄДРПОУ, а також мали свідоцтв о про реєстрацію платника ПД В. За таких обставин позивач н е може нести відповідальніст ь ні за несплату податків пос тачальниками, ні за можливу н едостовірність відомостей, н аведених у зазначеному реєст рі.

Отже, відносини між Т ОВ «Евросеть»та ТОВ «Сітіфон »були належним чином оформле ні, операції з придбання това ру (переговорних пристроїв, м обільних телефонів та аксесу арів, КЕО) носили реальний хар актер та були спрямовані на о тримання прибутку.

З матеріалів справи т акож вбачається, що під час зд ійснення відповідачем перев ірки ТОВ «Евросеть»з питань дотримання вимог податковог о законодавства за період з 01. 06.2008 року по 31.12.2009 року, валютного та іншого законодавства за п еріод з 01.06.2008 року по 31 грудня 2009 р оку, встановлено порушення п озивачем п.п. 7.2.3, п.п. 7.2.4, п.п. 7.2.6, п.п. 7. 2.8 п. 7.2., п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.4, п.п. 7.4.5 п.7.4, п.п. 7.5.1 п .7.5 ст. 7 Закону України «Про под аток на додану вартість», в ре зультаті чого товариством бу ло завищено податковий креди т на загальну суму 64168034 грн., що в свою чергу призвело до зани ження ПДВ на вказану суму.

Окружний адміністрат ивний суд м. Києва, в оскаржува ній постанові також зазначив , що в результаті порушення ко нтрагентами: ТОВ «Час Лоджик Техно», ТОВ «Торгмед 2007», ТОВ « Стракомтрейд 07», ТОВ «Сервіс М аркет»своїх податкових зобо в' язань, приписів господарс ького та цивільного законода вства (моральних засад), угоди укладені з ТОВ «Евросеть»ма ють протиправний характер. П равочин, внаслідок якого неп равомірно віднесено ПДВ до с кладу податкового кредиту ТО В «Евросеть», по суті спрямов аний на незаконне заволодінн я майном держави, суперечить інтересам держави і суспіль ства. Крім того, визначено, що фінансово-господарські доку менти керівниками вказаних п ідприємств не підписувались . Щодо ТОВ «Час Лоджик Техно», то судом також було встановл ено, що директор та засновник вказаного підприємства ОС ОБА_2 зареєстрував вказане підприємство за винагороду т а не мав відношення до провед ення фінансово-господарсько ї діяльності підприємства.

Проте, колегія суддів Київського апеляційного адм іністративного суду м. Києва , з врахуванням доводів апеля нта, вважає, що позивачем було правомірно віднесено до скл аду валових витрат суму у роз мірі 49 100 449, 73 грн. на підставі дог оворів, укладених із ТОВ «Сіт іфон»та відповідно правомір но здійснено нарахування под аткового кредиту. Також ТОВ « Дюмонт-Укр»повністю правомі рно включено до складу подат кового кредиту суми, сплачен і ТОВ «Час Лоджик Техно», ТОВ « Торгмед 2007», ТОВ «Стракомтрей д 07», ТОВ «Сервіс Маркет»за мо більні телефони по відповідн их договорах, тому підстави д ля зменшення податкового кре диту на суму 64168034 грн. відсутні. Даного висновку апеляційна і нстанція дійшла, з огляду на т аке:

Статтею 203 ЦК України визначено загальні вимоги, д одержання яких є необхідним для чинності правочину. Зокр ема, частиною 5 статті 203 ЦК Укра їни встановлено, що правочин має бути спрямований на реал ьне настання правових наслід ків, що обумовлені ним.

Частиною 1 ст. 234 ЦК Ук раїни встановлено, що правоч ин, який вчинено без наміру ст ворення правових наслідків, які обумовлювалися цим право чином є фіктивним. Фіктивний правочин визнається судом н едійсним. Недійсність фіктив ного правочину не встановлен а законом, а отже такий правоч ин не є нікчемним. Згідно із ст аттею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недій сність прямо не встановлена законом або якщо він не визна ний судом недійсним.

