Рішення

від 01.02.2011 по справі 18/1544

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18/1544

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

————————————————————————————————————————* 10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, '481-620

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

від "01" лютого 2011 р. Справа № 18/1544

Господарський суд Житомирської області у складі:

                           судді  Соловей Л.А.,

 за участю представників сторін:

від позивача:     Сабадир Р.Є., довіреність від 18.11.2010р.;  

від відповідача:  не з'явився;  

розглянув справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" (м.Житомир)  

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос Лтд" (м.Житомир)

про стягнення 8684,62грн.

Спір вирішено в більш тривалий строк, ніж встановлено ч.1 ст.69 ГПК України, за клопотанням сторони (а.с.43),

Позивачем пред'явлено позов до відповідача про стягнення 8684,62грн., з яких: 2014,86грн. - заборгованість за поставлений товар, 95,83грн. - пеня, 6044,58грн. - штраф, 185,48грн. - річні,  154,56грн. - збитки та 189,31грн. - інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві, на виконання вимог ухвали господарського суду від 30.11.2010р. надав довідку ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень", з якої вбачається, що за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. позивачем сплачено відсотків згідно Договору №6/2-5 про відкриття кредитної лінії від 18.05.2010р. на суму 26869,85грн.

Відповідач не скористався своїм правом надання письмового  відзиву на позовну заяву та правом на участь в судових засіданнях: повноважного представника в судові засідання не направив, хоча про місце, дату та час судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить реєстр Ф103 на відправку рекомендованої з повідомленням кореспонденції (а.с.47).

Відповідно до ст.75 ГПК України  якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення  представника позивача, господарський суд  

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 13 липня 2010 року між ТОВ "Кемь" (продавець, позивач) та ТОВ "Геліос ЛТД" (покупець, відповідач) укладено Договір купівлі-продажу товарів №10937  (а.с.9-10), за умовами якого продавець зобов'язався протягом дії договору передати покупцю  товари народного споживання окремими партіями в асортименті, кількості та по цінах, котрі узгоджуються сторонами на кожну партію товару, а покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його на умовах, встановлених договором (п.1.1 договору).

Умовами договору сторони погодили, що термін оплати кожної партії товару становить 14 календарних днів з дня її прийому-передачі.

На виконання умов даного договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 2014,86грн., що підтверджується видатковими накладними №К00030999 та №К00031002 від 13.07.2010р. (а.с.11-13).

Однак відповідач свої зобов'язання щодо оплати поставленого йому  товару  не виконав.

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, за останнім утворилась заборгованість за отриманий товар в сумі 2014,86грн.

Відповідно до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст.655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами ч.1 ст.530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Враховуючи наведене, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення 2014,86грн. основного боргу обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Також, позивач просить стягнути з відповідача за прострочення виконання грошових зобов'язань на підставі розділу 5 договору купівлі-продажу №10937  95,83грн. пені та 6044,58грн. штрафу.

Згідно п.3 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які  боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.  

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п.5.3.3 договору №10937 від 13.07.2010р. у випадку затримки покупцем оплати будь-якої партії товару, покупець сплачує продавцю неустойку: штраф в розмірі 300 процентів від суми простроченого боргу та пеню, нараховану на неоплачену суму за кожен день прострочення оплати по подвійній обліковій ставці НБУ, що діяла у відповідні періоди.

Як вбачається з розрахунку позивача (а.с.27;30), перевіреного господарським судом, пеня у сумі 95,83грн. та штраф у розмірі 6044,58грн. нараховані позивачем правомірно.

Позивач також просить суд стягнути з відповідача за прострочення виконання грошового зобов'язання 185,48грн. 30% річних та 189,31грн. інфляційних нарахувань.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3.2 договору передбачено, що у випадку затримки покупцем оплати будь-якої партії товару, покупець на вимогу продавця виплачує йому суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції, а також 30 процентів річних від простроченої суми за весь період прострочки.

