Постанова

від 11.01.2011 по справі 2/31-10

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ  

 ПОСТАНОВА          

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ          

 11 січня 2011 р.                                                                                    

№ 2/31-10  

Вищий  господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого, судді                    М.В.Кузьменка,

судді                                        І.М.Васищака,

судді                                        В.М.Палій,

розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю

                     "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс"

на                         ухвалу господарського суду Вінницької області від 13.10.2010р. та

                      постанову Житомирського  апеляційного господарського суду

                      від 09.11.2010р.

у справі        №2/31-10

за позовом   Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1

до                      Товариства з обмеженою відповідальністю

                       "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс"

про                        стягнення 43 700,0 грн.,

на дії               Ленінського ВДВС Вінницького міського управління юстиції,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від ВДВС: не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Вінницької області від 17.03.2010р., залишеним без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 01.06.2010р., позов СПД ОСОБА_1 до ТОВ "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс" задоволено: присуджено до стягнення з відповідача 43 700,0 грн. боргу.

На виконання вказаного рішення видано наказ від 02.07.2010р. №2/31-10

Постановою Львівського ВДВС Вінницького МУЮ від 04.08.2010р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду  №2/31-10 від 02.07.2010р.

У вересні 2010р. відповідач звернувся до господарського суду Вінницької області із скаргою на дії Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ  і просив суд визнати незаконною та скасувати постанову останнього від 04.08.2010р. про відкриття виконавчого провадження у справі №2/31-10.

Скарга мотивована порушенням ВДВС  вимог Закону України "Про виконавче провадження". Зокрема, відповідач стверджує про відсутність у ВДВС підстав для відкриття виконавчого провадження, оскільки  при зверненні позивача (стягувача) до виконавчої служби останній втратив статус суб'єкта підприємницької діяльності.

Ухвалою господарського суду Вінницької області від 13.10.2010р. (суддя Мельник П.А.), залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. (головуючий, суддя Зарудяна Л.О., судді Вечірка І.О., Ляхевич А.А.), скаргу відповідача відхилено з мотивів правомірності дій державного виконавця щодо прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження.

Не погоджуючись з  вказаними ухвалою та постановою, відповідач звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить суд  їх скасувати як такі, що ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення про задоволення скарги на дії ВДВС.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права  при ухваленні оскаржуваних судових актів, знаходить касаційну скаргу такою, що не підлягає  задоволенню з таких підстав.

Згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про виконавче провадження", дії державного виконавця,  його відмова від  вчинення  певної виконавчої дії, зволікання з вчиненням виконавчих дій, а також відмова у задоволенні заяви про відвід державного виконавця можуть бути оскаржені особами, які беруть участь у виконавчому провадженні або залучаються до виконання виконавчих дій у встановленому цим Законом порядку.

Відповідно до ст.1212 ГПК України, скарги на  дії  чи бездіяльність органів Державної виконавчої служби щодо виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів можуть бути подані стягувачем, боржником або прокурором протягом десяти днів з дня вчинення оскаржуваної дії, або з дня, коли зазначеним особам стало про неї відомо, або з дня, коли дія мала бути вчинена.

Встановлено, що позивач звернувся до Ленінського ВДВС Вінницького МУЮ з заявою про відкриття виконавчого провадження на підставі наказу господарського суду Вінницької області від 04.08.2010р. №2/31-10.

Постановою Львівського ВДВС Вінницького МУЮ від 04.08.2010р. відкрито виконавче провадження по примусовому виконанню наказу суду  №2/31-10 від 02.07.2010р.

Колегія суддів погоджується з висновком судів про правомірність вказаної постанови ВДВС, оскільки вона прийнята з додержанням вимог Закону України "Про виконавче провадження".

Так, умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України “Про виконавче провадження” (далі –Закон). Вказаний нормативний акт є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.

В силу п.1 ч.2 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", державною  виконавчою  службою підлягають виконанню накази господарських судів.

Відповідно до ст.18 названого Закону, державний   виконавець  відкриває  виконавче  провадження  на підставі виконавчого документа за заявою стягувача або його представника про примусове виконання  рішення,  зазначеного  в  статті  3  цього  Закону.

При цьому, стаття 11 закону визначає, що стягувачем  є  фізична  або  юридична  особа, на користь чи в інтересах  якої   видано   виконавчий   документ.

Згідно ст.24 закону, державний виконавець  зобов'язаний  прийняти до   виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення виконавчого документа до виконання і цей  документ відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, та пред'явлений до виконання до органу державної виконавчої служби за належним місцем виконання рішення.

Державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого   провадження.

Перелік підстав для відмови у відкритті виконавчого провадження визначений статтею 26 Закону, який є вичерпним.

Так, назва стаття передбачає, що державний виконавець відмовляє у відкритті  виконавчого провадження у разі: пропуску встановленого строку пред'явлення документів до виконання; неподання виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону; якщо рішення, на підставі якого видано виконавчий документ, не набрало законної сили, крім випадків, коли воно у встановленому законом порядку допущено до негайного виконання; пред'явлення виконавчого документа до органу державної виконавчої служби не за місцем або підвідомчістю виконання рішення; якщо не закінчилася відстрочка виконання рішення, надана судом, яким постановлено рішення; у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим статтею 19 цього Закону; наявності інших обставин, передбачених законом, які виключають здійснення виконавчого провадження.

Отже, вказана стаття не передбачає такої підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження, як втрата фізичною особою – стягувачем, статусу суб'єкта підприємницької діяльності, оскільки це не тягне за собою втрати такою особою у спірному або встановленому рішенням господарського суду правовідношенні статусу сторони.

Про зазначене свідчить саме рішення суду від 17.03.2010р. у справі №2/31-10, ухвалене на користь Фізичної особи –підприємця ОСОБА_1

За відсутності підстав, передбачених ст.26 Закону, суди дійшли вірного висновку про правомірність дій державного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження.

За таких обставин, оскаржувані ухвала та постанова у даній справі є такими, що прийняті у відповідності з нормами матеріального та процесуального права, і підстав для їх зміни або скасування колегія суддів не вбачає.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів         

ПОСТАНОВИЛА:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Вінницький регіональний молодіжний житловий комплекс" залишити без задоволення, а постанову Житомирського апеляційного господарського суду від 09.11.2010р. у справі №2/31-10  - без змін.

Головуючий, суддя                                                            М.В.Кузьменко

Суддя                                                                                І.М.Васищак

          Суддя                                                                                В.М.Палій