З аналізу матеріа лів справи слідує, що зміст за значених вище договорів не с уперечить актам цивільного з аконодавства, а відповідачем не надано доказів, які б підтв ерджували, що зміст цих угод н е відповідає дійсним намірам сторін щодо набуття цивільн их прав і обов'язків чи свідчи ть про намір сторін ухилитис я від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконан ня договору або приховування дійсного об'єкту оподаткува ння, зменшення бази оподатку вання, створення штучних під став для незаконного відшкод ування сум сплачених податкі в за рахунок коштів бюджету, о тримання незаконних пільг з оподаткування тощо. Слід зау важити, що в межах спірних пра вовідносин позивач не склада в податкових накладних, а отр имував такі податкові наклад ні від контрагента та згідно них і формував податковий кр едит за відповідні періоди.

Верховний Суд Ук раїни в своїй постанові від 13. 01.2009 року по справі № 21-1578во08 вк азує, що «…помилковим є висно вок судів про те, що позивач не підтвердив своє право на под атковий кредит з огляду на ви знання судом недійсними уста новчих документів одних конт рагентів позивача, які видал и податкові накладні, та факт ичну несплату податку до бюд жету іншими його контрагента ми. Визнання недійсними уста новчих документів юридичної особи та подальше анулюванн я свідоцтва платника ПДВ сам і по собі не призвели до недій сності всіх угод, укладених з моменту державної реєстраці ї такої особи до моменту викл ючення її з державного реєст ру, та не позбавляло правовог о значення видані за цими гос подарськими операціями пода ткові накладні».

Факт порушення контраг ентом своїх податкових зобов 'язань може бути підставою дл я висновку про необґрунтован ість заявлених платником под атку вимог про надання подат кової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщ о податковий орган доведе:

що платник податку діяв без належної обачності й обереж ності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти;

або що діяльність платника податку, його взаємозалежни х або афілійованих осіб спря мована на здійснення операці й, пов'язаних з наданням подат кової вигоди, переважно з кон трагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язан ь, зокрема у випадках, коли так і операції здійснюються чере з посередників. Дані обстави ни не знайшли свого підтверд ження під час розгляду спору як в суді першої, так і апеляц ійної інстанцій.

Не можливо не зауважити , що Закон України «Про подато к на додану вартість»не став ить виникнення у платника по датку на додану вартість пра ва на податковий кредит у зал ежність від дотримання вимог податкового законодавства і ншими суб' єктами господарю вання. Положення пункту 1.8 ста тті 1 цього Закону щодо надмір ної сплати податку, як необхі дної умови його повернення з бюджету платникові, стосуєт ься саме цього платника і спл ати ним податку в ціні товарі в (послуг) їх постачальникам.

Несплата продавцем чи його контрагентом податку на дод ану вартість до бюджету, у раз і фактичного здійснення госп одарської операції, не вплив ає на формування податкового кредиту покупцем та не є підс тавою для позбавлення останн ього права на відшкодування цього податку, якщо він викон ав усі передбачені законом у мови отримання такого відшко дування і має всі документал ьні підтвердження розміру за явленого податкового кредит у.

Дана правова позиція під тримана в постанові Верховно го Суду України від 29.10.2010 року № 21-14а10 за позовом ЗАТ «Мукачівс ький лісокомбінат»до Мукачі вської ОДПІ Закарпатської об ласті про визнання недійсним податкового повідомлення-рі шення.

Отже, укладаючи угоду із с воїм контрагентом, позивач м ав всі документальні підтвер дження господарської правос уб'єктності контрагента дого вору: здійснювати господарсь ку діяльність, реалізовувати господарську компетенцію, м ати зобов'язання, нести за ним и відповідальність, тощо.

Неправомірним є так ож висновок окружного суду п ро заниження позивачем подат ку на прибуток на загальну су му 13 811 917 грн., у тому числі через неправомірне віднесення до складу валових витрат процен тів та суми по перерахунку ба лансової вартості валюти на загальну суму 2 511 956,0 грн., за дог оворами позики, укладеними і з фірмою «Торговый Дом «Евро сеть»(Росія), до яких сторонам и укладалися також додаткові угоди про зміну терміну пога шення позик.