Господарський суд, перевіривши розрахунок позивача 30% річних та інфляційних (а.с.26, 28) вважає, що річні та інфляційні нараховані позивачем обґрунтовано, тому задовольняє позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 185,48грн. 30% річних та 189,31грн. інфляційних.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на підставі п.5.3.4 договору купівлі-продажу 154,56грн. збитків.

В обґрунтування вимоги про стягнення збитків позивач посилається на пункт 5.3.4 договору купівлі-продажу товарів №10937, яким сторони погодили, що покупець зобов'язаний відшкодувати  кредитору завдані збитки (відсотки за користування кредитами продавцем на неоплачену покупцем суму за кожен день прострочки оплати, оплата третім особам за послуги, викликані неналежним виконанням умов договору тощо) в повному розмірі.

На підтвердження сплати відсотків за користування кредитом  позивач надав договір про відкриття кредитної лінії №6/2-5, що укладений між ПАТ "Банк інвестицій та заощаджень" та ТОВ "Кемь" та довідку банку від 01.02.2011р., з якої вбачається, що за період з 01.07.2010р. по 30.11.2010р. позивачем сплачено відсотків згідно Договору №6/2-5 про відкриття кредитної лінії від 18.05.2010р. на суму 26869,85грн. (а.с.18-25, 48).

З огляду на те, що сторони умовами договору передбачили відшкодування покупцем відсотків за користування кредитами продавцем на неоплачену суму товару, а відповідно до статті 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, суд, здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку (а.с.29),  вважає обґрунтованою вимогу позивача в частині стягнення збитків  на суму 154,56грн.

Разом з тим, здійснивши правову оцінку застосованих позивачем заходів відповідальності за порушення грошового зобов'язання, господарський  суд вважає за необхідне застосувати приписи статті 233 Господарського кодексу України про випадки зменшення розміру штрафних санкцій.

Так, згідно частини першої цієї статті, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня згідно ст.230 ГК України) надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно ч.3 ст.551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Оскільки  штраф у розмірі 6044,58грн. надмірно великий порівняно із сумою основного боргу 2014,86грн., та збитками кредитора; крім того, позивачем за прострочку у виконанні зобов'язання нараховані відповідачу пеня, 30% річних, інфляційні та збитки, господарський суд, керуючись п.3 ч.1 ст.83 ГПК України, вважає за необхідне зменшити розмір застосованого  позивачем штрафу  до 1000,00грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідач доказів сплати заборгованості не надав, доводів позивача не спростував.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені відповідно до вимог чинного законодавства,  підтверджуються належними доказами, наявними в матеріалах справи, на суму 8684,62грн., з яких: 2014,86грн. - заборгованість за поставлений товар, 95,83грн. - пеня, 6044,58грн. - штраф, 185,48грн. - річні,  154,56грн. - збитки та 189,31грн. - інфляційні.

Разом з тим, як зазначалось вище, суд зменшує розмір штрафу до 1000,00грн.

Таким чином, до стягнення підлягає сума  3640,04грн., з яких: 2014,86грн. - заборгованість за поставлений товар, 95,83грн. - пеня, 1000,00грн. - штраф, 185,48грн. - річні,  154,56грн. - збитки та 189,31грн. - інфляційні.

Витрати, пов'язані з оплатою державного мита та за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача, оскільки він спонукав позивача звернутись з позовом до суду.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82 –85 ГПК України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Зменшити розмір штрафу до 1000,00грн.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Геліос-ЛТД" (10014, м.Житомир, вул.Кафедральна, 8, код ЄДРПОУ 13563472)

на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кемь" (10019, м.Житомир, вул.Комерційна, 4 , код ЄДРПОУ 36389780):

- 2014,86грн. - основного боргу;

- 95,83грн. - пені;

- 1000,00грн. - штрафу;

- 185,48грн. - 30% річних;

- 154,56грн. - збитків;

- 189,31грн. - інфляційних;

- 102,00грн. витрат по сплаті державного мита;

- 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя Соловей Л.А.      

Віддрукувати:   

1 - в справу

2 - позивачу

3- відповідачу (рек. з повід).