В даному випадку коле гія суддів Київського апеляц ійного адміністративного су ду не погоджується із довода ми суду першої інстанції, що н ерезидентами не продовжено с трок дії кредитних договорів , оскільки Закон України «Про оподаткування прибутку підп риємств»не містить жодних об межень щодо формування валов их витрат в залежності від ре єстрації договорів позик. Не законними є і посилання суду на те, що будь-яке нарахування відсотків та перерахування балансової вартості валюти п ісля закінчення терміну дії кредитних договорів не відно ситься до фінансово-господар ської діяльності підприємст ва. При цьому необхідно виход ити з положень п.п. 5.5.1. п.5.1. ст. 5 Зак ону України «Про оподаткуван ня прибутку підприємств», як им визначено, що до складу вал ових витрат відносяться будь -які витрати, пов'язані з випла тою або нарахуванням процент ів за борговими зобов'язання ми (у тому числі за будь-якими кредитами, депозитами) протя гом звітного періоду, якщо та кі виплати або нарахування з дійснюються у зв'язку з веден ням господарської діяльност і платника податку.

Отже, установлення до даткових обмежень щодо відне сення витрат до складу валов их витрат платника податку, к рім тих, що зазначені у цьому З аконі, не дозволяється.

В оскаржуваній поста нові Окружним адміністратив ним судом м. Києва було встано влено, що ТОВ «Евросеть»безп ідставно віднесено до складу валових витрат у 1 кварталі 2009 року суму амортизації премії по облігаціях, проценти по об лігаціях за І квартал 2008 року у розмірі 3 222 110,83 грн.. Такий висно вок мотивовано тим, що позива чем не було надано до перевір ки документи, які підтверджу ють відношення вищевказаних облігацій до фінансово-госп одарської діяльності підпри ємства. Останнім, в свою чергу , не доведено, що дані виплати пов' язані з веденням господ арської діяльності.

Така правова позиці я окружного суду повністю сп ростовується матеріалами сп рави, а саме:

ТОВ «Евросеть»були емітовані процентні іменні облігації номінальною варті стю 1000 грн. (номінальна вартіст ь випуску 100 000 000 грн.). За договор ом про надання послуг від 07.03.2007 року № 4-В, укладеному із ЗАТ «А льфа-Банк», ТОВ «Евросеть»(ем ітент) призначив ЗАТ «Альфа-Б анк»агентом з виплат облігац ій. Відповідно до платіжного доручення від 11.03.2008 року № 1145 поз ивачем було перераховано на користь ЗАТ «Альфа-Банку»кош ти в сумі 3740000 для виплати проце нтного доходу по облігаціям ТОВ «Евросеть»за 4-й купонний період згідно умов випуску.

Випуск та розміщенн я позивачем цінних паперів (п ростих іменних облігацій) зд ійснювалося з метою залученн я (поповнення) обігових кошті в для їх подальшого використ ання у межах власної господа рської діяльності.

Згідно Наказу Мініст ерства фінансів України № 87 ві д 31.03.1999 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції Україн и за № 391/3684, доходи - це збільшенн я економічних вигод у вигляд і надходження активів або з меншення зобов'язань, які пр изводять до зростання власно го капіталу (за винятком зр остання капіталу за рахунок внесків власників). Сума, на я ку доходи перевищують пов' я зані з ним витрати (зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільше ння зобов' язань, які призво дять до зменшення власного к апіталу), називається прибут ком.

Отримання підприємс твом доходу (прибутку) завжди пов' язане з проведенням ви значених витрат. Сплата проц ентного доходу за облігаціям и - це безпосередні витрати по в' язані з випуском та розмі щенням облігацій, з метою зал учення обігових коштів для в икористання їх у власній гос подарській діяльності. За та ких умов витрати, понесені по зивачем у зв' язку із виплат ою сум амортизації премії по облігаціям, проценти по облі гаціям відповідають поняттю «валових витрат», наведеном у у п. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підп риємств».

Так як, судовою колегі єю було встановлено, що витра ти ТОВ «Евросеть»безпосеред ньо пов' язані з господарськ ою діяльністю, значить позив ачем у відповідності до вимо г Закону України «Про порядо к погашення зобов' язань пла тників податків перед бюдже тами та державними цільовими фондами»здійснено коригува ння валових витрат за 1-й кварт ал 2008 року на суму у розмірі 3222110 г рн.

Відповідно до п.п. 7.4.1. п .7.4. статті 7 ЗУ «Про податок на д одану вартість», податковий кредит звітного періоду скла дається із сум податків, нара хованих (сплачених) платнико м податку за ставкою, встанов леною п. 6.1 ст. 6 та ст. 81 цього Зако ну, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбання м або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) т а послуг з метою їх подальшог о використання в оподатковув аних операціях у межах госпо дарської діяльності платник а податку.

Основною умовою форму вання податкового кредиту є подальше використання таких товарів в оподатковуваних о пераціях у межах господарськ ої діяльності платника подат ку. Враховуючи, що основним ви дом діяльності позивача є оп това торгівля мобільними тел ефонами та аксесуарами до ни х, то операції з придбання так их телефонів з метою подальш ої їх реалізації є діяльніст ю, направленою на отримання д оходу, тобто господарською д іяльністю.

З метою отримання дохо ду (прибутку), позивачем з ТОВ ТД «Торгмет-2007», ТОВ «Час Лоджи к Техно», ТОВ «Сервіс-Маркет-06 », «Стракомтрейд-07»укладалис я договори поставки, які на момент розгляду справи є ч инними і в установленому зак онодавством порядку судом не дійсними не визнавалися.

Суд першої інстанції н а підтвердження висновків що до фіктивності угод укладени х позивачем із вказаними під приємствами посилався на інф ормацію викладену у протокол ах допиту свідків, отриманих від ГВПМ ДПІ у Святошинськом у районі м. Києва, згідно яких особи, зареєстровані засновн иками та директорами вказани х підприємств: ОСОБА_2, О СОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ніякого відношен ня до фінансово-господарсько ї діяльності підприємств не мали. Проте поряд з цим, на мом ент розгляду справи обвинува льний вирок, який би зафіксув ав вину будь-яких осіб у здійс ненні фіктивного підприємни цтва відсутній, кримінальна справа перебуває в стадії до судового слідства.

Колегія суддів прихо дить до висновку, що створенн я юридичної особи (зокрема за викраденими, загубленими чи підробленими документами) н авіть з метою надання послуг іншим особам щодо ухилення в ід сплати податків само по со бі не означає, що всі правочин и, укладені такою юридичною о собою, вчинені з метою, яка зав ідомо суперечить інтересам д ержави і суспільства. Тому у к ожному окремому випадку необ хідно з'ясовувати наявність чи відсутність мети сторін д оговору, яка завідомо супере чить інтересам держави і сус пільства.

Пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону Укр аїни «Про податок на додану в артість»передбачає що не доз воляється включення до подат кового кредиту будь-яких вит рат по сплаті податку, що не пі дтверджені податковими накл адними чи митними декларація ми, а при імпорті робіт (послуг ) - актом прийняття робіт (посл уг) чи банківським документо м, який засвідчує перерахува ння коштів в оплату вартості таких робіт (послуг). У разі ко ли на момент перевірки платн ика податку податковим орган ом суми податку, попередньо в ключені до складу податковог о кредиту, залишаються непід твердженими зазначеними цим підпунктом документами, пла тник податку несе відповідал ьність у вигляді фінансових санкцій, установлених законо давством, нарахованих на сум у податкового кредиту, непід тверджену зазначеними цим пі дпунктом документами.

Слід зауважити, що ви дані підприємствами-контраг ентами на адресу позивача по даткові накладні повністю ві дповідають вимогам пп. 7.2.1 п.7.2 ст . 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Крім того, при винесе ні оскаржуваної постанови ок ружним судом не зазначено, як им саме вимогам вищевказаної норми закону не відповідают ь податкові накладні, видані позивачеві.

Витягами із Єдиного державного реєстру юридични х осіб та фізичних осіб-підпр иємців, наданого державним р еєстратором Іванишиною Л.І ., підтверджується, що ТОВ «Ч ас Лоджик Техно», ТОВ ТК «Торг мет-2007», ТОВ «Сервіс-Маркет-06», « Стракомтрейд-07»у період з 01.12.2006 року по даний час зареєстров ано юридичними особами і вон и знаходиться в даному Реєст рі.

Станом на 21.09.2010 року ст атус відомостей про даних юр идичних осіб не підтверджено , що свідчить про неподання пі дприємствами в порядку ч. 7 ст. 19 ЗУ «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних о сіб-підприємців»підтвердже ння відомостей про юридичну особу.

Проте, відповідно до постанови Вищого господарсь кого суду України від 29.04.2009 року у справі № 24/505б, запис про не під твердження відомостей про юр идичну особу свідчить про од ержання юридичною особою від повідного повідомлення держ авного реєстратора, однак не подання реєстраційної картк и державному реєстратору про тягом місяця, та не свідчить п ро відсутність юридичної осо би за її місцезнаходженням.

Таким чином, матеріа ли справи не містять належни х доказів відсутності контра гентів ТОВ «Евросеть»за їх м ісцезнаходженням. Той факт, щ о за місцем реєстрації юриди чних осіб відсутні техніка т а інші засоби, необхідні для з дійснення господарської дія льності жодним чином не свід чать про фіктивність угод, ук ладених такими юридичними ос обами із позивачем.

На момент укладення т а виконання договорів постав ки, видачі податкових наклад них підприємства контрагент и були зареєстрованими як пл атники податку на додану вар тість. Видані позивачу належ но оформлені податкові накла дні продавцями, що були зареє строваними платниками подат ку на додану вартість на час з дійснення вказаних операцій , з урахуванням господарськи х операцій, факт здійснення я ких ніхто не спростував, не да вали відповідачу підстав для висновку про завищення пози вачем сум податкового кредит у.

Аналогічної пози ції дотримується Вищий адмін істративний суд України в св оїх ухвалах від 02.03.2009 року по сп раві № К-21781/07 та від 06.11.2007 року. В останній, зокрема, зазначено , що в разі невиконання контра гентами покупця своїх обов' язків по сплаті податку на до дану вартість до бюджету, так і дії тягнуть відповідальніс ть та негативні наслідки сам е щодо цих осіб. Зазначена обс тавина не є підставою для поз бавлення платника податку, в даному випадку позивача, пра ва на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщ о останній виконав усі перед бачені законом умови щодо от римання такого відшкодуванн я та має всі документальні пі дтвердження розміру свого по даткового кредиту.

Отже, завищення пода ткового кредиту ТОВ «Евросет ь»на суму 64168034 грн. не знайшли св ого документального підтвер дження.

Відмовляючи в задово ленні позовної вимоги про ви знання недійсним та скасуван ня рішення від 26.05.2010 року про за стосування штрафних (фінансо вих) санкцій № 0002142330, Окружни й адміністративний суд м. Киє ва керувався тим, що позиваче м при проведенні готівкових розрахункових операцій не зд ійснювалося роздрукування в ідповідних розрахункових до кументів на загальну суму 1710 7 32 грн. 42 коп., оскільки касові че ки РРО № 2657004310, роздруковані за періоди з 01.07.2008 року по 17.12.2008 ро ку на суму 1040747,62 грн. та РРО № 265700 3814, роздруковані за періоди з 01.07.2008 року по 30.09.2008 року на загаль ну суму 669 984, 5 грн. не містили одн ого із обов' язкових реквізи тів - назви господарської од иниці (магазин). Наведене, на д умку суду першої інстанції, с відчить про невідповідність розрахункових документів ви могам Положення, затверджено го Наказом ДПА України № 614 від 01.12.2000 року, п. 3 якого визначено, щ о одним з обов' язкових рекв ізитів розрахункового докум енту є назва господарської о диниці, тобто назва, яка визна чена в дозволі на розміщення господарської одиниці (дого ворі оренди, іншому документ і на право власності чи корис тування господарською одини цею).

Такі доводи ОАС м. Киє ва є необґрунтованими, адже, з матеріалів справи вбачаєтьс я, що у договорі суборенди № 90/А від 02.07.2007 року, укладеного із ТО В «Евросеть ЮГ»та договорі с уборенди нежитлових приміще нь від 01.08.2008 року, укладеного із ФОП ОСОБА_8 вказано назву господарської одиниці - ТОВ «Евросеть», відповідно фіска льні чеки містять у собі назв у суб' єкта підприємницької діяльності. Тому, судова коле гія приходить до однозначног о висновку про відповідність виданих позивачем розрахунк ових документів вимогам діюч ого законодавства та неправо мірність застосування подат ковим органом штрафних санкц ії в цій частині.

Відповідної правової поз иції дотримується і Вищий ад міністративний суд України в ухвалі від 25.02.2008 року по справі № К - 12737/06.

Апеляційна інстанц ія не може не відмітити, що від сутність одного із обов' язк ових реквізитів у розрахунко вих документах, роздруковани х позивачем, на яке посилаєть ся суд першої інстанції, не є п орушенням п. 1 ст. 3 Закону Украї ни «Про застосування реєстра торів розрахункових операці й в сфері торгівлі, громадськ ого харчування та послуг», ос кільки:

Пунктом 1 ст. 3 Закону Ук раїни «Про застосування реєс траторів розрахункових опер ацій в сфері торгівлі, громад ського харчування та послуг» встановлено, що суб'єкти гос подарювання, які здійснюють розрахункові операції в гот івковій та/або в безготівков ій формі (із застосуванням пл атіжних карток, платіжних че ків, жетонів тощо) при продаж у товарів (наданні послуг) у с фері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'я зані, серед іншого, проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання п ослуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіск альний режим роботи реєстра тори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідни х розрахункових документів, що підтверджують виконання р озрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням за реєстрованих у встановленом у порядку розрахункових книж ок.

Відповідно до п. 1 ст. 17 д аного Закону за порушення ви мог цього Закону до суб'єкт ів господарювання, які здій снюють розрахункові операц ії за товари (послуги), за ріш енням відповідних органів д ержавної податкової служби У країни застосовуються фінан сові санкції … .

Отже, з аналізу норм да ного правового акту вбачаєть ся, що законодавець не визнач ає такого виду порушення, як в идача розрахункового докуме нту (фіскального чеку) невста новленої форми.

Крім того, розрахунки зі споживачами у магазинах з а адресами: м. Миколаїв, вул. Ко смонавтів, 81/12 та м. Львів, пр. Шев ченка, 3 проводилися із викори станням належним чином зареє строваних, опломбованих та в ведених в експлуатацію РРО. Т акож, відповідач не заперечу є того, що при проведенні розр ахунків із споживачами позив ачем видавалися розрахунков і документи, що підтверджуют ь факт продажу та повернення товарів.

За таких підстав коле гія суддів приходить до одно значного висновку, що судом п ершої інстанції не вірно вст ановлено фактичні обставини справи, не надано належної оц інки наявним в матеріалах сп рави доказам, що призвело до п рийняття необґрунтованого р ішення з порушення норм мате ріального права.

Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 198 та ст. 202 К АС України, суд апеляційної і нстанції скасовує постанову суду першої інстанції та при ймає нове рішення, якщо встан овить порушення норм матеріа льного або процесуального пр ава, що призвело до неправиль ного вирішення справи або пи тання.

Враховуючи вищевикладен е, колегія суддів дійшла висн овку про необхідність скасув ання постанови суду та поста новлення нової про задоволен ня позовних вимог.

На підставі викладеного, ке руючись ст.ст. 196, 198, 202, 205 та 207 КАС Ук раїни, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу тов ариства з обмеженою відповід альністю «Дюмонт-Укр»- задо вольнити.

Постанову Окружного адмі ністративного суду м. Києва в ід 24.11.2010 року - скасувати.

Постановити нову постанов у, якою позові вимоги задовол ьнити.

Визнати недійсними та скасувати податкові пові домлення-рішення № 0001042310/0 від 26.05.2 010 року, № 0001052310/0 від 26.05.2010 року, № 0001042310/1 від 22.09.2010 року, № 0001052310/1 від 22.09.2010 року , а також рішення від 26.05.2010 року п ро застосування штрафних (фі нансових) санкцій № 0002142330.

Постанова набирає законн ої сили з моменту проголошен ня та може бути оскаржена про тягом двадцяти днів шляхом п одачі касаційної скарги до В ищого адміністративного суд у України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст постанов и виготовлено 02.02.2011 року.